15 років росте і милує людські погляди водяна лілія… Неймовірно красиві місця побачили під час сплаву річкою Ворсклою екстремали з Чернівців…
Щороку туристи організовують водні походи річками України. Роблять це на різних плавзасобах – починаючи від байдарок і закінчуючи зв’язаними надувними матрацами із саморобними веслами.
Разом із прокатом спорядження та харчуванням (звичайно вагона-ресторану не буде, доведеться готувати на вогнищі) тиждень подібного відпочинку обійдеться приблизно у 1000 гривень з однієї особи. Але журналістам «Версій» пощастило знайти «шару» і потрапити на байдарочний сплав, організований відділом у справах сім’ї та молоді Сумської області.
Весла і… кружка миру
На такому відпочинку були вперше, тож усе відбувалося як у сні. Було відчуття втаємниченості у щось незвідане.
Нас привезли до с. Зарічне Сумської області, розіклали двомісні байдарки, до речі, в дуже доброму стані. Ми закинули у них рюкзаки і… погребли…
Попервах, виходило недолуго – від берега до берега… Нічого, крім весел і водної гладіні, не бачили. Першого вечора, після 2-годинного веслування, результат новачків був невтішний. Вода із водоростями в байдарці від активного зачерпування веслами та руки, що нестерпно боліли і відмовлялися тримати навіть традиційний туристський кухоль миру…
Та коли пристосувалися, почали помічати красу Північно-Центральної України. Виявилося, що річка постійно змінюється! В очереті на берегах ховалися дикі качки. Особливо зачаровували «водні поля» з білих та жовтих лілій.
А коли річка почала петляти, за кожним поворотом очам туристів відкривалися нові пейзажі – соснові ліси, поля, піщані пляжі, високі береги з величезною кількістю ластів’яних гнізд.
– Їхавши на сплав, уявляла собі бурхливі течії, багато каміння та неймовірний ризик. Було трохи лячно, адже не вмію плавати, – розповідає Оксана, туристка з Дрогобича. – Та, опинившись на березі Ворскли – такої спокійної, привітної та неймовірно чистої – миттєво забула про всі страхи!
Слово «Ворскла» має угро-фінське походження. Стародавні племена, які жили на цих землях, називали її «лісовою річкою» («вор» – «лісовий», «оскол» – «потік, річка з перекатами»).
Управляти байдаркою – легко!
Загалом навчитися пересуватися на байдарці виявилося не так вже й тяжко, як здалося спершу.
Головне – синхронізувати рухи, і тоді вже можна сміливо пливти «по душу» сомалійських піратів.
Найбільшою небезпекою (не так для нас, як для байдарок) були підводні корчі, які підступно стирчали з води. Їх необхідно було обминати швидко й чітко.
Другого дня сплаву було найважче. Пішов дощ, руки, плечі боліли, ще й інструктор змусив нас рухатися ледь не до півночі. А ввечері на річці доволі прохолодно або й холодно. Навіть інтенсивне махання веслами не допомагає.
Після тяжкого дня ми відчували себе супер-героями, тож надалі не помічали вже ані болю, ані спеки. Пливти стало значно простіше. Та й швидкість пересування збільшилася.
Романтика біля вогнища…
Чи не найприємнішими на відпочинку були вечори, коли відчувалася легка втома та смакували зварена на вогнищі їжа і…чай. Щоправда, на третій день вживання чаю зі звіробою ми зрозуміли – щось тут не так. У декого лише крутило в животі, а декому пощастило менше… Але після відмови від звіробою все нормалізувалося і ми знову почали набирати вагу.
На сплаві головне запам’ятати одне найбільш уживане та корисне слово – «дрейфуємо!» Що це значить? Коли відчуваєте, що час перепочити, підпливайте до найближчої байдарки і дрейфуйте – пересувайтесь повільно, за допомогою течії, а не сили власних рук. Під час дрейфування можна і попоїсти у байдарці, і пива попити…
Четвертого дня нас спантеличив якийсь дивний шум. Водоспад, – перше, що спало на думку. А потім, подивившись на те, що вода надзвичайно спокійна, ми засумнівалися в цьому. І все ж таки пливти далі побоялися, вирішили пристати до берега, розвідати обстановку. І це було правильне рішення. Попереду була дамба. Довелося викладати з байдарок речі і все переносити вручну. І так тричі!
Загалом, різноманітних пригод вистачило на усі вісім днів. Відпочинок вдався на славу. Отже, тепер усім, хто хоче відчути себе справжнім Колумбом, радимо тільки водний туризм.
Довідка: Ворскла – рівнинна ріка, спокійна, технічно неважка для водного туризму. Основні перешкоди – завали з дерев. Порогів немає. Завширшки річка від 20 до 70 м. Середня глибина – 2 м. Русло звивисте, береги пологі. Дно піщане, намулисте, чи піщано-намулисте. На берегах переважно листяний ліс, місцями посадки сосни. У прозорій воді – безліч різноманітної риби.
Любов КАФАНОВА, «Версії»
Думок на тему “Чернівецькі Колумби на Ворсклі”
Порогів немає, але саме тому, що Ворскла – лісова, на ній досить завалів. В Окуниново – найбільші.