Сторожинецька команда «Батьківщини» відзначила Різдво Христове разом з городянами, ідучи з колядою від домівки до домівки.

Як зауважила голова Сторожинецької райпарторганізації Катерина Гуцуляк, «батьківщинівська» команда – це більше, ніж політична сила, це як єдина родина. Тому й святкує зазвичай у партійному родинному колі.

Цьогоріч дзвінкоголосі представниці партії і самі раділи з коляди, і однопартійців тішили, колядуючи в їхніх родинах, і містянам несли радість, колядуючи, щедруючи і віншуючи їх з новою радістю – народженням Ісуса.

Пресслужба обласної організації партії ВО «Батьківщина»

Запис Сторожинецька коляда спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Закриттям залізничних станцій для комерційних перевезень АТ «Укрзалізниця» пустила під укіс Сторожинецький лісгосп і загалом економіку Чернівецької області, – з  повідомлення пресслужби державного підприємства «Сторожинецьке лісове господарство»

Заплановане Укрзалізницею закриття залізничної станції Межиріччя у с. Чудей Сторожинецького району призведе до різкого погіршення виробничої діяльності з реальною загрозою ліквідації одного з найбільших підприємств Буковини – державного підприємства «Сторожинецький лісгосп», яке є бюджетоутворювальним для району та області.

«Зазначена станція є для нас головним і загалом єдиним виробничим майданчиком для постачання готової продукції деревопереробки нашим споживачам, у тому числі й за кордон. Це забезпечує країні стабільні валютні надходження, а лісгоспу, який перебуває на самофінансуванні, – кошти, необхідні для проведення усіх лісогосподарських заходів, сплати податків і соціальних відрахувань», – йдеться у листі директора ДП «Сторожинецьке ЛГ» Ігоря БЕЛЕНЧУКА народному депутату України Максиму ЗАРЕМСЬКОМУ.

Під приводом оптимізації діяльності залізничної інфраструктури АТ «Укрзалізниця» висуває державному підприємству умови, за якими підприємство фактично повинне утримувати залізничну станцію Межиріччя власним коштом і забезпечувати монополісту тільки прибутки. Нині Сторожинецький лісгосп переводить на рахунок Укрзалізниці передоплатою 6300 грн за кожний наданий йому вагон (!), потребуючи щомісяця 75 вагонів. Тепер транспортний монополіст вимагає від державного підприємства збільшити плату за користування одним вагоном більш ніж удвічі – до 15 000 грн. «Це призведе до непомірного подорожчання товару, що в умовах ринкової економіки і високої конкуренції потягне втрату споживачів, анулювання зовнішніх контрактів, суттєве згортання обсягів виробництва і необхідність скорочення 60 працівників (12% загальної чисельності колективу), а також різке зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Сплата податків, пов’язаних тільки з заробітною платою, скоротиться на 2,3 млн. грн. Просимо розглянути це звернення для офіційного запиту до керівництва Укрзалізниці про недопущення визнання малодіяльною станцію Межиріччя», – йдеться далі у листі ДП «Сторожинецьке ЛГ» до народного депутата від президентської політичної сили М. Заремського.

Дії Укрзалізниці, зрозуміло, негативно позначаться й на інших суб’єктах підприємницької діяльності Сторожинецького району, який із закриттям станції Межиріччя залишиться взагалі без залізничного сполучення за відсутності автодорожньої і повітряної транспортної інфраструктури для комерційного перевезення вантажів.

«Такими діями, які несуть ознаки відвертої диверсії і суперечать інтересам держави, Укрзалізниця кладе на коліна усі наші підприємства, ставить під загрозу спроможність і загалом подальшу діяльність ОТГ Сторожинецького району, – зазначають голови Чудейської, Сторожинецької, Красноїльської ОТГ у своїх офіційних зверненнях, направлених цими днями до Офісу президента, Верховної Ради, Кабміну, Міністерства розвитку громад і територій. – Призупинення роботи станції Межиріччя призведе, окрім усього, до того, що напередодні опалювального сезону школи, лікарні, дитячі садочки, інші соціальні установи залишаться без твердого палива, оскільки за відсутності автомобільних доріг дрова і вугілля можна доставити в район тільки залізницею через станцію Межиріччя».

Варто наголосити, що йдеться про територіальні громади, переважна більшість населення яких складають етнічні румуни. До негативних економічних наслідків, які виникли через непродумані рішення Укрзалізниці, можемо отримати загострення міжнаціональних питань на фоні погіршення соціальної ситуації у прикордонному регіоні.

ДП «Сторожинецький лісгосп» сподівається на позитивне вирішення спричиненого Укрзалізницею виробничого конфлікту і на те, що станція Межиріччя у с. Чудей надалі працюватиме у штатному режимі на користь економіці й життєдіяльності Сторожинецького району».

Пресслужба ДП «Сторожинецьке ЛГ»

Якщо виконати елементарні математичні дії, виходить, що Укрзалізниця отримує тільки від Сторожинецького лісгоспу майже півмільйона гривень щомісяця. А скільки таких станцій?! Однак апетити монополіста зросли настільки, що він хоче мати щомісяця від підприємства понад мільйон грн! А може, в нього інші цілі? Ось що кажуть з цього приводу спеціалісти.

– Йдеться про крах економіки області, – стверджує  начальник управління інфраструктури Чернівецької ОДА Володимир ТРЕПКО:

– Загалом у Чернівецькій області АТ «Укрзалізниця» цього року закриває ще 12 залізничних станцій, які вважає малодіяльними і неприбутковими. Про це керівництво УЗ офіційно повідомило Чернівецьку облдержадміністрацію, – каже він. – Припинення вантажних операцій на зазначених станціях, в тому числі на станції Межиріччя, – це, по суті, крах економіки нашої області, що неприпустиме, тим більше при проведенні реформи місцевого самоврядування. Буде паралізована діяльність багатьох підприємств, у тому числі бюджетоутворювальних і стратегічно важливих. Про це ми неодноразово інформували центральні органи влади. Та нас не почули. Позиція обласної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, схоже, не цікавить Укрзалізницю. На станціях Вашківці, Вижниця, Кострижівка, Веренчанка, Заставна, Кіцмань і Карапчів уже розпочата процедура закриття для виконання комерційних операцій, пов’язаних з перевезенням вантажів.

– Інфраструктура – це кровоносна система економіки. Та на розвиток економіки у нас ніхто не працює, – з болем каже екс-губернатор Чернівецької області Олександр ФИЩУК, відомий  прихильник розвитку залізниці:

– Саме від залізниці залежить розвиток нашого регіону, та й інших також. Адже, крім усього, – це найдешевший та найекологічніший транспорт. Великі багатотоннажні фури, як відомо, розбивають дороги вщент, а у нас із ними й без того проблеми. Та, на  жаль, новий уряд економікою не надто опікується, тож і те, чим займається Укрзалізниця, його не особливо хвилює. Загалом складається враження, що не зроблене  урядом  Порошенка доробляє команда Зеленського. Адже саме за Порошенка УЗ хотіла розпочати ліквідацію нібито неприбуткових станцій. Тоді, ще на початку минулого літа,  ми зібрали в Чернівцях круглий стіл, на який запросили представників Укрзалізниці, голів райдержадміністрацій та ОТГ, бізнесменів і навіть профільних гостей з Румунії, бо хотіли домовитися з ними про контрейлерне перевезення. Воно дуже вигідне: на залізничну  платформу завантажується 20-30 фур за одну годину. І через добу вони вже в Одесі…Одне слово, тоді нам удалося відстрочити дії УЗ. Нині вона нищить усе, та, як відомо, руйнувати легше, ніж будувати. Вже розібрані колії до Чудею та Красноїльська, від Сокирян до Новодністровська, хоча саме ця остання колія могла бути рятівною для швидкісного зв’язку з Києвом.

Чому таке відбувається? Можливо, через те, що Мінінфраструктури об’єднує автомобільний та залізничний транспорт і між ними немає конкуренції? Втім, думаю, є ще одна причина таких недолугих дій з боку чиновників Укрзалізниці. Все свідчить на те, що залізницю свідомо банкрутують, потім за копійки продадуть у приватні руки і лише тоді почнеться її справжній розвиток…  Але до того часу економіка України, а точніше її залишки будуть знищені.        

– Буковина не має бути сировинним придатком. І глибинною переробкою деревини має займатися бізнес, – економічний експерт «Версій» Франц ФЕДОРОВИЧ.

 У Федоровича колосальний досвід державницької і бізнесової діяльності. Депутат Чернівецької облради двох скликань, екс-голова Сторожинецької райдержадміністрації, екс-заступник голови Чернівецької облдержадміністрації. Водночас був позаштатним радником голови Держкомпідприємництва, а згодом – уповноваженим з питань захисту підприємництва в Чернівцях і Чернівецькій області. А ще – багаторічний керівник обласної громадської організації «Асоціація виробників Буковини» і підприємець, який спеціалізується на виготовленні та експорті продукції з деревини. Отже, ця тема – а точніше проблема – йому є близькою і зрозумілою. Та його бачення дещо інше:

– Ми, підприємці, на відміну від державних структур, якими є лісгоспи, відправляємо свою продукцію автотранспортом або вагонами від залізничної станції Чернівці, – ділиться  експерт. Зрозуміло, закриття маленьких залізничних станцій, звідки перевозилися вантажі, загалом шкодить нинішній економічній ситуації у краї. Підкреслю – нинішній, у якій не проглядаються перспективи на майбутнє. Бо ми ж не маємо бути державою – сировинним придатком. Потрібні глибока переробка деревини та експорт готової продукції за кордон. І цим мають займатися підприємці. А мета лісгоспів зовсім інша: лісорозведення та лісовідновлення, нарощування біорізноманіття, охорона та захист лісів. Тому навіть переробка деревини – це другорядне завдання для них. Та я розумію, держава самоусунулася і не дає коштів на реалізацію їхніх головних завдань, поставивши лісгоспи на госпрозрахунок. Заробите на лісовідновлення – саджайте ліси, а ні – то зась. Це хибна й антидержавницька позиція.

Та все ж, попри це, маю глибоке переконання, яке підтримують усі місцеві підприємці. Переробка деревини має бути глибинною – аж до виробництва меблів. І нею має займатися бізнес. А ми поки що є, на жаль, сировинним придатком. Тоді як Чернівецька область має значну кількість розкішної сировини для розвитку економіки області – це деревина. Та її переробки у нас практично немає, а глибинної – і поготів. Чому? Бо не перероблене дерево, себто сировину,  вивозять за кордон і продають. І скажу більше: ціна деревини у нас в області вища, ніж у Румунії та Молдові. Туди ми продаємо її дешевше, ніж своїм виробникам. А так не має бути! Бо така позиція не сприяє розвитку економіки Буковини. Хіба що Південна Буковина з центром у Сучаві, має з цього зиск, бо саме там, майже на кордоні з нашою областю, працює  у три зміни потужний деревопереробний завод, продукція якого йде на Європу. І від цього мені, панове, дуже сумно… 

скликань, Буковини»

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис На кого працює Укрзалізниця? На себе, рідну – та аж ніяк не на економіку держави спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А відтак перетворили її на некомерційний центр ПМСД (первинної медико-санітарної допомоги)

Завдяки спільним зусиллям громади та органів влади усіх рівнів, галузь охорони здоров’я нашого краю збагатилася ще одним сучасним лікарським закладом, який обслуговуватиме 18 тисяч пацієнтів. Кіцманські медики вдячні будівельникам, які направду якісно виконали ремонтно-оздоблювальні роботи. Відтепер медпрацівники надаватимуть послуги населенню у сучасних комфортних умовах.

Натомість ФАПи у сусідньому районі будуть закриватися…

Утім, так і незрозуміло, чому в селах, де раніше діяли фельдшерсько-акушерські пункти, їх поступово починають закривати. Принаймні, у Сторожинецькому районі кілька фельдшерів уже проводять прийом не у своїх приміщеннях ФАПів, а в сімейних амбулаторіях. І, безперечно, це значно віддалило їх від селян, бо колишні ФАПи, як правило, розташовуються у сусідніх із амбулаторіями селах. Зокрема, йдеться про ФАПи сіл Ясено та Забагна.

Запис У Кіцмані реконструювали амбулаторію, а на Сторожинеччині закривають ФАПи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ДП «Сторожинецьке ЛГ» з робочим візитом відвідала делегація з Львівської області, до якої увійшли представники Сокальської райради та Великомостівської міськради, Жовківського лісгоспу Львівського ОУЛМГ, екологи, активісти. Мета візиту – перейняти досвід Сторожинецького лісгоспу у створенні та ефективному функціонуванні вольєру для маточного поголів’я зубра європейського.

«Версії» вже писали про єдиний в Україні вольєр, побудований 2014-го у  Сторожинецькому лісгоспі у лісфонді Банилівського лісництва (лісничий Валерій Шпак), де у напівдиких умовах, у повному достатку й під охороною проживають зубри – 7 дорослих особин, завезених з Вінниччини та Миколаївського зоопарку і двоє зубренят, що народилися тут торік. За задумом, зубрів з вольєру на теренах зоологічного заказника місцевого значення «Зубровиця» випускатимуть у природне середовище, щоби відновити місцеву популяцію лісового велетня. Поява потомства саме й засвідчила для гостей зі Львіщини позитивність нинішнього досвіду сторожинецьких лісівників. 

«Плануємо організувати роботу аналогічного вольєру на теренах нашого району, бо для нас теж важливо турбуватися про збереження довкілля, примноження фауни наших лісів», – зазначає Андрій Сенюк, депутат Сокальської райради. 

«Ми багато чули про цей унікальний об’єкт – величезний вольєр для зубрів у передгір’ї Карпат, який по праву є гордістю не тільки наших колег зі Сторожинецького лісгоспу, не лише Буковини, але й усієї країни. Тож для нас дуже важливо побачити вольєр, детально дізнатися про особливості його роботи», – додає Ігор Слободяник, лісничий В’язівського лісництва  Жовківського лісгоспу.

Гості зі Львівщини цікавилися охороною вольєру, 80 га якого обгороджені спеціальною сіткою в 4 км завдовжки, здатною витримати масивну навалу тварин. Уздовж загорожі встановлений  додатковий захист – система «електропастух».

«За чотири роки не було жодної спроби втечі тварин з вольєру, – розповідає лісничий Банилівського лісництва Валерій Шпак. – Навіщо їм тікати, коли ми їх годуємо, про них піклуємося. Зубри обережні, не підпускають до себе людей. При першій підозрі на небезпеку ховаються у лісі».

– Працівники мисливського господарства «Зубровиця», який є структурним підрозділом  Сторожинецького лісгоспу, забезпечили на зиму кормову базу для підгодівлі зубрів, облаштували для цього кормосховища, годівниці, солонці в різних місцях вольєру. Маємо кілька спостережних веж для охорони і контролю за територією», – розповів головний мисливствознавець Сторожинецького лісгоспу Сергій Чистов. Нагадаймо, що саме з ініціативи і за найактивнішої роботи Сергія Івановича й спорудили таку затишну і безпечну лісову домівку буковинським зубрам. 

За зразком і досвідом сторожинецьких лісівників аналогічний вольєр з’явиться і на Сокальщині, де саме зараз створюють національний природний парк (НПП) «Надбужжя» імені Блаженнішого Любомира Гузара.  У НПП планують облаштувати й розплідник для зубра.

«Вибір на користь вольєрного утримання та розведення зубрів зроблено з огляду на високу щільність населення регіону, близькість присадибних та агрогосподарств, яким тварини можуть завдавати шкоду при вільному пересуванні. З іншого боку, це дозволяє контролювати чисельність стада, дбати про тварин, захищати їх від браконьєрів», – каже Сергій Жмурко, голова Львівської обласної громадської екологічної організації «Західноукраїнське об’єднання лісівників та екологів».

Сторожинецькі лісівники радо ділилися досвідом, адже реалізація планів львівських колег примножить і їхні власні зусилля зі збільшення популяції зубра в українських Карпатах.

За матеріалами прес-служби Сторожинецького ЛГ

ДОВІДКОВО:

Зубр європейський занесений до Червоної книги України, Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку та належить до виду тварин, що є на межі зникнення в цілому світі. Загальна чисельність зубрів  в Україні складає до 330 особин.

У Чернівецькій області зафіксовано 37 зубрів, 28 з них живуть у дикій природі і 9 – у вольєрі Сторожинецького лісгоспу.

У Львівській області нарахували 84 зубри – на території мисливського господарства «Стир» та у НПП «Сколівські Бескиди», куди 2010-го завезли 11 зубрів з Німеччини та Австрії.

ЦІКАВО:

Стадо зубрів в національному природному парку «Сколівські Бескиди» звикло до людей. Кілька зубрів узагалі кожної зими приходять в село Майдан, що поблизу НПП, і там  зимують, поводячись, як свійські тварини. 2019-го на покращення стану місцевих популяцій одного сколівського зубра переселять до  вольєру Банилівського лісництва, а ще двох – до НПП «Залісся» на Київщину.

Запис Лісівники Львівщини вивчають досвід сторожинецьких колег з утримання зубрів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До редакції звернулися мешканці села Ясено, що на Сторожинеччині. Зокрема Отілія ФЕДОРЕНКО, мати 18-місячного Даниїла, поскаржилася на те, що вона мусить тепер ходити на щеплення та інші процедури до амбулаторії села Костинці. Хоча раніше все це робилося на ФАПі села Ясено.

– У мого хлопчика проблеми з народження. Він щойно лише сів. У нас і так багато клопоту, доводиться часто їздити до Чернівців. А тепер нова проблема – добиратися доКостинців у амбулаторію, замість того, щоби отримати медичні послуги у себе в селі на місці. Не розумію цього, – каже жінка.

Ясенчани повідомили: готують листа до медичного  керівництва у Сторожинці. Людей обурює, що по телевізору їм розповідають, як медичні послуги йдуть до людей і стають ближчими, а в їхньому селі все відбувається із точністю до навпаки.

Ми поспілкувалися із завідувачем ФАПу, який тепер називаютьПунктом здоров’ֹя, хоча в інших районах нашої-таки області відкриваються після ремонту саме ФАПи.

Валерій КРУШНІЦЬКИЙ розповів, що майже 20 років завідує ЯсинецькимФАПом.  Завжди робив діткам усі планові щеплення, вів документацію, видавав довідки діткам для участі у спортивних змаганнях тощо. Ну  і, зазвичай, допомагав при екстрених випадках – у когось стрибнув тиск, сталася непередбачена пригода. Одне слово, медик завжди був, так би мовити, під рукою, що й дарувало сільчанам певний спокій та комфорт.

Про те, що нині змінилося, розповів головний лікар Сторожинецького районного центру первинної медико-санітарної допомоги Олег ТРИКОЛІЧ. За його словами, планує щеплення, як і раніше, сімейний лікар. І саме він перед його проведенням має оглянути маленьких пацієнтів. Але приймає він, себто лікар, в  амбулаторії. Та коли на щеплення є певна кількість дітей, тоді лікар може приїхати до Ясеной оглянути малят на місці. Крім того, п. Триколіч повідомив, що згідно з реформою, лікар тепер оглядає новонароджених удома лише один раз – після повернення породіллі з пологового будинку. Обходи малят скасовані. Та, зрештою, вони й без цього давно вже не проводилися…

Заступник директора департаменту охорони здоров’я ОДА Юрій ЛЕСЮК уточнив, що в пунктах здоров’я, де немає лікаря, надається лише нерегулярна медична допомога. Натомість  лікар зобов’язаний приїхати до села на огляд дітей, яким мають робити щеплення. Саму ж процедуру вакцинації може виконати і фельдшер. Обов’язковість лікарського огляду продиктована тим, наголосив п. Лесюк, що в нас часто збігаються, скажімо,  захворювання дитини на ГРВІ та щеплення. А в підсумку мамусі звинувачують в усьому вакцину, що свого часу і призвело до так званої «кампанії антивакцинації», яка вже доволі нашкодила нашому суспільству.

Вл. інф.

Запис Медична реформа: обіцяють одне, а виходить зовсім інше?.. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Коли татів транзистор почне «ловити» українські радіостанції?

Мій тато все життя цікавиться політикою, здоровим способом життя і садівництвом. Допомогає йому в цьому радіоприймач, який він називає транзистором. Оскільки татів старенький транзистор уже геть розвалювався, ми з чоловіком вирішили подарувати йому гарний «Панасонік». Подарунок вислали у посилці. Коли нинішнього літа приїхала в гості до тата, теж захотіла послухати радіо. Увімкнула, шукаю хвилю. Тільки знайду щось, що звучить чисто, голосно, то це виявляється румунська станція. Тих румунських станцій було багато, а наших, українських, чистих не знайшла жодної!!!  Всі шипіли, скрипіли, легко зникали. Пригадую, так було за Радянського Союзу, як зараз. А йдеться ж про районний центр у Чернівецькій області – місто Сторожинець. Як пересвідчилася, на превеликий жаль, держава Україна не піклується ні про свій суверенітет, ні про згуртування людей навколо себе.

…Серед місцевого населення давно побутує думка, що румунам легше дається російська ніж українська. Але це зовсім не так. У мій останній приїзд додому я переконалася, що української мови у Чернівцях, Сторожинці значно побільшало. Якось, стоячи у черзі, поспілкувалася з молодою дівчиною, яка розмовляла вишуканою українською. Та потім я зі здивуванням почула, що вона говорить так само гарною румунською. Тобто румунка розмовляла бездоганною українською та бездоганною румунською. Цей факт мене  порадував. Отже, думати, що російська румунам дається легше, немає жодних підстав, аби тільки в Україні провадилася цілеспрямована державницька політика щодо нацменшин, аби тільки радіо і телебачення мали державницьку позицію, а церкви в Україні не були ворожими установами…

До чого тут церква, спитаєте? А до того, що в самісінькому центрі Сторожинця активно діє  церква Святого Георгія – православна, московського патріархату. Всі жителі Сторожинця знають її як румунську. І ця церква, окрім того, що вона є церквою агресора і веде відповідну роботу серед населення, ще й підливає олії у вогонь румунських сепаратистів і таким чином веде подвійну антиукраїнську діяльність: проросійську та прорумунську. Знаю, що ця церква організовувала гуманітарну допомогу жителям окупованих територій. Та чи надавала ця церква таку ж допомогу постраждалим жителям неокупованої України, – питання риторичне.

Неподалік церкви на площі розташувалася «Зелена аптека». Її фармацевт пані Віоріка Збіглі, що обслуговувала клієнтів румунською та російською, категорично відмовилася обслуговувати мене українською, популярно пояснивши мені, що «Сторожинець – не українське місто». Не сумніваюсь, що пані Збіглі є вірною прихожанкою церкви Святого Георгія і саме там її переконали, що «Сторожинець – не українське місто», Принаймні, її постійно в цьому там підтримують.

Як блогерка, звикла висловлюватися відверто. Тож не буду зраджувати своїм принципам. Як на мене, церква Святого Георгія, як і весь московський патріархат, веде загарбницьку політику. Кілька років тому на невеличкій території церкви збудували кількаповерховий будинок, нібито для потреб московських попів. Цей будинок явно завеликий  для такої мети. Хто буває в тому будинку? Що зберігають у ньому? Адже, як відомо, зброю у Слов’янську винесли саме з храму московського патріархату й перенесли до так званого російського культурного центру, звідки й почалося захоплення міста 12 квітня 2014 року. Та, зрештою, хто дозволив зводити великий будинок на такій малій територіі?

Але цього року церква пішла ще далі і захопила чималенький шмат землі у центрі міста, розмістивши там так званий релігійний парк. У ньому, крім лавочок, є великі ікони, якісь релігійні тексти. Тож мене зацікавило: хто дав дозвіл на будівництво релігійного парку? Та й що це загалом за різновид парку? Що з цього приводу каже закон? У нас церква і держава хіба не розділені? У тому паркові мають право відпочивати тільки православні? Чому найдорожча земля у центрі міста виділяється установі, яка відкрито підтримує агресію Росії й не шанує героїв, що віддали своє життя за незалежність України? Установі, яка освячує зброю, якою вбивають українців? І чи не збудує там московський патріархат ще якийсь монастир, щоби в ньому переховувати зброю для майбутніх боїв? Що робить керівництво міста, району, щоби запобігти негативному впливу ворожої церкви?

Ці запитання блогерки редакція газети «Версії» адресує керманичам Сторожинецького району й міста Сторожинець і чекає на відповідь

Я не живу в Строжинці і не знаю, до якої церкви ходить місцеве начальство. Судячи з останніх подій у державі, Президент України, щоби підняти свій рейтинг, почав роботу з узаконення української церкви. Канонічність української церкви багато що змінить у державі. Попри те, що президент вчиняє так задля утримання влади, це той випадок, коли інтереси українців й інтереси президента збігаються, хоча й з різних мотивів. Сподіваюсь, коли президент ходитиме до церкви Київського патріархату, то й маленькі начальники будуть його наслідувати і не будуть молитися за здоров’я поплічника Путіна Гундяєва і не будуть молитися також за здоров’я російського воїнства, яке щоденно вбиває українців. І – хочу помріяти! – за таких умов церква румунської громади перейде до Київського патріархату.
…А ще мрію про той день, коли зможу зловити на татовому транзисторі багато українських радіостанцій.

Олена КОСЕНКО, блогерка  

Запис Блогерці Олені Косенко ситуація у Сторожинці нагадала Слов’янськ напередодні захоплення міста у квітні 2014 року  спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У місті Сторожинець за участі очільників районної влади, Cторожинецької ОТГ, керівництва УДСНС у Чернівецькій області та гостей із Польщі, представників гміни Андрихув, відбулося урочисте вручення пожежного автомобіля рятувальникам району, повідомила прес-служба УДСНС України у Чернівецькій області

У рамках багаторічної співпраці з Републікою Польщею здійснюються взаємні дружні візити з метою обміну досвідом, спільні заходи задля покращення протипожежного захисту населених пунктів Сторожинецького району. Зокрема, 2016-го вогнеборці Сторожинеччини вже отримували від польських колег пожежний автомобіль.

Отриманий нині спецтранспорт – сучасніший, ніж той, який зараз використовують вогнеборці місцевої пожежної охорони, він вміщує 2,5 тонни води.

Під час заходу відбулося урочисте підписання Листа про подальші наміри співпраці між гміною Андрихув та Сторожинецькою ОТГ.

Запис Сторожинецький район: вогнеборці отримали пожежне авто від польських колег спершу з'явиться на Медіа-Версії.

*Протягом останнього року мені часто доводиться проїжджати містом Долина на Івано_Франківщині. Тож після наших чернівецьких доріг «злітні полоси» Долинського  райцентру із 21-тисячним населенням  не те що вражають, а забирають мову. Володимир ГАРАЗД, Долинськкий міський голова, в розмові зауважив: «Із початком фінансової децентралізації почали оживати наші кровоносні судини – дороги. Понад 20 млн грн спрямували на них. Більше того, відремонтували вулиці, де ще вчора взагалі доріг не було. Нині завершуємо облаштування прибудинкових територій».    

*Сусідня з Чернівцями 61-тисячна  Коломия отримала найбільшу за всю історію Івано-Франківщини інвестицію. Ігор СЛЮЗАР, коломийський міський голова, вважає, що саме завдяки децентралізації подібне стало можливим. Він розповів, що до реформи децентралізації влади бюджет розвиткку Коломиї становиви 10 млн грн. Але вже торік місто зібрало 44 млн грн податків, з яких не тільки відремонтували дороги, а й вклали 6 млн власних коштів у будівництво заводу, що веде німецький концерн «LEONI AG». При цьому  інвестор, що виготовляє автомобільну електропроводку, вклав 15 млн євро і створив 600 робочих місць!     

*Прикметно, що Бобринецька громада на Кіровоградщині звела сонячну електростанцію, а у Вінницькій міській лікарні щойно відкрили надсучасне відділення реанімації за концепцією німецької клініки, на яке міськрада виділила 44 млн грн!

Чи є щось подібне у Чернівецькій області? Принаймні, спробуємо пошукати. Щоправда, про обласний центр не йдеться, бо просто слів бракує. І це на превеликий жаль, бо чернівчани заслуговують на краще. Натомість містянам складно навіть добратися додому після концертів, які проходять нині у філармонії та органному залі в рамках фестивалю класичної музики «Буковинський листопад – 2017». Дороги і транспорт – чернівецький «головняк», який давно поставив хрест на туристичній Мецці, як колись гонорово називали Чернівці.

Та все ж таки реформу треба рухати, тому Центр розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС) організував перший прес-тур для регіональних журналістів до Сторожинецької міської об’єднаної територіальної громади (ОТГ).

До слова, хоча система ЦРМСів створена ще у жовтні 2016-го, у Чернівцях ЦРМС відкрився лише у червні нинішнього року – на вул. Університетській, 20 – за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні. Розвитку центру сприяють «U-LEAD з Європою» та Мінрегіон (міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).

Нині на Буковині діють 18 об’єднаних громад і процес їхнього утворення триває.

Тетяна Татарчук: Кадрова проблема залишається для більшості ОТГ головною 

– Наша область має свої особливості, – наголосила директорка Чернівецького відокремленого підрозділу установи «Центр розвитку місцевого самоврядування» Тетяна ТАТАРЧУК. – Із найменшою з усіх областей територією ми посідаємо 3-є місце за щільністю населення. Ці чинники, а також строкатий багатонаціональний склад населення дозволяють утворювати відносно невеликі за площею, але унікальні за поліетнічним складом громади, які успішно реалізують проекти місцевого розвитку. 

Пані Тетяна зауважила також, що торік в економіку громад, окрім 45,5 млн грн державної інфраструктурної субвенції, надійшло майже 5 млн грн з коштів міжнародної технічної допомоги. Директорка наголошує, що громади Буковини демонструють новий рівень управління ресурсами, а кращі практики їхньої діяльності нині вивчають інші області України, в чому, до слова, ми переконалися під час перебування в громаді: зустріли там делегацію  із Запорізької області. 

Як пояснила п. Татарчук, Центр розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС) є некомерційною установою, із 24-ма регіональними центрами, створеною для зміцнення потенціалу українських державних і місцевих органів влади на центральному, регіональному та місцевому рівнях у тісній співпраці з Мінрегіоном.

Довідково: Програма «U–LEAD з Європою» фінансується Європейським Союзом і його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією, надаючи  підтримку українському уряду в здійсненні важливої реформи децентралізації в Україні.

Подорож із цікавістю та не без моралі

За 11 місяців можна багато чого встигнути – зокрема, перебудувати не тільки свої сприйняття й свідомість, а й  життя

Отож за позитивами помандруємо до Сторожинецької  міської об’єднаної територіальної громади.    

Довідка

Сторожинецька  міська об’єднана територіальна громада – одна з найбільших у краї. До неї належать 16 населених пунктів: до Сторожинця приєдналися Банилів-Підгірний, Бобівці, Давидівка, Зруб-Комарівський, Комарівці, Костинці, Ясено, Нові Бросківці, Заболоття, Панка, Слобода-Комарівці, Стара Жадова, Дібрівка, Косованка, Нова Жадова. З’явилися вже й нові охочі приєднатися до сторожинчан. Та поки що на території громади в 500 квадратних кілометрів проживає практично 40 тисяч мешканців. Головою громади обрали колишнього міського голову Сторожинця, екс-керівника обласного лісомисливського господарства Миколу КАРЛІЙЧУКА. Першим його заступником став відомий держслужбовець, колишній географ і турист  Петро БРИЖАК, а заступником – колишній багаторічний сільський голова Банилова-Підгірного Валерій АБРАМЧУК. Державна субвенція, виділена новій громаді на розвиток інфраструктури, становить 11,2 мільйона гривень. 85% від неї вже освоєно – а це дорожнє освітлення, дитячі садки і школи, клуби і будинки культури, амбулаторії  тощо – загалом  21 об’єкт. Крім того, на 4 млн грн перевиконана дохідна частина.   

Перешкоди загартовують

Треба визнати, що зазначена трійця керує вдало, долаючи на своєму шляху чимало перешкод. Найголовніша, мабуть, – це несприйняття нової громади місцевою виконавчою владою, як обласною, так і районною. Карлійчук скаржився, що їх затероризували перевірками, хоча все ж проходить через тендери і «ProZorro». Буквально під час нашої зустрічі голові громади передали листа від Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області із вимогою негайно надати всі документи щодо реконструкції амбулаторії в Банилові-Підгірному.  Зрештою, воно й зрозуміло: кому хочеться ділитися владою? Та зміст конфлікту в тому, що на території Сторожинецької міської громади проживає 40% жителів  району. І не рахуватися з цим, м’яко кажучи, негарно. Натомість ні райрада, ні райдержадміністрація так і не поділилися приміщенням із новоутвореною структурою. Голова ОТГ набрав людей для роботи, а працювати їм ніде було. Та вихід знайшовся: відремонтували закинуте старе приміщення.

Натомість у проблемі спілкування з «Обленерго» громада зазнала фіаско. Річ у тім, що енергетики виділили на ремонт електромереж Сторожинецького району 15,6 млн гривень. «Але всі ці кошти, – поскаржився на зустрічі з журналістами міський голова п. Карлійчук, – забрала райдержадміністрація й спрямувала на свої населені пункти. При цьому хочу нагадати, що 40% населення району мешкає на території нашої новоутвореної громади.  Та й жоден проект ПРООН, а ми підготували таких  6, в області не був підтриманий. Тож вирішили напряму працювати з найближчими сусідами – Румунією та  Польщею», – наголосив голова.

У дитячих садочках Сторожинця – ДНЗ №7 і 2 – утеплили стіни, поміняли вікна, замінили плаский дах на схили, у групах, де було холодно, наварили додаткові батареї.

Ще одна проблемка – недоплата «якихось» 7 млн грн субвенції на освіту: бачте держадміністрація прорахувалася, не спромоглася вирахувати точну цифру учнів і дошкільнят на території ОТГ, виділивши кошти не на 5000 дітей, які тут проживають, а на 3100.  Брак грошей суттєвий, адже могли б облаштувати не 11 кабінетів і придбати не 65 комп’ютерів, а значно більше. У Сторожинецькому ліцеї, скажімо, є нагальна потреба у встановленні Wі-Fі. Та найгірше, що у Зрубі-Комарівському  не добудували школу, не вистачає й місць у дошкільних установах: на черзі 544 малюки.   

У Сторожинецькому ліцеї освоїли 610 тис. грн цільової субвенції. Встановили вікна, оформили кабінет інформатики тощо. Хоча інтернет поки що є тільки у двох кабінетах…

Непокоїть керівництво ОТГ і відбудова зруйнованого повінню 2010-го моста у Сторожинці. Нарешті Кабмін, після п’яти років оббивання їхніх порогів, виділив 22 млн грн. Та затяглися тендерні процедури. Коли нарешті вони відбулися, з’ясувалося, що в Україні немає потрібної сертифікованої арматури для його будівництва. Виходить, як бідному женитися, то й ніч замала…  

Натомість і замовник – Служба автомобільних доріг – дуже повільно освоює кошти. Мабуть, автомобілісти чекають на той не далекий вже час, коли шляхи, які вони мають ремонтувати, передадуть громадам: уже півроку палець об палець не вдарили на відрізку дороги Череш-Давидівка-Будинець. «А там вибоїни, як на танкодромі: ні пройти, ні проїхати», – ділиться подробицями очільник громади. 

Дорогу здолає наполегливий

Та всі ці негаразди не зламали тих, що взялися за розбудову своїх населених пунктів. Тим паче, що область, за словами Миколи Карлійчука, уже зрозуміла, що владу треба відпускати й передавати громадам. Порозуміння починає відновлюватися.

У Сторожинецькій ОТГ особливо ретельно ставляться до розподілу коштів. Ділять їх колегіально: спочатку 34 депутати міської ради (хоча йдеться про ОТГ, але назва «міська» залишилася, через певні юридичні нюанси) обговорюють на сесії потреби громади,  виставляють пріоритети, а вже потім приймають рішення. До виконкому ОТГ входять 23 особи.

Наступного року, каже  п. Карлійчук, усі дитячі установи об’єднаної громади отримуватимуть уже власні молоко, сметану, сир. «Економічний розвиток громади – серед наших пріоритетів. Проведемо інвентаризацію земель, дамо поштовх розвитку молочних кооперативів. У найближчих проектах і консервація: ОТГ має ліси, багаті на гриби, ягоди», – наголошує Микола Миколайович.

А ще, безперечно, – створення комфортної інфраструктури для людей. У селах старости мають печатки і компетенцію, тож уже оформляють документи по народження, шлюб, смерть, видають інші довідки тощо. Відпала потреба їхати за кожним папірцем до райцентру, тим паче з таких віддалених сіл як Банилів-Підгірний чи Костинці.

До речі, реєстраційна служба громади принесла їй за 9 місяців цього року 300 тис. грн доходу! А невдовзі у громаді  виписуватимуть і паспорти. «Та й банківські термінали будуть у кожному селі, я в цьому впевнений, – каже Карлійчук. – У Банилові вже є, на черзі Костинці й Давидівка».

Громаду Банилова-Підгірного очолює Майя ПАЛІЙЧУК. Турбот жінці не бракує. Зводять амбулаторію. «Коли закривали лікарню, люди протестували, та нас не послухали, – каже Майя Миколаївна. – Наше село, так би мовити, хутірне. І не всі можуть добиратися до денного стаціонару, адже це 8-10 км в один бік. Тепер люди сподіваються на амбулаторію».

А ще в селі відремонтували школу, встановивши котельню та провівши водогін і каналізацію. І реставрували  стадіон, який має тепер дренажну систему – 5 млн грн. пішло на його реконструкцію. І не дарма, бо банилівчани – переможці районної спартакіади.

У Банилові-Підгірному є 4 православні церкви – 2 київського і 2 московського патріархатів, римо-католицький костел, 2 доми молитви ЄХБ та один – адвентистів 7 дня. А капличок у селі й не порахувати!

Геннадій Харитон очолює кращий сільський клубний заклад області  – народний дім села Банилів Підгірний, де працюють понад 10 гуртків. А  квіти він зберігає від холоду в своєму кабінеті, де зробив місцеве опалення. 

У Давидівці на виконання обов’язків старости уповноважили учасника АТО Станіслава ВОЙЦИЦЬКОГО. Його зустріли біля нового клубу, де саме підготували постамент для пам’ятника оперній зірці європейського масштабу Йозефу Шмідту, що він народився саме у Давидівці. У селі проживає нині майже 4тис. осіб, 25% з яких становлять роми, 10% – поляки, решта – українці. Тут діють 2 костьоли, 2 православні церкви, молитовні доми ЄХБ й суботників. І народ живе мирно.

Про ложку дьогтю в бочці меду

Її, як не дивно, «закинули» туди своїми діями народні депутати, зокрема Іван Рибак. Спілкуючись із керівництвом ОТГ, поїздивши селами й зустрівшись із старостами, переконалася, що для Сторожинецької громади цей нардеп став майже богом. Чому?  Бо саме він «вибиває» кошти для робіт у населених пунктах громади, коли чогось не вистачає. Саме він щоразу приїжджає перерізати червоні стрічки. І де б ми не були, майже скрізь із благоговінням згадувалася допомога нардепа Рибака і звучали слова подяки на його адресу.

Що ж тут поганого, спитаєте?  І чому б за це не подякувати?

 Але до ситуації, як відомо, слід підходити з різних боків. До парламентських виборів залишилося 2 роки. А народні обранці – у більшості з них гарний нюх – усвідомлюють: українці змінилися і за 2 місяці агітації їх уже ні в чому не переконаєш. Натомість пан Рибак уже закладає, та ні – вже має(!) добрячу фору перед будь-яким іншим кандидатом на виборах до парламенту. Та поклавши руку на серце, варто згадати, що «париться»  він за кошт держави! Себто коштом тих же сторожинчан, бо бюджет, як відомо, створюють саме їхні податки. Інша справа, якби пан Рибак викладав гроші з власної кишені, а не з спільної кишені платників податків.  Як наслідок, уже нині закладаються підвалини нерівних умов на парламентських виборах 2019 року.

Мені можуть закинути упереджене ставлення  до активного й сумлінного депутата. Сперечатися не буду, та зауважу, що понад чверть століття спостерігаю за виборчим процесом в Україні і, повірте, важко назвати бодай два прізвища, за якими стояли б інтереси громади, а не власні. А ще пам’ятаю Рибака й на інших посадах: у нього є нюх на золоту рибку…   

 Мажорний акорд замість епілогу…

Сторожинецька об’єднана громада функціонує:наскільки успішно – покаже час , але вже зараз з’явилися нові охочі приєднатися до неї. Серед них, зокрема, мешканці Буденця, Череша, Ропчі тощо. Аргумент, що не кажіть, переконливий!

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Сторожинецька ОТГ : Ті, кому поталанило з керівництвом, жити стали краще спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Побитих у Старих Бросківцях, що на Сторожинеччині, людей – із численними забоями внутрішніх органів, перебитим переніссям і розтрощеною кінцівкою – госпіталізують до районної лікарні. Але повідомляють міліцію тільки про одного з них. І тільки після втручання газети, до якої звернулися мешканці села, та особисто директора департаменту охорони здоров’я, найважчого потерпілого перевели до обласної клінічної лікарні, зрозуміло, втративши час для відновлення його здоров’я. Подробиці – у журналістському розслідуванні кореспондента «Версій».   

Наших правоохорнців знайти не легко

Трьох мешканців села Старі Бросківці побив сусід Андрій Олійник, який 4 роки тому переселився на Буковину з Тернопільщини. Подейкують, мав там проблеми із правоохоронними органами. Наразі й тут відзначився. Люди потерпають від нього не вперше. Та цього разу одному з потерпілих – Петру Прискорнику зробили операцію в обласній лікарні. У нього численні забої, травма голови, розтрощена рука. Однак операцію відкладали декілька днів через набряк легенів: відкачували з них рідину. До обласної ж лікарні Прискорник потрапив лише після звернення редакції газети до Директора департаменту охорони здоров’я.

Та почнімо від початку. Щоби з’ясувати обставини бійки, автор вирішив звернутися до дільничного інспектора Броніслава Григоряка. Пошуки цього «стража порядку» переросли у справжню детективну історію, яка розтягнулася аж на три дні. Зазначений на сайті телефон дільничного не відповідав, довелося телефонувати до Сторожинецького райвідділу міліції. Там довго «чухалися», та зрештою відшукали зовсім інший номер телефону невловимого дільничного. На запитання журналіста, як знайти пана Григоряка пересічним селянам, відповіді в РУВС не дали. Тож спеціально для мешканців Старих Бросківців повідомляємо: до вашого інспектора можна телефонувати за номером (097) 272-59-04.

30 жовтня нарешті вдалося поспілкуватись з дільничним.  За його словами, тільки один із трьох побитих (як виявилося, окрім братів Прискорників у тій бійці є ще один постраждалий, який відмовився від госпіталізації), а саме Петро Прискорник згодився подати заяву про отримання тілесних ушкоджень! За словами самого потерпілого, з ним спілкувалися двоє в цивільному і, опитавши Петра Прискорника, пішли.

Слідчий до решти потерпілих так і не з’явився, та і хто цим має займатися, дільничний сказати не міг. На запитання про стан здоров’я потерпілих дільничний порадив звернутися до лікарів Сторожинецької центральної районної лікарні.

Остання теж виявилася «засекреченим об’єктом». Головний лікар Матвій Плегуца відмовився надати інформацію по телефону, а на запитання, чи отримував він інформацію з приймального відділення про побитих, заслужений лікар відповів коротко: «Ні!».

Отже, 1 листопада навідався до постраждалих у лікарні. З їхнього дозволу зробив знімки, які легко переконають у тому, що людей таки добряче побили.

Потерпілий Прискорник Михайло та його родичі поскаржилися кореспонденту, що на прийом до хірурга Олійника чекали 2 години. А коли пан Олійник прийняв, то поводився, м’яко кажучи, дивно та неадекватно: чомусь кричав, що нікого не боїться, вислуховувати скарги не бажав і вимагав давати короткі відповіді на свої запитання – так чи ні.

Автору цих рядків довелося звертатися до департаменту охорони здоров’я. І тільки 2 листопада, після втручання його керівника Оксани Андрієць, Петра Прискорника, ще раз оглянувши в Сторожинецькій ЦРЛ, транспортували до обласної лікарні. 10 листопада йому зробили операцію. А відкладали її через те, що в побитого утворився набряк легень.

Натомість, як повідомила редакції дружина іншого потерпілого, Михайла Прискорника, чоловіка з відбитою печінкою виписали з райлікарні та сказали, щоби вона робила йому ін’єкції вдома сама… Отакої! І це тоді, коли сімейна медицина на Сторожинеччині, за офіційним звітами, на недосяжній для інших висоті, вона просто взірцево-показова! Родина Прискорників переконалася в цьому на власному досвіді.

Не вір своїм очам, а вір моїй совісті

Утім, у цій історії, як у лісі: що далі – то цікавіше й загадковіше. Адже саме 1 листопада «заворушився» й дільничний Броніслав Григоряк, зателефонувавши дружині одного з потерпілих. А вже 2 листопада потерпілому Михайлу Прискорнику надійшла відповідь з райвідділу, в якій повідомлялося: «На підставі зібраних матеріалів нами припинено подальший розгляд даного повідомлення в зв’язку з тим, що в даній події відсутні ознаки кримінального правопорушення». У додатку до відповіді-реагування на заяву потерпілого прикріпили висновок дільничного інспектора п. Григоряка про результати розгляду матеріалів перевірки, згідно з повідомленням лікаря Сторожинецької ЦРЛ Портного. Ні імені лікаря, ні його висновку – одне слово, якась абракадабра. Цитую: «Результат висновку (?- авт..): 1. Перевірку по даному зверненню закінчити. 2. Надати Прискорнику М.Є та Бендюл М.М мотивовану відповідь». Геніальні в нас дільничні – нічого не скажеш!

А щодо Петра Прискорника, який нині у важкому стані в обласній лікарні – мовчок. Бо тут завдання складніше – як приховати очевидне? І пригадався мені в тему до цього анекдот. Приходить чоловік додому та застає дружину в ліжку з коханцем. А вона йому: «Люблю лише тебе! Не вір очам своїм – вір совісті моїй». Ось так і в нашій ситуації: чоловік на лікарняному ліжку, його легені набрякли, в них вода, його готують до операції, а той, хто побив його, в очах міліції не винен?

До речі, а що там хуліган, запитаєте? Що поробляє Андрій Олійник, який скалічив щонайменше трьох людей? А нічого! Живе собі далі у Старих Бросківцях і, за словами сусідів, ще й жінку свою час від часу побиває.

Із цієї не вельми веселої історії напрошується й кілька невеселих висновків. Як на мене, дуже непрофесійно повелися як правоохоронці, так і лікарі району. Доступ до інформації про діяльність дільничних інспекторів у людей надзвичайно обмежений. А ще в правоохоронців, можна дійти висновку, просто відсутні знання щодо прав людини. Тому вони, мабуть, і не поспішають реагувати на звернення громадян. І все це на тлі новацій, що запроваджуються у вітчизняних правоохоронних органах, виглядає дуже непристойно. Тим паче, що весь цей «бєспрєдєл» твориться лише у 20 кілометрах від Чернівців.

Виникає питання також до прокуратури Сторожинецького району: чому такий порядок в Сторожинецькому райвідділі відносно розгляду заяв громадян про скоєння злочину?

Запис Чоловіків побили, одного прооперували а складу злочину правоохоронці не бачать спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ситуація в енергетичній сфері України напередодні зими: енергетичний дефолт чи міжособистісний конфлікт на урядовому рівні?

Попри тривалу спеку, українці все ж замислюються над майбутньою зимою. Тим паче, що спека вже й спала.

Експерт Реанімаційного пакету реформ (РПР) і керівник європейської ініціативи «Угода Мерів-Схід» Святослав ПАВЛЮК, розповідаючи про те, як держава створювала ілюзію дешевого тепла, чому наші будинки – це наше особисте горе та чи тепло нам буде цієї зими, доволі песимістично зауважує: «Цього року у нас дуже мало газу і зовсім немає вугілля»

Визнаючи певні успіхи енергетичної реформи, змін у законодавчій базі, він окреслює найбільшу, на його погляд, проблему:  «Я не впевнений, що наш прем’єр добре розуміє, що енергоефективність є таким самим рівноправним мотором економіки, як і енергетика. Хоча вона могла би стати її новим хребтом». Адже «неможливо забезпечити енергетику України лише нарощуючи постачання додаткових енергоносіїв. Логіка має бути у скороченні потреби в енергії». А прийняті начебто непогані закони за останні півроку (про енергосервісні закупівлі (ЕСКО) і про право власності багатоквартирних будинків) – не працюють. «Їх треба доповнити низкою підзаконних актів, хоча в загальному вони правильні, – вважає С.Павлюк. – У принципі, енергетична реформа просувається. Були допущені альтернативні виробники, встановлений тариф на рівні газу мінус 10%. З’являється мінімальна конкуренція на ринку. Скорочено норми списання газу без лічильників, це мотивує облгази їх ставити. А от на ринку енергоефективності зроблено дуже і дуже мало. По суті ми мали півтора роки, але цей час ми просто втратили».

Більше того, ми, виявляється, втратили набагато більше часу. «Якщо по правді, то перша постанова про виробництво газових лічильників і повний облік всіх споживачів була прийнята в липні 1995-го року. Тобто країна мала 20 років, щоб їх поставити, – стверджує експерт. – План підвищення тарифів до ринкового рівня був оприлюднений в березні 2014-го року, не можна сказати що це було дуже коротко. Коли я був ще молодий і наївний, я вважав, що державні службовці і міністерства приймають погані рішення, тому що не вміють або не знають. Але рішення завжди є артикуляцією певних інтересів. Те, що в нас немає обліку, нормального регулятора, відкритих тарифів та нормальної комісії – це не просто так. Комусь це вигідно, і це – постачальники послуг

Людям просто треба зрозуміти, що громадського інтересу у відсутності обліку немає. Результатом є те, що третина національного бюджету пішла на субсидії. Такого більше ніде нема, у всіх нормальних країнах енергетичний сектор на себе заробляє сам».

Ну і найактуальніше, на чому наголошує експерт РПР: нам, «маленьким українцям», таки варто турбуватися про зиму. Бо, за передбаченням С.Павлюка, наближається армагедон: «Минулого року ми виїхали на тому, що у січні, коли у нас закінчувалося вугілля, ми почали палити залишки газу в ТЕС. Нас врятував лише теплий лютий – ми пройшли майже носом по асфальту. Цього року вугілля у нас нема взагалі, а газу дуже мало. Цієї зими у нас почнеться армагедон.

 – Ви хочете сказати, що у людей вдома перестануть топити?

– Так. Про це особливо ніхто не говорить, але я вважаю, що так воно і буде. За браку вугілля ми будем вимушені купувати в Росії електроенергію, хоча цим баланс закрити повністю не вдасться.

 – І що робити? Держава має про це подбати?

– Держава взагалі не повинна цим займатися, це функція бізнесу. За нормальних тарифів і нормальних цін знайдеться мільйон бажаючих продати вам тепло – так само як пиво чи хліб. Питання конкурентного ринку послуг стукає в двері давно.

 – До зими ще є час. Хіба цьому не можна запобігти?

– На цьому етапі, нажаль мабуть, уже ніяк, до опалювального сезону трохи більше двох місяців. Максимум що ще можна зробити – ставити індивідуальні теплові пункти в багатоповерхівках – для регулювання споживання. . Я не згущую фарби, але пам’ятаючи історію Алчевська, думаю, що нормальний мер зараз мав би подумати про резервні приміщення для аварійного відселення людей зимою. Треба визначити, які будинки є абсолютно неефективними і сказати їх мешканцям, що вони будуть першими в черзі на відселення. Третьої теплої зими підряд швидше за все не буде”. (Platfor.ma)

Інші експерти підстав для паніки не бачать.

Свою позицію тезово обгрунтовує незалежний експерт-енергетик Наталя СЛОБОДЯН:

«1.     Характеристика поточної ситуації в енергетиці як енергетичний дефолт та драматизм навколо перспектив майбутньої зими має суто політичний характер та виглядає як міжособистісний конфлікт на урядовому рівні.

2. Газові сховища наповнені до 13 млрд. куб.м., теоретично з урахуванням температурного режиму та обсягів транзиту газу до ЄС (ми відповідаємо за безперебійність транзиту), Україна додатково потребує від 2 до 7 млрд.куб.м., технічні можливості нам дозволяють щомісяця закачувати до 2 млрд.куб.м. газу. Таким чином, до опалювального сезону залишається ще 2 місяці і немає причин для паніки. Але проблема у цьому сенсі полягає в іншому: держава не має вільних грошей для закупівлі потрібних обсягів блакитного палива. У цьому сенсі нам потрібні пільгові кредити від європейців. Адже вони зацікавлені у цьому не менше за нас. Україна закуповує додаткові обсяги газу для того, щоб у випадку низького температурного режиму забезпечити подачу газу з Росії до країн ЄС.
3. Ситуація з вугіллям більш складна. Це політична дилема, як купувати вугілля зі східних територій, кому платити. Пропозиція платити напряму шахтарям, – це абсурд, бо ціна вугілля – це не лише зарплата шахтарів, а й техніка безпеки, транспортування, амортизація тощо. Купівля у них вугілля – це своєрідне визнання ДНР та ЛНР. Тому правильніше цю проблему передати енергогенеруючим компаніям. А от у випадку з ДТЕК, як бачимо, відбувається саботаж і, в певному сенсі, шантаж щодо закупівлі вугілля. Для проходження зимового періоду залежно від температурного режиму потрібно від 3 до 5 млн.т. вугілля. Зараз на складах є близько 1,5 млн.т. Тим більше, що є досвід співпраці з ПАР, відлагоджена логістика, і це не проблема, якщо 50% сировини ми будемо імпортувати. Минулого року з вугіллям була складніша проблема, необхідно було терміново шукати постачальника, шляхи поставки тощо.
4. У цьому сенсі лишається питання: чому не відбувається перехід енергетичної інфраструктури (обладнання) з антрацитної марки на газову марку вугілля. Вже давно зрозуміло, що конфлікт на Сході буде замороженим і ми не отримаємо вугілля «антрацит» у потрібному обсязі. Втім, газове вугілля є на Заході держави у великих обсягах. На такому вугіллі тримається 60% енергетичного балансу Польщі. А для Західної України це розвиток регіонів, тамтешньої інфраструктури, створення робочих місць, зменшення відтоку заробітчан. Та й зрештою, газове вугілля купити набагато легше, ніж антрацитове».

Так виглядає, що ні уряд, ні його опоненти не повідомляють громадянам правди. Глава уряду Арсеній Яценюк у своїй традиційній «десятихвилинці спілкування з народом» переконує людей утеплювати будинки і переобладнувати котли, беручи кредити в «Ощадбанку» (чому кредити, а не просто відшкодування?), і обіцяє економію в 700 грн. за опалення 90 кв. метрів житла (це ж скільки, за його уявленням, за нього треба платити, щоб 700 грн. тільки зекономити??). Опоненти уряду залякують людей «армагедонами» і повсюдними «алчевськами». А правда – десь посередині.

Можливо, ситуацію розглядають саме під таким кутом, щоби зняти незручного міністра і провести приватизацію в енергетиці більш лояльно і для «своїх» компаній? Адже  нагнітання ситуації навколо майбутньої страшної зими розпочалося з публічної суперечки між главою уряду Яценюком та міністром енергетики Демчишином на початку липня на  засіданні Кабміну. Тоді прем’єр фактично диктаторськи дає наказ на підготовку термінової приватизації державної компанії «Центренерго». Демчишин не погоджується з таким поспіхом, пояснюючи незгоду побоюванням, що в разі приватизації «Центренерго» дві-три компанії, які залишаться на ринку, зможуть маніпулювати тарифами, досягнувши змови. Після публічного скандалу – далі за класикою жанру роздувають енергетичний дефолт. Тож причинно-наслідковий зв’язок цієї проблеми начебто очевидний.

Отже, якщо минулого року ми спожили 40 млрд.куб.м газу, а цього року навіть за умови холодної зими (проте з урахуванням падіння виробництва і уже офіційної відмови постачати газ на окуповані території) споживатимемо приблизно 33-34 млрд. В сумі, 20 видобуваємо самі, майже 13 вже закупили (дані з відкритих джерел), то звідки паніка, чоми ми маємо замерзнути зимою? А з вугіллям складніше – відкритих джерел немає, тож і про прозорість галузі не йдеться.  Та підстав для паніки також наразі не спостерігається – принаймні, наші співрозмовники в області в неї не впадають.

Ярослав Манчук, в.о. Сторожинецького міського голови:

• Сторожинець ще 2011-го року повністю відмовився від централізованого теплопостачання. Нині сторожинчани користуються індивідуальним опаленням – хтось газовим, а хтось електричним. Це однозначно краще, адже раніше теплопостачання було неякісним, натомість – дуже дорогим. Зими не боїмося, досі жодних відключень не було, тож сподіваємося, що і не буде. Про наявність чи відсутність належних запасів газу мені невідомо – про це може знати тільки приватна компанія, яка постачає газ. Але будемо бачити, як воно буде. Людей сам-на-сам з вірогідними проблемами не залишимо, будемо допомагати.

Василь Гончар, перший заступник голови правління – головний інженер ПАТ «Чернівцігаз»:

• Важливо розуміти, що постачальник газу, а з 01 липня 2015 року це інше підприємство – ТОВ «Чернівцігаз збут», отримує газ від НАК «Нафтогаз України». Відповідно, свої зобов’язання постачальник зможе виконати, якщо отримає ліміти газу від «Нафтогазу».

Щодо тарифів та цін, які встановлює НКЕРКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг), можемо констатувати, що встановлений розмір тарифу не перекриває фактичних затрат. Не дивлячись на те, що 1 квітня 2015 року ціна на природний газ піднялась майже ушестеро, розмір тарифу не збільшився пропорційно до загального зростання.

Незважаючи на такий стан справ, для забезпечення безаварійного та безперебійного газопостачання, станом на сьогодні, ПАТ «Чернівцігаз» вже виконало 90% робіт з підготовки до опалювального періоду.

Маріанна АНТОНЮК, “Версії”

Запис Ситуація в енергетичній сфері України напередодні зими: енергетичний дефолт чи міжособистісний конфлікт на урядовому рівні? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Лише після втручання в ситуацію журналістів газети «Версії» і телеканалу ТВА крига скресла.

13 листопада автор цих рядків отримала відповідь на свій усний запит про отримання публічної інформації. У листі наголошується, що заява гр. Шкробанця надійшла 14.Х., а відповідь йому надіслана 11.11. Тобто термін, передбачений Законом України «Про звернення громадян», дотриманий. Хоча 13 листопада, себто вчора, відповіді скаржник ще не мав. Зрозуміло, наша пошта, яка теж є монополістом, працює не вельми швидко. Лист від Чернівців до Великого Кучурова може йти 5-7 днів. Головне, штамп буде за потрібне число. Та мене зацікавила ця логіка дат і цифр.

Мій запит був зроблений 5 листопада. І чомусь лише після нього антимонопольний комітет спромігся надіслати заявнику відповідь.

– У справі Шкробанця багато білих плям, про що я й писав у статті «Антимонопольний – «дах» монополіста?» («Версії», №43), – наголошує депутат Р. Мельник. – Тому я й хотів переглянути матеріали. Погодьтеся, таке дивує: стосовно справи Шкробанця адмінколегія ТВ АМКУ приймає рішення, але чомусь не штрафує монополіста.

Автор цих рядків цікавилася також і тим, чому відсутній графік прийому громадян до спеціалістів антимонопольного комітету та немає вільного доступу до них.

Цитую відповідь: «Наказом Голови територіального відділення затверджено графік прийому громадян. Доступ до приміщення не потребує попередніх домовленостей, вільний. Електронний переговорний пристрій на вході служить для зручності відвідувачів і працівників при вході в приміщення».

Як на мене, то на обставину, що державна установа, яка покликана захищати громадян – територіальне відділення антимонопольного комітету Чернівецької області, – захищається від громадян, варто звернути увагу прокуратурі. Гарантую, що поважного віку сільський мешканець не впорається з «електронним переговорним пристроєм», вмонтованим для його «зручності». Та й графіку роботи та прийому громадян зовні немає. І щоби дізнатися, коли ви можете потрапити на прийом, треба зайти всередину. Тож для кого затверджували?

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»    

Запис Антимонопольний: гра датами і цифрами. На чию користь? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Принаймні, таке враження склалося після відвідин засідання контрольної комісії Сторожинецької райради з вивчення діяльності ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» на території району. Коли у заступника голови райради Івана Октав’яновича Іліки зібралися всі депутати, господар кабінету зателефонував на мобільний до нового начальника РЕМу Андрія Романовича Штогринця й нагадав йому, що вчора той отримав від голови райради Петра Брижака запрошення на засідання комісії.

Здогадайтеся, чим закінчилася розмова? Начальник РЕМу просто вимкнув мобільник. Як сказали б раніше – кинув трубку. Щоправда, спочатку зауважив, що зайнятий. На більш наполегливе запитання представника місцевої влади, чому не прислав свого представника чи заступника, сердито відповів, що має свого начальника. Ось тільки не уточнив – Шекету чи Бабакова? З огляду на поведінку головного електрика району, схоже, що його шефом є екс-віце-спікер Держдуми Росії Олександр Бабаков. Бо людина, яка обслуговує один з найбільших районів Буковини, повинна дбати, найперше, за її людей. Принаймні, хоча б не забувати про це.

Саме тому на порядку денному контрольної комісії стояли питання про реагування на запити та незаконні відключення підприємств району від електроенергії. Голова комісії депутат райради Олександр Босович зауважив, що, коли б прокурор району вчасно відреагував на його звернення, а не чекав вказівки згори від обласної структури, то і поваги до депутатського корпусу з боку РЕМу було би більше.  А тим часом ремівці безсоромно йдуть відключати від електроенергії лікарню, не замислюючись над тим, що це може потягнути за собою людські жертви. Адже серед відділень ЦРЛ – реанімація, пологовий будинок з кювезами для виходжування новонароджених тощо.

Утім, подумалося: влада сама винна у тому, що великий бізнес її ігнорує. Бо занадто великі преференції дарує йому. Так, приміром, за 8,5 га, що є у користуванні Сторожинецького РЕМу, він сплачує лише 15 тис. грн податку за рік. Тоді як інші підприємці Сторожинеччини за гектар землі відраховують бюджету по 20 тис. грн на рік! Та головне у тому, що це лише офіційно оформлені землі, тоді як у користуванні РЕМу  є значно більше землі, якою вони користуються без документального оформлення.

Чому держава «нахиляє» дрібного підприємця і пестить монополіста? – питання, думаю, риторичне, відповідь усім зрозуміла.

Втім, Обленерго «наїжджає» і на державу, вимагаючи від сільських рад оплату за повернення вуличного освітлення. Але йдеться ж не про нове будівництво, а про  відновлення того, що вже було.

А ще керівництво ПАТ ввело в оману РДА та ОДА. Зокрема, з подачі очільників Обленерго голова облдержадміністрації М. Папієв повідомив мешканцям хутора Мамурний, які йому скаржилися, що світло їм можуть провести тільки за їхній рахунок. Натомість, з Києва від  НКРЕ прийшло роз’яснення, де це спростовується. Сторожинецький РЕМ зобов’язаний провести людям світло за свій кошт. А якщо вони йому допоможуть, то потім з ними розрахуватися  і повернути борг.

Гостро стояло на комісії і питання про ліміт на споживання електроенергії, тобто про те, на яку максимальну потужність може розраховувати громадянин. Іван Бурла, зокрема,  обурювався обмеженнями споживання, порівнявши електромережу з магазином, де тобі у руки продадуть лише 1 кг цукру, коли на варення потрібно, скажімо, 5 кг!

Одне слово, держава повинна врегульовувати проблеми, що виникають між громадянами і монополістами. А мовчазна згода влади з такими незаконними діями монополіста може спонукати громадян до самостійного вирішення проблем, як це вже сталося у Болгарії…

Та повернемося до роботи комісії. Вона рекомендувала колегії районної ради запросити на найближчу сесію, яка відбудеться 19 червня, голову Обленерго п. Шекету та представників контрольних органів – Держенергонагляд, НКРЕ, Антимонопопльний комітет та управління у справах захисту споживачів у Чернівецькій області. Забігаючи наперед, передбачаємо, що Шекета проігнорує це запрошення, чим і продемонструє, хто є насправді у нас владою. Чи здійсниться наш прогноз наразі проінформуємо.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»  

Запис Місцеве самоврядування Сторожинецькому РЕМу не указ? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецькій обласній раді, зрештою, теж варто взяти приклад зі сторожинецьких депутатів. Приїхали б сюди та послухали, як тут вирішуються питання. Дискусія між різними політичними силами – конструктивна, бо на першому місці – інтереси району, а вже потім –  партії. Тому й голосування відбувається залежно від ситуації, а не від того, як скаже голова фракції. 

Для прикладу, кількох нагальних для житттєдіяльності району проблем, що їх розглянула ХІІІ сесія Сторожинецької районної ради з подачі депутатів, не було в порядку денному. Чому так сталося? Найперше, мабуть тому, що депутатські запити, як правило, тут приймаються всі: і не має значення, хто підняв проблему – регіонал чи фронтовик. Зрештою, й голова райради Петро Брижак на своєму місці. Без перебільшення, він один з найкращих спікерів області. Та й голова райдержадміністраці Франц Федорович не має поганої звички втручатися у хід сесій та коментувати виступи депутатів, як це прийнято в обласному парламенті.  

Дороги чи танкодроми?..

Оскільки всі депутати минулої п’ятниці – а це був, нагадаю, саме початок зимової стихійної навали на весняний березень – добиралися до Сторожинця, хто як міг, питання про дороги не виникнути просто не могло. Зрештою, й ми кілька разів «влітали»  на шляху «Чернівці-Сторожинець» у метрові ями, якими ця дорога кишить, як австралійські ріки крокодилами.

Одне слово, депутати, випробувавши на своїх сідницях дорожній танкодром, прийняли рішення провести позачергову сесію, присвячену безпосередньо дорогам, щоби, врешті-решт, розібратися: хто винен у тому, що ми маємо те, що маємо, і куди йдуть кошти, виділені на ремонти шляхів. Адже загалом у державі збираються з власників машин та перевізників зовсім не малі гроші, яких, за підрахунками експертів, мало би вистачити на ремонт українських доріг. Та, як відомо, метр вітчизняної дороги дорожчий за європейський, але водночас значно гірший за якістю.

От якби депутати місцевих рівнів усієї країни об’єдналися та запросили розгорнуті звіти про витрачені кошти від районних, обласних автодорів, а також від Кабміну з міністерствами та оприлюднили… Може, й лад навели б?

…Ет! Дурень думкою багатіє… Не вміє ще наш народ контролювати своїх «слуг» з Верховної Ради й менеджерів з Кабміну.

Одним – більше, другим –менше?

Та все ж дещо починає змінюватися в «данському королівстві». Зрушення спостерігаються. Скажімо, депутат сторожинецької райради Олександр Босович, попросивши слова, виступив на сесії з аналізом розподілу грошей з районного бюджету сільським радам за минулий рік. І з’ясувалося, що Чудей отримав на ремонт школи та навчально-виховного комплексу майже 2 млн. грн., тоді як Великокучурівська ЗОШ – лише 429,3 тис. грн (хоча Великий Кучурів більший за населенням ніж Чудей), Красноїльськ, селище міського типу, – 203332 грн. Навіть райцентр у цьому розподілі поступився Чудею більше як удвічі. На ремонт чекає й Тисовецька школа, якій цього року виповниться 125 років. І Старі Бросківці, яким коштів не вистачило…

Є сподівання, що депутати проаналізують виступ Босовича та зроблять висновки. Принаймні, сільських голів це питання давно хвилює. Чула про нього від лідерів і Михальчанської, і Тисовецької громад.

За лікарні люди постали стіною

Медична реформа буксує. Принаймні, про це свідчать настрої людей у тих населених пунктах, де закривають цілодобові стаціонари, залишаючи лише денні ліжка. Чимало сільських громад Сторожинеччини вже звернулися з листами до народних депутатів від Буковини. А депутат райради Катерина Гуцуляк загалом була відверта: з трибуни сесії вона заявила, що їх, районних депутатів, коли вони приймали відповідні рішення щодо сільських медичних закладів, просто ввели в оману. Тому лікарняні заклади Сторожинеччини, на її думку, повинні працювавати повноцінно. Від імені сільських голів її підтримав Захарій Шевчук з Михальчі. Тож блискучий спіч во здравіє реформи головного лікаря центральної районної лікарні (ЦРЛ) Матвія Плегуци, яким він підсумував дебати, своєї мети не досяг. Бо, попри колосальний авторитет Матвія Диитровича, йому так і не вдалося переконати присутніх на сесії голів сільських рад та, зрештою, більшість депутатів у тому, що реформа піде на користь людям. Але сесія прийняла рішення надати Плегуці повноваження, крім головного лікаря ЦРЛ, ще й головного лікаря району. Тепер він координуватиме і діяльність напрямку сімейної медицини, який має власного головного лікаря. Це рішення, зрозуміло, спрямоване на просування реформи. Прозвучало й побажання залучити до пропагандистської та роз’яснювальної роботи районну пресу. Натомість люди в селах, – у цьому особисто переконалася, відвідуючи збори громад, – налаштовані серйозно відстоювати те, що в них уже було й успішно працювало. Хіба що «швидка допомог» перекриє всі проблемні питання?.. Поживемо – побачимо.

Тимчасова депутатська комісія розбереться з Обленерго

Під час роботи ХІІІ сесії Сторожинецької райради за ініціативи депутат з Великого Кучурова Олександра Босовича була створена тимчасова депутатська комісія, що вивчатиме діяльність ПАТ ЕК «Чернівціобленерго» на території Сторожинецького району, яку й очолив Босович. Саме з його подачі прийшов і запит до прокурорів та податківців району щодо несплати податку за землю під трансформаторними підстанціями та лініями електропередач, через що місцеві бюджети недоотримують кошти. Незрозуміло, чому така приватна струкутура як Обленерго має такі преференції у порівнянні з іншими підприємцями. Адже всі воліли б мати таку пільгу – не сплачувати податок за землю.   До слова, з численої кількості депутатських запитів левова частка стосувалася саме діяльності РЕМ. Йому закидалися і неякісні послуги, серед яких – низька напруга, часті відключення світла, неповага у ставленні до людей, що звертаються до енергетиків, невидача розрахункових книжок, а також аварійні стовпи та трансформатори, незаконні штрафні санкції до підприємців, користування землею сільських громад без сплати за неї тощо. Йшлося й про те, що у своїх звітах РЕМ приховав виробничу травму красноїльчанина Віктора Ломакіна, якого вдарило струмом на стовпі біля дитячого садка в Чудеї. Чоловік втратив свідомість… Кажуть, що принесли йому 200 грн. – і по всьому. Депутати хотіли звернутися до прокурорської служби, але її представників у залі, на жаль, не було.

Утім, протягом останнього часу після численних звернень депутата обласної ради Руслана Мельника та газетних публікацій в обласних ЗМІ і, зокрема, в газеті «Версії», РЕМівці зарухалися. Деякі аварійні стовпи замінили. Зрештою, чим завершиться ця колізія, газета повідомить своїх читачів. Адже подібна ситуація в більшості районів області, про що свідчать скарги людей до редакції та звернення до депутатів і нещодавно організованого Буковинського громадського об’єднання, яке розпочинає просвітницьку роботу за проектом «Право на світло». Та про це окремо.

Поверталася до Чернівців у доброму настрої, незважаючи на нахабні зазіхання зими. Бо, як здалося, люди почали прокидатися від зимової сплячки. Може, кліматична весна розбудить і громадянську?

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Рівняймося на Сторожинець – будемо в Європі! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вл. інф.

Запис Сторожинець став містом майбутнього спершу з'явиться на Медіа-Версії.