Блогерці Олені Косенко ситуація у Сторожинці нагадала Слов’янськ напередодні захоплення міста у квітні 2014 року 

 

Коли татів транзистор почне «ловити» українські радіостанції?

Мій тато все життя цікавиться політикою, здоровим способом життя і садівництвом. Допомогає йому в цьому радіоприймач, який він називає транзистором. Оскільки татів старенький транзистор уже геть розвалювався, ми з чоловіком вирішили подарувати йому гарний «Панасонік». Подарунок вислали у посилці. Коли нинішнього літа приїхала в гості до тата, теж захотіла послухати радіо. Увімкнула, шукаю хвилю. Тільки знайду щось, що звучить чисто, голосно, то це виявляється румунська станція. Тих румунських станцій було багато, а наших, українських, чистих не знайшла жодної!!!  Всі шипіли, скрипіли, легко зникали. Пригадую, так було за Радянського Союзу, як зараз. А йдеться ж про районний центр у Чернівецькій області – місто Сторожинець. Як пересвідчилася, на превеликий жаль, держава Україна не піклується ні про свій суверенітет, ні про згуртування людей навколо себе.

…Серед місцевого населення давно побутує думка, що румунам легше дається російська ніж українська. Але це зовсім не так. У мій останній приїзд додому я переконалася, що української мови у Чернівцях, Сторожинці значно побільшало. Якось, стоячи у черзі, поспілкувалася з молодою дівчиною, яка розмовляла вишуканою українською. Та потім я зі здивуванням почула, що вона говорить так само гарною румунською. Тобто румунка розмовляла бездоганною українською та бездоганною румунською. Цей факт мене  порадував. Отже, думати, що російська румунам дається легше, немає жодних підстав, аби тільки в Україні провадилася цілеспрямована державницька політика щодо нацменшин, аби тільки радіо і телебачення мали державницьку позицію, а церкви в Україні не були ворожими установами…

До чого тут церква, спитаєте? А до того, що в самісінькому центрі Сторожинця активно діє  церква Святого Георгія – православна, московського патріархату. Всі жителі Сторожинця знають її як румунську. І ця церква, окрім того, що вона є церквою агресора і веде відповідну роботу серед населення, ще й підливає олії у вогонь румунських сепаратистів і таким чином веде подвійну антиукраїнську діяльність: проросійську та прорумунську. Знаю, що ця церква організовувала гуманітарну допомогу жителям окупованих територій. Та чи надавала ця церква таку ж допомогу постраждалим жителям неокупованої України, – питання риторичне.

Неподалік церкви на площі розташувалася «Зелена аптека». Її фармацевт пані Віоріка Збіглі, що обслуговувала клієнтів румунською та російською, категорично відмовилася обслуговувати мене українською, популярно пояснивши мені, що «Сторожинець – не українське місто». Не сумніваюсь, що пані Збіглі є вірною прихожанкою церкви Святого Георгія і саме там її переконали, що «Сторожинець – не українське місто», Принаймні, її постійно в цьому там підтримують.

Як блогерка, звикла висловлюватися відверто. Тож не буду зраджувати своїм принципам. Як на мене, церква Святого Георгія, як і весь московський патріархат, веде загарбницьку політику. Кілька років тому на невеличкій території церкви збудували кількаповерховий будинок, нібито для потреб московських попів. Цей будинок явно завеликий  для такої мети. Хто буває в тому будинку? Що зберігають у ньому? Адже, як відомо, зброю у Слов’янську винесли саме з храму московського патріархату й перенесли до так званого російського культурного центру, звідки й почалося захоплення міста 12 квітня 2014 року. Та, зрештою, хто дозволив зводити великий будинок на такій малій територіі?

Але цього року церква пішла ще далі і захопила чималенький шмат землі у центрі міста, розмістивши там так званий релігійний парк. У ньому, крім лавочок, є великі ікони, якісь релігійні тексти. Тож мене зацікавило: хто дав дозвіл на будівництво релігійного парку? Та й що це загалом за різновид парку? Що з цього приводу каже закон? У нас церква і держава хіба не розділені? У тому паркові мають право відпочивати тільки православні? Чому найдорожча земля у центрі міста виділяється установі, яка відкрито підтримує агресію Росії й не шанує героїв, що віддали своє життя за незалежність України? Установі, яка освячує зброю, якою вбивають українців? І чи не збудує там московський патріархат ще якийсь монастир, щоби в ньому переховувати зброю для майбутніх боїв? Що робить керівництво міста, району, щоби запобігти негативному впливу ворожої церкви?

 

Ці запитання блогерки редакція газети «Версії» адресує керманичам Сторожинецького району й міста Сторожинець і чекає на відповідь

Я не живу в Строжинці і не знаю, до якої церкви ходить місцеве начальство. Судячи з останніх подій у державі, Президент України, щоби підняти свій рейтинг, почав роботу з узаконення української церкви. Канонічність української церкви багато що змінить у державі. Попри те, що президент вчиняє так задля утримання влади, це той випадок, коли інтереси українців й інтереси президента збігаються, хоча й з різних мотивів. Сподіваюсь, коли президент ходитиме до церкви Київського патріархату, то й маленькі начальники будуть його наслідувати і не будуть молитися за здоров’я поплічника Путіна Гундяєва і не будуть молитися також за здоров’я російського воїнства, яке щоденно вбиває українців. І – хочу помріяти! – за таких умов церква румунської громади перейде до Київського патріархату.
…А ще мрію про той день, коли зможу зловити на татовому транзисторі багато українських радіостанцій.

Олена КОСЕНКО, блогерка  

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *