Хто ви, докторе Ходоровський?

Лікар і завідувач кафедри фізіології БДМУ? Чи науковець і дипломат? А, може, політик і громадський діяч? Зрештою, учитель і поет – це теж про Вас. Професор Георгій Ходоровський – людина, безперечно, порівнювана з діячами Ренесансу, – зізнався, що найбільший вплив на його світогляд мало 6-річне перебування в Індії.

Єдність – у розмаїтті
– Як Ви стали Надзвичайним і Повноважним Послом України в Індії?
На той час я вже був доцентом кафедри фізіології в Замбійському університеті та головою профспілкової організації радянського посольства в Замбії. Присутність на оперативних нарадах послів залучала мене до дипломатичного життя. А до того я вже мав досвід радника ректора Кабульського медичного інституту і міністра охорони здоров’я Афганістану. Керував групою радянських радників головних лікарів шпиталів у Кабулі. Коли повернувся на Батьківщину, мене обрали депутатом Верховної Ради України 1-го демократичного скликання.
Спочатку мене хотіли призначити на роботу до посольства Ізраїлю, але потрапив до Індії, де на мене чекала більш відповідальна місія. Адже ця країна сьогодні – потужний фінансовий донор у світі. А тоді індійці були готові виділити Україні 10 млн доларів на розвиток фармацевтичної промисловості. Від кінця 90-х років, за оцінками міжнародних експертів, Індія вкладає в економіку інших держав щорічно 18-20 млрд долларів.
Прибув до Нью-Делі взимку 1993 року. Ми без особливих труднощів отримали «агреман» – згоду індійського уряду прийняти мене як посла.
Завдяки Індії я зовсім по-іншому поглянув на світ, відчув його, так би мовити, і вшир, і вглиб. Унікальність Індії полягає у тому, що це полімовна, поліетнічна, поліконфесійна держава. І люди, що розмовляють різними мовами, вірять у різних Богів, чудово уживаються в одній країні. Більше того, вони намагаються акцентувати увагу саме на тому, що в них спільного. Наприклад, в Делі є величезне панно, інформаційна дошка, на якій щохвилинно день у день відображується демографічна динаміка населення країни.
Мабуть, саме в розмаїтті та різнобарвності – єдність. Якби ми всі були однаковими, то й не існувало би слова «єдність».
Звісно, в історії Індії теж були критичні моменти. Зокрема, за 500 років до народження Христа в країні з’явилася нова релігія – буддизм. Звичайно, на цьому тлі почали виникати конфлікти. І тоді мудрий правитель Ашока сказав народу: «Є один Бог. Ми, його діти, можемо вірити у будь-що. Але Бог все одно залишиться один. І тому, немає жодної різниці, хто до якої релігії себе відноситиме. І щоб довести Вам це, урочисто посвячую себе у буддисти». Саме цим він і зберіг націю. З тих пір його почали називати Ашокою Великим.

Запозичує енергію з космосу
– Ви володієте мовою індусів?
– Хінді розумію, але говорити не можу.
– Перейняли східну філософію?
– Я володію системою східної філософії Рейкі. Вона вчить медитувати, відсторонюватися від реалій життя на якийсь час. У певний момент можна запозичити енергію з космосу, скористатися нею у власних цілях або передати іншим людям. Це моє хобі. Я можу за цією системою знизити температуру не лише власного тіла, а й чужого. Опанував два ступені Рейкі з чотирьох. Щоби досягти 3-го ступеня, треба їхати до Непалу. 4-й ступінь підвладний лише окремим людям у світі. Вони і є справжніми гуру.
Якщо на 1-ому ступені я міг передавати свою енергію, бажання та можливості лише через долоні на відстані кількох міліметрів, то на 2-му – передаю енергію на відстані. Перед тим, як мені присвоїли 2-ий ступінь, довелося продемонструвати свої вміння – пройти певне випробування.
Загалом, це закрита система. В Індії є спеціальні вчителі, гуру, які вчать подібних методик. Я випадково познайомився з людиною, яка розповіла мені про це. Проявив ініціативу і потрапив у клас до гуру. Там був єдиним європейцем. Після оволодіння 1-им ступенем з групи відібрали двох – одного індійця і мене. Нас і послали до напівзакритої школи, де ми оволодівали 2-им ступенем. Випуск завершувався церемонією посвяти – відкриттям головної чакри. Загалом навчання тривало 2 роки.
Під час перебування в Індії мені вдалося познайомитися з гуру Баба Вірса Сінгхом. Він надзвичайно відома в Індії людина. У багатьох індійських капличках (звичайно там вони називаються інакше) є його портрети. Коли прийшов до нього вперше, гуру сидів на спеціальному підвищенні в білих одежах, а я стояв на певній відстані. Наступного разу мені вже дозволили сидіти на стільці неподалік від нього. Найвищим ступенем довіри було, коли гуру дозволяв переміститися на підвищення, на якому сидів сам. Якось Баба Вірса Сінгх розповів, що йому приснився сон про Ісуса Христа.Згодом я приїхав до нього в гості і побачив статую Ісуса Христа у нього у дворі, з-під неї било джерело.
Удалося побувати й у Храмах кохання. Перший з них – храм чоловічого начала. Решта храмів виглядають, як різні варіації «розмови» жіночого та чоловічого тіл. Ці храми були створені в 9-10 столітті нашої ери. Їх побудували, тому, що був вселенський мор і тодішні керівники держави таким чином вирішили сприяти народженню дітей, збереженню і продовженню нації.

Краса життя – жінка
– Наскільки мені відомо, Ви ще й поет?
– Я не поет. Я людина, яка іноді «виливає» свій настрій на аркуші паперу. Я навіть не володію методиками віршоскладання.
Моя перша збірка називається «Чорнобривці». Крім української, пишу і англійською, і російською мовами. Поезія пишеться вночі, натхнення приходить зненацька. Часто бувало так, що я схоплювався посеред ночі й поки знаходив ручку, забував, про що хотів написати. Тепер я спочатку повторюю рядки кілька разів, завчаю, і лише тоді встаю й записую. На поезію надихають жінки – краса життя. Свого часу малював, кілька малюнків увійшли до збірки «Вісь Землі».
А ще дуже люблю фотографувати. У мене тисячі фотографій. Мрію влаштувати виставку власних фото.

ДОВІДКА «ВЕРСІЙ»
Георгій Іванович Ходоровський винайшов рефлексометр. Він був запатентований в Росії та Україні. Цей унікальний апарат дозволяє вимірювати параметри, показники сухожильних рефлексів (колінного, ахілового). Він об’єктивно дає 7 показників. Для порівняння: іноземні показують тільки 1. Пристрій, створений в 80-х роках минулого століття і був рекомендований для дослідження стану здоров’я космонавтів. А Міністерство охорони здоров’я Радянського Союзу виділило кошти для промислового виготовлення апарату і подальшого практичного застосування в лікарнях та науково-дослідних установах.
Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *