23 травня – День Героїв! Свято величі духу українських вояків – борців за волю України

23 травня  біля пам’ятника Тарасу Шевченку  на Центральній площі Чернівців  відзначили День Героїв.

23 травня – день вшанування пам’яті українців, які боролись за вільну й незалежну Україну. Саме 23 травня у Роттердамі більшовики вбили провідника ОУН, полковника армії УНР Євгена Коновальця. Перший пункт ухваленого 1929 року «Декалога українського націоналіста» проголошував: «Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї». Беззаперечно, Коновалець загинув за Неї, але й збудував Її – також. 23 травня – 81 річниця з дня загибелі легендарного полковника Коновальця.
Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав: руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії, Мирона Тарнавського Січових стрільців, Дмитра Вітовського,армії Української Народної Республіки, Симона Петлюри Організації Українських Націоналістів, Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, членів визвольного руху, шестидесятників, активістів Небесної сотні, воїнів АТО.
До здобуття Україної незалежності свято відзначалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувати розголосу. Однак, День Героїв ще не є офіційним державним святом.

У Чернівцях в урочистостях взяв участь командир добровольчої окремої зведеної штурмової роти «Карпатська січ» Олег Куцин. За час участі у військових дій на сході України чота стало ротою, взяла участь в обороні Донецького аеропорту, боях за Піски, шахту «Бутовка», Водяне, Опитне, Первомайськ.












Молитва українського націоналіста
Автор Осип Мащак
УКРАЇНО, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріюмфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів. Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо ти все життя моє, бо Ти все моє щастя.
Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки закатованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані.

Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці мойому. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай мойому! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ І СОБОРНА!

Відзначення Дня Героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – Незалежності, розквіту і слави Української Самостійної Соборної Держави.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *