Чернівецький апеляційний суд провокує Майдан. На свою голову

IMG_0964

Авторами цієї зовсім не толерантної ідеї стали ці мирні симпатичні жіночки – депутати Новодністровської міської ради. Їх підтримали й чоловіки. Усі вони – представники громади, яка протягом 10 років бореться за повернення у її власність міського ринку. На вчорашньому судовому засіданні Апеляційного суду слухання справи знову відклали, бо не з’явився… позивач, тобто саме той, хто нечесно прихватизував ринок.       

Неймовірно, але на такий не толерантний крок зважилися голови та заступники комісій Новодністровської міськради, які вчора брали участь у черговому засіданні Апеляційного суду Чернівецької області, де слухалася справа про повернення громаді місцевого ринку. Та хоча справа ця вже тягнеться 10 років (!), вчора її слухання знову відклали. Саме це й спричинило таку доволі агресивну реакцію мирних депутатів, які розглядають нині Майдан як останню судову інстанцією.

DSC04094-1Їхньому обуренню не було меж. «Понад 10 років бореться громада Новодністровська за повернення у свою власність місцевого ринку, який незаконно прихватизувала сім’я Тацюків за допомоги колишнього мера, – каже Валентина ПОЦІЙЛУЙКО, голова земельної комісії Новодністровської міськради. – Та наш терпець увірвався. Те, що відбувається, інакше, як судоблудством я назвати не можу. Тож, якщо 11 вересня о 10 годині 20 хвилин не розпочнеться перенесене апеляційне судове слухання і не будуть захищені інтереси громади згідно закону, на Чернівці чекає «феєрверк» із палаючих шин, який побачить уся Україна!

Жінку активно підтримали всі інші представники міськради – Лариса ГРИГОРАШ, секретар міської ради, Серафима СИЛАНТЬЄВА, голова житлово-комунальної комісії, депутат Наталя ЦИМБАЛЮК, які розповіли, що ринок забрали у міста обманним шляхом за схемами, що діяли ще у 90-х роках. На підтвердження цього Микола СОЛОВЕЙ, начальник юридичного відділу міської ради Новодністровська навів коротку хронологію цієї справи, яка підтверджує сплановані протиправні дії з відчуження майна комунальної власності на користь приватного підприємства:

– 23.04.2004 року колишній міський голова протиправно, одноосібно вклав договір позики на 68000грн. з ТОВ «Будівельник» (директор Тацюк В.П.); 07.09.2004 – Господарський суд Чернівецької області за позовом ТОВ «Будівельник» до Новодністровської міської ради виносить ухвалу про порушення провадження у справі; 07.09.2004р. за зверненням міського голови КП «Новодністровське БТІ» виготовляється інвентарна справа на майно міського ринку; 08.09.2004-го – виконавчий комітет приймає рішення про оформлення права власності на майно ринку, яке не було розглянуте на сесії, іншими словами це рішення є неправомірним; 12.09.2004 р. виготовляється свідоцтво про право власності на зазначене майно; 25.10.2004р. укладається протиправна мирова угода між ТОВ «Будівельник» та колишнім міським головою. Останнього, до слова, сесія за такі дії відправила у відставку. Потім майно передавалося від ТОВ «Будівельник» до «Будівельника Т» без правонаступництва. А через певний час воно переоформилося як власність сім’ї Тацюків – чоловіка, дружини і двох доньок. Одне слово, через 10 років, 15 травня 2014 року, міськвиконком силою повернув ринок громаді. Тоді Тацюки і подали на нас  позов до суду. (Більш повна документальна база цієї справи  – на сайті versii.cv.ua)

Натомість, за словами Бориса ПЕТРИКА, заступника голови бюджетної комісії міської ради  надходження до бюджету міста від діяльності ринку одразу ж збільшилися у 10 разів!

– А ще Тацюки, відчуваючи  безкарність, тільки за землю завинили міській раді 350 тисяч гривень податку! Та з них як з гуски вода! Саме тому ми звернулися до обласної прокуратури з проханням виступити на наш захист і бути присутніми на Апеляційному суді. Прокурори ж чомусь не почули голосу громади,.. – дивується п. Петрик.

Тим часом самі новодністровці вдячні місцевій владі, бо на ринку нарешті провели електрику, водопостачання і водовідведення та відкрили вбиральню. А також відремонтували столи тощо.

Хто стане власником міського ринку – громада чи одна сім’я, частина якої вже давно мешкає у столиці, і вирішуватиме Апеляційний суд Чернівецької області 11 вересня.

– Ми стурбовані ситуацією і налаштовані дуже серйозно, – сказав, підсумовуючи, міський голова Новодністровська Володимир МЕЛЬНИК, який приїхав до Чернівців на засідання суду разом із своїм депутатським корпусом не як посадова особа, а як громадянин, бо перебував у відпустці. Та він, як і його колеги, не міг зрозуміти, чому позивачі, які програли попередній суд, не з’явилися на засідання, що й спричинило його перенесення.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

 

 

 

У К Р А Ї Н А

Новодністровська міська рада

Виконавчий комітет

м-н «Діброва, м. Новодністровськ, 60236, тел. (03741) 3-15-45, тел./факс 3-11-54,

E-mail:   radadncv@ukr.net, Код ЄДРПОУ № 05398510

 

 

 

                                                                До Новодністровського міського суду

 

                                                                 Позивач 1:ТацюкВіктор Петрович

60236, Чернівецька обл.,

м.Новодністровськ, м-н «Сонячний»

буд. № 11, кв. № 69

 

Позивач 2: Тацюк Надія Іванівна

60236, Чернівецька обл.,

м.Новодністровськ, м-н «Сонячний»

буд. № 11, кв. № 69

 

                                                                             Позивач 3:Тацюк Світлана Вікторівна

60236, Чернівецька обл.,

м.Новодністровськ, м-н «Сонячний»

буд. № 11, кв. № 69

 

Позивач 4:СтародубОлена Вікторівна

60236, Чернівецька обл.,

м.Новодністровськ, м-н «Сонячний»

буд. № 11, кв. № 69

 

Представник позивачів згідно довіреностей:  ТацюкВіктор Петрович

60236, Чернівецька обл.,

м.Новодністровськ, м-н «Сонячний»

буд. № 11, кв. № 69

 

                                                                Відповідач: Новодністровська міська рада

60236, м. Новодністровськ, м-н «Діброва»

 

                                                                  Співвідповідач: Виконавчий комітет

Новодністровської міської ради

60236, м. Новодністровськ, м-н «Діброва»

 

Пояснення

Новодністровська міська рада,  виконавчий комітет ознайомившись з позовною заявою Тацюка В.П., Тацюк Н.І., Тацюк С.В., Стародуб О.В. про визнання права власності на будівлі і споруди міського ринку позовні вимоги не визнають. Вважаємо, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсязі з оглядом на таке.

З метою всебічного і повного з’ясування обставин справи, наводимо коротку хронологію 2004р. по сутті справи:

–         23.04.2004р. колишній міський голова протиправно, одноособово укладає договір позики на 68000грн. з ТОВ «Будівельник» (директор Тацюк В.П.);

–         07.09.2004р. господарський суд Чернівецької області за позовом ТОВ «Будівельник» до Новодністровської міської ради виносить ухвалу про порушення провадження у справі;

–         07.09.2004р. за зверненням міського голови КП «Новодністровське БТІ» виготовляє інвентарну справу на майно міського ринку;

–         08.09.2004р. приймається рішення виконавчого комітету про оформлення права власності на майно ринку;

–         12.09.2004р. виготовляється свідоцтво про право власності на зазначене майно;

–         25.10.2004р. укладається протиправна мирова угода між ТОВ «Будівельник» та колишнім міським головою;

 

Наведене доказує про заплановані, протиправні дії по відчуженню майна комунальної власності на користь приватного підприємства.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

І Новодністровька міська рада, виконавчий комітет просить суд звернути увагу і на наступне.

Із заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що позивачі просять суд визнати за ними право власності на будівлі і споруди міського ринку загальною площею 776,2 кв.м., асвальтовий настіл площею 4167,65 кв.м., площу ринку засипаною гравієм 11941 кв.м. з розрахунком по ¼ частці кожному.

Як на підставу своїх вимог вони посилаються на виготовленні ними протокол зборів засновників ТОВ «Будівельник» про передачу їм майна, акт прийому-передачі майна ТОВ «Будівельник» від 19.07.2005р. та замовчують, що ними ще був виготовлений протокол зборів засновників також від 19.07.2005р., про затвердження акту прийому-передачі.

Крім того, на підтвердження права власності на майно міського ринку, позивачі посилаються на ухвалу господарського суду Чернівецької обл., від 27.10 2004р. та від 24.12.2004р. про затвердження мирової угоди у справі №9/157.

Цією ухвалою всупереч діючому законодавству, зокрема ч.1 п.30 ст. 26, ч.5-6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було затверджено мирову угоду від 25.10.2011р. ( яка дійсно набрала законної сили), укладену ТОВ «Будівельник» та бувшим міським головою(не міською радою).

Проте, рішенням господарського суду Чернівецької області від 31.05.2005р. у справі №2/38 договір позики №20 від 23.04.2004р., який послугував прийняттю названої ухвали визнано недійсним.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі те, що вона одержала на виконання цього правочину.

Нікчемний правочин, або правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення. Тобто ми вбачаємо, що укладена мирова угода та додаток до неї є недійсною з моменту укладення, 25.10.2004р.

21.07.2005р. господарським судом Чернівецької області у справі №9/157 було накладено арешт на Новодністровський міський ринок та заборонено ТОВ «Будівельник» вчиняти певні дії,  а саме відчуження в будь-який спосіб зазначеного майна.

З огляду на це позивачі-засновники ТОВ «Будівельник» поспіхом приймають рішення:

–         05.03.2005р. про участь у створенні ТОВ «Будівельник-Т» без правонаступництва;

–         24.04.2005р. про безкоштовну передачу міського ринку в користування ТОВ «Будівельник-Т»,  а останнє 17.06.2005р. передає його в оренду ФОП Григораш М.С.

–         24.04.2005р. про припинення діяльності ТОВ «Будівельник» та створення ліквідаційної комісії;

–         20.07.2005р. складається акт ліквідаційної комісії про проведення інветаризації, відсутності дебеторської і кредиторської  заборгованості, тощо;

–         20.07.2005р. затверджується акт ліквідаційної комісії і ліквідаційного балансу;

–         05.08.2005р. державна реєстрація ТОВ «Будівельник» припиняється у зв’язку з його ліквідацією.

Всі ці документи посвідчені підписами позивачів та печатками ТОВ «Будівельник», приватного підприємця (договір оренди майна).

Згідно п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи.

За період 2005-2011р. позивач Тацюк В.П. (директор ТОВ «Будівельник» та ТОВ «Будівельник-Т»), представник позивачів у суді Тацюк Н.І., Тацюк С.В.,  Стародуб О.В., неодноразово доводив в судах різних інстанцій, що майно належить ТОВ «Будівельник-Т». На підставі, зокрема, і цих доказів було прийнято цілий ряд судових рішень, окремі з них на стадії виконання. І саме цією позовною заявою позивачі поставили під сумнів законність судових рішень, що вступили в законну силу. Слід зауважити, що окремі з них навіть не оскаржувалися.

Мало того, окремі не бажають взяти за основу, що позивачами, бувшими засновниками ТОВ «Будівельник» виготовлені два пакети документів. Це, що майно було передано в користування новоствореному ТОВ «Будівельник-Т», юридичній особі, що підтверджується судовими рішеннями, цілим рядом інших доказів і відповідає істині. І нова версія позивачів, а скоріше  одного із них, що майно у 2005р. ніби то було передано фізичним особам, засновникам Товариства і надають як доказ виготовлені рішення зборів, акт приймання-передачі. Але останнє протирічить наявним матеріалам справи. Не виключаємо, що може з’явитися і третій пакет так званих  доказів. Це випливає з того, що позивачі змогли своєчасно припинити державну реєстрацію ТОВ «Будівельник», створити ТОВ «Будівельник-Т», а потім ТОВ «Будівельник-О» тощо.

Разом з тим зрозуміло, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням. Та це переконання повинно грунтуватися на всебічному повному, об’єктивному   та безпосередньому дослідженні наявних  у справ доказів, вимагає ст.212 ЦПК України.

 

Із матеріалів справи вбачається, що надані суду позивачами як докази, копії протоколу зборів засновників ТОВ «Будівельник» про розподіл майна між засновниками, акту прийому-передачі нерухомого майна у власність засновників, протоколу зборів засновників про затвердження акту приймання передачі майна від 19.07.2005р. тощо, повністю спростовують:

 

  1. Рішення виконавчого комітету від 09.08.2012р. №136/8
  2. Протокол зборів засновників ТОВ «Будівельник» від 24.04.2005р
  3. Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 17.05.2012р.
  4. Лист ЧКОБТІ від 24.02.2012р.
  5. Постанова державного виконавця від 06.11.2012р.
  6. Лист відділу ДВС від 06.11.2012р.
  7. Акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 06.11.2012р.
  8. Пояснююча Тацюка В.П. від 31.03.2011р.
  9. Звіт №09/11 від 07.02.2011р.
  10. Висновок №1676 від 22.12.2011р.
  11. Лист ЧКОБТІ №1890 від 25.04.12
  12.  Технічний паспорт ТОВ «Будівельник»
  13. Лист Тацюка В.П. від 09.02.2011р.
  14. Проект мирової угоди від 28.02.2011р.
  15. Лист ТОВ «Будівельник-Т» від 14.03.2011р.
  16. Лист повідомлення від 26.09.2009р.
  17.  Заява ТОВ «Будівельник-Т» від 18.12.2009р.
  18.  Клопотання ТОВ «Будівельник-Т» від 26.02.2010р.
  19.  Рішення господарського суду Чернівецької обл.. від 24.03.2011р. у справі №15/5027/149/2011
  20.  Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2010р.
  21.  Рішення міської ради №133 від 22.09.2010р.
  22.  Довідка ФОП Григораш М.С. №8 від 10.03.2010р.
  23.  Лист Сокирянської філії ЧКОБТІ №190 від 20.10.2009р.
  24.  Інформаційна довідка Сокирянської філії ЧКОБТІ №207 від 27.10.2009р.
  25.  Заява Тацюка В.П. від 30.09.2009р.
  26.  Довідка КП «Новодністровськ БТІ» від 28.10.2009р.
  27.  Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р.
  28.  Апеляційна скарга ТОВ «Будівельник-Т» від 30.03.2010р.
  29.  Рішення господарського суду Чернівецької  обл. від 24.03.2010р.
  30.  Позовна заява ТОВ «Будівельник-Т» від 18.11.2009р.
  31.  Рішення міської ради №137 від 11.07.2007р.
  32.  Договір оренди від 01.11.2005р.
  33.  Договір оренди від 17.06.2005р.
  34.  Аудиторський висновок
  35.  Протокол зборів засновників ТОВ «Будівельник-Т» про затвердження акта ліквідаційної комісії від 20.07. 2005р.
  36.  Протокол зборів засновників ТОВ «Будівельник» від 24.04.2005р.
  37. Протокол зборів засновників ТОВ «Будівельник» від 25.04.2005р.
  38. Протокол зборів засновників ТОВ «Будівельник» від 05.03.2005р.
  39. Протокол зборів засновників ТОВ «Будівельник» від 19.07.2005р.
  40. Претензія ТОВ «Будівельник-Т» від 25.03.2011р.
  41.  Ухвала господарського суду Чернівецької обл. у справі №9/157 від 21.07.2005р.
  42.  Ухвала господарського суду Чернівецької обл.. №9/157 від 24.05.2007р.
  43. Постанова Львівського апеляційного господарського суду №9/157 від 03.09.2007р.
  44.  Рішення господарського суду Чернівецької обл., у справі №2/38  від 31.05.2005р.
  45.  Рішення міської ради від 16.11.2001р.
  46.  Постанова ВРУ від 05.05.1996р., тощо.

 

Частиною 1 ст. 57 ЦПК України передбачено,  що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вважаємо, що є всі підстави для спростування судом наданих позивачами протоколу зборів засновників ТОВ «Будівельник», про передачу їм майна, акту приймання-передачі майна від 19.07.2005р. та протоколу зборів засновників про затвердження акту приймання-передачі.

Так, зокрема постанова державного виконавця від 06.11.2012р. та акт про передачу майна стягувачу, звіт №09/11 від 07.02.2011р. та висновок №1676 від 22.12.2011р. експертів, лист ЧКОБТІ №611 від 24.02.2012р., рішення господарського суду Чернівецької області від 24.03.2010р. у справі №6/144 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. у наведеній справі, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2010р. у справі №2/99, рішення господарського суду Чернівецької області від 24.03.2011р. у справі №15/500027/149/2011 тощо доказують що земельна ділянка міського ринку є комунальною власністю і ніяке покриття не може бути підставою для визнання права власності позивачів на дану земельну ділянку. Та і сам представник позивачів у проекті мирової угоди (арк.78) зазначає, що ТОВ «Будівельник –Т» в особі директора Тацюка В.П. визнає борги в сумі 71075,68 грн. та 286678,54 грн. за фактичне використання земельної ділянки міського ринку. Тобто, цим підтверджується що майно міського ринку знаходилось  у користуванні ТОВ «Будівельник-Т».

Крім того, з даних доказів вбачається, що Тацюк В.П., приймаючи участь в судових засіданнях на протязі більше 5 років не надавав ні одного доказу що майно міського ринку передавалося засновникам  ТОВ «Будівельник». Навпаки у березні  2010р. представником ТОВ «Будівельник-Т» у Львівському апеляційному господарському суді було надано як доказ протокол зборів засновників від 24.04.2005р. про передачу майна міського ринку ТОВ «Будівельник-Т» (арк.4), копія посвідчена підписом представника та печаткою ТОВ «Будівельник-Т».

Вважаємо, що навіть цей доказ є підставою для визнання відсутності станом на 15.03.2010р. факту наявності протоколу зборів засновників про передачу майна, акту приймання-передачі майна від 19.07.2005р.

У своєму листі від 09.02.2011р. Тацюк В.П. сам підтверджує що на протязі 5 років між ТзОВ «Будівельник-Т» та Новодністровською міською радою в різних судових інстанціях вирішуються спори з приводу Новодністровського міського ринку (арк.77). Тобто сам позивач визнає, на зазначену ним дату він використовує як основний доказ про належність майна ринку ТОВ «Будівельник-Т» – протокол зборів засновників від 24.04.2005р.

У відзиві на позовну заяву за №7 від 14.03.2011р. (арк. 79), Тацюк В.П. як директор ТОВ «Будівельник» зазначає: «Рішенням зборів засновників ТОВ «Будівельник» від 24.05.2005р.(?) дане майно було передано в користування ТОВ «Будівельник-Т». І далі слідує його висновок: «… тому ТОВ «Будівельник-Т» являється власником земельної ділянки на якій розташований Новодністровський міський ринок». Цей доказ підтверджує, що на протязі 6 років для позивача поняття передання майна у користування і у власність були рівнозначними. У продовження він наводить: «ТОВ «Будівельник-Т» як власник земельної ділянки, щомісячно і в повному обсязі сплачував земельний податок». І це відповідач підтверджують що на протязі приблизно 2005-2007рр. ТОВ «Будівельник-Т» сплачував земельний податок за використання земельної ділянки міського ринку. Та наведене в черговий раз доказує про спростування наданих протоколів зборів та акту приймання-передачі від 19.07.2005р., відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Підтверджує це і лист-повідомлення підприємця Григораш   М.С. від 26.09.2009р. №45 (арк.80), в якому вона звертається до директора ТОВ «Будівельник-Т»: «Прошу Вас як власника майна…»  та видана нею довідка №8 від 10.03.2010р. (арк.90), в якій однозначно зазначає, що підписаний договір оренди майна з ТзОВ «Будівельник-Т» від 17.06.2005р. діє по даний період, тобто станом на 10.03.2010р.

І такий договір мав місце. Як наводилося 17.06.2005р. ТОВ «Будівельник-Т» уклало з ФОП Григораш М.С. договір оренди майна міського ринку та за переліком передачі його від 21.06.2005р. було передано останній (арк.117-120). Договір та додатки підписані сторонами та посвідчені печатками. В договорі ТОВ «Будівельник-Т» визнав себе орендодавцем, тобто власником майна. Аналогічний договір ними було укладено 01.11.2005р., який також ними підписаний та скріплений печатками.

Позовні вимоги спростовуються і такими доказами як заявами, клопотаннями ТОВ «Будівельник-Т» (арк.81-83), апеляційною скаргою ТОВ «Будівельник-Т» №27 від 30.03.2010р. (арк.101-102), позовною заявою ТзОВ №15 від 18.11.2009р. (арк. 107-108), претензією №3 від 25.02.2011р. (арк.131) тощо. Тобто, знову ж напрошується висновок, що збори засновників не проводилося, а майно у власність не передавалось, що наводять вище наведені докази.

Збори не проводилися, а майно у власність не передавалось, що доводять вище наведені докази.

Крім того прошу суд звернути увагу що ні в ухвалі господарського суду від 24.12.2004р. ні в мировій угоді не визначено, яке майно ТОВ «Будівельник» передається, його характеристика, оцінка тощо. Позивач просить визнати право власності на огорожу, яка загалом в акті опису й арешту майна не зазначена.

Відповідачі посилаються що після проведення розрахунків з кредиторами був складений ліквідаційний баланс.

Баланс підприємства – це відзеркалення його фінансового стану на конкретний момент часу. Балансом є його зіставлення активів і пасивів підприємства, тобто грошових коштів і майна із зобов’язуваннями підприємства його власниками і кредиторів. І надана суду копія балансу (не відомо на яку дату), аж ніяк не доказує що дане майно перебувало на балансі ТОВ «Будівельник» та було передано засновникам.

Мало того, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. у справі №824/365/13-а, на яку посилаються позивачі встановлено: «…. Оскільки в наданому позивачами ліквідаційному балансі зазначено найменування та реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Т», в той час, як реєстраційна дія пов’язана з отриманням нерухомого майна позивачами у зв’язку з ліквідацією іншої юридичної особи з найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»».

Аудиторський висновок від 04.08.2005р. також підтверджує про відсутність будь якого майна міського ринку, на балансі Товариства та про передачу  його засновникам.

У зв’язку звідсутністю власника майна міського ринку, за заявою виконавчого комітету, 11.10.2010р. Сокирянською філією ЧКОБТІ воно було взято на облік як безхазяйне. Оголошення про це було розміщено в газеті урядовий кур’єр від 19.11.2010р. Та ці дії не оскаржувалися. По даний час в Реєстрі прав власності на нерухоме майно  воно значиться як безхазяйне. І в той же час власність міської ради.

За заявою Тацюка В.П., що діє в своїх інтересах та в інтересах Тацюк Н.І., Тацюк С.В., Стародуб О.В. було прийнято рішення виконавчого комітету №136/8 від  09.08.2012р. яким було відмовлено у задоволені  заяви про оформлення права власності на нерухоме майно. Рішення виконавчого комітету не оскаржувалось.

За позовною заявою позивачів до Новодністровської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно рішенням Кельменецького районного суду вона була частково задоволена, але рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 17.05.2012р. воно було скасовано.

Позивачі в обгрунтування своїх позовних вимог посилаються на рішення господарського суду Чернівецької області від 11.06.2013р. у справі №326/48/2013 та цитують ч.3 ст.61 ЦПК України. При цьому доводять, що будівлі і споруди були передані ТОВ «Будівельник».

Проте, наголошуємо що засновники ТОВ «Будівельник» рішення про передачу майна міського ринку  19 липня 2005р. не приймали та за актом приймання-передачі не передавали. Цей однозначний висновок випливає і з того, що рішенням зборів засновників від 24.04.2005р. майно міського ринку було передано в користування ТОВ «Будівельник-Т». Як зазначалося 05.08.2005р державна реєстрація юридичної особи ТОВ «Будівельник» було припинено. Тобто, теоретично і фактично майно ринку ніяк не могло бути передано засновникам, за його відсутності.

Також позивачі посилаються на рішення господарського суду Чернівецької області від 11.06.2013р. за позовом міської ради до ТОВ «Будівельник-Т», ФОП Григораш М.С., про визнання володіння майном незаконним, договорів оренди недійсними та повернення безпідставного набутого майна в натурі. Та у цій справі інший предмет позову, та питання власності в суді не досліджувалось.

Крім того, п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 визначено, що за змістом ч.3 ст.14, ч.3 ст.61, ч.2 ст.223 ЦПК України, особи, які не брали участі в цивільній, господарській, або адміністративній справі, в якій судом ухвалено відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої цивільної справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цими  судовими рішеннями. У даному випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів.

Виконавчий комітет Новодністровської міської ради не приймав участі у наведених справах, оспорює обставини, що нібито були встановленні судом в часті права власності на майно міського ринку.  А тому просить суд всебічно повно і об’єктивно оцінити надані нами докази, що повністю доводять про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Прошу суд звернути увагу і на довідку КП Новодністровське БТІ №95 від 28.10.2009р. (арк. 96), в якій дослівно зазначено: «Видано ТОВ «Будівельнику-Т» про те, що подані Вами документи на перереєстрацію прав власності на нерухоме майно (Новодністровський ринок) з ТОВ «Будівельник» на ТОВ «Будівельник-Т» знаходяться у роботі». Підпис начальника КП «НБТІ» Баланюк В.Д. та скріплено печаткою. А листом №1890 від 25.04.2012р. Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації повідомляє: «На Ваш запит від 19.04.2012р. повідомляємо, що у липні 2010р. Чернівецьким КОБТІ  виготовлялася інвентаризаційна справа на комплекс будівель і споруд Новодністровського міського ринку на замовлення ТОВ «Будівельник-Т» (арк. 52).

Та якщо ми оглянемо виготовлений технічний паспорт (арк. 53), то побачимо приклад, як застосовуючи ксерокс позивач вивів у строці «Власник майна» із ТОВ «Будівельник-Т» на ТОВ «Будівельник»». І це не одинокий випадок.

Щодо визнання права власності на асвальтовий настіл та площу ринку засипану гравієм.

Згідно ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Вказане визначення є універсальним. Воно містить ознаки нерухомого майна, які повинні бути притаманні тому чи іншому об’єкту при визначенні його належності до нерухомого майна. Зміст поняття “нерухома річ” розкривають цілий ряд нормативно-правових актів, присвячені цьому роботи вчених.

Відповідно до звіту експерта № 09/11 від 07.02.2011р. павільйон «Кострома», два металевих вагончика, вагончик лікаря, трансформаторна підстанція, асфальтове покриття, гравійне покриття не є нерухомим майном.

Аналогічне визначено і в висновку № 1676 будівельно-технічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.12.2011р.

Згідно п.2.2 розділу 2 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, затверджених наказом Мін’юсту від 14.04.2009р. № 660/5 асфальтове покриття не є нерухомим майном, воно належить до об’єктів благоустрою.

Пунктом 1.2.5 Порядку проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспом України 23.09.2003р. № 154 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2004р. за № 179/8788 визначено, що до елементів благоустрою належать покриття площ, вулиць, доріг тощо.

Державний Комітет України у справах містобудування і архітектури у листі від 04.02.1998р. № 1/52-19 вказує, що заасфальтовані земельні ділянки є елементами благоустрою відкритого ринку (згідно з положеннями СНиП 111-10-75 “Благоустройство територий”, дія яких зберігається на території України), тобто останні не є спорудами.

 

Держбуд України затвердив наказом від 27.08.2000р. за № 174 Правила визначення вартості будівництва. Частиною 2 п.2.1.1 розділу 2.1. “Елементи будівництва” Правил встановлено: “При будівництві підприємств, виробничих або житлово-цивільних комплексів окремими об’єктами, що входять до складу будови, є зовнішні мережі з обслуговувальними та допоміжними спорудами на них (водопостачання, каналізація, теплофікація, газифікація, електропостачання тощо), під’їзні колії, внутрішньозаводські або внутрішньоквартальні дороги, інші загальномайданчикові роботи”. Виходячи із положень цієї норми, слід дійти висновку, що земельна ділянка з твердим покриттям (асфальтом) може бути майданчиком, дорогою, які не віднесені до поняття будова (будівля, споруда).

У постанові Вищого господарського суду України (справа № 2-20/6958) від 03.08.2006р. зазначено: “Визнання за оскаржувальним рішенням права власності на асфальтовані покриття земельних ділянок як об’єктів нерухомого майна, необґрунтовані правовими нормами при віднесенні таких об’єктів до об’єктів нерухомого майна.”

А постановою цього ж суду (справа №15/2583 від 03.12.2003р.) визначено, що позов про витребування з незаконного володіння твердого покриття (асфальт) земельної ділянки є спором про право на земельну ділянку…

Вважаємо визнання права власності за позивачами на асфальтове покриття  площею 4167,65 кв.м., гравійного покриття площею 11941,9 кв.м. (на земельній ділянці будь-які споруди відсутні) буде суперечити чинному законодавству. Наведене загально відомо.

Крім того щодо гравійно-піщаного покриття земельної ділянки ринку, прошу суд звернути увагу і на те, що відділом ВДВС Новодністровського міського управління юстиції встановлено, що воно знаходиться на балансі ТОВ «Будівельник-Т», описано і арештовано в рахунок боргу (в своїй пояснюючій позивач зазначає, що гравійне покриття це благоустрій).

Відповідно до постанови державного виконавця відділу ДВС Новодністровського МУЮ від 06.11.2012р., акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, гравійне покриття як благоустрій було передано міській раді. Названа постанова в судовому порядку не оскаржувалася.

Земля – це є комунальна власність. У позивачів відсутні державний акт на право власності чи право користування земельною ділянкою, що доказано судовими рішеннями.

Згідно рішення Новодністровської міської ради від 16.11.2001р. всі землі міста Новодністровськ є землями комунальної власності, крім земель державної форми власності.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі  в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання її власником або користувачем документа, що засвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації (ч.1 ст.125 Земельного кодексу України).

Про безпідставність вимоги про визнання права власності на гравійне та асвальтове покриття ринку доказують і судові рішення Новодністровського міського суду від 26.03.2014р. та апеляційного суду Чернівецької області від 30.04.2014р.

Підсумовуючи наведене, з огляду на надані суду докази наголошуємо про відсутність законних підстав для набуття позивачами права власності на будівлі і споруди міського ринку. Крім вище зазначеного просимо суд звернути увагу і на наступне.

Новодністровська міська рада, рішення про відчуження комунального майна шляхом надання дозволу на укладання мирової угоди з ТОВ «Будівельник» «ч.6 ст. 60 «Про місцеве самоврядування в Україні»».

Ч.2 ст.203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні ч.1-3, 5-6, ст. 203 цього кодексу.

Отже, мирова угода укладена з колишнім міським головою з ТОВ «Будівельник» з перевищенням повноважень визначених чинним законодавством. Обраний на той час міський голова не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення мирової угоди.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 24.03.2010р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. у справі №6/144 доводять, що вони стали підставою для нової версії позивачів «Судових рішеннях та засіданнях позивачам було роз’яснено, що таке право власності на майно, право користування, правонаступництво», та виготовлення протоколів зборів акту приймання-передачі, від 19.07.2005р.

Відповідно до приписів ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону, або не законність набуття права власності не встановлена судом.

Але як наводилося договір позики, на підставі якого була укладена мирова угода визнана судом не дійсна, а позивачі у порядку встановленому законом майно не приймали.

Крім того як свідчать докази 17.06.2005р. ТОВ «Будівельник-Т» протиправно передав, а ФОП Григораш М.С. прийняла майно міського ринку в оренду. І договір оренди у встановленому законом порядку не розривався та не визнавався недійсним.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) орендодавець передає майно у користування….

Тобто, це ще раз підтверджує, що станом на 17.06.2005р. майно уже не перебувало у ТОВ «Будівельник» і за актом приймання-передачі від 19.07.2005р. не могло позивачами прийматися.

Разом з тим відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути майно потерпілому.Особа зобовязана повернути майно і тоді коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Про безпідставність звернення до суду про визнання права власності свідчить і надані протоколи зборів засновників та акт приймання-передачі  від 19.07.2005р.

Наприклад, виготовлений акт приймання-передачі (копія), був наданий представником ТОВ «Будівельник-Т» господарському суду Чернівецької області у справі №926/48/2013 як доказ. Посвідчений печаткою адвоката що копія згідно оригіналу.

Аналогічно це й же представник подає названий доказ Чернівецькому окружному адміністративному суду у справі №824/365/13-а.

Позивач надає виконавчому комітету Новодністровської міської ради копію цього ж акту приймання-передачі та копію протоколу зборів засновників про затвердження акту відповідно до його заяви від 03.09.2010р. (вх. №Т-346).

ФОП Григораш М.С. надала представникам виконавчих органів міської ради такий же акт засвідчив підписом, що копія відповідає оригіналам. І на всіх цих копіях відсутній відтиск печатки чи штампу.

Проте зокрема, при розгляді Новодністровським міським судом справи за позовом міської ради до Тацюка В.П….. номер провадження №2/719/16/14 виникає новий оригінал акту приймання-передачі, у якому підписи голови зборів Тацюк С.В., та голови ліквідаційної комісії ТОВ «Будівельник» Тацюка В.П. уже засвідчені печаткою ТОВ «Будівельник».

Таке прослідковується і в протоколі зборів засновників про затвердження акту приймання-передачі, нерухомого майна від 19.07.2005р. Даний протокол також спростовують позовні вимоги позивачів.

З огляду на наведене вважаємо, що суд критично оцінить надані позивачами докази.

Статтею 4 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, виражений законами України.

А відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

На підставі наведеного, прошу суд відмовити Тацюку В.П., Тацюк Н.І., Тацюк С.В., Стародуб О.В. у задоволені позовної заяви до Новодністровської міської ради, співвідповідач виконавчий комітет, про визнання права власності на будівлі і споруди міського ринку в повному обсязі.

 

М. Соловей, Представник Новодністровської міської ради та виконавчого комітету

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *