Через наркополітику – до наркоНЕзалежності

Чи фінансуватиме місто програми, які убезпечують городян від згубних пристрастей?

Залежними стають не миттєво. Ти думаєш, що ситуація ще під контролем, що все ще можна зупинити. Біда визріває повільно, росте довго і начебто непомітно. Саме тому – підступно. І настає момент, коли все йде шкереберть і ти самостійно уже не можеш на це вплинути.

Наталя прожила в шлюбі 18 років, три останні з яких стали для неї пеклом. Чоловік виявився наркозалежним. Справді – «виявився», бо як з’ясувалося, наркотиками «балувався по малолітці» ще до одруження. Спочатку курив зілля, потім перейшов на хімію. Після одруження не зупинявся. Аж нарешті «дійшов» до ін’єкційного вживання. Але дружина нічого не помічала. «Мабуть, не хотіла помічати», – уточнює сама Наталя.

«Балувався» – це, як пізніше зрозуміла Наталя, вживав, але контролював себе. Ну або думав, що контролює. Поки це були неін’єкційні наркотики.

Для рідної людини дуже важко зрозуміти, що відбувається, і прийняти цю ситуацію. Наталя не могла пояснити собі чоловікову безпідставну агресивність, яка траплялася все частіше і доходила до неадекватності. Психологічну нестійкість. Дивувалася з регулярного недотримання ним обіцянок.  З постійних проблем, які виникають у всіх без винятку сферах його життя. Вірила в «нещасливі збіги» і «чорні смуги». А йшлося про банальні спроби в будь-який спосіб заробити (отримати) гроші, і чим далі – тим менше він гребував у цьому питанні пристойністю.

Коли Наталя випадково побачила, як чоловік колеться – мала нервовий зрив. Вона не пам’ятає вже, що тоді казала, як реагувала – пам’ятає тільки, що чітко усвідомила: це кінець.

Боялася розголосу. Приховувала від сусідів. Не знала, що пояснювати дитині. І як поводитися з чоловіком. Уже згодом дізналася, що поки він сам не захоче змін – їх не буде.

Прозріння настало завдяки фахівцям і волонтерам з відомого в місті благодійного фонду. «В «Новій сім’ї», у групах і програмах, які ми там проходимо, я побачила реальність, – зізнається Наталя. – І багато що зрозуміла. Почала ходити в різні групи, спілкуватися з людьми, які мають подібний досвід, вивчала інформацію про цю проблему. Знаю, що цілком вийти із залежності можуть відсотків 30 тих, хто вживає наркотики. Знаю таких людей і бачу, як вони насправді змінюються, як змінюються їхні родини, стосунки, їхнє життя.

Знаю, наскільки їм це важко дається. І яка необхідна їм підтримка – і фахівців, і тих, хто здолав проблему. На власному досвіді переконалася, наскільки потрібна була психологічна підтримка моїй 11-річній дитині, яка також постраждала від залежності батька. Сама пройшла той етап, коли заново вчилася спілкуватися з людьми, довіряти їм, розкриватися перед ними, не тримати свій біль і страх у собі. Спільні походи в кіно чи театр, екскурсії, виїзди на природу, терапевтичні табори сприяли зближенню з іншими клієнтами фонду, розширювали коло спілкування, соціалізували, повертали до нормального життя…»

Вибір її чоловіка (вже колишнього) – інший. Йому виявилося зручно залишатися там, де він є. Наталя ж усвідомила, що на шальках терезів залежний чоловік, яких не хоче позбавлятися залежності – і дитина. Жінка обрала дитину, у стосунках і вихованні якої і так багато втратила за ті страшні три роки. Бо крім «потопаючого» доводиться рятувати ще й родину «потопаючого». Каже, що без «Нової сім’ї» просто не вижила б. Психологічно була цілком пригнічена, і вже не знала, хто вона є: чи ще людина? Не кажучи вже про те, чи ще жінка… Тут вона не остерігається, чи її зрозуміють такою, як вона є, чи приймуть такою. «Дуже хочу, щоби «Нова сім’я» завжди знаходила помічників і спонсорів, щоби ця організація завжди мала можливість успішно працювати», – каже Наталя.  Бо тільки той, хто пройшов через наркотичну залежність або співзалежність, здатні  оцінити важливість їхньої допомоги. Життєву важливість!

 

Два роки тому Чернівці першими серед міст України прийняли наркополітику – документ, який регламентує й скеровує наявні в її суб’єктів (партнерів) ресурси до подолання проблеми ризикованої поведінки серед молоді, зокрема вживання наркотиків та запобігання їхнім наслідкам, в т.ч. порушенням закону й безпеки громадського порядку.

Здавалось би, перший крок до подолання проблеми – це її визнання. Прийняттям програми наркополітики Чернівці зробили цей крок. І перший рік впровадження наркополітики оцінювався всіма структурами-учасниками програми доволі оптимістично. Та зараз питання фінансування заходів програми і не завжди вдалі зміни в законодавстві додають ситуації… реалізму.

Заступник Чернівецького міського голови Володимир СЕРЕДЮК, який головує в Координаційній раді з питань наркополітики при Чернівецькій міській раді, і минулоріч зауважував брак фінансування прийнятої в місті програми. Він констатував, що місто зосереджується на тих заходах, які не потребують коштів. Але будь-яка робота, яка виконується професійно, а не є якоюсь самодіяльністю, мусить мати вкладення.

«На жаль, на майбутній рік на втілення програми наркополітики знову не передбачені кошти, – констатує Володимир Середюк. – Програма прийнята, фінансування немає. Знаємо, що величезну роботу в напрямку профілактики ризикованої поведінки та надання допомоги людям з залежностями та їхнім родинам здійснює благодійний фонд «Нова сім’я». Шукаємо, в який спосіб надати від влади їм найбільше сприяння в діяльності – адже розуміємо, що  життя і здоров’я містя – найвища цінність для нас. Тож саме це має бути нашим пріоритетом і основним завданням – як перед містом, так і перед державою. Водночас поточна життєдіяльність вимагає інфраструктурних вкладень, видатки не зменшуються, а джерела надходжень до бюджету урізаються…»

Надії на зміни в законодавстві покладає і начальник департаменту праці і соціального захисту  Чернівецької міськради Людмила БЕРЕЗОВСЬКА.

Вона зауважує, що з 1 січня 2020 року вступає в дію закон «Про соціальні послуги»,  який визначає основні організаційні та правові засади надання соцпослуг, спрямованих на профілактику, подолання складних життєвих обставин та мінімізацію їх наслідків для осіб, які в них перебувають. «Нова сім’я» і інші громадські організації та благодійні фонди, які підпадають під дію цього закону, братимуть участь у конкурсі на надання соціальних послуг, які фінансуватимуться з бюджету. Таким чином містяни, які цього потребують, зможуть отримувати якісні послуги від фахівців».

Сама ж «Нова сім’я» також має чіткий план діяльності на наступний рік. Коментує віце-президент і юрист фонду Алла ШКРЕТА:

«В законі «Про соціальні послуги», вступу в дію якого ми всі очікуємо, вже є поняття «соціального замовлення». Це дуже важливо і добре, адже на вирішення пріоритетних проблем територіальна громада може оголошувати конкурс серед громадських організацій і вирішувати, кому зробити соцзамовлення. Але поки що немає досвіду на державному рівні в такій справі.

У Чернівцях, наприклад, є запит на розробку програми і на створення центру з надання психо-соціальної допомоги молодим людям, які мають проблеми з вживанням наркотиків. Ми готові це робити, маємо концепцію, знаємо і вміємо вирішувати цю проблему. Подали пропозиції до міської ради, очікуємо фінансування з бюджету на цю діяльність на базі фонду. Але цьому передуватиме підготовча робота. До того ж, у законі немає чіткого розуміння, хто безпосередньо має займатися профілактикою негативних соціальних явищ з людьми, які мають досвід вживання, з молоддю, яка експериментує з психоактивними речовинами, та реабілітації бо це дії на стикові соціальної, медичної і освітньої галузей. Як на мене, то Мінсоцполітики за розвитком соціальних послуг демонструє, що робота почалася: з розробки програм, стандартів надання послуг, їхні програми включені в перелік тих, які органи місцевого самоврядування мають право фінансувати з бюджету.

Головне тепер, аби громада нашого міста усвідомила, що проблема поширення вживання психотропних речовин – першочергова. Уже сьогодні фахівці стверджують цілком обгрунтовано, що це торкається вже кожної родини – поки що на рівні двоюрідних-троюрідних родичів. Але якщо будемо чекати, аби торкнулося найближчих родичів – тоді лікування залежних (і від наркозалежності, і від безлічі супутніх хвороб, серед яких ВІЛ, гепатити, туберкульоз тощо) обходитиметься тій же громаді значно дорожче. Варто скористатися досвідом західних країн, які займаються серйозною профілактикою не через свій безмежний альтруїзм, а якраз із раціональних міркувань: дешевше упередити, ніж потім усувати наслідки. Дешевше і раціональніше на початковій стадії не допустити виникнення психологічної залежності від наркотика, аніж потім долати і психологічну, і медичну залежність.

Тому сподіваємося насамперед на розуміння громади – бо на рівні структурних підрозділів міської ради це розуміння є. В тому числі завдяки співпраці в Координаційній раді з питань наркополітики при міськраді».

Усе зрозуміло в цій ситуації: і що проблема поширення згубного захоплення – наркозалежності – є, і що влада намагається її локалізувати, просто не має на це коштів, і частина активної громадськості, яка робить усе, що може – але її можливості щонайменше фінансово обмежені… Єдине, що насторожує: чи не уподібнюємося ми, городяни, разом з владою, тим самим наркозалежним, які довго і помилково вважають, що у них «все під контролем»? Дуже не хотілось би в один похмурий день усвідомити, що проблема вийшла з-під нашого контролю і місто вже не зможе саме з нею впоратися. Може, схаменутися зараз?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Консультацію з питань  залежної поведінки можна отримати від «Нової сім’ї» за тел. 066 01 25

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *