або На кого розраховані державні програми?
Якість питної води контролюватимуть спеціальні регіональні лабораторії. Про це вельми гучно, але, ймовірно, дещо завчасно заявив виконувач обов’язків міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Олександр Аліпов під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України. За його словами, в рамках програми «Питна вода України» Мінрегіон готовий створити спеціальну «лабораторну раду», яка комплексно вирішуватиме питання контролю за якістю питної води.
Зокрема, чиновники планують створити мережу регіональних лабораторій, закріпивши за кожною відповідну територію з 3-5 областей. Як варіант, це можуть бути лабораторії у Львові, Вінниці, Києві, Харкові, Сімферополі, Донецьку. Такі лабораторії контролю якості питної води та стічних вод обіцяють оснастити сучасним контрольно-аналітичним обладнанням.
Питання контролю якості води, яку п’ємо, безперечно, важливе і хвилює переважну більшість людей. Кожний хоче бути певним, що з крану в його оселі тече якісна за хімічними та бактеріологічними показниками вода, та пити чисту живицю. Тож і підняти це питання напередодні виборів – ледь не справа честі для нинішніх владників.
Поговорити – поговорили. І нібито все правильно, адже розв’язувати цю актуальну проблему якості питної води треба край. А пересічні громадяни, тобто ми з вами, щиро перейнялися і повірили, що вже незабаром гарантовано споживатимемо кришталево чисту воду.
А повірили, знову ж, у що? У чергову утопію, майстерно витворену для нас владниками. Пан Аліпов, кажучи «буде створено», «буде оснащено», трохи забув згадати, що загальнодержавна програма «Питна вода», в якій і значиться пункт про впровадження таких регіональних лабораторій, розрахована до… 2020 року.
Отже, і розвиток та реконструкція систем централізованого водопостачання й водовідведення, і охорона джерел питного водопостачання, і доведення якості питної води до вимог державних стандартів, і розроблення та впровадження науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок із застосуванням новітніх технологій та обладнання – не наше з вами сьогодення, а, швидше, далека перспектива.
Як повідомив начальник управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Георгій ЛЕОНТІЙ, програма «Питна вода» діє від 2006 року. Проте цими роками вона практично не фінансувалася: кошти виділялися тільки на окремі заходи програми. З величезних, ледь не захмарних сум, передбачених на папері, насправді регіон отримує щонайбільше 5–6% коштів.
– Торік на Чернівецьку область було спрямовано 4 млн. 344 тис. грн. На проведення робіт на водогоні «Кельменці» і станції третього підйому «Шубранець» профінансовано 607 тис. грн. з державного та 343 тис. грн. з місцевого бюджету, – каже головний комунальник області. – Нині ми подали до Міністерства документи ще на 2,5 млн. грн. – на завершення цих двох об’єктів із введенням в експлуатацію – та на 3 млн. грн. на продовження встановлення в області систем очищення води.
За словами Георгія Леонтія, такі роботи виконувалися й торік. Зокрема, в Чернівецькій області (геріатричний пансіонат в Петричанці, ліцей у Старому Вовчинці, ЗОШ у Молодії, ЗОШ в селі Йорданешти, два НВК у селі Купка на Глибоччині, Глибоцька ЦРЛ, ЗОШ у Кам’яній на Сторожинеччині) встановили 8 систем водоочищення загальною вартістю 2 млн. 319 тис. грн. Проводилися роботи з ремонту силового обладнання та заміни водопровідно-каналізаційних мереж.
Якщо попередніми роками в рамках програми «Питна вода» фінансувалися заходи з водопостачання та водовідведення, то поточного року – тільки водоочищення та резервуари. Мережі ж, якими транспортується вода до наших помешкань, столичні чиновники цього року залишили без уваги. Але кому потрібна система водоочищення в школі чи лікарні, якщо мережі давно прогнили?
Щодо створення регіональних лабораторій, поки що жодних офіційних документів з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства до управління ЖКГ ОДА не надходило.
Про створення регіональних лабораторій з контролю за якістю питної води поки нічого не чули й в КП «Чернівціводоканал». За словами інженера з якості «Чернівціводоканалу» Любові БАРАНОВОЇ, якість питної води пильнує лабораторія комунального підприємства: здійснює виробничий контроль безпечності та якості води в місцях водозабору, перед надходженням у водопровідну мережу, а також у розподільній мережі.
– Лабораторія наша атестована, наявне устаткування використовується згідно з паспортами експлуатації, – каже пані Любов. – Щороку обладнання перевіряють фахівці Держстандарту і роблять висновок про можливість його подальшого використання для досліджень води за мікробіологічними, паразитологічними, санітарно-хімічними показниками.
Інженер з якості КП «Чернівціводоканал» запевнила, що відбір проб питної води для контролю за її якістю представники підприємства здійснюють регулярно, паралельно раз на місяць дослідження проводить й санітарно-епідеміологічна станція. Нині якість питної води в чернівецькому водогоні відповідає нормам.
У перспективі створення регіональних лабораторій з контролю за якістю питної води виникають цілком закономірні запитання: наскільки доцільно витрачати кошти на створення нових лабораторій, спрямовувати фінансовий ресурс на утримання штату, оплачувати працівникам відрядження, фінансувати консервування та транспортування проб і здійснювати ще низку витрат, якщо в кожній області вже діють лабораторії водоканалу та санепідстанції. Чи не дублюватимуть новостворені підрозділи функції, які вже багато років поспіль здійснюють зазначені структури і чи не буде це черговим засобом відмивання коштів десь там у владних верхівках?
У будь-якому разі, будемо чекати на обіцяні «впровадження устаткування доочищення питної води, новітніх технологій і дослідно-конструкторських розробок, оснащення лабораторій контролю якості води та стічних вод сучасним контрольно-аналітичним обладнанням». Хтозна, може, нам, наївним та довірливим, пощастить-таки, і ми дочекаємося виконання обіцянок? Тільки от, аби нам дотримання чиновницького слова боком не вийшло. Бо ж кажуть «для людей», а мають на увазі знову власну кишеню.
Довідково
За інформацією облСЕС, в області працює 35 водопроводів, з них 14 комунальних, 14 відомчих і 7 сільських. З відкритих водоймищ функціонують 4 комунальних, 1 відомче і 2 сільських, 1319 джерел децентралізованого водопостачання (громадських криниць).
Контроль за якістю води здійснюють 8 відомчих лабораторій на комунальних водопроводах. На сільських водопроводах лабораторій немає. Санепідслужбою укладені угоди на проведення лабораторних досліджень з відомствами, які мають у підпорядкуванні водопроводи без відомчих лабораторій.
Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»
