12 липня набули чинності вимоги до  безпеки та якості молока й молочної продукції, затверджені наказом Мінагрополітики №118, передає ЮрЛіга. Окрім правил виробництва, переробки та введення в обіг молока й молочної продукції, встановлюються критерії до сирого молока, які зумовлюють його придатність до введення в обіг. Документ передбачає, що оператори молочного ринку мають отримати експлуатаційний дозвіл, відповідно до закону «Про основні принципи й вимоги до безпеки та якості харчових продуктів». Нові правила встановлюють вимоги до складу молока, присутності мікроорганізмів, переробки, зберігання та перевезення сирого молока й готової продукції, вимоги до процесу доїння, правила безпеки для осіб, що займаються доїнням чи інші операції з молоком, вимоги до термічної обробки молочної сировини, особливості упаковки та нанесення позначок на ній.

Запис В Україні запровадили нові вимоги до якості молока спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Затверджено Порядок перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання або надання неякісної послуги. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи прийняття відповідної урядової постанови. Зокрема, згідно з Порядком здійснення перерахунків вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання або надання невідповідної якості: *визначаються умови та терміни здійснення перерахунку управителем, а саме – перерахунку за ініціативою управителя або в разі прийняття управителем рішення про задоволення вимог, викладених в акті-претензії споживача; *визначаються вимоги щодо підтвердження обсягу фактично наданої послуги та фактично понесених витрат управителем; *встановлюються особливості здійснення перерахунку за технічне обслуговування і енергопостачання ліфтів, а також утримання, обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем; *визначаються умови, за яких перерахунок не проводиться; *встановлюються вимоги щодо інформування управителем споживачів про проведення перерахунку.

Запис У разі неякісно наданої послуги з управління будинком, її вартість буде перераховуватись спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 Українцям, у яких немає опалення, або в крані тече ледь тепла вода, розповіли, як можна зберегти свої гроші і не платити за неякісні комунальні послуги. Порадами поділився начальник управління юстиції, юрист-експерт Станіслав Куценко.

Запис Юристи розповіли, як можна не платити за неякісні комунальні послуги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Хороше вино потрібно правильно зберігати, щоб воно не втратило своїх смакових властивостей та аромату. Навіть вдома можна створити умови, наближені до винних погребів, потрібно лише дотримуватися кількох простих правил. 

Зберігайте вино у темряві

Запис Як правильно зберігати вино спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Торік бактеріологічні показники води з комунальних водогонів погіршилися більше ніж у двічі, а фізико-хімічні показники – майже в 10 разів у порівнянні з 2016-им – зі звіту Олексанжра Александрюка, керівника Головного управління Держпродспоживслужби у Чернівецькій області за 2017 рік.

Тому бізнес-план комунального підприємства «Чернівціводоканал» на 2018-2022 роки має обов’язково врахувати й якісні зміни щодо води, якою нині користуються буковинці. Тим паче, що у Чернівцях, Сокирянському, Кельменецькому та Новоселицькому районах виявлені навіть вищі за середньо обласні відхилення за фізико-хімічними показниками, а на Вижниччині, Сокирянщині, Кельменеччині та Новоселиччині – вищі за середньо обласні за мікробіологічними показникам.

Варто зауважити, що дослідження води з відомчих і сільських водогонів показали незначні відхилення, та й то лише у трьох районах – Вижницькому, Кельменецькому та Заставнівському.       

Запис Якість буковинської водопровідної води за рік погіршилася удесятеро! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Близько 40% української м’ясної продукції містить антибіотики.

Найбезпечніше купувати курятину промислового виробництва. Дрібні виробники можуть додавати у м’ясо антибіотики, пише УНН.

“Українська курятина промислового виробництва не містить слідів антибіотиків. Там стандарти дуже високі. Водночас антибіотиками зловживають невеликі виробники курятини”, – каже директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Антибіотики часто додають до яловичини і свинини.

“В Україні близько 30-40% всього м’яса містить антибіотики. У Європі цей показник складає менше 1%”, – підсумував Дорошенко.

Запис 40% українського м’яса містить антибіотики спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Із 4 квітня в Україні почне діяти нова процедура перевірки якості продуктів. Про особливості нововведення Gazeta.ua розповів Олексій Дорошенко, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж.

СУТЬ ЗАКОНУ

Підприємства, бійні, магазини й торгові точки регулярно перевірятимуть працівники Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів. Закон встановить чіткі і прозорі процедури перевірок. Це дозволить звести до мінімуму корупційні ризики і сприятиме розвитку чесної конкуренції.

Кожен другий продукт, який купуємо, виробляють неякісно та із порушенням технології, говорить Олексій Дорошенко

ДЛЯ ЧОГО ЙОГО ПРИЙНЯЛИ, ЧИЯ ВИМОГА І ПОТРЕБА

Кожен другий продукт, який купуємо, виробляють неякісно та із порушенням технології. Цей закон розробили і прийняли відповідно до вимог асоціації України та ЄС. Щоб контроль повернувся, були зацікавлені – Держпродспоживслужба, міністерство агропромислового комплексу, міністерство економічного розвитку, міжнародного співробітництва, Кабмін та Асоціація постачальників торговельних мереж.

ЯК БУЛО РАНІШЕ

До 2014 року контроль якості продуктів та захисту прав споживачів здійснювала держава та громадські організації. Для деяких підприємств ДСТУ був орієнтиром, інші – розробляли технічні умови індивідуально. Державні органи, які займалися контролем якості, ліквідували. Вони були корупційними. На їх місці утворився вакуум. Через рік з’явилася Держпродспоживслужба, якій передали обов’язки за контролем якості продуктів. Водночас достатніх повноважень та грошей для цього не надали. 
Умовно передбачалося, що має бути якісна і безпечна продукція. Якщо щось ставалося, то могли прийти і попросити документацію, але підприємство мало право їх не давати. Діяв мораторій на перевірку бізнесу. На ринку була повна анархія.

Олексій Дорошенко: “Інспектори перевірятимуть підприємства із розбирання й обвалювання м’яса, судна, що займаються рибопродуктами”

РОБОТА ІНСПЕКТОРІВ

Інспектори в кожному регіоні можуть приходити в магазини, купувати зразки, які відправлятимуть у лабораторію на експертизу. Перевірятимуть підприємства й торгові точки, які можуть нести ризик для життя і здоров’я людей. Інспектуватимуть підприємства із розбирання й обвалювання м’яса, судна, що займаються рибопродуктами. Продукти, які ввозять у країну, перевірятимуть на кордоні.
Найпоширеніше порушення — це не зазначений, або неправильно написаний склад продукту на упаковці. Пишуть одне, а кладуть зовсім інші складники. Якщо інспекція знайде розбіжності, виробника покарають.

ШТРАФИ

Інспектори можуть накласти штраф до 70 тис. грн, конфіскувати продукцію чи тимчасово припинити роботу підприємства.

Кожен громадянин тепер може подати скаргу до Держпродспоживслужби на неякісну продукцію, зазначає експерт Олексій Дорошенко

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Продукти харчування ставатимуть кращої якості. Кожен громадянин тепер може подати скаргу до Держпродспоживслужби на неякісну продукцію. Інспектори проведуть перевірку, у разі виявленого порушення – виробника покарають.

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Маємо звикнути виробляти і продавати на внутрішньому ринку продукцію, яка відповідатиме стандартам якості. Тоді легше буде конкурувати на зовнішніх ринках. Зараз лише одиниці українських виробників можуть мати таку впевненість у своїй продукції.

ПРОГАЛИНИ В ЗАКОНІ

До інспекцій, які будуть виїздити на підприємства, торгові точки, мають входити й члени громадських організацій. Особа не із держслужби, яка фіксуватиме дії інспекторів та хід перевірки. Це дозволить зменшити ризик підробляння результатів. 
Підприємство може оскаржити рішення інспекції через суд, якщо вкаже на порушення процедури перевірки.

Запис Жити по-новому: як в Україні перевірятимуть якість продуктів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За моніторингом Держспоживслужби, найчастіше ( у 67% випадків) український споживач скаржиться сьогодні на послуги ЖКГ й погану якість непродовольчих товарів. У супермаркетах вже не дивуємось, знаходячи упаковки харчів із простроченими датами. Придбані в інтернеті речі приходять іншого кольору, розміру й фасону, а в магазинах цілком спокійно можуть нахамити.

Найбільше порушення – відсутність інформації про товар (75%) і реалізація простроченої продукції (17%). Найбільше скарг споживачів задоволено в торгівлі харчами (42,8%), трохи менше – у торгівлі непродовольчими товарами.

Зі 177 перевірених українських АЗС порушення зафіксовані в 61% випадків.

Під час проведення в Україні моніторингу державних регульованих цін на ліки у рамках програми «Доступні ліки» виявлено завищення цін на загальну суму 1,2 млн грн.

Запис Український споживач потерпає від завищених цін і простроченого товару спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пальмова олія, фосфати, модифікований крохмаль, метилцелюлоза, стабілізатор-емульгатор… Перелік загадкових термінів можна продовжувати. Усе це – покращувачі смаку, харчові добавки, згущувачі, стабілізатори й різноманітні замінники. Виробники додають їх у продукти з однією метою – знизити собівартість продукції. Харчі з такими добавками обходяться виробникам на 20%, а то й на 50% дешевше. Тому й не дивно, що у нашій ковбасі нині немає ні грама м’яса, а у молоці – ні краплі молока.

Про те, що ж ми їмо насправді – у розмові з в. о. начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Надією КУТИНІНОЮ.

Якість українських продуктів харчування, на жаль, не має постійного, законом установленого рівня. Часто трапляється відвертий фальсифікат – підміна компонентів більш дешевими відповідниками, які й харчами не назвеш…

Від масла й морозива краще відмовитися?

– Зразки вершкового масла та морозива отримали оцінки «погано» й «дуже погано», – каже пані Надія. – Головна причина в тому, що виробники додають до цих продуктів рослинні жири. На жаль, нині навіть ціна не є мірилом якості продукту, і про це теж варто пам’ятати споживачу при виборі тієї чи іншої продукції. На неякісний продукт так само виставляють високу ціну, тому що продавці й виробники вже знають, що одним із аргументів для споживача є ціна.

Згідно з даними дослідження, проведеними інспекцією, лідерами за вмістом фальсифікату традиційно є м’ясні та молочні продукти: ковбаса, масло, дитяче морозиво тощо.

Кор. – Тобто від морозива краще відмовитися? Але ж у спеку всі люди полюбляють рятуватися ним?

Н. К. – Принаймні, треба бути уважним. Обравши певний вид морозива, зверніть увагу і на його обгортку. На ній має бути зазначена, окрім назви, ще й маса нетто, назва та повна адреса виробника, калорійність та поживна цінність із кількістю білків, вуглеводів і жирів на 100 г продукту. Повинні зазначатися також номер партії, умови зберігання й термін придатності конкретної упаковки морозива.

При нещодавній перевірці зразків Чернівецька держінспекція знайшла у морозиві «Ескімо» під назвою «Дитяче свято» каліформи – бактерії групи кишкових паличок, цей зразок не відповідав вимогам ДСТУ. Хоча напис на обгортці стверджував, що зроблене воно за всіма держстандартами України. Виробник морозива – ПП Сидорчук, м. Рівне.

Зразок масла, який ми вибрали для перевірки, теж нас дуже подивував: Масло солодко-вершкове «Селянське», 72,6% жиру, містить рослинний жир!!! Хоча на упаковці ніде не зазначено, що це спред, а чорним по білому написано МАСЛО.

УВАГА!!! На етикетці рослинний жир може позначатися різноманітно: як пальмова, кокосова або пальмо-ядрова олія, замінник молочного жиру, жир спеціального призначення, кондитерський жир або просто жир рослинний тощо.

Раніше пальмову олію використовували тільки для виробництва маргаринів та у миловарінні й виготовленні свічок. Та не багато минуло часу, як виробники зрозуміли, що рослинний жир дуже здешевлює собівартість продукту. Тож і почали вони додавати його, де треба і не треба. Нині з рослинного жиру роблять все: спреди, маргарини, морозиво, сири, додають його до кондитерських виробів, шоколаду й майонезу.

І найдивніше:  ця перевірка була плановою і всі магазини про неї були попереджені ще за 10 днів. Але з-понад 40 відібраних зразків 29 уже перевірені. І з них 13 – не відповідають нормам. А це понад 45% неякісної продукції.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» держава бере на себе оплату проведення лабораторних досліджень відібраних зразків продуктів промислових і непромислових груп. Коли ж зразки визнані неякісними, то продавець відшкодовує і вартість зразків, і проведення лабораторних досліджень. За сумлінної торгівлі підприємство жодним чином не страждає, йому все компенсують.

Характерними порушеннями в реалізації продовольчих і непродовольчих товарів є, як правило, відсутність документів, що засвідчують якість продукції, а також необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про закінчений терміну придатності товарів. Грішать виробники і неповною вагою. Тобто вони обважують покупців.

– Ковбаса, ковбаса, скільки в тобі сої???

або Хитрі технічні умови замість держстандарту

– Щодо ковбас, то вони в нас дуже різні, – розповідає Надія Кутиніна. – Ковбаси можуть бути як неякісними та ненатуральними, так і навпаки, хоча останнє трапляється рідше.

Купуючи ковбасу «Лікарську» уважно вивчайте маркування. На її упаковці обов’язково повинен стояти номер держстандарту ДСТУ 4436:2005. Він поширюється на ковбаси варені, сосиски, сардельки та м’ясні хлібці. Перелік інгредієнтів має бути коротким, а назва не повинна містити зайвих слів. Наприклад ковбаса «Лікарська люкс» буде вже виготовлена не за нормативними документами ДСТУ, а за ТУ, тобто технічними умовами.

Технічні умови створювалися для того, щоби урізноманітнити сам товар, – наголошує Надія Григорівна. – Але в нашій країні вийшло так, що їх створили, аби закласти гірші показники. От і виходить, що за ТУ в нас виготовляють неякісний товар. Тому споживачу слід бути уважним та обережним: краще обирайте продукти з ДСТУ.

Кор.: Чим найчастіше грішать виробники ковбас?

Н. К. – У зразках ковбаси, відібраних для аналізів, спостерігалася надмірна кількість білка, тобто сої, та й масова частка вологи перевищувала норму. Відповідно, у ковбасі було дуже мало  м’яса. І так практично скрізь.

А штрафи – курям на сміх

– Виробників, які продають неякісний товар, інспекція карає. Але їх це не лякає…

– Ми накладаємо на них штрафні санкції, які становлять 50% від вартості отриманої партії товару . Та продавці нині теж не дурні, вони навчилися хитрувати і завозять на точки продажу маленькі партії товару, тож штрафи їх не лякають.

Отруйні іграшки у магазині: нонсенс чи реалії?

Дитячі іграшки… Тут теж не слава Богу! При перевірці фахівці інспекції виявили в чернівецьких магазинах дитячі іграшки із формальдегідами! А це означає, що іграшка є токсичною. За вимогами нормативних документів, ця речовина не повинна перевищувати 0,1 мг/дц. куб, а їхній фактичний вміст в іграшці – 0,12 мг/дц. куб. Формальдегіди дуже погано впливають на психіку дитини та на її організм загалом.

За словами Надії Григорівни, на всі іграшки – м’які, металеві чи з полімерних матеріалів – повинна бути декларація про відповідність і висновок санітарно-гігієнічної експертизи, який засвідчує їхню якість і безпеку для здоров’я дитини.

Тому, якщо при купівлі іграшки у вас виникають певні сумніви, вам слід вимагати у продавців сертифікати і гігієнічні висновки. І обов’язково брати товарні чеки, які засвідчують факт вашої покупки, за допомоги якого ви зможете обміняти неякісний товар на якісний.

– Для того, щоби іграшка потрапила на полиці магазину, вона повинна пройти кілька експертиз: головна – санітарно-гігієнічна, де фахівці визначать та дослідять, з яких матеріалів вона зроблена, чи відповідає нормам, чи не буде шкідлива для здоров’я дитини та чи не виділяє токсичних речовин.

Для виробництва іграшок виробники повинні використовувати нешкідливі матеріали, які не містять отруйних речовин і легко чистяться та дезинфікуються.

Фарба чи лак, якими покриті дитячі іграшки, не повинні змиватися гарячою водою з милом чи розчином хлорного вапна впродовж 3-х хвилин. Міцність фарби можна перевірити також шляхом занурення іграшки у розчин хлористоводневої кислоти чи гідрокарбонату калію. 

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Продукти смерті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На одного дорожника з лопатою – чотири з папками

За офіційною інформацією облавтодору, на дорогах загального користування станом на 16 червня ліквідовано понад півсотні тисяч квадратних метрів ямковості. Зокрема, нещодавно шляховики в авральному режимі залатали ділянки Заліщики-Чернівці, Чернівці-Порубне, Припруття-Хотин, Оршівці-Мамаївці, Магала-Припруття…  На деяких відрізках шосе, як, наприклад, Чернівці-Порубне, латана-перелатана дорога більше схожа на бугристі клапті – ям ніби вже і немає, зате трясе добряче. Щоправда, якщо звернеш з траси, то потрапляєш у такі ями, що й не об’їхати – одна на одній. Лопати дорожників до доріг місцевого значення поки що не дібралися – не встигли…

– Можна казати про відсутність грошей тощо… – зауважив Михайло Папієв. – Оці два тижні фінансування не було, але, як показала служба автомобільних доріг, – іноді можна робити дороги і без грошей. Хто ж заважав робити їм те саме до останніх двох тижнів, допоки ми це питання не винесли на засідання колегії обласної державної адміністрації? Не все залежить від грошей, а й наскільки організована робота, наскільки заощадливо ставляться до тих коштів, які надходять з центру. Я зробив такий експеримент. Порахував, скільки всього працівників в службі автомобільних доріг Чернівецької області. Це 664 особи. Коли ж ми зробили мобілізацію, то першого тижня більше 130-ти чоловік на дороги вивести не змогли. В мене, як у голови облдержадміністрації, виникає запитання: скажіть, будь ласка, а де інші 534 людини?! Чим вони займаються від ранку до ночі? Ну не може такого бути, щоби на одного працюючого було чотири керівника! – обурювався Михайло Миколайович.

Ігор Гах, начальник Чернівецького облавтодору, пообіцяв подібні організаційні «недопрацювання» врахувати.

– Дорожники краю готові працювати цілодобово, працювати без вихідних, – запевнив він журналістів.

Щоправда, рядові дорожники з лопатами такі «заяви» сприйняли дещо скептично.

– Працюємо цілий день ось у таку спеку за півтори тисячі гривень у місяць. Більше і легше можна заробити у якогось сільського газди – там ще й нагодують і 50 грамів наллють. Тому багато людей через це і звільняється. Я вже роки тут працюю, але лише тому, що діти вчаться в університеті, а іншої постійної роботи немає, – поскаржився один з трударів-дорожників.

«Гроші – в дорозі»

Недостатнє та інколи несвоєчасне фінансування – найбільша біда буковинських дорожників, – запевняють в облавтодорі. Зараз відомство ремонтує дороги… без грошей. На рахунках кошти ніби є, а скористатися ними у службі автомобільних доріг не можуть. Тому 8,5 млн. гривень, які витратили дорожники за останні два тижні на ліквідацію ямковості – довелося взяти в борг.

Порівняймо: цього року передбачено на поточне утримання автомобільних доріг 54 млн. грн. Це разом із зарплатою працівників.  За словами ж Ігоря Гаха, на ремонт буковинських доріг потрібно… 2 млрд. гривень!

– Tого, що з натяжкою можна назвати «ремонтом» – ми зробили 30%, – констатував Михайло Папієв. – Можна стояти і чекати грошей. А можна шукати системну компанію, яка має обігові кошти, щоби вона, не очікуючи коштів з державного бюджету, почала би вже якісно робити поточний ремонт доріг.

Власні кошти у шляхи – схема знищення бізнесу?

На Буковині вже існує сумний приклад того, чим завершується вкладання власних коштів у ремонт доріг. На це під час останнього засідання профільної постійної депутатської комісії облради поскаржився депутат Роман Майор:

– За 21 день, перед приїздом Президента, мої люди зробили дорогу на Банчени. Та генпідрядник з Києва, «Юнікобуд», який уже отримав 28 млн. грн, так і не повернув нам гроші за роботу – 7,2 млн. грн. За минулий рік зі мною взагалі не розрахувалися за виконані роботи. Як наслідок, я не погасив лізинг і банк забирає сучасний і єдиний такого ґатунку асфальтовий завод в області. А він обійшовся нам у понад 10 млн. грн. Завдяки його високотехнологічному обладнанню ми могли б накривати якісним асфальтом 2 км доріг щодня. Тепер область втратила таку можливість… Я розцінюю це як схему знищення бізнесу. І що тепер мені робити? Продавати хату? Чи вішатися?

Депутати не знали, що на це відповісти колезі. А той додав: «Мільярди гривень винен бюджет таким організаціям, як моя… Я говорив про це на сесіях облради і засіданнях комісії. Та чомусь прокуратура не зреагувала на такі неправомірні, я б сказав, шахрайські, дії.  І хотілося б знати, як такі фірми виграють тендери?»

Потрібних грошей область не має. А зайві , мабуть, є?!.

Щоправда, охочих «вкатувати в асфальт» (насамперед, об’їзної дороги Хотина) власні кошти і потім роками чекати повернення боргу з державного бюджету – небагато. Проте заманити на Буковину одного такого «сміливця» облавтодорівцям якось-таки вдалося.

– Службою автомобільних доріг було проведено тендер на закупівлю послуг з ремонту об’їзної дороги Хотина, виграло підряд підприємство «Південьзахідшляхбуд» з юридичним місцем розташування м. Вінниця, – повідомив журналістам Ігор Гах.

За його словами, це підприємство входить до складу серйозної компанії із великими виробничими потужностями та фінансовими можливостями. Воно вже монтує власний асфальтовий завод в м. Новоселиці і наступного тижня буде готове розпочати роботу.

– А свій асфальтовий завод тим часом демонтують, – коментує член профільної постійної депутатської комісії обласної ради Руслан Мельник. – Таке враження, що в області є зайві кошти. Адже «варяги» з Вінниці отримуватимуть гроші за монтаж (а потім демонтаж?) свого обладнання, за відрядження працівникам і за пальне для перевезення техніки. Та й податки з усіх цих операцій підуть до Вінницького обласного бюджету.

І насамкінець: серед головних пріоритетів облавтодорівців залишається завершення капітального ремонту мосту через Дністер в селі Атаки. За словами п. Гаха, підрядники обіцяють капітально відремонтувати одну смугу вже за місяць-півтора.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Народний депутат Ігор Єремеєв заявив про справжню причину поганих доріг в Україні

За 2013 рік держбюджет має всі шанси недоотримати акцизів та ПДВ від продажу нафтопродуктів на суму 7 мільярдів гривень. Це ті мільярди, які повинні йти на ремонт доріг. Ними майже вдвічі можна було би погасити поточний борг «Укравтодору» за 2012 рік. Про це заявив учора, 19 червня, з трибуни Верховної Ради позафракційний  народний депутат України Ігор Єремеєв.

Уряд нещодавно оголосив, що для повного ремонту доріг в Україні потрібна колосальна сума – 500 мільярдів гривень. «Але і цих нереальних грошей не вистачить, – переконаний Ігор Єремеєв, – адже невідомо куди, як вода в пісок, витікають мільярди державних коштів».
Як доказ цього він навів  конкретні цифри Мінфіну. За 2012 рік недонадходження до бюджету акцизу та ПДВ з продажу нафтопродуктів склали 4 млрд. гривень. У поточному 2013-му році ці тенденції лише набрали обертів. Тільки за 4 місяці цього року спостерігається зменшення надходжень податків ще на 35%. Отже за прогнозами, наприкінці 2013 року бюджет не дорахується 7 млрд. грн, яких би вистачило на будівництво 1,5 тис. км автобанів європейського рівня, не  кажучи вже про якісну реконструкцію існуючих доріг!

«Як Уряд може не реагувати на такі катастрофічні статистичні дані?! Особливо на тлі бюджетного дефіциту, який збільшився до 54 мільярдів гривень. Лише вдумайтесь у ці наведені цифри! Експерти вже підрахували, що зараз зношеність українських доріг становить 85 %. Через 3-4 роки вона досягне ста відсотків! Куди ми йдемо? Де, нарешті, та межа, яка змусить можновладців зупинитися та зрозуміти катастрофічність ситуації? У народі недарма кажуть: «Прийшли як господарі, а живуть як гості». Тож в країні нічого не зміниться, доки в ній чиновники і міністри поводяться як гості!» – резюмував Ігор Єремеєв. – Ми зобов’язані  розібратися, куди зникають державні кошти, які мають надходити на ремонт доріг. Народ України має право це знати, а також знати правду про причини  негативної динаміки надходжень податків від нафтопродуктів, які безпосередньо повинні спрямовуватися на дорожнє будівництво.

Запис Клаптяні шосейки губернатора «задовільнили» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На засіданні постійної комісії з питань будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій депутати вирішили навести лад з тими, хто в їхньому підпорядкуванні. Тож усі служби, що забезпечують життєдіяльність області, серед яких – Служба автомобільних доріг, МНС, ЖКГ, Укргаз, служби зв’язку, повинні надавати інформацію про плани та виконані роботи щомісяця. Якщо ж інформації від якоїсь служби не надійде, начальникам доведеться особисто звітувати перед депутатами. Щоби останні, своєю чергою, не тицялися, як сліпі кошенята, а були в курсі проблем громадян і могли їх вирішувати.

Та найбільше депутати обговорювали жахливий стан доріг області…

Чи матимемо якісні шляхи, коли на це треба 2 млрд. грн

– Цьогорічна зима – не причина катастрофічного стану доріг, а лише каталізатор, – виправдовується Ігор ГАХ, начальник служби автомобільних доріг у Чернівецькій області. – Лише за грудень-січень нарахували близько 50 циклів переходу температури з плюса на мінус. Вода потрапляла в тріщини, замерзала і розривала асфальт. Дороги Буковини прокладалися ще в 60-70-і роки минулого століття під навантаження 10 т. Минуло понад півстоліття, і там немає вже навіть основи. Тому наші шляхи потребують капітального ремонту. А за роки Незалежності гроші на такі ремонти не виділялися зовсім.

Цьогоріч Укравтодор передбачає 54 млн. грн на поточне експлуатаційне утримання буковинських доріг. А щоби дороги були якісними – треба понад 2 млрд. грн..

– Існує методика визначення вартості будівництва, реконструкції і ремонтів доріг, – продовжує Ігор В’ячеславович. – Суть у тому, що за допомоги формул (враховується рік будівництва, інтенсивність руху, міжремонтні терміни, державного чи місцевого значення тощо) ми обрахували потреби області. За цією формулою мінімально потрібна на рік сума, яка забезпечить експлуатаційне утримання доріг, становить майже 77 млн. грн щороку. Тобто, нині маємо недофінансування в 22 млн. грн. Якщо ж врахувати ще й будівництво та капітальні ремонти – щороку на Буковині потрібно капітально ремонтувати 400 км доріг, орієнтовна вартість яких складає 1 млрд. 300 тис. грн, та 700 км поточних робіт (ще 700 млн. грн.), то для того, щоби дороги на Буковині були якісними, треба більше 2 млрд. грн. Але цих коштів немає…

Гроші з проданого на Буковині палива – на дороги краю!

Депутати постійної комісії написали звернення до Укравтодору, зазначивши й ту причину, що протягом багатьох років ніхто не враховував повеневі проблеми. Адже їх рік від року вирішували за рахунок кошів, виділених на шляхи. Звернення розглядатиметься на сесії обласної ради 26 квітня. За словами Романа МАЙОРА, члена комісії, протягом багатьох років лише латали діри та вирішували проблеми за кошти обласного бюджету. Тому, коли колеги з Тернополя щороку виконували по 40 – 50 км поверхневих обробок, на Буковині від 2007-го взагалі їх не робили!

Крім того, у 2008 – 2009 роках розпочате будівництво багатьох об’єктів, не завершених і досі. Але їх слід утримувати, бо руйнуватимуться. І саме ці об’єкти відволікають кошти від основного призначення. За кошти з «ліміту» на дороги ліквідований і зсув у Хоровах Вижницького району.

Ще одна проблема, яку слід зазначити у зверненні, на думку депутатів – відсутність будь-якої системи у плануванні робіт і прозорості з боку Укравтодору. Адже немає плану робіт, а натомість є непрозора схема розподілу коштів між областями.

За словами Руслана МЕЛЬНИКА, депутата облради, проблему можна вирішити. І першим кроком у цьому стане прийняття звернення до Верховної ради й Кабінету міністрів щодо прозорого розподілу акцизного збору з літра палива. – Якщо з нашої області до Києва іде 3 грн за літр, то нехай чітко повертають нам 1.50 грн замість не зрозуміло скільки і за що. Ми будемо ініціювати питання конкретної схеми повернення коштів. Сподіваємось, що всі народні депутати від Буковини, не залежно від політичної партії, підтримають нашу ініціативу і будуть її лобіювати у владних коридорах столиці,  – наголосив депутат.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Депутати беруть владу до своїх рук спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Якість питної води контролюватимуть спеціальні регіональні лабораторії. Про це вельми гучно, але, ймовірно, дещо завчасно заявив виконувач обов’язків міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Олександр Аліпов під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України. За його словами, в рамках програми «Питна вода України» Мінрегіон готовий створити спеціальну «лабораторну раду», яка комплексно вирішуватиме питання контролю за якістю питної води.

Зокрема, чиновники планують створити мережу регіональних лабораторій, закріпивши за кожною відповідну територію з 3-5 областей. Як варіант, це можуть бути лабораторії у Львові, Вінниці, Києві, Харкові, Сімферополі, Донецьку. Такі лабораторії контролю якості питної води та стічних вод обіцяють оснастити сучасним контрольно-аналітичним обладнанням.

Питання контролю якості води, яку п’ємо, безперечно, важливе і хвилює переважну більшість людей. Кожний хоче бути певним, що з крану в його оселі тече якісна за хімічними та бактеріологічними показниками вода, та пити чисту живицю. Тож і підняти це питання напередодні виборів – ледь не справа честі для нинішніх владників.

Поговорити – поговорили. І нібито все правильно, адже розв’язувати цю актуальну проблему якості питної води треба край. А пересічні громадяни, тобто ми з вами, щиро перейнялися і повірили, що вже незабаром гарантовано споживатимемо кришталево чисту воду.

А повірили, знову ж, у що? У чергову утопію, майстерно витворену для нас владниками. Пан Аліпов, кажучи «буде створено», «буде оснащено», трохи забув згадати, що загальнодержавна програма «Питна вода», в якій і значиться пункт про впровадження таких регіональних лабораторій, розрахована до… 2020 року.

Отже,  і розвиток та реконструкція систем централізованого водопостачання й водовідведення, і охорона джерел питного водопостачання, і доведення якості  питної води до вимог державних стандартів, і розроблення та впровадження науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок із застосуванням новітніх технологій та обладнання – не наше з вами сьогодення, а, швидше, далека перспектива.

Як повідомив начальник управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Георгій ЛЕОНТІЙ, програма «Питна вода» діє від 2006 року. Проте цими роками вона практично не фінансувалася:  кошти виділялися тільки на окремі заходи програми. З величезних, ледь не захмарних сум, передбачених на папері, насправді регіон отримує щонайбільше 5–6% коштів.

– Торік на Чернівецьку область було спрямовано 4 млн. 344 тис. грн. На проведення робіт на водогоні «Кельменці» і станції третього підйому «Шубранець» профінансовано 607 тис. грн. з державного та 343 тис. грн. з місцевого бюджету, – каже головний комунальник області. – Нині  ми подали до Міністерства документи ще на 2,5 млн. грн. – на завершення цих двох об’єктів із введенням в експлуатацію – та на 3 млн. грн. на продовження встановлення в області систем очищення води.

За словами Георгія Леонтія, такі роботи виконувалися й торік. Зокрема, в Чернівецькій області (геріатричний пансіонат в Петричанці, ліцей у Старому Вовчинці, ЗОШ у Молодії, ЗОШ в селі Йорданешти, два НВК у селі Купка на Глибоччині, Глибоцька ЦРЛ, ЗОШ у Кам’яній на Сторожинеччині) встановили 8 систем водоочищення загальною вартістю 2 млн. 319 тис. грн. Проводилися роботи з ремонту силового обладнання та заміни водопровідно-каналізаційних мереж.

Якщо попередніми роками в рамках програми «Питна вода» фінансувалися заходи з водопостачання та водовідведення, то поточного року – тільки водоочищення та резервуари. Мережі ж, якими транспортується вода до наших помешкань, столичні чиновники цього року залишили без уваги. Але кому потрібна система водоочищення в школі чи лікарні, якщо мережі давно прогнили?

Щодо створення регіональних лабораторій, поки що жодних офіційних документів з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства до управління ЖКГ ОДА не надходило.

Про створення регіональних лабораторій з контролю за якістю питної води поки нічого не чули й в КП «Чернівціводоканал». За словами інженера з якості «Чернівціводоканалу» Любові БАРАНОВОЇ, якість питної води пильнує лабораторія комунального підприємства: здійснює виробничий контроль безпечності та якості води в місцях водозабору, перед надходженням у водопровідну мережу, а також у розподільній мережі.

– Лабораторія наша атестована, наявне устаткування використовується згідно з паспортами експлуатації, – каже пані Любов. – Щороку обладнання перевіряють фахівці Держстандарту і роблять висновок про можливість його подальшого використання для досліджень води за мікробіологічними, паразитологічними, санітарно-хімічними показниками.

Інженер з якості КП «Чернівціводоканал» запевнила, що відбір проб питної води для контролю за її якістю представники підприємства здійснюють регулярно, паралельно раз на місяць дослідження проводить й санітарно-епідеміологічна станція. Нині якість питної води в чернівецькому водогоні відповідає нормам.

У перспективі створення регіональних лабораторій з контролю за якістю питної води виникають цілком закономірні запитання: наскільки доцільно витрачати кошти на створення нових лабораторій, спрямовувати фінансовий ресурс на утримання штату, оплачувати працівникам відрядження, фінансувати консервування та транспортування проб і здійснювати ще низку витрат, якщо в кожній області вже діють лабораторії водоканалу та санепідстанції. Чи не дублюватимуть новостворені підрозділи функції, які вже багато років поспіль здійснюють зазначені структури і чи не буде це черговим засобом відмивання коштів десь там у владних верхівках?

У будь-якому разі, будемо чекати на обіцяні «впровадження устаткування доочищення питної води, новітніх технологій і дослідно-конструкторських розробок, оснащення лабораторій контролю якості води та стічних вод сучасним контрольно-аналітичним обладнанням». Хтозна, може, нам, наївним та довірливим, пощастить-таки, і ми дочекаємося виконання обіцянок? Тільки от, аби нам дотримання чиновницького слова боком не вийшло. Бо ж кажуть «для людей», а мають на увазі знову власну кишеню.

Довідково

За інформацією облСЕС, в області працює 35 водопроводів, з них 14 комунальних, 14 відомчих і 7 сільських. З відкритих водоймищ функціонують 4 комунальних, 1 відомче і 2 сільських, 1319 джерел децентралізованого водопостачання (громадських криниць).

Контроль за якістю води здійснюють 8 відомчих лабораторій на комунальних водопроводах. На сільських водопроводах лабораторій немає. Санепідслужбою укладені угоди на проведення лабораторних досліджень з відомствами, які мають у підпорядкуванні водопроводи без відомчих лабораторій.

Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Обіцянка – цяцянка. Особливо напередодні виборів спершу з'явиться на Медіа-Версії.