Українські банки перебувають у жалюгідному стані і дедалі активніше «підтягують» ставки за депозитами до рівня облікової ставки НБУ (30%), обіцяючи компенсувати вкладникам уже до 25–30% річних.
Ситуація погіршується тим, що зі зростанням вартості залучення депозитів збільшуються кредитні ставки, стають недоступними самі кредити і збитковішими – банки, яким через певний час просто не буде з чого повертати ті депозити, які вони залучали.
– Складно розглядати ситуацію в цілому. Якщо раніше могли застосовуватися загальні підходи і банки дотримувалися якоїсь спільної стратегії, то нині все навпаки. В кожного банку своя проблема ліквідності, яку він вирішує, виходячи зі своєї програми залучення ресурсів. У більшості випадків йдеться про гроші, які швидко приходять і швидко йдуть (тобто короткострокові депозити і кредити терміном до 1 року – ред.).
Довгострокових ресурсів (депозитів на строк більше 1 року) практично немає, й залучити їх дуже складно. Виходячи з цього, правління банку приймає рішення, під який відсоток вони пропонуватимуть залучити кошти, – розповів наш земляк Анатолій ГУЛЕЙ, керівник Української міжбанківської валютної біржі. – Сьогодні не йдеться про прибуток. Мета, яку ставлять перед собою банки, – збереження капіталу. Уже понад 25 місяців люди забирають депозити з банків, і це свідчить про одне: розраховувати на ресурси населення неможливо, розраховувати можна на ресурси юридичних осіб і акціонерів. Люди не несуть гроші ні під високу процентну ставку, ні під низьку, і далі забираючи вклади за будь-якого приводу. Утім, юридичні особи теж не поспішають зберігати вільні гроші у банках, тож залишається сподіватися на акціонерів і засновників фінустанов.
Оскільки можливості кредитування нині обмежені, банки заробляють гроші на розрахунково-касовому обслуговуванні, обслуговуванні рахунків фізичних осіб, обміні валют. Фінустанови скорочують персонал, філії, витрати. Однак цього недостатньо для компенсації втрат основного заробітку.
Високі ставки – цеглини для пірамід
Індекс ставок за депозитами фізичних осіб, який розраховується, виходячи з «класичних» депозитів 20 провідних банків України, становить нині майже 22% для річних гривневих вкладів і 20,8% – для тримісячних. Це, грубо кажучи, «середня температура по палаті»: на ринку є депозити і по 25%, і по 28%. Причому, з урахуванням «додаткових пільг», реальна ефективна ставка зашкалює за 30% річних.
Аби банківський «пиріжок» здавався недовірливим українцям смачнішим, банки почали щедро поливати його сиропом із солодких обіцянок. Так «Platinum Bank» пропонував компенсувати податок на депозити при оформленні вкладу на 18 місяців, обіцяючи клієнтам «чисту» ставку 25% річних. З урахуванням сплати банком 20% від процентних доходів за депозитом і 1,5% військового збору, реальна дохідність такого вкладу перевищує 30% річних. Але, якщо «Platinum» – це банк середньої руки (із депозитами фізосіб «лише» 5,17 млрд), то «Приватбанк», який проводив таку ж акцію, – безперечний лідер за обсягом залучених коштів населення (121,2 млрд або 26,4% від показника всієї системи). За місяць тривання акції «Привату» вдалося залучити близько 1,5 млрд грн депозитів фізосіб.
– Результат чудовий, на погляд маркетологів, – веде далі п. Гулей. – Але постає невідворотне запитання: як банки повертатимуть такі дорогі гроші? Невже економічна ситуація в Україні сприяє існуванню бізнесів із дохідністю у 30% річних і більше? Зрозуміло, що ці ресурси – лише частина пасивів установи. Та ці конкретні гроші мають дуже конкретну позахмарну ціну. І чим її покривати? На що розраховує банк, залучаючи їх? У нові ринкові кредити ці гроші точно не підуть – позичати під такі відсотки нормальний бізнес не в змозі. Тоді на що? Покриття якихось дуже важливих зобов’язань? Перекредитування бізнесів акціонерів? Нові спекуляції на валютному ринку?
Тим часом зростання процентних ставок за депозитами посилює проблеми банкірів, значно збільшуючи процентні витрати фінустанов. Однопроцентне підвищення ставки за депозитами фізичних осіб – це для всієї системи понад 3 млрд грн на рік додаткових витрат. За останній рік процентні ставки за депозитами фізичних осіб зросли в середньому на 5%. Оскільки адекватної компенсації доходів немає (за винятком хіба що валютних спекуляцій), картина виходить плачевна, а ознаки формування нових бульбашок і пірамід – очевидні.
Принципова відмінність банків від фінансових пірамід саме в тому, що вони кредитують реальний бізнес і населення, завдяки чому пожвавлюють економіку. Втім, механізми роботи легальних фінустанов і пірамід такі схожі, що перейти тонку межу банкіри можуть без особливих труднощів. Саме тут вирішальну роль має відіграти Нацбанк, який здійснює нагляд над банками та має зупиняти такі явища. Та, попри те, що НБУ регулярно моніторить депозитні ставки та інші фінансові показники фінустанов, на сполох поки що ніхто не б’є, – стверджує Анатолій Гулей.
– Безумовно, залучення таких дорогих грошей – це «міна», що підкладається під ще ослаблену, недореформовану банківську систему. Національний банк зобов’язаний реагувати на високоризикові операції, які здійснюють комерційні банки, виходячи з тих інструментів, що в нього є. Слід вивчати міжнародний досвід – як, наприклад, робили у таких випадках Польща, Румунія, Росія. Інструментів впливу багато. В інших країнах центробанки виносять попередження банкам, які здійснюють таку діяльність, або приймають рішення про тимчасове чи часткове обмеження ліцензії на проведення певних операцій, – розповідає Роман ШПЕК, голова ради Незалежної асоціації банків України. – За таких ставок яке майбутнє у банківського сектору? Не можна, беручи до уваги інтереси одного чи кількох банків, нехтувати інтересами всієї банківської системи.
НБУ може стати заручником власної бездіяльності відносно окремих гравців ринку й зробити заручниками ситуації, що склалася, решту банків.
Контролювати банки в області нікому: територіальне управління Нацбанку в Чернівецькій області ліквідовують
Абсурдність нашої держави не має меж: коли комерційні банки закриваються чи не щодня, валюта «скаче», а тіньовий бізнес нарощує темпи «відмивання» коштів, «нагорі» взялися оптимізовувати структуру Нацбанку, ліквідовуючи територіальні управління НБУ. Хоча, якщо покласти руку на серце, місцеві представники центробанку ніколи і не переймалися тим, як спілкуються приватні банкіри з буковинцями…
Національний банк України вже звільнив понад 4 тисячі співробітників, і планує до кінця року скоротити їхню кількість ще на 2,5 тисячі. Про це розповів директор департаменту персоналу НБУ Роман БОРИСЕНКО. Таким чином, кількість штатних одиниць за рік планують зменшити від 11800 до 5300. «Родзинка» скорочення – ліквідація територіальних управлінь Нацбанку, внаслідок чого і без того слабенький банківський нагляд (бо ж за порушення нікого не карають) зійде нанівець, а біржа праці поповниться тисячами безробітних.
– Національний банк України до кінця 2015 року планує скоротити 25% співробітників центрального апарату. Територіальні управління та структурні підрозділи постраждають більше. Там чисельність персоналу скоротиться вдвічі. Замість територіального управління в кожній області будуть управління в 4-ох основних регіонах – Києві, Дніпропетровську, Одесі та Львові.
Скорочення центрального апарату – етап №2. Нам для початку потрібно тут так побудувати процеси, щоби бути повністю готовими прийняти функції територіальних управлінь. У першому кварталі 2015 року завершено реорганізацію центрального апарату, до кінця року запланована ліквідація територіальних управлінь і впровадження в регіонах системи «єдиного вікна» для фізичних та юридичних осіб, – повідомив директор НБУ з персоналу, який, до речі, працює у Нацбанку, лише з весни 2015-го!
Крім того, НБУ передасть під управління Міносвіти два виші, які наразі утримує: Університет банківської справи й Українську академію банківської справи, де працюють 1400 співробітників.
За словами Борисенка, керівництво банку не ставить перед собою завдання «прибрати конкретних людей». Оптимізація кадрової структури та підвищення ефективності роботи – одне з головних завдань установи. НБУ вже прийняв на роботу 200 нових фахівців. Серед співробітників − один іноземець, громадянин ФРН Аксель Штефан Сауер, який з 2012 року працює консультантом з локального фінансування Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).
Крім скорочення персоналу, менеджмент НБУ переглядає принципи матеріальної винагороди співробітників. Нині оклад працівника Нацбанку становить 20% зарплати, а 80% припадає на різні премії, надбавки і доплати. У найближчих перспективах − збільшення частки окладу в зарплаті до 80-90%, суттєве збільшення його розміру, а також відмова від «святкових» і «ювілейних» премій. Преміювання працівників здійснюватиметься з урахуванням якості їхньої роботи та показників впроваджуваного коефіцієнта ключових показників ефективності.
«Версії» поцікавилися ходом скорочення у Чернівецькому територіальному управлінні Національного банку України. Дуже хотілося дізнатися, скільки отримують чиновники на місцях і що вони збираються робити після переформатування центробанку. Однак, тут нас чекала невдача. Як пояснили «Версіям» із власних джерел, жодних (!) коментарів посадовці Нацбанку не дають. От вам і прозорі та відкриті владні органи!. Єдине, чим поділилися працівники – зверненням первинної організації профспілки управління НБУ в Чернівецькій області до комітетів з фінансової політики і банківської діяльності та з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради України. Маємо ми і протокол спільної зустрічі адміністрації Нацбанку на чолі із заступником голови НБУ Владиславом Рашкованом та вже згадуваним Романом Борисенком з представниками профспілок НБУ, присвяченої «заходам щодо запобігання звільненням, зведенню їхньої кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків».
Як йдеться у зверненні, на сьогодні в теруправліннях вже ліквідовані ключові відділи: банківського нагляду, валютного контролю та ліцензування, «у процесі» відділ економічної роботи та грошово-кредитних відносин, юридична служба, адміністративний відділ. При цьому, як зазначають профспілки, в адміністрації Нацбанку немає кінцевого бачення трансформації та єдиного підходу до реформування усіх теруправлінь. Наслідки тотальної «чистки» ми відчуємо за кілька років, переконують фахівці з багаторічним досвідом, однак перші «ягідки» вже достигли. Територіальне управління, яке на папері ще існує, практично не може виконувати свої основні функції: виявляти та передавати правохоронцям факти організованої злочинної діяльності в банківській сфері – «відмивання» коштів, фінансування тероризму. Посадовці комерційних банків, які й донедавна не надто зважали на Нацбанк, спекулюють іноземною валютою, сприяючи зростанню «чорного» ринку і розквіту «мінял». Додайте до цього закриття філій та відділень окремих банків в області та відсутність представництва Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підсилює соціальну напругу в суспільстві.
Працівники Нацбанку зазначають, що вони не проти реформи, але проводити її треба інакше. Замість запропонованої роботи за принципом «єдиного вікна», для якого залишиться тільки троє працівників на всю область, банкіри просять залишити відділення на місцях, перейти на режим тотальної економії і проводити скорочення поступово, а не масово. Нині профспілка чекає на відповідь від вищого керівництва і народних депутатів.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило рейтинги «Приватбанку» до рівня «RD» (обмежений дефолт). Відповідний прес-реліз був оприлюднений на офіційному сайті агентства.
«Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента ПАТ КБ “ПриватБанк” в іноземній валюті з рівня “C” до “RD” (обмежений дефолт) у зв’язку із завершенням реструктуризації єврооблігацій банку на суму 200 млн. доларів», – сказано в прес-релізі.
Крім того, рейтинг стійкості українського банку був знижений з рівня «c» до «f».
Інші рейтинги банку не порушені.
Збитки банківської системи України в цілому з урахуванням неплатоспроможних банків, в яких діють введені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасові адміністрації, станом на 1 вересня 2015 року становили 106 млрд. грн. Про це повідомили в прес-службі НБУ.
Зростання збитків в Нацбанку пояснюють суттєвими обсягами відрахувань в резерви, щоб покрити кредитні ризики, в тому числі у зв’язку з погіршенням стану обслуговування боргу позичальниками із зони АТО.
Голова Нацбанку Валерія Гонтарева заявляє, що на рахунках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на даний момент перебуває 6 млрд. гривень.
– На початку вересня уряд прийняв постанову про випуск ОВДП на 21,5 млрд грн. для надання кредиту Фонду, так що грошей для виплат вкладникам вистачає,- заявила Гонтарева. За її словами, Фонд отримав 25 млрд. грн. з початку року і отримає ще 16,5 млрд. грн. в недалекому майбутньому. Те, що вкладникам нещодавно припинили виплату вкладів, Гонтарева назвала “виключно технічною затримкою” і запевнила, що ця проблема вже вирішена.
За 2014 і неповний 2015 рік Нацбанк визнав неплатоспроможними 59 банків, у тому числі 3 банки – «Фінанси та Кредит», «Інтеграл-Банк» і «Національні інвестиції» – були передані в управління Фонду гарантування у вересні. А вже 2 жовтня «тріснув» ще й «Юніон стандард банк», а за ним ще кілька.
Тим часом, Світовий банк у рамках заходів української влади щодо підвищення стійкості та ефективності банківської системи країни очікує консолідації банківського сектору в Україні та зниження кількості банків до 100 у 2016 році. Про це йдеться в матеріалах Світового банку про другу програмну позику на розвиток фінансового сектору України, опублікованих на його сайті.
Національний банк України банк погіршив прогноз для економіки країни на поточний рік, очікуючи падіння ВВП на 11,6%, тоді як раніше прогнозував зниження на 9,5%.
Згідно з наведеними даними, погіршення прогнозу обумовлено відсутністю значного прогресу у відновленні контролю над зоною АТО, погіршенням умов торгівлі для України, істотним падінням експорту в Росію, жорсткою фіскальною і монетарною політикою.
У той же час, НБУ очікує відновлення зростання реального ВВП у річному вимірі вже у 2016 році і прогнозує зростання ВВП на 2,4%.
Одночасно НБУ поліпшив прогноз щодо інфляції і очікує уповільнення споживчої інфляції до 44% на кінець 2015 року та до 12% – на кінець 2016 року.
Щомісяця кількість відділень банків скорочується середньому на 50. Про це йдеться у звітних даних Нацбанку. Лідером такого скорочення цього річ став «Ощадбанк», який у липні скоротив відразу 43 відділення.
1.У фінустанови немає ліцензії, або ж вкладників переконують, що для роботи вона не потрібна.
2.Вкладникам обіцяють надвисокі прибутки.
3.Реклама компанії переконує, що мегаприбутки будуть отримані від нових доходних видів інвестування.
4.Вкладників закликають не думати, а якнайшвидше вкласти гроші
5.Виплати клієнтам здійснюються не з прибутків фірми, а за рахунок внесків інших вкладників. 
6.Вкладників не інформують про можливі ризики.
7.Договір складений таким чином, що у випадку краху фінустанови вкладникам нічого не виплачують.
8.Приховується інформація про власників фірми та її реквізити.
9.З клієнтів беруть розписку про нерозголошення конфіденційної інформації.
10.Вкладників змушують сплатити реєстраційний збір, а розмір їхніх прибутків залежить виключно від кількості приведених учасників та сум, які ті внесли.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»
