КПП Красноїльськ: Європа знову виділить мільйони євро, але вже на його розширення

Учора два прем’єр-міністри – України  та Румунії – Денис Шмигаль та Ніколає Чуке відкрили новий контрольний пропускний пункт «Красноїльськ – Вікову де Сус», який розвантажить ті західні КПП, де черги сягають 40 кілометрів. 

Те, що відбулося вчора, могло статися значно раніше

Після 24 лютого західний напрямок – скажемо відверто: розвинений вельми недостатньо – став ключовим для України. «Тому розширення його пропускної здатності є одним із пріоритетних завдань, – зауважив учора Руслан Запаранюк, голова Чернівецької ОВА, з нагоди відкриття Красноїльського КПП. І продовжив: – Розвиток прикордонної інфраструктури дає змогу наростити експорт до ЄС, збільшити обсяги допомоги та інтенсивність економічної співпраці з партнерами».

Воно і зрозуміло: без КПП просто неможливі ні наш експорт, ні наповнення бюджету, ні завезення військової та гуманітарної допомоги.

Чи не тому прем’єр Денис Шмигаль, який відвідав учора Буковину, наголосив, що пропускний пункт «Красноїльськ»  слід розширити, бо через нього мають їздити й великі вантажівки.  Адже поки що ним можуть скористатися тільки пішоходи, легковики та бусики тоннажністю до 3,5 т.  Одне слово, «Красноїльськ» розвантажить інші КПП, але великовантажний транспорт скористатися ним поки що не зможе. Натомість у майбутньому, за словами прем’єр-міністра Шмигаля, тут буде, цитую «сканер, спеціальна зона відстою автомобілів» і він переконаний, що це «вже зреалізуємо наступного року». Румунський прем’єр його підтримав.

Звідки візьмемо кошти? Денис Шмигаль пояснив, що основну частину грошей на розширення пропускного пункту виділять із європейських фондів, бо вже існує проєкт спільного фінансування щодо розбудови кордонів до 2027 року. Фінанси пообіцяли і сусіди-румуни.

 

Її величність Корупція або До історії питання… не будівництва КПП

Утім, як відомо, Європа вже виділяла мільйони євро на облаштування КПП «Красноїльськ» та «Дяківці» у Чернівецькій області. Перший раз це сталося в далекому  2012 році. Тоді буковинці вибороли грант і отримали кілька мільйонів євро на  будівництво двох КПП. Щоправда, розробка самого проєкту потребувала $ 200 тисяч, та й КПП мали обслуговувати всю державу, тому його, себто проєкт, і переорієнтували, так би мовити, безпосередньо на державний рівень.

Як розповів Олександр Фищук, екс-голова облдержадміністрації того часу, будівництвом пропускних пунктів опікувалася ДФС, тобто Державна фіскальна служба, реформована з податкової, до якої тоді входила і митниця. Будівельники взялися за справу і невдовзі Красноїльське та Дяківське  КПП були практично готові на 75%. Відтак ЄС виділяє ще 4 млн євро на будівництво під’їздних шляхів до Красноїльчського КПП.  Та з будівельниками повністю не розрахувалися і вони припинили роботи. Саме тоді долар скочив із 8 до 25 гривень, отож матеріали купувалися вже за новою ціною.

За словами Фищука, щоби будівництво КПП не згорнулося, він їздив до Кабміну з проханням передати області добудову пропускних пунктів. Готуючи публікації на цю тему, я ще тоді ознайомилася з листами Фищука до Кабінету Міністрів України.

– КПП Красноїльськ був потрібен людям, але не керівництву митниці, – пояснює О. Фищук тодішню ситуацію. – Адже тримати під контролем контрабанду легше, коли її завозять через одну дірку, а не через кілька.

Нагадаю, що саме тоді точилася «війна» не на життя , а на смерть між тодішнім керівником Чернівецької митниці Салагором  та екс-головою ОДА Фищуком, яка й коштувала останньому посади.

– Ситуація довгобуду всіх задовольняла, – продовжує далі п.Олександр. –  Адже гроші, а це  майже 10 млн євро, лежали роками на депозитах у приватних банках, від чого хтось, отримував добрячі дивіденди. Адже йдеться про сотні тисяч євро…

Одне слово, державі завдали збитки, які потім вона ще й покривала, бо мала повернути ці мільйонні  суму до ЄС, оскільки проєкти не були реалізовані. Однак ніхто з причетних до цієї оборудки не був покараний.

– Хіба цього не бачили тодішні правоохоронні органи? – риторичним питанням завершив свою розповідь п. Фищук.

Думається, що і зараз це зробити не пізно…

Людмила Чередарик      

 

 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.