«Умовні Українці» – узагальнений образ людства

За Миколою Кумановським міцно закріпилася слава генія, що належить до так званого «неофіційного» мистецтва. Саме він став прототипом головного героя епатажного роману Оксани Забужко «Польові дослідження українського сексу». За порівняно невеликий період часу відбулися численні персональні виставки художника у Філадельфії, Києві, Івано-Франківську, Хмельницькому та рідному Луцьку. 15 грудня відкривається його персональна виставка в Чернівецькому художньому музеї.

Квінтесенцією нинішніх пошуків митця є живописний цикл «Умовні Українці», який тематично об’єднує низку полотен, де автор показує фантастичний, проте напрочуд реальний образ українця, водночас спраглого до ситого, безтурботного життя – і здатного до рішучих дій.

Художник намагається переконати глядача в тому, що є українська історія, є українська нація, є українські традиції, взагалі українська культура й духовність, українське сьогодення й майбутнє. Хоча європейські критики зазначають, що живописний цикл «Умовні Українці» – це узагальнений образ людства.

Створена художником реальність, ніби побачена крізь призму поезії, спонукає до роздумів. Іноді поезія безпосередньо присутня у візуальному ряді полотна. Це фрагменти віршів, афоризми й цитати відомих людей або авторські вислови, що майстерно закомпоновані в дусі мистецтва середньовіччя. Фокусуючи увагу на одному із аспектів, вони покликані глибше розкривати головну ідею та зміст цілого твору. Часто вже назва виконує функцію поетичного прологу: «Людина, яка шукає в колі початок і кінець», «Ось дивись, і наші вже в космосі!».

Складна символіка – основа кожного твору художника. Незначними, навіть другорядними, на перший погляд, деталями він намагається повніше розповісти про головних героїв та дає ключі до розкриття змісту полотен. Автор налаштовує на вісь сприйняття щільного, концентрованого простору «умовного» світу, в якому існують «умовні» персонажі, часто змальовані з реальних людей.

Так в образі «Павла, що сумно втішався, слухаючи, як падають грушки» зображено волинського виробника малих архітектурних форм, який був свідком будівництва синагоги на Вишкові, а напівоголена антична Леда – це яскравий приклад українських жінок, що «замість лебедя зловили гусака». Всі події «Умовних Українців» відбуваються під одним величезним небом, пронизаним самотньою хмаринкою, що об’єднує полотна в один тематичний ряд. Все це загалом створює ілюзію надреальності середовища, яке icнyє поза нашим виміром та часом.

Ще в 70-х роках картини Кумановського змусили глядача подивитися на світ іншими очима, побачити його не таким, як на тодішніх радянських виставках, що відповідали усталеним нормам соцреалізму. Були скандальні випадки: полотна вилучали з експозиції, не дочекавшись відкриття виставки. Від того часу і до настання Незалежності України пильне око «старшого брата» стежило за кожним кроком художника.

На початку 90-х про талановитого митця відзняли два документальних фільми – «Художник Микола Кумановський» та «Нарешті світанок».
Доробок митця чималий. Хоча, безперечно, кількість у мистецтві не показник, проте не можна обминати й цього.

За роки творчої прaцi він створив великі живописні та графічні серії – «Умовні Українці», «На Водах», «Темна українська ніч», «Закляті», «Це шарудить надламане стебло», «Матерія», «Грандмарш Аутодафе» тощо. Він автор герба Луцька, а також численних ілюстрацій до книжок, зокрема до повного зібрання творів Григорія Сковороди, яке нещодавно вийшло в США.

А за величезний внесок у вітчизняну й світову мистецьку спадщину Микола Кумановський удостоєний мистецької премії імені Йова Кондзелевича.
Виставка відбудеться за підтримки Української Всесвітньої Координаційної Ради, голови правління Інституту Національного державознавства Михайла Ратушного та мецената, нашого земляка Валерія Галана.

Роман СТРУК, мистецтвознавець

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *