— Як оформляють результати перевірки?
— Коли ж у вас знайшли порушення, податківці складають акт. Причому, роблять це, не пояснюючи, які штрафні санкції очікуватимуть вас за порушення.
Тому, не гаючи часу, проконсультуйтеся з юристом або з досвідченими бухгалтерами, у що вам обійдеться підпис під актом. Коли штрафні санкції будуть невеликими і ви в змозі їх сплатити, краще підписуйте акт і готуйте гроші – збережете час і нерви. Коли ж штрафи обійдуться в «кругленьку» суму, можна піти двома шляхами.
Коли ви екстремал, спробуйте дати хабар, чого я робити не раджу. Невідомо, на кого ви потрапите, а ст.369 та 370 Кримінального кодексу передбачають за хабарництво від 2 до 5 років позбавлення волі. Та й внутрішній контроль податківці щороку посилюють, тож ласих до грошей меншає.
Інший шлях – законний, але годиться лише тоді, коли знайдені порушення «сумнівні» і ви можете це довести. В акті у графі «пояснення» треба написати «не згоден» і подавати скаргу до суду на рішення ДПІ. Бажано залучити юридичну фірму, яких у нашому місті чимало. Вони доволі успішно захищають інтереси підприємців.
Коли ж ви дійсно винні, а штраф – чималий, іноді допомагає запис на прийом до начальника ДПІ в м. Чернівці або голови ДПА по області (залежно від того, хто перевіряв). «Заморочка» в тому, що рішення про накладання адмінштрафів і фінансових санкцій за результатами перевірки оформляється окремим рішенням і підписується начальником ДПА.
Сам акт підставою для сплати штрафів не є! Тож «явка з повинною» і оформлення відповідних паперів іноді зможуть зменшити санкції. Коли ви хочете «потягнути» час до сплати – пишіть скаргу до ДПА. Проте від санкцій це не врятує.
— Чи складають податківці, крім акту, ще якісь документи при перевірці?
— Коли податківці знаходять порушення порядку проведення розрахунків у торгівлі, то на підприємця чекає ще один «сюрприз» – протокол за ст. 155 Адміністративного кодексу України і виклик до суду. Тобто, за одне й те ж порушення вас покарають двічі: спочатку податкова, а потім – районний суд. Іноді ст. 155 порушує продавець, але податківці складають протокол не на найманого працівника, а на підприємця, що є порушенням адмінкодексу.
Буває, що райсуди ухвалюють рішення за протоколом за відсутності підприємця, коли він не отримував повістки. Це – грубе порушення Конституції, зокрема, права на захист. У моїй практиці були випадки, коли в один і той же день Господарський суд скасував акт ДПА і рішення про сплату санкцій та визнав підприємця невинуватим, а Шевченківський райсуд, за складеним ДПА протоколом за відсутності звинуваченого визнав його винним. Деякі підприємці дізнаються про те, що їх судили, взагалі через рік-два, коли приходить виконавча служба описувати майно.
— Пригадайте найцікавіший випадок захисту підприємця від податківців
— До підприємця-власника кафе податківці вчащали з перевірками чи не щомісяця. З «доброти душевної» той годував їх, давав хабар, а ті ще й виписували йому невеликий штраф, який він чемно сплачував. Причин перевірок він не з’ясовував, направлень не вимагав. Мені жалівся, що це, певне, «наїзд». Але на щастя, Чернівці – не Донецьк. Я порадив йому одного разу викликати юриста, бо ж податківці вже ходили, як на роботу за зарплатою. Той довго вагався та врешті-решт терпець урвався і він запросив мене. З’ясувалося, що в «горе-інспекторів» були підроблені направлення на перевірку. Щоби не «оприлюднювати» справу, перевіряльники віддали всі хабарі. Чи звільнилися з роботи – не знаю, але на перевірках я їх більше не бачив.
Олександр ДОРОШЕНКО, приватний підприємець, юрист
