Час профспілок як «школи комунізму» минув, але від нас залежить, як швидко ми позбудемося цього рудимента компартійної епохи
ФПУ – ленінський імітатор захисту трудящих
За роки незалежності в Україні пішла в небуття «загальнонародна власність», перетворившись здебільшого на власність конкретних олігархів і вчорашніх компартійних босів; визнане (але не забезпечене належно) право на приватну власність; ліквідовані інститути комуністично-тоталітарного устрою. «Лєнінци» познімали вивіски зі своїх небідних офісів, країною прокотився «лєнінопад». І лише третій «кит» комуністичної системи вцілів і плаває в каламутному морі суспільних баталій – ленінські профспілки.
У царині жирних залишків ще не приватизованого профспілкового майна з чисельними санаторіями, палацами культури, базами відпочинку та «будинками профспілок», на багатомільйонні суми щомісячних профвнесків жирують профбоси Федерації профспілок України від Києва аж до «самих до окраїн». Тишком і поза суспільною увагою плаває цей «кит», ховаючись, аби ніхто не збагнув часом, що ФПУшники є не захисниками трудящих, а лише імітаторами, які живляться з майна профспілок і профвнесків. А ще точніше, ці внески стали фактично ще одним податком на зарплати бюджетників, працівників державних і комунальних підприємств. І союзники в них – профспілкові боси на підприємствах, що належать олігархам. А чи було колись таке, щоби ці профспілки захищали інтереси найманих працівників у сфері трудових відносин? Чи, може, профорг відстояв учителя чи захистив медсестру – працівників, які наповнюють профспілкову кассу ФПУ чесно заробленими гривнями?
Тристороння трудова угода – верх цинізму
Цинічно виглядає і так звана «тристороння угода» між владою, роботодавцями та трудящим людом. Організацію роботодавців очолює олігарх Фірташ, який зріс на грошах Путіна і зараз перебуває під наглядом австрійського правосуддя. А нібито від народу Федерацію профспілок України донедавна очолювали представники злочинної влади: прізвища регіоналів Хари, Стояна всім відомі…
А це ж та ФПУ, яка роками «прихватизовувала» рухоме і нерухоме майно. Згадаймо лише резонансну судову справу стосовно продажу панами Шкварковським «енд компані» єдиного пансіонату матері і дитини «Зелені пагорби» у Виженці Чернівецької області. Саме наша Конфедерація профспілок зупинила протиправні дії профспілкових чиновників, які «переплутали» майно людей з власним.
Податок на профспілку
Практично всі отримані облпрофрадою внески йдуть на зарплату та утримання її керівників
Ніхто інший, як ФПУ освячувала владу Януковича! Та й у Чернівцях голова облпрофради двічі поспіль був довіреною особою Януковича на президентських виборах! А під час Революції Гідності нинішні керівники ФПУ зверталися до Генпрокуратури з вимогою силою звільнити Будинок профспілок від народу, а потім вимагали й отримували (!) плату за перебування учасників Революції в Будинку профспілок на Майдані Незалежності!
Навіяв же цю статтю пленум Чернівецької облпрофради, яку незмінно очолює від кінця 80-х років минулого століття пан Шкварковський. Він бадьоро декларував свою вірність інтересам трудящих, вбачаючи головне завдання «у збереженні трудових колективів, намітивши план конкретних заходів для того, щоб якомога швидше реанімувати наше виробництво, тобто бюджетоутворюючі галузі».
Та схоже, що реанімувати він хоче швидше ленінсько-сталінські профспілки, які пересиділи важкі для суспільства й держави часи і навіть заробили на цьому, продаючи профспілкове майно. Та ще імітували діяльність – у теплих кабінетах з непоганою зарплатнею: 94% усіх профспілкових внесків йдуть на зарплату керівників облпрофради.
Та найбільшим їхнім «досягненням» за роки незалежності України була і є тотальна дискредитація профспілкового руху. Бо саме завдяки таким «захисникам трудового люду» про профспілки існує єдина думка: від них – жодної користі, тільки кошти збирають. А один місцевий чиновник достатньо високого рангу з гумором сказав: «профспілки, як пудра до лиця».
Українському народові, аби відчути себе вільним, треба відстоювати свої права у сфері трудових відносин, які є найважливішими для кожної людини і родини. Час відправити на звалище історії услід за комуністами й комуністичні профспілки, а їхнє майно передати у користування новим профспілкам на конкурсних засадах без права приватизації. А до пп. Стояна, Хари та інших ФПУшних загальноукраїнських та обласних керівників, мабуть, є запитання не тільки від людей, а й від прокуратури…
Європейське суспільство без сучасних дієвих профспілок неможливе
Нині ж ми маємо ситуацію, коли ФПУ, нібито виступаючи від імені всіх найманих працівників України, насправді представляють тільки своїх босів, які вросли у свої профспілкові крісла ще від часів Радянського Союзу. І непогано живуть з «податку на профспілку». При цьому вдають, що все це – «по-європейськи», присипляючи суспільство та нейтралізуючи спроби розбудови потенційно найпотужнішого сегмента громадянського суспільства – профспілкового руху в Україні.
Польська профспілка «Солідарність» відіграла ключову роль у становленні демократії, по суті, проклала демократичний шлях розвитку країни. Сподіваємося, що українська солідарність дозволить усім нам об’єднатися в розбудові справжнього європейського майбутнього для України! Час профспілок як «школи комунізму» минув, але від нас залежить, як швидко ми позбудемося цього рудимента компартійної епохи.
Не будьте байдужими, об’єднуйтеся! Разом – для кожного!
Лідія АНЦИПЕРОВА, голова ради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області
Контакти: (0372) 57-30-34, (099)204-28-14, e–mail: kpbukovina@gmail.com
