Сторожинецька ОТГ : Ті, кому поталанило з керівництвом, жити стали краще

Реформа децентралізації влади – одна з найуспішніших в Україні

*Протягом останнього року мені часто доводиться проїжджати містом Долина на Івано_Франківщині. Тож після наших чернівецьких доріг «злітні полоси» Долинського  райцентру із 21-тисячним населенням  не те що вражають, а забирають мову. Володимир ГАРАЗД, Долинськкий міський голова, в розмові зауважив: «Із початком фінансової децентралізації почали оживати наші кровоносні судини – дороги. Понад 20 млн грн спрямували на них. Більше того, відремонтували вулиці, де ще вчора взагалі доріг не було. Нині завершуємо облаштування прибудинкових територій».    

*Сусідня з Чернівцями 61-тисячна  Коломия отримала найбільшу за всю історію Івано-Франківщини інвестицію. Ігор СЛЮЗАР, коломийський міський голова, вважає, що саме завдяки децентралізації подібне стало можливим. Він розповів, що до реформи децентралізації влади бюджет розвиткку Коломиї становиви 10 млн грн. Але вже торік місто зібрало 44 млн грн податків, з яких не тільки відремонтували дороги, а й вклали 6 млн власних коштів у будівництво заводу, що веде німецький концерн «LEONI AG». При цьому  інвестор, що виготовляє автомобільну електропроводку, вклав 15 млн євро і створив 600 робочих місць!     

*Прикметно, що Бобринецька громада на Кіровоградщині звела сонячну електростанцію, а у Вінницькій міській лікарні щойно відкрили надсучасне відділення реанімації за концепцією німецької клініки, на яке міськрада виділила 44 млн грн!

 

Чи є щось подібне у Чернівецькій області? Принаймні, спробуємо пошукати. Щоправда, про обласний центр не йдеться, бо просто слів бракує. І це на превеликий жаль, бо чернівчани заслуговують на краще. Натомість містянам складно навіть добратися додому після концертів, які проходять нині у філармонії та органному залі в рамках фестивалю класичної музики «Буковинський листопад – 2017». Дороги і транспорт – чернівецький «головняк», який давно поставив хрест на туристичній Мецці, як колись гонорово називали Чернівці.

Та все ж таки реформу треба рухати, тому Центр розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС) організував перший прес-тур для регіональних журналістів до Сторожинецької міської об’єднаної територіальної громади (ОТГ).

До слова, хоча система ЦРМСів створена ще у жовтні 2016-го, у Чернівцях ЦРМС відкрився лише у червні нинішнього року – на вул. Університетській, 20 – за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні. Розвитку центру сприяють «U-LEAD з Європою» та Мінрегіон (міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).

Нині на Буковині діють 18 об’єднаних громад і процес їхнього утворення триває.

Тетяна Татарчук: Кадрова проблема залишається для більшості ОТГ головною 

– Наша область має свої особливості, – наголосила директорка Чернівецького відокремленого підрозділу установи «Центр розвитку місцевого самоврядування» Тетяна ТАТАРЧУК. – Із найменшою з усіх областей територією ми посідаємо 3-є місце за щільністю населення. Ці чинники, а також строкатий багатонаціональний склад населення дозволяють утворювати відносно невеликі за площею, але унікальні за поліетнічним складом громади, які успішно реалізують проекти місцевого розвитку. 

Пані Тетяна зауважила також, що торік в економіку громад, окрім 45,5 млн грн державної інфраструктурної субвенції, надійшло майже 5 млн грн з коштів міжнародної технічної допомоги. Директорка наголошує, що громади Буковини демонструють новий рівень управління ресурсами, а кращі практики їхньої діяльності нині вивчають інші області України, в чому, до слова, ми переконалися під час перебування в громаді: зустріли там делегацію  із Запорізької області. 

Як пояснила п. Татарчук, Центр розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС) є некомерційною установою, із 24-ма регіональними центрами, створеною для зміцнення потенціалу українських державних і місцевих органів влади на центральному, регіональному та місцевому рівнях у тісній співпраці з Мінрегіоном.

Довідково: Програма «ULEAD з Європою» фінансується Європейським Союзом і його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією, надаючи  підтримку українському уряду в здійсненні важливої реформи децентралізації в Україні.

 

Подорож із цікавістю та не без моралі

За 11 місяців можна багато чого встигнути – зокрема, перебудувати не тільки свої сприйняття й свідомість, а й  життя

Отож за позитивами помандруємо до Сторожинецької  міської об’єднаної територіальної громади.    

Довідка

Сторожинецька  міська об’єднана територіальна громада – одна з найбільших у краї. До неї належать 16 населених пунктів: до Сторожинця приєдналися Банилів-Підгірний, Бобівці, Давидівка, Зруб-Комарівський, Комарівці, Костинці, Ясено, Нові Бросківці, Заболоття, Панка, Слобода-Комарівці, Стара Жадова, Дібрівка, Косованка, Нова Жадова. З’явилися вже й нові охочі приєднатися до сторожинчан. Та поки що на території громади в 500 квадратних кілометрів проживає практично 40 тисяч мешканців. Головою громади обрали колишнього міського голову Сторожинця, екс-керівника обласного лісомисливського господарства Миколу КАРЛІЙЧУКА. Першим його заступником став відомий держслужбовець, колишній географ і турист  Петро БРИЖАК, а заступником – колишній багаторічний сільський голова Банилова-Підгірного Валерій АБРАМЧУК. Державна субвенція, виділена новій громаді на розвиток інфраструктури, становить 11,2 мільйона гривень. 85% від неї вже освоєно – а це дорожнє освітлення, дитячі садки і школи, клуби і будинки культури, амбулаторії  тощо – загалом  21 об’єкт. Крім того, на 4 млн грн перевиконана дохідна частина.   

 

Перешкоди загартовують

Треба визнати, що зазначена трійця керує вдало, долаючи на своєму шляху чимало перешкод. Найголовніша, мабуть, – це несприйняття нової громади місцевою виконавчою владою, як обласною, так і районною. Карлійчук скаржився, що їх затероризували перевірками, хоча все ж проходить через тендери і «ProZorro». Буквально під час нашої зустрічі голові громади передали листа від Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області із вимогою негайно надати всі документи щодо реконструкції амбулаторії в Банилові-Підгірному.  Зрештою, воно й зрозуміло: кому хочеться ділитися владою? Та зміст конфлікту в тому, що на території Сторожинецької міської громади проживає 40% жителів  району. І не рахуватися з цим, м’яко кажучи, негарно. Натомість ні райрада, ні райдержадміністрація так і не поділилися приміщенням із новоутвореною структурою. Голова ОТГ набрав людей для роботи, а працювати їм ніде було. Та вихід знайшовся: відремонтували закинуте старе приміщення.

Натомість у проблемі спілкування з «Обленерго» громада зазнала фіаско. Річ у тім, що енергетики виділили на ремонт електромереж Сторожинецького району 15,6 млн гривень. «Але всі ці кошти, – поскаржився на зустрічі з журналістами міський голова п. Карлійчук, – забрала райдержадміністрація й спрямувала на свої населені пункти. При цьому хочу нагадати, що 40% населення району мешкає на території нашої новоутвореної громади.  Та й жоден проект ПРООН, а ми підготували таких  6, в області не був підтриманий. Тож вирішили напряму працювати з найближчими сусідами – Румунією та  Польщею», – наголосив голова.

 

У дитячих садочках Сторожинця – ДНЗ №7 і 2 – утеплили стіни, поміняли вікна, замінили плаский дах на схили, у групах, де було холодно, наварили додаткові батареї.

 

Ще одна проблемка – недоплата «якихось» 7 млн грн субвенції на освіту: бачте держадміністрація прорахувалася, не спромоглася вирахувати точну цифру учнів і дошкільнят на території ОТГ, виділивши кошти не на 5000 дітей, які тут проживають, а на 3100.  Брак грошей суттєвий, адже могли б облаштувати не 11 кабінетів і придбати не 65 комп’ютерів, а значно більше. У Сторожинецькому ліцеї, скажімо, є нагальна потреба у встановленні Wі-Fі. Та найгірше, що у Зрубі-Комарівському  не добудували школу, не вистачає й місць у дошкільних установах: на черзі 544 малюки.   

 

У Сторожинецькому ліцеї освоїли 610 тис. грн цільової субвенції. Встановили вікна, оформили кабінет інформатики тощо. Хоча інтернет поки що є тільки у двох кабінетах…

 

Непокоїть керівництво ОТГ і відбудова зруйнованого повінню 2010-го моста у Сторожинці. Нарешті Кабмін, після п’яти років оббивання їхніх порогів, виділив 22 млн грн. Та затяглися тендерні процедури. Коли нарешті вони відбулися, з’ясувалося, що в Україні немає потрібної сертифікованої арматури для його будівництва. Виходить, як бідному женитися, то й ніч замала…  

Натомість і замовник – Служба автомобільних доріг – дуже повільно освоює кошти. Мабуть, автомобілісти чекають на той не далекий вже час, коли шляхи, які вони мають ремонтувати, передадуть громадам: уже півроку палець об палець не вдарили на відрізку дороги Череш-Давидівка-Будинець. «А там вибоїни, як на танкодромі: ні пройти, ні проїхати», – ділиться подробицями очільник громади. 

  

Дорогу здолає наполегливий

Та всі ці негаразди не зламали тих, що взялися за розбудову своїх населених пунктів. Тим паче, що область, за словами Миколи Карлійчука, уже зрозуміла, що владу треба відпускати й передавати громадам. Порозуміння починає відновлюватися.

У Сторожинецькій ОТГ особливо ретельно ставляться до розподілу коштів. Ділять їх колегіально: спочатку 34 депутати міської ради (хоча йдеться про ОТГ, але назва «міська» залишилася, через певні юридичні нюанси) обговорюють на сесії потреби громади,  виставляють пріоритети, а вже потім приймають рішення. До виконкому ОТГ входять 23 особи.

Наступного року, каже  п. Карлійчук, усі дитячі установи об’єднаної громади отримуватимуть уже власні молоко, сметану, сир. «Економічний розвиток громади – серед наших пріоритетів. Проведемо інвентаризацію земель, дамо поштовх розвитку молочних кооперативів. У найближчих проектах і консервація: ОТГ має ліси, багаті на гриби, ягоди», – наголошує Микола Миколайович.

А ще, безперечно, – створення комфортної інфраструктури для людей. У селах старости мають печатки і компетенцію, тож уже оформляють документи по народження, шлюб, смерть, видають інші довідки тощо. Відпала потреба їхати за кожним папірцем до райцентру, тим паче з таких віддалених сіл як Банилів-Підгірний чи Костинці.

До речі, реєстраційна служба громади принесла їй за 9 місяців цього року 300 тис. грн доходу! А невдовзі у громаді  виписуватимуть і паспорти. «Та й банківські термінали будуть у кожному селі, я в цьому впевнений, – каже Карлійчук. – У Банилові вже є, на черзі Костинці й Давидівка».

Громаду Банилова-Підгірного очолює Майя ПАЛІЙЧУК. Турбот жінці не бракує. Зводять амбулаторію. «Коли закривали лікарню, люди протестували, та нас не послухали, – каже Майя Миколаївна. – Наше село, так би мовити, хутірне. І не всі можуть добиратися до денного стаціонару, адже це 8-10 км в один бік. Тепер люди сподіваються на амбулаторію».

А ще в селі відремонтували школу, встановивши котельню та провівши водогін і каналізацію. І реставрували  стадіон, який має тепер дренажну систему – 5 млн грн. пішло на його реконструкцію. І не дарма, бо банилівчани – переможці районної спартакіади.

У Банилові-Підгірному є 4 православні церкви – 2 київського і 2 московського патріархатів, римо-католицький костел, 2 доми молитви ЄХБ та один – адвентистів 7 дня. А капличок у селі й не порахувати!

Геннадій Харитон очолює кращий сільський клубний заклад області  – народний дім села Банилів Підгірний, де працюють понад 10 гуртків. А  квіти він зберігає від холоду в своєму кабінеті, де зробив місцеве опалення. 

 

  

У Давидівці на виконання обов’язків старости уповноважили учасника АТО Станіслава ВОЙЦИЦЬКОГО. Його зустріли біля нового клубу, де саме підготували постамент для пам’ятника оперній зірці європейського масштабу Йозефу Шмідту, що він народився саме у Давидівці. У селі проживає нині майже 4тис. осіб, 25% з яких становлять роми, 10% – поляки, решта – українці. Тут діють 2 костьоли, 2 православні церкви, молитовні доми ЄХБ й суботників. І народ живе мирно.

Про ложку дьогтю в бочці меду

Її, як не дивно, «закинули» туди своїми діями народні депутати, зокрема Іван Рибак. Спілкуючись із керівництвом ОТГ, поїздивши селами й зустрівшись із старостами, переконалася, що для Сторожинецької громади цей нардеп став майже богом. Чому?  Бо саме він «вибиває» кошти для робіт у населених пунктах громади, коли чогось не вистачає. Саме він щоразу приїжджає перерізати червоні стрічки. І де б ми не були, майже скрізь із благоговінням згадувалася допомога нардепа Рибака і звучали слова подяки на його адресу.

Що ж тут поганого, спитаєте?  І чому б за це не подякувати?

 Але до ситуації, як відомо, слід підходити з різних боків. До парламентських виборів залишилося 2 роки. А народні обранці – у більшості з них гарний нюх – усвідомлюють: українці змінилися і за 2 місяці агітації їх уже ні в чому не переконаєш. Натомість пан Рибак уже закладає, та ні – вже має(!) добрячу фору перед будь-яким іншим кандидатом на виборах до парламенту. Та поклавши руку на серце, варто згадати, що «париться»  він за кошт держави! Себто коштом тих же сторожинчан, бо бюджет, як відомо, створюють саме їхні податки. Інша справа, якби пан Рибак викладав гроші з власної кишені, а не з спільної кишені платників податків.  Як наслідок, уже нині закладаються підвалини нерівних умов на парламентських виборах 2019 року.

Мені можуть закинути упереджене ставлення  до активного й сумлінного депутата. Сперечатися не буду, та зауважу, що понад чверть століття спостерігаю за виборчим процесом в Україні і, повірте, важко назвати бодай два прізвища, за якими стояли б інтереси громади, а не власні. А ще пам’ятаю Рибака й на інших посадах: у нього є нюх на золоту рибку…   

 Мажорний акорд замість епілогу…

Сторожинецька об’єднана громада функціонує:наскільки успішно – покаже час , але вже зараз з’явилися нові охочі приєднатися до неї. Серед них, зокрема, мешканці Буденця, Череша, Ропчі тощо. Аргумент, що не кажіть, переконливий!

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *