Звіринка обожнює мармелад і смажене м’ясо
В Анни Книщук удома живе незвичайний домашній улюбленець – єнот Ракета. Він полюбляє мармелад, залюбки щодень приймає душ і, на збитки, витягає із сумочки господині ключі та ховає їх у своєму вольєрі.
Ракета вільно бігає квартирою: дрімає на канапі, смакує виноградом та яблуками за столом, перебирає речі на полицях і дуже ображається, коли господиня свариться. Їсть єнот дуже цікаво. В нього пальці – як у мавпочки. Відтак сідає на стілець чи на підлогу зовсім по-людськи, бере їжу в лапки й поважно пережовує її. Коли спостерігаєш за його поведінкою, здається, що дивишся мультфільм, у якому розумна тваринка ожила.
– Я дуже люблю тварин. Раніше тримала вдома кішку і тхорика. А потім загорілася ідеєю придбати єнота, – розповідає Анна. – Прочитала, що він значно розумніший за котів і собак. П’ять місяців тому моя мрія здійснилася. Єнота купила в Києві за 700 доларів. Назвала Ракетою на честь персонажа фільму «Вартові Галактики».
Дівчина розповідає, що її улюбленець – наче справжня маленька дитина. Любить гратися, перевертати речі у шухлядах, їсти солодощі.
– Узагалі-то єнот їсть двічі на день котячий корм. А між тим полюбляє поласувати яблуками і хурмою, – далі розповідає Анна Книщук. – А ще обожнює мармеладних ведмедиків. Якщо м’ясо, то тільки смажене.
Коли господиня вдома, Ракета літає будинком. Пустує і веселиться. А от на ніч та коли вдома нікого нема, єнотика замикають у вольєрі. Це – велика двоповерхова клітка 1,7 метра заввишки та 90 сантиметрів завширшки. Клітку поставили в коридорі. Спить Ракета на другому поверсі вольєра, на м’якій подушечці. До речі, хоча єнот – нічна тваринка, живучи в людській оселі, він прилаштувався до режиму своєї господині. Спати лягає ввечері – разом з Анною, а прокидається вранці під її будильник. Влаштовує собі ще й «тиху годину» на обід.
Чи не найулюбленіша забава тваринки – купання. Приймає душ сам, Анні потрібно лише увімкнути воду.
– Раз на тиждень у нас «банний день»: купаємося серйозно, з милом, – каже дівчина. – Добре його намилюю, а вже змивається сам. Полюбляє цю процедуру, зовсім не сердиться.
На прогулянку Ракета виходить, як песик, – на повідку. Щоправда, дуже не любить сніг. Тож узимку здебільшого сидить удома.
– Ракета дуже характерний. Кажуть, єнотів можна дресирувати, але я цього не роблю, – розповідає Анна. – Якщо робить шкоду, я прикрикую на нього. Тоді він щось гаркне собі під ніс і йде геть. Коли ж його насварить чоловік, біжить до мене, проситься на руки і фиркає – ніби жаліється. Дивитися за ним треба постійно, бо коли на волі – лізе скрізь. Буває, тихенько відкриє мою сумку, дістане ключі і ховає їх у своєму вольєрі. Вази перевертав, речі розкидав… Коли знає, що наробив шкоди і попався «на гарячому», дуже смішно закриває мордочку лапками – ніби соромиться. Мені одразу стає його шкода.
Коли Анна Книщук придбала єнота, одразу звернулася до ветеринарного лікаря. Була певна, що йому треба зробити відповідні щеплення.
– Ще із тхориком мені лікар сказав, що це – екзот, за нього ніхто не візьметься. Тож за єнота – тим паче, – каже дівчина. – По-суті, він нешкідливий. Тільки якщо сильно розіграється, може випадково боляче вкусити. Я насварю трошки, йому стає соромно. Ракета дуже розумний, але коли чогось не хоче – нізащо не робитиме. Такий уже характер. Натомість із ним не буває сумно. Маємо такий собі позитивчик, який завжди чекає вдома і щиро тішиться, коли бачить мене.
Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»
