«Ех, прокачу!» або Про послідовників Вовочки з відомого анекдоту – за кермом чернівецьких таксі

 

 

Останнім часом кількість туристів у Чернівцях поступово зростає. Повільно, але вірно. З-посеред приїжджих значна частина тих, хто відвідує місто уперше. Саме вони, будучи не в курсі системи муніципального транспорту і маючи важку ношу, сідають у таксі.

А далі – просто «поезія»!. Таксі являє собою старе авто стандартів, скажімо, «Євро-мінус один» –із карбюраторним двигуном та інтенсивно-чорною кіптявою, запах якої доводиться чути навіть у салоні! Коли сідаючи в салон, пристібаєшся, водій дивується… І каже… що не треба! А ще він фанат соромітницької музики, яка звучить цілу зміну.

Не дай Боже пасажирові почути перемовини таксистів між собою!. Таких слів та виразів можна навчитися, що навіть Вовочка з анекдоту відчув би, що його вокабулярій недостатньо розвинутий! Коли ж находить час розрахунку, то платити доводиться тільки готівкою – яку пасажир, за необізнаністю, не привіз з собою. Терміналу в таксі немає, і добре, якщо поблизу є банкомат. А якщо немає? Тоді слова у стилі Вовочки доведеться вислуховувати вже тобі!.. Чек? Ми про це не чули! Враження про місто залишається безнадійно зіпсованим, і турист тричі подумає, перш ніж приїде до нас ізнову!

Чесно кажучи, прикладу зразкової служби таксі навіть шукати довго не доводиться. Мій колега приїхав у справах до Житомира. Біля автовокзалу сів у таксі – справжній (без перебільшень) електромобіль із плавним ходом. Водій – у формі, обслуговує ввічливо – навіть більш ніж ввічливо! Таксі перетнуло ціле місто, однак колега сплатив…лишень п’ятдесят гривень! При цьому термінал у машині був, картку він приймав і чек видав. Після розрахунку водій ввічливо попрощався. Ось де симбіоз культури екології та екології культури. У Житомира не так багато туристичних принад, однак служба таксі точно вже стає однією із них!

Я з нетерпінням чекаю моменту, коли наші «візники» переймуть житомирський приклад. Тоді туристові просто захочеться ще раз приїхати до дійсно гарного міста і порадити це рідним і знайомим, підтвердивши народну мудрість – «Яке місто, таке й таксі».

Влад ГОРЕНЮК, чернівчанин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *