«Почав знімати фільм цивільним, а завершив – військовим» –

сказав режисер психологічної драми «Втомлені» Юрій Дунай. До слова, військовим ЗСУ став і виконавець головної ролі актор Дмитро Сова.



Під гучні оплески присутніх на сцену вийшли (зліва направо) акторка та виконавиця головної ролі Валерія Ходос, режисер стрічки Юрій Дунай та продюсер Пилип Іллєнко.

У Чернівцях відбувся допрем’єрний показ психологічної драми «Втомлені». Цю стрічку, присвячену ветеранам та їхньому непростому поверненню до мирного життя, після Буковини побачать прихильники кіно ще 10-ти українських міст. А вже після того, 7 травня, вона вийде у широкий прокат.

Отже, чернівчани стали першою цивільною аудиторією, що переглянула цей важкий для «нетренованої» людської психіки фільм.
У Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука чернівчани, яким пощастило потрапити на допрем’єрний показ фільму в межах промотуру 11-ма містами України, спілкувалися з режисером Юрієм Дунаєм, виконавицею ролі головної героїні акторкою Валерією Ходос і продюсером кінострічки Пилипом Іллєнком.
Я сказала б, що складна та напружена психологічна драма «Втомлені» – це абетка ПТСР, себто посттравматичного стресового розладу, який виникає в людей внаслідок переживання екстремальних подій, які ще зовсім недавно загрожували їхньому життю.

Творці кінострічки в художній формі – хоча фільм сприймається як мало не документальний, дослідили надважкий психічний стан військових, які повертаються з фронту після складних поранень. Однак побачене та пережите не полишає їх, вихлюпуючись нічними кошмарами, нав’язливими спогадами, безсонням, підвищеною дратівливістю, відстороненістю від близьких, агресивністю, втратою інтересу до життя тощо. Хоч працівники спеціалізованого медичного санаторію намагаються людей, покалічених фізично і душевно, повернути й вписати до цивільного життя. Ба, більше, головні герої – Люба та Андрій – шукають підтримки в особистих стосунках. Але… занадто понівечені їхні серця і душі, та й доволі байдужості довкола.

Прикметно, що 90,9 % виконавців ролей у фільмі – військові. Потужним постає яскравий образ безногого оптиміста Олекси Мороза, сусіда по кімнаті головного героя Андрія, який повернувся додому без ока та без руки. Олекса залишається в пам’яті глядача, мабуть, не лише тому, що зіграв сам себе, а своїм неймовірним бажанням жити нормальним життям. Саме це, за словами режисера Юрія Дуная, вразило його найбільше.


До слова, Юрій Дунай у світі кіно більше відомий як оператор, що працював із багатьма відомими режисерами. І ось перша його стрічка вже здобула Гран-прі на Міжнародному київському фестивалі “Молодість-25”. Та й закордонні нефестивальні покази пройшли у Німеччині, Бельгії, Польщі, Естонії тощо.

А те, що фальшу в картині немає, після перегляду підтвердив під час його обговорення Олександр Кошовий, фронтовик, який повернувся додому на протезі. Його спогади про війну засвідчили, що автори «Втомлених» правильно налаштували власні душевні камертони, тож саме тому в них вийшло правдиве кіно. Мабуть, не останнім чинником цього стало те, що режисер і виконавець головної ролі під час зйомок добровольцями пішли до ЗСУ і нині служать разом.


Керівник «Ветеран про Буковина» та ГО «Сталь», президент і гравець ампфутбольної команди «Сталь-Буковина» Олександр Кошовий дарує творцям фільму вишиті шеврони-обереги ручної роботи зі словами, що в кожному стібочку – молитва, сильне слово і любов. Тож це і спричинює їхню потужну захисну енергетику.


Знімок на пам’ять, зроблений після обговорення: (зліва направо) Олександр Кошовий, Людмила Кушнір (ГО «Захист Держави»), Юрій Дунай, Лєра Ходос, Пилип Іллєнко та одна з авторів мистецько-патріотичного проєкту «Вишитий шеврон-оберіг» Одарка Кучерява.

Однак те, що сталося в Культурно-мистецькому центрі ім. Івана Миколайчука не обмежується лише презентацією «Втомлених». Подія значного культурного масштабу не залишить байдужими тих, хто потрапив на неї, як і тих, кому ще доведеться ознайомитися зі виставкою «Юрій Іллєнко: 90 років наперекір усьому», присвяченною видатному українському кіномитцеві Юрію Іллєнку, 90-річчя якого відзначає не лише Україна.

Щиро раджу не проґавити ретроспективну експозицію, бо вона вражає талантом представленого нею персонажа як художника, розкриваючи постать Іллєнка у кардинально новій іпостасі. Виставка відбувається в рамках П’ятого міжнародного фестивалю глядацького кіно Mykolaichuk OPEN («Миколайчук Open), який триватиме в Чернівцях від 13 до 20 червня. На ній представлено понад 20 експонатів різних періодів життя легендарного кіномитця, тісно пов’язаних із його пошуками, зростанням і змінами. Вони відкриють уважному глядачеві внутрішню таїну його творчого шляху. Серед робіт – ікони, автопортрети автора, пейзажі, портрети членів його сім’ї.
Гадаю, про цю імпрезу варто розповісти окремо, тим паче що відкривав її продюсер кінострічки «Втомлені» Пилип Іллєнко. Без сумніву, читач здогадався: йдеться про сина Юрія Іллєнка.

Нині ж тільки наголошу:
відвідати виставку можна там-таки, в Культурно-мистецькому центрі ім. Івана Миколайчука, будь-якого дня до 27 червня, крім понеділків та вівторків, від 11:00 до 19:00.
Вхід вільний.

Людмила Чередарик, Медіа-Версії

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *