або Куди подівся Куток вшанування пам’яті воїнів-«афганців» і чорнобильців у Костинцях?
За словами працівників відділу культури, національностей та релігій Сторожинецької РДА, в історико-етнографічному музеї Костинців існує Куток вшанування пам’яті воїнів-«афганців». Про це працівники культури повідомили під час круглого столу, який відбувся у Сторожинці на відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Але ще у серпні журналісти нашої редакції намагалися з’ясувати, чому в будинку культури Костинців зняли стенд з фотографіями чорнобильців та «афганців». Директор закладу Валентина Струтинська пояснила, що це, мовляв, тимчасово і невдовзі вони підготують нову експозицію. Та самі чорнобильці й «афганці» іншої думки. Тому дехто й позабирав навіть свої фото – нема, мовляв, чого їм там пилитися під стінами. А стенд зняли ще 2 серпня за розпорядженням сільського голови Віктора Масіяна. Подейкують, тому, що на одному зі знімків був учасник ліквідації аварії на ЧАЕС Валерій Крушніцький разом з колишнім президентом Віктором Ющенком, який вручає йому нагороду. Ймовірно, напередодні виборів місцева влада навіть на знімках не хотіла бачити конкурента на знімках? Хто зна. Але людям рот не закриєш.
Щоби якось зняти напругу, редакція хотіла надрукувати пояснення костинецького сільського голови. Та зв’язатися з Віктором Масіяном не вдалося, хоча я особисто протягом тижня телефонувала керівнику щодня. У сільраді його не було. Тому вирішила поспілкуватися на цю тему із заступником голови РДА паном Пожогою. Кілька разів набирала його мобілку, просила передзвонити, коли звільниться. Та «віз» із місця не зрушив. Щоправда, останній дзвінок до нього зробила ще у листопаді. Свідома того, що голова РДА Франц Федорович одразу розставив би крапки над «і». Та якось не хотілося турбувати керівника, в якого доволі проблем стосовно життєдіяльності району, питаннями, що мають вирішувати інші.
Взялася за перо, коли прочитала у газеті «Рідний край» за 8 лютого, на сторінці, присвяченій 25-річчю Сторожинецької районної організації воїнів-«афганців», що у Великому Кучурові, Годилові та Красноїльську створюватимуться кутки для розміщення світлин і документів та інших пам’яток, а у Костинцях та Великих Бросківцях ці кутки пам’яті діють.
Проблема, яку порушили афганці, не другорядна. Коли держава хоче, щоби її захищали, їй треба мати серед своїх громадян патріотів. А патріотів треба плекати, на їхньому прикладі показувати, як суспільство шанує тих, хто не шкодує свого життя задля батьківщини. У Костинцях стенд, де були фото «афганців», які загинули або вже померли, просто зняли зі стіни. Тож хіба це не переконує, що не варто віддавати своє єдине життя за наказом згори? Жоден генерал не лишився без доброї пенсії та відзнак. А солдати та ліквідатори, які виконали свій патріотичний обов’язок перед державою, – хоч і тієї, – нехай як знають…
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
