«Золотий» ЖРЕП на півмільйона… щорічно

Твердження про те, що ЖКГ на грані краху, подають нам як аксіому. Проте, якщо розібратися у тонкощах ЖРЕПівської бухгалтерії, як це зробили мешканці будинку 11б, що на вул. Полетаєва, з’ясовується: бідний ЖРЕП – міф. Насправді ж за рік тут осідають просто гігантські суми, отримані від мешканців багатоповерхівок – чесно сплачена квартирна плата за послуги, які не надаються.

Втім, як на мене, у більшості негараздів винні ми самі. Бо коли змусити ЖРЕП працювати – майже неможливо, то домогтися повернення коштів за послуги, які не надаються, можливо. Звичайно, для цього доведеться добряче побігати кабінетами і витратити чимало нервів, та все ж…

– Поки тарифи і зарплати та пенсії ще можна було хоч якось порівняти, ми не замислювалися над тим, скільки зайвих грошей сплачуємо комунальникам, – розповідають мешканці будинку. – Але коли квартирна плата зросла в рази, терпець урвався. Звичайні «розборки» з намаганням змусити сантехніка/електрика хоч щось зробити, не дали результатів. Тому ми вирішили відстоювати своє «паперовими» методами.

– Насамперед пішли до ЖРЕП №4, який нас обслуговує, і домоглися, аби в бухгалтерії нам видали роздруківку статей витрат ЖРЕП, – розповідає мешканка будинку Валерія КОСТРИКОВА. – Я працювала бухгалтером і можу розібратися у звітності. Коли перечитала їхні папери, подиву, так би мовити, не було меж. Утім подивіться самі.

Двірник-мільйонер

Одна з найбільших статей витрат – прибирання прибудинкової території. Щомісячне махання двірника мітлою, розчищення снігу або посипання доріжок, незалежно від того, чи воно насправді відбувається, обходиться кожному будинку у 2187 грн!

Ця стаття включає 735,63 грн зарплати двірника, 77,74 грн – витрат на утримання двору (що це за витрати – невідомо), 1270 грн накладних витрат і, увага, 104,7% рентабельності!!! Для порівняння, серйозні автомобільні заводи в США чи японські виробники побутової техніки мають за щастя, коли їхня рентабельність становить 25-30%…

Далі елементарна арифметика: нехай ЖРЕП обслуговує 10 будинків, тоді щомісячно лише за цією статею він отримує 21870 грн. Помножимо на 12 місяців і матимемо 262 тис. 440 грн! З них зарплата двірника становитиме 88 тис. 275 грн 60 коп, або 7356,30 грн щомісячно! А кажуть, професія непрестижна, охочих немає…

Окрім того, якщо припустити, що 77,74 грн щомісяця йде на придбання віника і совка (пісок пропускаємо, бо він є далеко не в кожному дворі), то з чого має бути зроблений той віник? Намотаних на палицю уламків кущів або звичайних хатніх віників і пластмасових совків за річних 932,88 грн можна накупити вагон.

Ремонт за гривню

Другий за витратами – поточний ремонт: 875 грн на кожний будинок щомісяця. Тут 269 грн списують на матеріали, 206 – на зарплату тих самих ремонтників, яких ніхто ніколи в обличчя не бачив. А далі, увага, інвентар – 1,33 коп! За ці гроші не купиш ні молотка, ні викрутки…

Погодьтеся, це якось суперечить 77 грн на віник… Разом з тим на цю статтю списують ще 358 грн накладних витрат і закладають 41,7% рентабельності. Хоча взагалі-то дивно, яка рентабельність може бути у нашому бідному комунальному господарстві.

Загалом при умовних десяти будинках на поточному ремонті на місяць ЖРЕП заробляє 8750 грн, а за рік – 105 тис. грн.

За труби заплати кожному

Наступні пункти, які, безперечно заслуговують особливої уваги, це утримання системи водо- та теплопостачання. Кошти на їхнє утримання перераховуються відповідно до водоканалу та тепломережі. Вода тягне 848 грн, а тепло – 830 грн.

У статтях витрат лише зарплата (вочевидь сантехніка і, можливо, слюсаря) та вдвічі більші накладні витрати. Те, що нічого не робиться, це лише один бік медалі. За ідеєю, системи водо- та теплопостачання повинні бути передані на баланс водоканалу та теплокомуненерго, які й повинні їх обслуговувати. На додачу, ми сплачуємо за тепло і воду окремо. Отже, за нічогонероблення доводиться платити двічі.

Підрахунок на 10 будинків: водопостачання: 848 х 10 х 12 = 101 тис. 760 грн на рік, тепло – 830 х 10 х 12 = 99 тис. 600 грн.

На димарі давно заробили

У структурі квартплати передбачені також дератизація, дезинсекція та утримання димовентиляційних каналів. Це особливо важливо для мешканців тих «хрущовок», які потрапили під кампанію з модернізації димарів.

Коли порахувати суми, які сплатили за десятки років, вийде набагато більше, ніж це потрібно для реконструкції горезвісних конструкцій. Щомісяця за дератизацію стягують 21,93 грн, дезинсекцію – 8,45. За рік на 10 будинків дератизація обходиться у 2631,6 грн, дезінфекція – 1014 грн.

Готуй сани влітку

Найанекдотичніша історія – підготовка до зими у… червні. Ви можете собі уявити таке в наших ЖРЕП? Між тим, свої зусилля з підготовки до зими серед літа ЖРЕП №4 оцінив у 156,7 грн. Склад статті вже до болю знайомий: 54,74 грн зарплати (цікаво, чия вона і хто працює за ці гроші?) і 94,5 грн накладних витрат. Плюс 7,46% рентабельності. За рік при незмінних розцінках десять будинків повинні підготуватися до снігу та морозу на 18 тис.804 грн.

Банкуємо!

А тепер сядьте, а краще ляжте на підлогу, бо звідти точно не впадете: додавши усі суми дізнаємося, що ЖРЕП, який утримує 10 будинків за рік «накосить»… 591 тис. 249 грн 60 коп, тобто більше, ніж півмільйона гривень, які мали б прислужитися нашому з вами добробуту!

– Підрахувавши ці цифри, нам стало цікаво: куди ж витрачаються такі кошти? – продовжує Валерія КОСТРИКОВА. – Тож «здобули» у ЖРЕПі роздруківку, яка пояснює, що і за скільки було придбано або зроблено.

Виявилося, що в нашому дворі щомісяця вивозиться сміття трактором, у під’їздах сяють 26 електричних лампочок… Як ви розумієте, нічого цього немає.

Щоправда, були і статті витрат, які дійсно проводилися: замінювали каналізаційні стояки (але наприклад, у нашому під’їзді це коштувало всього-навсього 97 грн), зробили козирки до підвалів, відремонтували покрівлю. А що казати про інші ЖРЕПи, де не роблять взагалі нічого?

Аби повернути свої гроші, мешканці склали акт розбіжностей наданих послуг (його форму повинні видавати у ЖРЕПі, але, коли там відмовляються, можна скласти у довільній формі) і нашому будинку повернули гроші: 1042 грн за прибирання, 508,88 грн – за поточний ремонт, 156,36 грн – за дезінсекцію, 9,67 грн – за дератизацію, 17,37 грн – за обслуговування димовентканалів.

Утім, ми вважаємо, що нам повинні повернути більше, тож вже завтра знову підемо до ЖРЕПу. Коли б так робили не ми одні, а всі чернівчани, то нас або не оббирали би, або комунальники мусили би працювати. А поки люди мовчатимуть, ми й далі віритимемо, що в ЖКГ грошей немає.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Від редакції: коли ви теж маєте досвід боротьби з комунальниками, поділіться ним на сторінках нашої газети. Вболіваймо за своє разом!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *