Порятунок від шалених тарифів – скорочення енерговитрат через енергоаудит
Протиставлення у заголовку – зовсім не каламбур. За офіційною статистикою, українці витрачають на опалення приблизно втричі більше енергоресурсів, ніж поляки. А фіни – взагалі уп’ятеро менше. Скорочення ж витрат енергоресурсів потребує попервах чималих інвестицій. І все ж таки рух на цьому шляху можливий лише в один бік.
Про кроки до порятунку від величезних комунальних тарифів розповідає експерт «Версій» з питань економіки, бізнесмен і політик, засновник і очільник Благодійного фонду «Подаруй дитині життя» Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ:
Українці опалюють… вулиці
– З 18 мільярдів кубів газу, які спалюють для генерації тепла в Україні за рік, понад половину – 9,5 млрд кубів – просто «губляться». За оцінками новоствореного Фонду енергоефективності, понад 30% тепла покидає наші житла через не утеплені стіни, ще 20% – через вентиляцію, близько 20% – через вікна та двері. Тепло забирають стики стін, дах, підвали, неізольовані труби теплотрас і… відсутність обліку та регулювання тепла в будинках. Так дорогоцінні гігакалорії перемикаються на обігрів вулиць.
З 18 мільярдів кубів газу, які спалюють для генерації тепла в Україні за рік, понад половину – 9,5 млрд кубів – просто «губляться».
У публічних виступах віце-прем’єр Геннадій Зубко, який саме опікується житлово-комунальним комплексом, наполягає, що вихід з ситуації можливий, адже 16 березня 2017-го прийнято Закон України «Про енергетичну ефективність будівель», який передбачає створення Фонду енергоефективності та проведення енергоаудиту в усіх будинках житлового фонду України. Спробуємо повірити віце-прем’єру й розібратися, для чого українцям енергоаудит і як він допоможе порятувати своє житло і від «скажених» тарифів, і від повільного руйнування.
Три кити енергоаудиту
Популярне нині слово «енергоаудит» розшифровується як інспекція та аналіз використання енергії та можливостей енергозбереження, в нашому випадку, в житловому будинку. Він не містить якихось фантастичних заходів, але повинен здійснюватися кваліфікованим персоналом як частина національної програми. Енергоаудит тримається «на трьох китах» – інформації про будівлю, вивченні фактичного її стану, плануванні заходів з утеплення.
Отже, інформація про будинок міститься у техпаспорті або проектній документації. Це розмір самого будинку, кількість квартир і кімнат, кількість поверхів, розмір опалюваної площі, матеріали, з яких зроблені стіни, перекриття, вікна. Важлива інформація про середню температуру в квартирах, середня температура вуличного повітря в опалювальний сезон. Не менш важливо вивчити усі самочинні переробки з прибудовами лоджій та перших поверхів, зроблених із порушенням технічних вимог.
Фактичний стан будівлі. На цьому етапі за допомоги тепловізора виявляються місця фактичних втрат тепла. Обстежується стан дахів, підвалів, теплопункту, теплотрас, технічних приміщень, комунікацій, місць загального користування. Важливо дізнатися, чи витримають несучі конструкції та поверхні стін додаткове навантаження від утеплювача.
Нарешті, план заходів з утеплення. Обійтися типовими заходами буде недостатньо, адже енергоаудит виявить індивідуальні особливості, а відтак і потреби саме вашого будинку. Але не обійтися без установлення теплопункту – там, де цього не зробили при спорудженні, модернізації чи відновленні зруйнованих теплотрас, а також не обійтися і без заміни чи утеплення вікон і вхідних дверей, стін на периметрі усього будинку, доведеться поставити систему вентиляції, утеплити всі комунікації, із фланцями, засувками й вентилями включно.
Головне завдання тепломодернізації – скорочення споживання енергоресурсів та комфорт мешканців. Аудит можна провести за кілька тижнів, а от запровадження заходів з утеплення може забрати до року навіть за наявності коштів.
Від редакції: У наступних бесідах наш експерт розповість про особливості реального утеплення житлових будинків та підкаже, де брати кошти на це.
