«Профанація від ПФУ: пенсію підвищили за рахунок незаконного зменшення індексації», – юристка-пенсіонерка Ганна ПРЕСНЯКОВА.

Мало хто в Україні здатен самостійно вирахувати, яку пенсію має отримувати: формула складна й заплутана. Не для простолюду писана. Та юристці, що майже 10 років працювала у Верховній Раді, під силу й не такі шаради. Вона не тільки вміє читати закони і документи, а й чітко бачить, як їх обходять і нівелюють. Оскільки порозумітися з Пенсійним фондом п.Пресняковій не вдалося, вона написала прем’єр-міністру України В. Гройсману. У своїй заяві вона виклала факти, що підтверджують профанацію підвищення пенсій, та озвучила вимоги до прем’єра. Крім того, звернулася й до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Отже, слово нашій землячці.

 

В основі державної політики – брехня     

Звернутися до глави уряду мене змусило саме життя. Кортить мені побачити, як наші урядовці прожили би хоча би кілька місяців на 2 (!) прожиткових мінімуми для непрацездатних (1247 х2 = 2494 грн), або на «пристойну» пенсію, скажімо, у 1700 грн, якої не вистачає не те що на лікування чи протезування зубів, а й на дешеву їжу та одяг із секонд-хенду. А про комуналку вже й мовчу. Що залишається робити бідному пенсіонеру? Правильно: загорнутися у простирадло й повзти з холодної квартири до цвинтаря…

Та особливо обурює мене суцільна брехня, яка вже стала, як на мене, державною політикою. Судіть самі. Уряд рапортував як про велике досягнення з підняття соціальних стандартів про збільшення мінімального розміру пенсій від 1 вересня 2015 року від 949 грн до 1074 грн. Далі від 1 травня 2016 року – до 1130 грн, а від 1 грудня 2016 року – до 1247 грн, тобто щоразу майже на 10%. Президент при цьому наголошував, що нинішня влада тільки за останні 3 роки зробила для України стільки, скільки не зробили всі попередники за 25 років!!!

А що ми бачимо насправді? Те, що так важко, як нині, народ України ще не жив.

18 січня цього року відзначена сумна дата – 75-а річниця вивезення наших громадян на примусові роботи до Німеччини. Але ж подивімося, що відбувається нині: без примусу мільйони молодих українців покинули рідну домівку та виїхали на заробітки в пошуках кращої долі. Де тільки немає зараз наших співвітчизників!

А що зробили з українськими пенсіонерами? Їх довели до ручки. У сусідній Польщі, де вчилася моя донька, псам живеться краще, ніж пенсіонерам в Україні. Бо у Варшавському притулку для собак і котів на утримання однієї тваринки виділяється 20 злотих на день, а це приблизно 135 гривень, тобто майже 4200 гривень на місяць. А це дві або три українські пенсії! Ми з чоловіком, приміром, на двох отримуємо менше.

Подібна ситуація в Італії, де у притулку для собак тільки на їжу виділяють по 2 євро на день, тобто 60 євро на місяць. Для порівняння: прожитковий мінімум для непрацездатних українців сьогодні становить 1247 грн – менш ніж 43 євро. Мільйони українських пенсіонерів з цих 43 євро ще сплачують комуналку, купують ліки, найпростішу їжу. На одяг вже не залишається нічого.

Я, зокрема, маю майже 23 роки стажу державної служби від 36,5 – загального й отримую пенсію близько 78 євро, тобто менше, ніж на утримання кота чи собаки в сусідній Польщі!

 

Моя пенсія – після 23-х років державної служби (36,5 років загального) стажу – становить 78 євро, а це значно менше, ніж йде на утримання кота чи пса у Польші   

 

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко неодноразово наголошував, що протягом останніх двох років Уряд підвищив прожитковий мінімум, тож пенсії перераховували тим, хто отримує мінімальну пенсію. І це нібито майже 7 мільйонів пенсіонерів. Що ж, розберімося, що то за підвищення!

 

Аби зменшити пенсійні виплати, органи ПФУ поводяться з громадянами як наперсточники

Через повну безкарність органи Пенсійного фонду України (ПФУ) провели це, так зване, «підвищення» за рахунок зменшення розміру індексації, проведеної у 2014 році!!  Бо ні моя пенсія, ні чоловіка від січня 2015 року не зросла ні на копійку. Наразі пенсію підвищать, коли так зване, підвищення цілком «з’їсть»  індексацію 2014 року або коли наша пенсія стане меншою за мінімальний розмір. Таких ошуканих в Україні – десятки, а можливо, й сотні тисяч.

Звернуся до власного прикладу. Я – ветеран праці, маю повних 36 років стажу. За кожний рік понад 30 років, відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», до моєї пенсії щомісячно має додаватися 1% від мінімального розміру пенсії. Відтак станом на 1 січня 2015 року доплата повинна  складати 56,94 грн (949 х 6%), від 1 вересня 2015 року – 64,44 грн (1074 х 6%), від 1 травня 2016 року – 67,80 грн (1130 х 6%), а від 1 грудня 2016 року – 74,82 грн. Тобто від 1 січня 2015 року моя пенсія мала би поступово зрости приблизно на 17,88 грн, оскільки з цієї суми відраховується ще 14,55 грн за вихід на пенсію у 55 років.

2014 року через зростання індексу споживчих цін була проведена індексація пенсії на 147,10 грн (15,5% від мінімалки у 949 грн). Індексація не залежала ні від розміру пенсії, ні від стажу.

На підставі довідки ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 10.02.2017 року №43/п-11, на ту суму пенсії, яка залежить від мінімального розміру пенсії (+6% за понаднормовий стаж), на яку мав би підвищуватись загальний розмір пенсії, водночас зменшувалась сума індексації пенсії, проведеної ще 2014 року – від 147,10 грн на 1 січня 2015 року  до 132,89 грн на 1 січня 2017 року. В результаті загальний розмір пенсії за два роки не зріс ні на йоту. А тепер хотіла би почути відповідь на своє запитання: який нормативний документ дає право зменшувати розмір індексації за 2014 рік, якщо індекс споживчих цін за даними ГУ статистики у Чернівецькій області за 2015-ий склав 143,3%, а за 2016-ий – 112,4%? Цим я і поцікавилася, звернувшись до Головного управління ПФУ в Чернівецьккій області. Мені пояснили наступним чином, цитую: «Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що в разі зростання пенсії місяць, у якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Грошові доходи, одержані громадянами за цей місяць, не індексуються».

А тепер цитуємо в редакції чинного на сьогоднішній день п.5 Порядку проведення індексації, на який посилається ГУ ПФУ у Чернівецькій області:

 «Пункт 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за одиницю або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється від місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації в місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу».

Отже, висновок: жоден нормативний документ не дає право зменшувати розмір індексації за 2014 рік, лише у місяці підвищення розміру пенсії та проведення індексації підвищення розраховується як різниця, а не за минулі місяці чи роки. Індекс споживчих цін за даними ГУ статистики у Чернівецькій області за 2015 рік склав 143,3%,  за 2016 рік -112,4%, але в жодному місяці з 1 січня 2015 року жодна індексація не проводилася. Йдеться про різницю між сумою індексації у місяці підвищення доходу. Як вважає ПФУ, підвищення доходу відбулося у вересні 2015 року, травні та грудні 2016 року і в ці ж місяці на цю ж суму чомусь має зменшитися індексація 2014 року. Повний абсурд!

А далі ще абсурдніше. При переведенні пенсії з Києва до Чернівців ГУ ПФУ в Чернівецькій області зробило мені «перерахунок у зв’язку зі сплатою страхових внесків» (хоч я від моменту призначення пенсії через хворі ноги ні дня не працювала і внесків не сплачувала, лише мала переплату на рахунках ПФУ за 2004-2006 роки), в розрахунок розміру моєї пенсії незаконно, без моєї згоди включили неповні місяці від 01.04.2004 до 13.04.2004 року, від 01.11.2005 по 24.11.2005 року та від 01.12.2005 до 25.12.2005 року, в результаті чого загальний розмір пенсії зменшився з 2381 грн до 2275 грн!

Довіри до органів ПФУ немає жодної, адже вони, аби надурити й зменшити пенсійні виплати, поводяться з громадянами України як наперсточники. І це підриває будь-яку довіру до органів влади.

Боже, хоча б не ганьбилися, обманюючи народ розмовами про збільшення пенсій!

 

Право на судовий захист є, та шлях до суду перекритий…

А хто ж має контролювати органи ПФУ? Провладна коаліція на законодавчому рівні зняла з прокуратури загальний нагляд за дотриманням законодавства. Відтак порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого. Здавалося б, як у будь-якій цивілізованій країні, українці мали би звернутися по захист до суду. Та, на жаль, захистити свої права в Україні неможливо через непосильний судовий збір, який суперечить вимогам ст.55 Конституції, що гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Бо про яку гарантію може йтися, коли за подання однієї позовної вимоги на незаконні дії чиновників до адміністративного суду  потрібно сплатити мінімально судовий збір у 640 грн, що складає половину прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб? Строк позовної давності на оскарження незаконних дій чиновників по пенсіях 6 місяців. Де взяти відразу 640 грн? Органи ж ПФУ звільнені від сплати судового збору, а в Держказначействі – черга на повернення коштів з бюджету вже мабуть на десятки років, адже в Державному бюджеті такі витрати закладені в мізерній сумі.

До слова, проурядові політичні сили підтримали ЗУ «Про Державний бюджет на 2017 рік» і зміни до ЗУ «Про судовий збір», встановивши мінімальний розмір судового збору 0,4 прожиткового мінімуму (640 грн) для звернення до суду з адміністративним позовом, щоби оскаржити незаконні дії чиновників, водночас звільнивши від сплати судового збору органи ПФУ. Чи під силу пенсіонеру з пенсією у 1247 чи 949 грн, та навіть і мені з 2275 грн чи моєму чоловікові з пенсією 1796 грн (він переніс інфаркт міокарда і постійно потребує ліків) сплатити судовий збір 640 гривень у першій інстанції, 704 грн в апеляційній та 768 грн у касаційній інстанції, щоби захистити свої порушені права від свавілля чиновника ПФУ, який звільнений від сплати судового збору і має армію юристів, яким платять зарплату з наших же пенсійних відрахувань?

Ще раз наголошую: встановлення непосильного судового збору суперечить вимогам ст.55 Конституції України, яка гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У прокуратури загальний нагляд забрали, ніхто нині не контролює ПФУ, тож сьогодні вони роблять все, що завгодно, щоби зменшити розміри пенсій. Зате у приміщеннях ПФУ дорогі ремонти, техніка – і все це за рахунок пенсіонерів.

Міністерство соціальної політики України як головний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, в т.ч. державного регулювання та нагляду в пенсійному забезпеченні, також ігнорує вимоги чинного законодавства й з метою мінімізазіції пенсійних виплат громадянам не вживає заходів для захисту їхніх порушених прав, відбувається відписками, що призводить до грубого порушення конституційних прав громадян. Як видно із вищевикладеного, судовий захист, гарантований Конституцією України для українських пенсіонерів, є дорогим і недоступним. Ось тобі бабцю і Юріїв день! Іди судись! Захищай свої гарантовані ст.55 Конституції права!!!

Саме  безкарність чиновників і відсутність контролю за їхніми діями й породжує корупцію,

з якою так активно на словах бореться влада.

У підсумку своєї заяви до п. Гройсмана, я вимагаю, найперше, захистити мої порушені права та перевірити законність дій органів ПФУ щодо так званого підвищення розміру пенсії за рахунок зменшення індексації за 2014 рік, зобов’язати провести виплату недоплачених сум та притягнути винних до відповідальності.

По-друге, з метою посилення контролю за діями органів державної влади та відповідальності за незаконні дії чиновників виступити із законодавчою ініціативою про внесення змін до чинного законодавства: зокрема, урівняти в правах органи ПФУ та пенсіонерів щодо сплати судового збору і на виконання ст.55 Конституції України, яка гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, виступити із законодавчою ініціативою про звільнення від сплати судового збору пенсіонерів та інших осіб при поданні адміністративних позовів. У разі ж прийняття судом  рішення про визнання дій чиновників незаконними установити повну матеріальну відповідальність за завдану шкоду та дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення з роботи.

Слова пошуку:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *