Селекціонер, що засіяв кукурудзою третину Радянського Союзу та сприяв виходу науки на поля

Селекціонер Василь Козубенко, уродженець Київщини, працюючи у повоєнний час завідувачем  відділу селекції Буковинської сільськогосподарської дослідної станції, що в Рогізні,  створив такі відомі гібриди, як «Буковинський-1», -2 і -3. Стійкі до вилягання й посухи, вони зайняли близько 9,2 млн. га, поширюючись від Прибалтики до Сибіру й Далекого Сходу.

 DSC_0259

Кукурудза нагодує людей і дасть поштовх розвитку тваринництва. Таке рішення Микити Хрущова у 50-60-ті роки призвело до того, що «цариця полів» заволоділа майже третиною посівних площ Радянського Союзу. Бажання тодішнього генсека «наздогнати та перегнати Америку» довело до абсурду: поки люди їли кукурудзяний хліб та кукурудзяну ковбасу, аграрний СРСР закуповував хліб за кордоном. Тим не менш «кукурудзоманія» дала поштовх розвитку науки у сфері селекції цієї рослини. І саме тоді наука вийшла на поля. Вагому роль у цьому відіграв вчений-селекціонер Василь Козубенко.

– Від 1958 року батько займався вже селекцією кукурудзи в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції і генетики ім. Юр’єва, – розповідав  син ученого, доктор сільськогосподарських наук, професор Інституту рослинництва ім. Юр’єва Української академії аграрних наук (УААН) Леонід Козубенко на відкритті пам’ятної дошки Василю Козубенку в Чернівцях.  

DSC_0228

Зліва направо:  Григорій Дроник, директор  Буковинської держсільгоспстанції, Леонід Козубенко, доктор с-г.н., професор Інституту рослинництва ім. Юр’єва та Григорій Сиділо, директор Інституту землеробства і тваринництва західного регіону біля меморіальної дошки Василю Козубенку.

…Перший в СРСР подвійний міжлінійний гібрид «Кубансь­кий-135», сорти «Зубовидна-3135» і «Цукрова Янтарна-122», «Буковинський-ЗТВ ранній», «Харківський-10Т», «Харківський силосний 1» – це неповний перелік селекційних досягнень Козубенка. Під його керівництвом насінництво гібриду «Буковинський ЗТС» було переведене на стерильну основу, за що селекціонер отримав Ленінську премію. Саме він розробив принципи підбору батьківських пар при селекції ранньостиглих холодостійких гібридів, багато працював над покращенням хімічного складу зерна й силосної маси кукурудзи, визначив основні принципи селе­кції кукурудзи на якість.

Останніми роками життя Василь Козубенко працював над створенням гібридів з високим вмістом лізину – незамінної амінокислоти, яка входить до складу білків і має імуномоделювальну та противірусну, антидепресантну й анксіолітичну дії.

Помер учений 1971 року. За своє життя Василь Козубенко створив 14 сортів кукурудзи й написав 80 фундаментальних наукових праць з пи­тань селекції, генетики й насінництва кукурудзи.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

DSC_0254 

Селекція кукурудзи: від первісних часів до наших днів

Індіанці, безсумнівно, проводили несвідомий штучний відбір, залишаючи на сівбу найкращі зерна. Ймовірно, коли в рослини з’являлися нові ознаки, індіанці помічали це й намагалися зберегти ті ознаки, що здавалися їм вигідними. Проте потенціал поліпшення кукурудзи таким способом врешті-решт було вичерпано.

У найдавніших відомих качанів кукурудзи довжина становить менше 2 см, а кількість дуже твердих зерен – близько 50. Судячи з археологічних знахідок у печері Бет-Кейв (Нью –Мексіко, США), приблизно тисячу років тому відбулося схрещування індіанської кукурудзи з диким мексиканським злаком теосінте. Від потомства цього гібриду шляхом відбору отримали рослину, подібну до сучасної кукурудзи.

До початку XVI ст. деякі племена на південному заході Північної Америки вирощували кукурудзу з восьмирядними качанами на тонких стеблах середньої висоти. Через її розмір і форму зерен її назвали «гарбузовозерновою». Саме вона зіграла головну роль у подальшій історії селекції .

Закони спадковості, відкриті в ХІХ ст. Грегором Менделем на ґрунті його класичних експериментів з горохом, знайшли своє застосування в селекції кукурудзи. Схрещування гарбузозернової кукурудзи з півдня та кременистої з Нової Англії дало потомство, що поєднує в собі деякі цінні ознаки обох предків. Від першого йому дісталися великі розміри й міцність стебла, від другого  – тверде швидкостигле зерно, стійкість до хвороб, пристосовність і здатність переносити холодну весняну погоду північних регіонів.

Головною метою селекційних програм нині є підвищення врожайності кукурудзи та її стійкості до хвороб і шкідників, пристосування рослин до специфічних грунтово-кліматичних умов і розробка більш ефективних методів самої селекції. Створюються сорти з підвищеним виходом зеленої маси (на силос) і полегшується механізований збір врожаю. Рослини з потужною кореневою системою, міцними стеблами й качанами, розташованими приблизно на одній висоті в усіх примірників, дозволяють використовувати багаторядні кукурудзозбиральні комбайни і звести до мінімуму польові втрати зерна .

З історії «золотого» качана

Першими почали вирощувати кукурудзу американські аборигени 6-12 тисяч років тому на території сучасної Мексики. Є навіть дані, що кукурудза могла рости в Південній Америці 60 тис. років тому, коли американський континент ще не був заселений людьми. Щоправда, кукурудзяні качани тоді були в 10 разів менші, ніж сьогодні.

Першим привіз насіння кукурудзи до Європи Христофор Колумб – у XV ст., з подорожі через Перу. Пізніше її почали вирощувати на всій середземноморській території. У Росіїйській імперії про кукурдзу дізналися лише в XVII столітті. Вирощували у південних районах – у Криму, на Кавказі та на півдні України.

 

Кукурудза – цариця здорової їжі

Зерна кукурудзи містять збалансовану кількість білків, жирів і вуглеводів. До речі, серед рослин відшукати ті, що містять велику кількість білка, не так-то й просто. Тому кукурудзу варто «взяти на замітку» вегетаріанцям.

У її зернах містяться вітаміни С, В, РР, калій і фосфор. Щоправда, при тепловій обробці їхня кількість зменшується, та близько 20% все ж таки залишається.

Загалом кукурудза містить 26 елементів таблиці Менделєєва і не втрачає корисних властивостей навіть при консервуванні. Вона багата на жирні поліненасичені кислоти, що сприяють профілактиці онкологічних захворювань, знижують рівень холестерину, покращують роботу печінки й кишечнику.

363-1-f

Цікаві факти про маїс

*Кількість рядів зерен на кожному качані кукурудзи завжди парна. Зазвичай кукурудзяний качан має від 8 до 22 рядів і до 1000 зерен.

*За досвідом індіанців кукурудзу висівають з гарбузом, який захищає грунт від бур’янів і не дає випаровуватися зайвій волозі, що сприяє збільшенню врожайності.

*За 6 годин зберігання при кімнатній температурі свіжознятий кукурудзяний качан втрачає до 40% цукру, який перетворюється на крохмаль. Загалом же 1 бушеля (56 фунтів або ж 25,4 кг) кукурудзи вистачить, щоби підсолодити 400 банок Кока-Коли.

*За рівнем посівної площі кукурудза посідає друге місце в світі, поступаючись лише пшениці. Її вирощують на кожному континенті, за винятком Антарктиди.

*Кукурудза широко використовується не тільки в кулінарії: з неї роблять паливний спирт, клей і клейстер, штукатурку, промислові фільтри для води і навіть пластик. До того ж, кукурудза – основний інгредієнт сухих кормів для тварин.

*Назва кукурудзи в більшості європейських мов – «маїс», як називали її індіанці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *