Зусиллями активістів етнічних громад він відкриється на вул. Кобилянської, 51-53, там де вже працює літературно-виставкове кафе «Каринтія». А відновлюватиме його будівлю ТОВ «Ренесанс» та всі етнічні громади. Працюймо ж на будівництві разом, як Чебурашка та крокодил Гєна, які зводили з друзями Дім Дружби!
Буковинський шлях до етно-ренесансу
Довкола «елегантної (за висловом нашого співвітчизника Карла Еміля Француза) вулиці Панської» щільно збіглися центри національно-культурного та духовного життя окремих етнічних груп. Ця невеличка, без звивин, вулиця завжди слугувала «магістраллю толерантності» для буковинців. Тож історичну місію, даруйте такий пафос, вбачаємо у прийнятті своєрідної «естафетної палички толерантності» задля подальшого торування власне буковинського шляху до етнічного Ренесансу.
Практичне втілення сучасної політики сусідства, відповідних ініціатив Ради Європи і міжнародного партнерства на базі Cпільної операційної програми «Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013» надає нашому союзу громадських організацій унікальну можливість долучитися до контактів між партнерами з обох боків кордону для відтворення, у відповідності до викликів ХХІ століття, історичної місії Буковини й Чернівців у міжетнічному та міжкультурному трансфері.
Як показує практика, дефіцит кваліфікованих фахівців у галузі міжкультурного спілкування, а, головне, відсутність у місті постійного «майданчика» для діалогу між представниками різних культур і національностей ускладнює діяльність етнічних громад. Адже підходи «народної дипломатії» набувають усе конкретнішого змісту, а це вимагає конкретних дій на місцевому рівні.
Саме тому ініційоване Асоціацією «Культурний ландшафт» створення Дому Національностей Буковини привернуло увагу широких кіл громадськості і викликало нову полеміку про подальший розвиток відносин між представниками різних культур і національностей.
Реалізація Програми з гармонізації міжетнічних і міжкультурних відносин «Магістраль толерантності» є чудовим засобом залучення етнічних громад до участі в розвитку єдиного полікультурного простору. Так ми прийшли до необхідності заснування в Чернівцях Дому Національностей Буковини.
Перший сеанс звукового кіно
Будівництвом Німецького дому, який зводився у 1908-1910 роках, керував Ервін Мюллер. Архітектор – Густав Фрич. Тож наступного літа відзначатимемо сторіччя будівлі. Сподіваюся, усім Домом Національностей Буковини.
Показово, що Німецький дім відвідували не тільки німці, тут проводилися різноманітні заходи представників інших націй і народностей краю. Зокрема, українські товариства «Жіноча громада», «Товариство православних русинок» і академічне товариство «Союз» у січні 1913 року святкували в ньому Маланку в музичному супроводі капели 41-го піхотного полку.
Святкові вечори, бали й концерти влаштовували перед Першою Світовою українські товариства «Православна академія», «Міщанський хор».
Неодноразово тут відзначалися Шевченківські роковини. У 20–30-ті роки в Чернівцях працювало 8 кінотеатрів, але перший сеанс звукового кіно відбувся 1931-го саме у приміщенні Німецького дому.
Після виселення німців у 1940 році будинок було пристосовано до потреб нової влади. Вже у січні 1941-го прийняте рішення «Про ремонт Чернівецької дитячої музичної школи», де йшлося про те, що «для переобладнання переданого дитячій музичній школі приміщення на вул. Кобилянської, 47 (колишній Німецький дім) необхідно терміново перевести приватних мешканців до інших приміщень та фінансувати ремонт у розмірі 20770 карбованців у межах капітального плану витрат І кварталу на мистецтво». Згодом ця установа стала функціонувати як кінотеатр «Україна».
Естафета триває
Німецький дім передасть своєрідну естафету своєму спадкоємцю – Дому Національностей на збереження багатонаціональних коренів міста та цивілізованих взаємин різних національних груп. Дії членів Асоціації підтримані і місцевою владою, і соціально відповідальним чернівецьким ТОВ «Ренесанс», яким керує Алла Литвиненко. На базі інвестиційного проекту цієї фірми й здійснюється реставрація будівлі колишнього Німецького дому.
У Домі Національностей відбуватимуться конференції, семінари, «круглі столи», фестивалі, концерти, виставки тощо. Водночас ДНБ стане місцем практичного виховання міжнаціональної толерантності, живого спілкування представників різних національностей, у ході якого й зникають негативні стереотипи та зміцнюються доброзичливі взаємини.
Методологічної та організаційної підтримки ДНБ очікує і від управлінь Чернівецької ОДА і Чернівецької міськради. Враховуючи чинні міжнародні Угоди з містами-побратимами Чернівців і партнерами Чернівецької області, ДНБ буде постійно підтримувати співробітництво з національно-культурними об’єднаннями інших держав.
Гармонія різнобарв’я
Координаційна рада Асоціації етнічних громад «Культурний ландшафт», до складу якої входять керівники всіх національно-культурних товариств, закликає до відкритої співпраці на таких засадах: не шукати «образу ворога», не сіяти міжетнічний розбрат і недовіру, а будувати систему обов’язкового взаємного поважного ставлення між усіма членами.
Буковина – край багатонаціональний. Це сформувало особливий характер місцевого населення та може служити прикладом для всієї України.
У ХХ столітті Україна двічі постраждала від воєн. І ми, пам’ятаючи про це, повинні спільно працювати на благо всіх національностей, що складають народ України, відкинувши все те, що заважає нам жити у мирі і злагоді. Це дозволить нацменшинам стати суб’єктами міжнародних відносин, презентувати інтереси своїх історичних батьківщин у країні, де вони мешкають.
В’ячеслав ІЛЬЮК, голова виконкому Асоціації етнічних громад
