Розпуск Ющенком Верховної Ради, здійснений за домовленістю з Януковичем, поставив під загрозу ухвалення бюджету на 2009 рік. За рахунок боротьби з тіньовим бізнесом вдалося збільшити доходи держави на 100 мільярдів! Але гроші лежатимуть мертвим вантажем, аж поки десь у березні наступного року збереться нова Рада. Тим не менш економісти жваво коментують головний фінансовий документ країни, запропонований Урядом.
Мінімальна зарплата від 1 січня 2009 року вперше досягне прожиткового мінімуму, причому, для працездатних. Обидва показники від початку року вийдуть на рівень 770 грн, а на кінець його – на 807 грн. Поступово на ці цифри виведуть і оклади бюджетників найнижчої категорії за Єдиною тарифною сіткою.
Іншою новацією пропонованого проекту бюджету є відсутність традиційної статті, яка призупиняла дію попередніх законів. Зазвичай тих, які стосувалися пільг та соціальних виплат. Крім цього, вперше за останні шість років дефіцит державного бюджету має зменшитися не тільки у відсотках до валового внутрішнього продукту, але й в абсолютних цифрах – майже на 1,5 млрд грн. Якщо торік дефіцит складав 2% ВВП, то тепер – лише 1,4%. Це може стати антиінфляційним чинником.
Має відбутися і збільшення доходів місцевих бюджетів. Уже пройшов перше читання в парламенті проект нового Бюджетного кодексу. Він передбачає, що 10% обсягу зібраного податку на прибуток приватних підприємств залишатимуть у місцевих бюджетах. У самому проекті Держбюджету-2009 передбачено, що в містах – господарях Євро-2012 повністю залишатимуть податок із власників транспортних засобів. Це ж стосується стягнень за забруднення довкілля через господарську діяльність.
Через бюджет уряд хоче вирішити ще одну фундаментальну проблему – викривленість системи державної підтримки окремих галузей. Наприклад, ціноутворення у вугільній галузі побудоване так, що найбільший зиск від здешевленого за рахунок держдотацій вугілля отримують не шахтарі, а власники металургійних чи енергетичних підприємств. Схожа ситуація і в аграрному секторі. Держава нібито підтримує сільгоспвиробника, але часто більший зиск від цієї підтримки мають зернотрейдери чи інші посередники, які працюють на ринку.
Тому сьогодні уряд разом із продовженням підтримки тих галузей починає реформувати ціноутворення. Зокрема, продовжується збільшення фінансування Аграрного фонду, основне завдання якого – забезпечити конкуренцію в закупівлі аграрної продукції. Планує Кабмін збільшувати ціну й на продукцію вугільної промисловості. Згідно з проектом держбюджету, наступного року виручка від продажу вугілля зросте в 1,8 разу. В основному, за рахунок підвищення відпускних цін, а також частково за рахунок збільшення на 4,4 млн т видобутку.
Продовжиться також і буде навіть збільшена виплата знецінених вкладів Ощадбанку СРСР. У 2009-му уряд планує витратити на це приблизно 10 млрд грн.
Сергій КИСЕЛЬОВ, Школа політичної аналітики при Києво-Могилянській академії
