У селі Стара Жадова, яке належить до Сторожинецької громади, внутрішньо переміщені особи (ВПО), яких у народі називають вимушеними переселенцями, облаштували для себе швейний цех, де не тільки шиють необхідне, а ще й навчають охочих, які опинилися без роботи. Тому більшість переселенців, які потрапили до буковинського села протягом перших місяців війни, залишилися тут жити і працювати.
Такою позитивною інформацією поділилася програмна директорка ГО «Фонд «Буковина інноваційна» Тетяна Мосіна під час пресконференції на тему «Різностороння допомога ВПО: «Психологічна, соціальна та професійна адаптація переселенців у Чернівецькій області», представляючи проєкт «Надання комплексної різносторонньої допомоги внутрішньо переміщеним особам» який реалізовуватиметься у нашому краї протягом наступних семи місяців. Для своєї діяльності «Буковина інноваційна» обрала чотири густонаселені громади, де компактно проживає найбільша кількість переселенців, а це – Чернівецька, Вижницька, Сторожинецька та Берегометська.
Зліва направо: Тетяна Мосіна, Світлана Бостон та Ренат Шаріпов розповідають про проєкт та діляться очікуваннями від його реалізації.
Ренат Шаріпов з Ірпіня, співзасновник громадської організації (ГО) переселенців «Допомога та Надія» й активний учасник проекту, розповів, як у Чернівцях у колишньому протитуберкульозному санаторії активісти-переселенці відкрили курси з цифрових технологій. «Випускники трьох класів дорослих і одного – дитячого вже оволоділи азами комп’ютерної грамотності, а дітлашня – ще й азами програмування для створення комп’ютерних ігор», – радо поділився він одним із численних досягнень громадської організації.
Натомість директорка Чернівецького обласного центру соціальних служб Світлана Бостон, яка допомагає в реалізації проекту, зупинилася на викликах, які постали перед соціальними службами краю у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Хоча усі вони й мають досвід роботи із сім’ями загиблих та переселенців ще з 2014-го. Та змінюються не тільки масштаби роботи, а й завдання, що стоять перед соціальними службами. Якщо попервах потрібно було забезпечити лише базові потреби людей у їжі, воді, гігієні, відпочинку, то нині вже доводиться мати справу з психоемоційними станами людей – потребою зменшити їхню тривожність, адаптувати до тих умов, у які вони потрапили, допомогти з особистісною та професійною реалізацією. Іншими словами, переселенців навчають справлятися зі своїм психологічним та фізичним станом, організовувати свій побут і дозвілля, займатися особистісним та професійним розвитком. Оскільки багатьом із них доводиться починати все з нуля, професійна сертифікована коуч з Києва, експертка з розвитку потенціалу особистості та команди Галина Потопальська розповіла відозв’язком, як усе це буде відбуватися.
Про проєкт мовою цифр
Секція І. Гуманітарна компонента: продуктові та гігієнічні набори отримають 1230 домогосподарств.
Секція ІІ: Засоби обігріву отримають 55 родин.
Секція ІІІ: 80 бенефіціарів візьмуть участь у тренінгах з опрацювання психоемоційного стану, соціальної адаптації, а також особистісної та професійної реалізації. Очікується, що мінімум 50 із них складуть резюме та напрацюють персональні плани розвитку й створять акаунти на ресурсах з пошуку роботи.
Ще 80 дітей і дорослих стануть учасниками тренінгів соціально-психологічного напряму, покликаних знизити тривожність мінімум на 30%, що у підсумку буде підтверджуватися тестуванням.
Додамо лише, що проєкт реалізують за підтримки Acted Ukraine в рамках проєкту Українського Гуманітарного фонду (UNF) «Технічна та матеріальна підтримка місцевих організацій та волонтерських груп в Україні».
P.S. Проведені в Україні дослідження засвідчують, що понад 90% українців потрапили до лабет посттравматичного синдрому і мають стрес. Отож, єдине, що нам усім залишається, – це бути добрішими та уважнішими одне до одного.))
Людмила Чередарик, «Версії»
