Революція революцією, а красти хочеться завжди

За будь-яких умов ми скаржимося на владу: і така вона, і сяка… В росіян до цього є дуже гарне прислів’я: «Неча на зеркало пенять, коли рожа крива». А хтось дуже мудрий зауважив, що кожний народ має той уряд, на який заслуговує. Ми обурюємося тим, що очільники не тримають даного ними слова, на чорне кажуть біле, а на біле – чорне й оббирають усіх нас як липку. Але ж і ми не кращі! Кажемо, що найпрацьовитіші, а по-справжньому працювати не вміємо. Одні мої знайомі, що приїхали з Італії й започаткували в Черніцях бізнес, сказали, що не підуть на євромайдан, бо не хочуть, «щоби тут була Європа». На запитання «чому?» відповіли відверто: «Там доводиться так пахати, що вам тут і не снилося!».

А наскільки ми злодійська нація, я вкотре переконалася нинішньої суботи, коли зайшла до магазину «Свіже домашнє м’ясо», який розташувався у підвальчику будинку №83, що на проспекті Незалежності. Бігучий рядок на вході символічно обіцяв: «Завітайте до нас і будете приємно здивовані». Це чиста правда, бо моєму здивуванню після того, як отримала пакунок в руки, не було меж.

Купила шматочок свинини та яловичини на фарш і попросила змолоти. Раніше цю процедуру виконували в залі на очах у покупця, а тепер електрична м’ясорубка переїхала до підсобного приміщеня. Для чого це зробили, переконалася через хвилин 8-10, коли мені винесли пакунок. Він видався підозріло маленьким і я його переважила. Замість куплених 1,6 кг м’яса там було 1,2 кг. Продавці в один голос переконували, що майже півкіло м’яса лишилося у м’ясорубці, бо до того її вимили. Та, попри цю дурню, одразу ж повернули гроші. Бо знала ж кицька, чиє м’ясо з’їла.

Коли розповіла про цей неприємний інцидент колезі, почула її випадок в цьому ж магазині: замість м’яса їй змололи переважно кістки, та виявила це вона вже вдома. Відтоді до того магазину ні ногою. Зрештою, покупці оцінюють торгові точки ногами: недарма останнім часом цей магазин, де попервах до прилавку було недоступитися, майже порожній.

Натомість у Європі таке просто неможливе. Там діють правила, за якими дурити одне одного невигідно. І вони, себто ці правила, виховують звичку, що є другою натурою. А в нас ця друга натура така: «не вкрадеш – не проживеш». І цим просочене все згори до низу…

Навести б лад, але як? Управління у справах захисту споживачів на такі речі реагувати не спроможне. Йому треба спочатку отримати дозвіл на перевірку з Києва, а потім ще й попередити тих, кого перевіряють, за 10 днів… Одне слово, живемо в лайні та обираємо лайно.

Однак крапку на цьому ставити не хочеться. Бо саме зараз з’явилося світло в кінці тунелю. Ним стало молоде покоління, яке виросло в атмосфері свободи й волі без затхлості й страху. Саме студентсво й створило в усій країні мирні євромайдани. На них – надія! Тільки тепер я зрозуміла пушкінське: «Здравствуй, племя, младое, незнакомое!».

Людмила ЧЕРЕДАРИК

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *