Ревматизм – хвороба молодих?

Буковина посідає 2-ге місце в Україні за виходом на інвалідність через ревматизм. Загалом же в Україні на ревматичні захворювання нездужає майже кожен 4-ий – 2,4 мільйона осіб. Невтішні й дані ВООЗ: 30% тимчасової та 10% постійної інвалідності пов’язані з ревматизмом. А понад 4% населення земної кулі страждає різними захворюваннями суглобів та хребта.

Ревматичні хвороби за розповсюдженістю поступаються лише хворобам кровообігу та органів травлення. В структурі ж первинної інвалідності і тимчасової непрацездатності хворих вони посідають друге місце серед хвороб внутрішніх органів.

Ревматична лихоманка – у дітей

За останні 6-7 років в Україні, на Буковині, зокрема, захворюваність та розповсюдженість ревматизму стабілізувалась і має, на щастя, тенденцію до зниження. Так, приміром, кількість випадків гострої ревматичної лихоманки в дорослого населення (в т.ч. працездатного віку) зменшилася майже вдвічі. Нині така патологія зустрічається переважно в дітей та підлітків 7-15 років, а в інших вікових групах – доволі рідко (хіба, що поодинокі випадки).

Ревматизм (хвороба Сокольського-Буйо) – системне запальне захворювання з’єднувальних тканин з ураженням серцево-судинної системи.

Як правило, виникнення гострої ревматичної лихоманки пов’язане із наявністю у хворого хронічних осередків інфекції верхніх дихальних шляхів та пізньою чи недостатньою їхньою санацією. Переважно її спричинюють хронічний некомпенсований тонзиліт, гайморит, фарингіт, стрептодермія, ангіни. Як показує світовий досвід, найбільшого успіху в первинній профілактиці ревматизму можна досягти проведенням санітарно-освітньої роботи в дитячих дошкільних закладах, школах, училищах і технікумах, вищих навчальних закладах. Проводять також профілактичні огляди населення, особливо в групах підвищеного ризику.

Бактеріальна інфекція верхніх дихальних шляхів

Діагностика та лікування цієї інфекції є прерогативою лікарів загальної практики, а саме – сімейного лікаря та отоларинголога (ЛОР-лікаря).

За наявності стрептококової інфекції необхідно призначити антибактеріальну терапію, яка є основою первинної профілактики ревматизму. Перевага надається антибіотикам пеніцилінового ряду.

У разі несприймання пеніцилінових антибіотиків призначаються макроліти (еритроміцин, макропен, азітроміцин, оларітроміцин та інші – протягом 5 днів. Цефалоспорини – за показами (7-10 днів).

Успіх антибактеріальної терапії залежить від своєчасності призначення та її адекватної тривалості. Необхідно також провести бактеріологічне дослідження матеріалу з зеву, що дає змогу виявити В-гемолітичний стрептокок групи А або інші мікроорганізми та визначити їхню чутливість до антибіотиків. До отримання результатів висіву з зеву лікування антибіотиками слід призначати попередньо за схемою. Не слід забувати і про санацію у стоматолога.

Вторинна профілактика

Пацієнтам, які вже перенесли гостру ревматичну лихоманку, проводять вторинну профілактику, спрямовану на запобігання повторним ревмоатакам і морфологічним змінам клапанів серця.

Тривалість вторинної профілактики встановлюється індивідуально для кожного пацієнта і залежить від того, чи супроводжувалась гостра ревматична лихоманка ураженням серця.

Вторинна профілактика проводиться:
– не менше 5 років для хворих, які перенесли гостру ревматичну лихоманку без ураження серця (наприклад, артрит);
– 5 років – для хворих, які перенесли гостру ревматичну лихоманку без формування пороку вади серця;
– більше 5 років – до досягнення 25 річного віку або протягом усього життя (для хворих, які перенесли кілька ревмоатак).

До комплексного лікування включаються і нестероїдні протизапальні препарати.

Лариса ГАВРИШ, завідувачка ревматологічним відділенням обласної клінічної лікарні

No comments. Наступ на ревматологію?!

Із запровадженням сімейної медицини спеціалізовані лікарські служби, як відомо, зазнали скорочень. Це зачепило і ревматологічну службу. В окремих областях України скоротили навіть посади ревматологів. Зрозуміло, зазнав скорочень і спеціалізований ліжковий фонд.

Проте слід зазначити, що Головне управління охорони здоров’я Чернівецької ОДА із розумінням поставилося до цього питання. Адже серед областей України Чернівецька посідає 4 місце за розповсюдженістю ревматизму і 2-ге – за виходом на інвалідність через ревматизм, 3-тє – за смертністю від серцевих недуг, 6-те – за розповсюдженістю захворювань кістково-м’язевої системи та сполучної тканини.

На Буковині працюють два ревматологічні відділення: міське – на базі міської клінічної лікарні №3 (40 ліжок) та обласне – на базі обласної клінічної лікарні (60 ліжок). Діють 12 ревматологічних кабінетів: 4 – на базі міських поліклінік, 1 – в обласній консультативній поліклініці, 7 – в центральних районних поліклініках.

Але залишаються незрозумілими дії окремих керівників лікувальних закладів області. Так, зокрема, ліквідовано 0,5 ставки ревматолога в міській поліклініці №4, Кіцманській, Заставнівській, Герцаївській та Сокирянській центральних районних лікарнях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *