Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

• до 2 років – 50 відсотків;
• від 2 до 6 років – 55 відсотків;
• від 6 до 10 років – 60 відсотків;
• понад 10 років – 70 відсотків.
• мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

• перші 90 календарних днів – 100 відсотків;
• протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;
• у подальшому – 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня – 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби – 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) –  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Запис Консультує міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО: Як отримати допомогу з безробіття спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гаряча телефонна лінія –   (0372)52-59-84, 55-32-17

У Чернівецькій області працюють мобільні консультативні пункти з питань захисту прав аграріїв. Представники ГТУ юстиції їздять селами і надають безкоштовні правові консультації буковинцям. Першими за нинішньої антирейдерської аграрної кампанії загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» побували у Васловівцях і Шубранці на Заставнівщині.

Нагадаємо, саме представники цих сіл звернулися до оперативного штабу із забезпечення прав і свобод власників земель чи збіжжя у Чернівецькій області стосовно процедури укладення договорів оренди земельних паїв. Під час виїзного консультування селянам, порадили, на що найперше варто звернути увагу під час передачі землі в оренду Найперше – обов’язково перевіряти визначені строки договору, інформацію про орендну плату й те, наскільки прописані в самому договорі права орендодавця й орендаря.

Якщо виникають питання чи сумніви, звертайтеся за безкоштовною консультацією до фахівців управління юстиції або центру надання безоплатної правової допомоги, а також на гарячу телефонну лінію  (0372)52-59-84, 55-32-17.

Запис Буковинських селян навчають захищати права на землю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цей безкоштовний номер варто запам’ятати: це єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги. За ним можна цілодобово отримати консультацію з правових питань, а також з будь-якого питання, що стосується допомоги адвоката за рахунок держави.

Дзвінки на зазначену лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах країни є безкоштовними та приймаються цілодобово.

Нагадаю, хоча суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення, головне завдання, що стоїть перед усіма без винятку судами – це захист прав і законних інтересів людей від будь-якого свавілля як з боку інших осіб, так і з боку державних органів.

Гарантією створення рівних можливостей для доступу громадян до правосуддя є безоплатна вторинна правова допомога. Вона включає *послуги захисту; *представництво інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; *складення документів процесуального характеру.

Реалізується це право через центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокатів, які залучаються для цього: Вижницький (м. Вижниця, вул. Українська, 100-Б), Кельменецький (смт. Кельменці, вул. Довженка, 9), Чернівецький (м. Чернівці, вул. Університетська, 1), або через бюро правової допомоги, які функціонують у кожному районі області.

Зазначені центри забезпечують безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, а також захист прав та інтересів потерпілих і свідків в кримінальних провадженнях. А для отримання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальних провадженнях (окрім зазначених вище) звертайтеся до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Аксенина, 5).

Жанна ПАТЄХІНА, заступник директора Регіонального центру з надання безоплатної

 вторинної правової допомоги у Чернівецькій області

Запис Реалізація права на судовий захист – 0 800 213 103 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чи є Межигір’я на Буковині – вирішить суд

Чергове судове засідання у справі за позовом заступни­ка прокурора Чернівецької області Станіслава Бан­чука до телеканалу ТВА та журналіста Івана Гончарюка про захист честі, гідності та діло­вої репутації відбулося у Шевченківському рай­суді м. Чернівців. Нага­даємо, предметом позову став спецрепортаж журналіста Івана Гончарюка «Межигір’я в мініатюрі». Сам позивач, заступник прокурора Чернівецької області Станіслав Банчук, до суду не ходить, його інтереси представляє захисник Сергій Бурма. Представник відповідача заявив у суді клопотання про виклик і допит свідків у справі. Та на понеділковому засіданні учасники процесу встигли лише надати пояснення. Після цього мали допитувати свідків, та оскільки представник ТОВ ТРК «ТВА» у суді Денис Марчук терміново виїхав на розгляд справи до су­сідньої області, суддя перенесла засідання на 7 жовтня. Суддя повідомила також, що судове засідання триватиме цілий день: допитуватимуть дев’ятьох свідків і переглядатимуть відеомате­ріали, долучені до справи за клопотанням сторони відповідача.

Того ж дня й тієї ж години, тільки вже у Першотравневому районному суді Чернів­ців, відбувалося судове засідання у справі проти журналістів та активістів, де ціна питання становить 1 мільйон гривень. Та апетити в публічної особи, яка судиться з журналістами зросли… удвічі. Позивач уже вдруге змінив позовні вимоги і зараз хоче компенсувати моральну шкоду, якої ніби-то йому завдали, двома міль­йонами гривень. Матеріальні претензії сформульовані наступним чином: четверо журналіс­тів мають сплатити йому по 200 тис. грн., двоє екс- самооборонівців – по 400 тис. грн., ще один активіст – 100 тис. грн., а так званий журналіст-детектив, як він себе називає, – 500 тис. грн. Наступне судове засідання, уже на 2 млн. грн., перенесли на 22 вересня через хворобу позивача.

Крім того, на Буковині тривають судові процеси за позо­вами до інших журналістів і ЗМІ.

Чому раптом їх так багато і водночас? Чи це не відволікання уваги журналістів та громадськості у період перерозподілу влади?

Галина ЄРЕМІЦА

Запис У Чернівцях судова епопея з журналістами набирає обертів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Право сили чи сила права? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українська опозиція вкотре засвідчила свою безпорадність. Вона не зуміла скористатися масовими настроями та осідлати хвилю стихійних протестів. Щоправда, нині її критики стверджують, що штурми міліцейських відділків організовували опозиціонери, тісно пов’язані з криміналітетом. Мовляв, власники ринків намагалися такими діями поставити себе поза контролем міліції, а також не допустити переділу своєї власності. На жаль, в Україні політика і криміналітет настільки переплітаються, що відділити одне від іншого практично немає можливості.

Які попередні висновки можна зробити з недавніх подій? Головний із них: влада повертає контроль над ситуацією й тепер мусить засвідчити свою міць. Проте поваги народу до «покращувачів» немає, тож власну міць вони можуть утверджувати лише силою. А це означає, що активістів антиміліцейського руху каратимуть. Досвід тут є чималий. Адже у 50-70 роках у СРСР неодноразово спалахували антиміліцейські бунти, інколи багатотисячні і досить криваві. Щоразу влада вдавалася до цілого комплексу силових заходів, внаслідок яких натовп розсіювали, а його лідерів віддавали під суд. Найстрашнішим для можновладців під час бунту є поява лідерів, здатних ввести рух протесту в організовані рамки. Бо лише в такому випадку стихійні дії набувають раціонального змісту і можуть призвести до позитивного результату.

А неорганізовані бунти заздалегідь приречені на поразку. Вони дозволяють випустити пару, що накопичувалася в суспільстві, без вибуху самого соціального котла. Під час таких бунтів обов’язково страждають невинні, що випадково опинилися у вирі народного гніву. При штурмі міліцейських дільниць можливе розграбування запасів зброї та боєприпасів, що там зберігаються. А захоплені автомати й пістолети потім опиняються в руках злочинців, і вилучити їх дуже непросто. Тим більше, що серед натовпу, який іде на штурм міліцейської дільниці, завжди є люди з тюремним минулим,  зустрічаються й рецидивісти. У них свої рахунки з «мусорами», і міліціянтам пощади від них чекати не доводиться.

Силове протистояння може спровокувати широкомасштабний вибух насильства і призвести навіть до кривавого конфлікту. Недарма фахівці попереджають про реальну небезпеку громадянської війни. Суспільство розколоте, між соціальними полюсами зростає взаємна ненависть. Несправедливий поділ колишньої загальнодержавної власності не дозволяє мільйонам звичайних українців визнати «священне право приватної власності», без чого справді стабільне і демократичне суспільство побудувати неможливо. А на міліцейських кийках владі сидіти незручно, як і на армійських штиках. Потрібні глибинні зміни. Та чи здатна влада на них?

Ігор БУРКУТ

Запис Час розплати настав спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Та ще більший скандал вибухнув наступного дня. Чиновники, вочевидь, усвідомивши, що припустилися не лише помилки, а й порушення чинного законодавства своїм перешкоджанням журналістській діяльності, скликали термінову прес-конференцію для тих, кого напередодні виставили. Та замість вибачень, які все-таки спробував висловити представник комісії від АП, перший заступник голови ОДА Георгій Галиць у присутності перевіряючого почав відверто паплюжити запрошених, не шкодуючи «епітетів». Цього разу журналісти самі покинули чиновників.

Чому журналістам було важливо бути присутніми на зустрічі з підприємцями, а не просто отримати коментарі пізніше? Тому що читач і глядач має право дізнаватися інформацію з першоджерел, а не прикрашену чи просто інтерпретовану на свій лад владою чи бізнесом. Нарада з підприємцями не була закритою, жодних рішень про це не приймалося, зустріч проходила у приміщенні суб’єкту владних повноважень, які згідно з п.2 ст. 25 Закону України «Про інформацію» журналіст має право безперешкодно відвідувати, як і відкриті заходи, що ними проводяться. Тож коли влада хотіла провести зустріч без свідків – значить, їй було що приховувати. З’явилися чутки, що на зустрічі йшлося не лише про бізнес. Але це тільки чутки, яких журналісти не можуть уже перевірити, оскільки їх не допустили на засідання.

Чому журналісти прийняли запрошення на прес-конференцію від влади наступного дня? Лише тому, що завдання журналіста – добути інформацію. Навіть не зважаючи на амбіції.

Прикро, що на присутності журналістів не наполягли учасники події – підприємці.  Дехто навіть навпаки – жестами підганяв до виходу. Вони по-різному пояснювали потім свою позицію. Одні вчили представників ЗМІ, як їм треба було поводитися в цій ситуації, інші вдавали, начебто не зрозуміли, що відбувається, треті у приватних розмовах зізнавалися, що їм соромно, але відмовлялися давати офіційні коментарі. За будь-яких пояснень, їм усім варто нагадати слова  Мартіна Нимюллера, сказані 1943 року: «Коли нацисти прийшли за комуністами, я мовчав, оскільки не був комуністом. Коли вони прийшли за євреями, я мовчав, оскільки не був євреєм. Коли вони стали знищувати профспілки, я мовчав, оскільки не був членом профспілок. Коли вони прийнялися за католиків, я мовчав, оскільки був протестантом. Коли вони прийшли за мною, вже не було кому сказати слово на мій захист».

Журналісти жорстко відреагували на хамство влади. Незаконно виставлені з наради кореспонденти написали скарги на дії чиновників до обласної та Генеральної прокуратури. Один з буковинських народних депутатів написав звернення до глави уряду Миколи Азарова з вимогою провести службове розслідування та вжити заходів до держслужбовця. Хоча сенсу скаржитися на владу – владі не так уже й багато, адже й сам Азаров не так давно дозволив собі вигнати журналістів із засідання уряду. Щоправда, пізніше вибачився. Та й якщо буковинський посадовець саме в присутності перевіряльників дозволяв собі випади на адресу журналістів на кшталт «ваш рівень нижче плінтуса» і «ви провокатори», то значить відчував підтримку.

Тож більше надій журналісти покладають на власну активність. Ситуацію оцінив голова обласної організації Національної спілки журналістів Юрій Терон. «Нас, журналістів, оцінює читач, слухач, глядач, – сказав керівник творчої спілки в інтерв’ю сайтові molbuk.ua. – Професійне оцінювання журналістиці повинні давати фахові компетентні люди. А влада мірками «плінтуса» нехай оцінить свою роботу: що у нас з дорогами, що з зарплатами, з робочими місцями. Наш обов’язок говорити людям правду, а не прислуговуватися владі. Такі висловлювання чиновника свідчать лише про рівень його культури».

Цього ж тижня в Чернівцях утворена міжредакційна первинна організація Незалежної медіа-профспілки України, яку очолив відомий в краї журналіст Вадим Пелех. ЗМІ мають намір покласти край хамству влади, як це вже було 2002 року, коли саме журналісти домоглися звільнення тодішнього голови ОДА Теофіла Бауера.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Свобода слова по-чернівецьки – це хамство влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

22 травня, середа

11:30

ауд. 33

факультет історії, політології та міжнародних відносин

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

м. Чернівці (вул. Кафедральна, 2)

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи. «Із архівів КГБ ми можемо довідатися про історію, яку понад 70 років приховували, зрозуміти місце нашої держави не тільки в історичному контексті, але й в сучасному політичному та економічному. Окрім, цього ці архіви відкривають великий пласт приватної історії родин репресованих в Україні окупаційними та тоталітарними режимами. Цілковите відкриття архівів КГБ і доступ до них дозволять утвердити демократичні цінності в українському суспільстві», — каже Ігор Дерев’яний.

Також на заході відбудеться презентація довідника «Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів» та нещодавно відкритого Електронного архіву українського визвольного руху http://avr.org.ua/.

Організатори заходу: Центр досліджень визвольного руху та Студентське наукове історичне товариство при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича в рамках проекту «Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:
history@cdvr.org.ua
тел./факс: +380 32 247-45-22, +380 63 628-68-69

Запис Публічна лекція у Чернівцях: «Про що розповідають архіви КГБ?» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За законом транспортні засоби придбаваються за договором купівлі-продажу, обміну, дарування або через відповідний автосалон на підставі довідок-фактур. Нині це єдиний загальноприйнятий спосіб відчуження і набуття права власності на автомобіль. Але часто люди намагаються зекономити на оформленні авта в органах ДАЇ, тому придбавають його за довіреністю. Проте при такій купівлі існує певний ризик: покупець передає кошти продавцю, продавець покупцю – нотаріально посвідчену довіреність на авто… Та насправді власником залишається особа, на якій зареєстрований автомобіль. У такий спосіб право власності не набувається, а лише набувається фактичне володіння ним. Тому особі, яка дала кошти за автомобіль, буде важко відстояти свої права, якщо автомобіль знаходиться під обтяженням (арешт, у заставі по кредиту банку тощо).

Купуючи авто, важливо взяти від продавця розписку про те, що він такого-то числа у якості оплати отримав стільки-то грошей за такий-то автомобіль, вказавши при цьому обов’язкові реквізити та перелік присутніх свідків від обох сторін. Суму бажано вказувати у національній валюті. Обов’язково візьміть всі реквізити від продавця – паспортні дані, адресу тощо. Якщо раптом хтось буде оскаржувати ваше право власності на авто, розписка може слугувати в якості доказу в суді.

До середини 2010 року в кожного була можливість придбати чи відчужити будь-який автомобіль через біржову угоду. Але нині, у зв’язку зі змінами у законодавстві, через товарну біржу можна продати тільки нове авто. Що ж робити, якщо автомобіль був куплений до внесення змін до Закону України «Про товарну біржу» через біржову угоду?

Так, на початку 2010 року Іван K. придбав автомобіль на Товарній біржі за суму 150 грн. й звичайно на момент купівлі не перевірив це авто на предмет обтяження в єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна. Через певний час з’ясувалося, що даний автомобіль перебував у заставі по кредиту в банку. Банк звернувся в суд, аби оскаржити правомірність переходу права власності до нового власника у зв’язку з тим, що попередній власник не сплатив кредит. В даній ситуації Іван K. в якості доказу надав суду копію біржової угоди (контракту) із визначенням ринкової вартості авта та письмову розписку від продавця із зазначенням дійсної вартості угоди, яка підтвердила взаєморозрахунок між сторонaми та відсутність з боку продавця до Івана K. будь-яких претензій майнового характеру. Таким чином, вищевказані обставини слугували вагомою підставою для прийняття судом позитивного рішення на користь Івана K.

Автомобіль потрібно обов’язково перевірити на предмет зареєстрованих обтяжень. І цей витяг треба зберігати протягом усього часу, поки володієте автом.

У випадку, якщо ви придбали автомобіль, на якому «висять» обтяження (наприклад, накладений арешт у зв’язку з борговими зобов’язаннями попереднього власника), ви маєте право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на ваш автомобіль. При цьому не варто забувати про такі важливі докази, як витяг з реєстру обтяжень рухомого майна, який підтверджує, що на момент купівлі автомобіль не перебував під обтяженням, договір купівлі-продажу, письмова розписка від продавця про отримання грошових коштів в якості оплати за авто, нотаріально-посвідчена довіреність від імені продавця.

Щоб уникнути в майбутньому проблем, купівлю-продаж автомобіля варто оформляти за нотаріально посвідченими договорами (купівля-продаж, дарування, обміну тощо). Адже, придбаваючи автомобіль за дорученням, власником залишається продавець. І якщо авто потрапляє в ДТП, чи нинішній власник просто порушує правила дорожнього руху, штрафи приходитимуть на адресу продавця. Не виключено, що може виникнути ситуація де продавець, який видав доручення, може навіть стати учасником судової чи кримінальної справи, де потім доводитиме, що авто вже продане та не належить йому.

Юридична фірма «КУЦАК & ПАРТНЕРИ»

Ваше право на захист!

Дзвоніть за телефоном (0372) 900-510.
Приходьте: м. Чернівці, вул. Головна,
122-А, бізнес-центр «Квадрат», офіс 216
Наш сайт: www.900-510.com
Свідоцтво державної реєстрації АОО №354063

Запис Купуєте авто – перевірте на предмет обтяження і візьміть розписку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не варто під зверненнями громадян розуміти тільки їхні скарги або клопотання.

Закон України «Про звернення громадян» покликаний забезпечити:

• можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами;

• вплив на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності;

• відстоювання своїх прав і законних інтересів.

• відновлення прав і законних інтересів у разі їх порушення.

Законом передбачено три форми звернення: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги.

Звертатися з пропозиціями (зауваженнями) треба у разі, якщо громадянин має намір порадити владі як краще організувати її діяльність, врегулювати певні суспільні відносини, вдосконалити правові основи цього регулювання тощо.

У разі порушення чинного законодавства або недоліків в роботі керівних органів установ, організацій, депутатів чи посадових осіб

– пишеться заява.

У разі, коли органи влади або посадові особи своїми діями чи бездіяльністю порушили права або законні інтереси громадянина, незаконно поклали на нього якісь обов’язки або притягнули до відповідальності, тоді особа звертається зі скаргою про поновлення прав і захист законних інтересів.

Звернення можна подавати як в письмовій, так і в усній формі під час особистого прийому громадян.

Пам’ятайте! Адресація звернення не до тієї посадової особи – не підстава для його відхилення.

Вимоги до оформлення звернення такі:

• треба вказати кому адресоване звернення;

• зазначити ваші дані: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, контактні телефони;

• треба зрозуміло викласти суть порушеного питання;

• поставити підпис та дату подання звернення.

Анонімні звернення розгляду не підлягають!

Запис Звернення громадян: пропозиції/зауваження, заяви, скарги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Торік в області сталися певні позитивні зрушення в економіці: обсяг реалізації промислової продукції зріс на 18,3%. Водночас на 11% впав обсяг її випуску. Це сталося тому, що Новодністровська ГЕС виробила лише 40% електроенергії від рівня 2010 року.

На початок 2012 року на Буковині працювало 4881 мале підприємство. За 2011 рік суб’єкти господарювання області сплатили до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів 266, 9 млн. грн. Створено 15781 нове робоче місце, що на 40% більше, ніж планувалося. Розмір заробітної плати в області зріс на 12,1% і складає в середньому 1986 грн. З 1800 діючих в області регуляторних актів 1600 (81%) були скасовані. Такі цифри озвучив на прес-конференції заступник голови Чернівецької ОДА Михайло Гайничеру.

За його словами, в області практично ліквідовано заборгованість по зарплаті: на 1 січня 2012 року вона складала 240 тис. грн.
На телефонну «гарячу лінію з питань підприємництва», яка працює на базі Чернівецького міського Центру захисту приватних підприємців та підприємств малого бізнесу, впродовж минулого року звернулося 4575 осіб. Найбільше питань стосувалися нового Податкового Кодексу, дозвільної системи.

Торкнувся Михайло Гайничеру і питання декриміналізації бізнесу. – Адже декриміналізація відповідальності за економічні правопорушення – реальне втілення європейських стандартів в українському законодавстві, – наголосив Михайло Гайничеру, коментуючи зміни у законодавстві щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності (вони набули чинності з 17 січня цього року). За цілу низку дій, за які раніше передбачалося ув’язнення, тепер можна сплатити штраф, але не менший від суми завданих збитків.

Запис Малий і середній бізнес Буковини – на рівні 20-22% спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Суб’єкти права власності на землю:

а) громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

– придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

– безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності;

– приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування тощо.

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

а) передачі їм земель державної власності;

б) примусового відчуження земельних ділянок у власників із мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

в) прийняття спадщини;

г) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Держава набуває права власності на землю у разі:

а) відчуження земельних ділянок у власників із мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

в) прийняття спадщини;

г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

ґ) конфіскації земельної ділянки.

Окрім права власності Земельний кодекс передбачає право користування, оренди, сервітуту та інші права стосовно землі.

Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Право оренди земельної делянки — відповідно до нової редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 2 жовтня 2003 р. – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об’єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом із насадженнями, спорудами, водоймищами, які знаходяться в ній, або без них. Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Оренда землі ґрунтується на відповідному договорі. Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Він підлягає обов’язковій державній реєстрації.

За оренду землі сплачується орендна плата, під якою розуміють платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Вона може справлятися в грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

При цьому орендодавець має право вимагати від орендаря:

– використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

– дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;

– своєчасного внесення орендної плати тощо. Орендар земельної ділянки має право:

– самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

– за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

– отримувати продукцію і доходи і т.д.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Він припиняється у випадках чітко визначених діючим законодавством. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Спори, пов’язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками), при цьому встановлюються такі земельні сервітути:

– право проходу та проїзду на велосипеді;

– право проїзду на транспортному засобі наявним шляхом;

– право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій тощо.

Запис Права та форми власності на землю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Як формується процедура участі громадян у місцевому самоврядуванні, в управлінні місцевої влади? Є виборці, є депутат, є рада. Виборці можуть ініціювати будь-яку дію через депутата, – розповідає Ігор БАБЮК, директор Буковинського центру виборчих технологій. – Депутат виносить це на раду і через певну процедуру рада затверджує. Те ж саме й коли рада формує нормативні акти, чи будь-яку дію в територіальній громаді.

У цивілізованій країні, перш ніж затвердити проект, влада виносить його на обговорення виборцям. А у нас, якщо зв’язка «депутат – рада» більш-менш працює: депутат бере участь в сесії, інформує про свою діяльність, сесія надає проекти рішень, депутат має право виносити свої проекти, може вносити зміни…

А от взаємодія «депутат – виборець» у нас виражені дуже слабо. Хоча закон про місцеве самоврядування чітко прописує форми, в яких громадяни можуть брати участь у місцевому самоврядуванні.

Тож, є кілька інструментів, якими люди можуть впливати на органи влади. Це місцевий референдум, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання, органи самоорганізації населення, звернення громадян.

У наступних числах «Версій» ми детальніше розповімо про кожен з цих інструментів.

Запис Уроки демократії – для свідомих громадян! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, згідно із чинним законодавством, зобов’язані забезпечити оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки.

У поточному році, – за словами старшого помічника прокурора Чернівецької області з питань захисту прав і свобод дітей Наталії БРЕСЛАВСЬКОЇ, – було оздоровлено лише 918 (57%) дітей-інвалідів, 19601 (76%) – з багатодітних та малозабезпечених сімей, 125 (77,6%) дітей працівників АПК і соціальної сфери села та 3234 (73,9%) дітей, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи. Однак жодна дитина із зазначених категорій у поточному році не була оздоровлена у «Молодій гвардії» та «Артеку».

– У цих же таборах під час літньої кампанії відпочило лише 41 дитей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. А це суперечить ст. 26 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» і є наслідком неналежної координації дій Управління (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, а також служб у справах дітей обласної та районних державних адміністрацій, – наголошує помічник прокурора.

За словами Наталії Бреславської, наповнюваність стаціонарних позаміських таборів під час оздоровчої кампанії цього року була досить низькою. А табір «Лісова казка», що в Новодністровську Сокирянського району, взагалі не оздоровлював дітей протягом останніх років.

Усі оздоровчі заклади нібито розпочали свою роботу з дозволу санепідслужби. Та водночас, прокурор Сторожинецького району встановив, що надання головним державним санітарним лікарем району дозволу на відкриття оздоровчо-виховного табору «Лунка» та оздоровчого табору «Вербиченька» відбулося за умов невідповідності закладів у повному обсязі вимогам санітарних норм. Із грубими порушеннями відкрився і дитячий оздоровчий табір «Калинка» у с. Ванчиківці Новоселицького району, де не було угод на вивіз твердих побутових відходів і стоків, не працювали морозильні камери для зберігання м’ясопродуктів, водопровідні та каналізаційні мережі у кімнаті для миття посуду.

Як бачимо, навіть жорсткі вимоги, які висувають закони, СЕС і відповідні комісії, не зупиняють певний безлад у сфері оздоровлення й відпочинку дітей. І далеко не всі керівники усвідомлюють відповідальність за їх здоров’я.

Запис «Молода гвардія» та «Артек» – не для бідних? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До категорії «одинока мати» належить:

1) жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;

2) вдова;

3) жінка яка виховує дитину без батька (в тому числі розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт одержання аліментів).

У разі звільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, а також ліквідацією, реорганізацією підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (тобто з підстав передбачених п.1 ст.40 КЗпП), слід дотримуватися порядку вивільнення працівників, визначеного ст.49-2 КЗпП.

Згідно з цим порядком власник або уповноважений ним орган повинен:

персонально попередити працівників про наступне вивільнення не пізніше ніж за 2 місяці;

одночасно з попередженням про звільнення запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (звільнення допускається лише, якщо не можливо перевести працівника за його згоди на іншу роботу в межах тієї самої особи (тобто у випадках, коли вивільнення працівників не пов’язано з ліквідацією юридичної особи);

інформувати державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їхньої професії, кваліфікації та розміру оплати праці.

Відповідно ліквідація дає право на вивільнення всіх працівників за п.1 ст.40 КЗпП.

Водночас відповідно до ч.3 ст.184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч.6 ст.179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органом не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Наразі допускається звільнення жінок, які мають дитину до трьох років з обов’язковим працевлаштуванням, але таку жінку треба перевести за її згоди на іншу роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість. У такому разі її буде звільнено за п.5 ст.36 КЗпП (припинення трудового договору у зв’язку з переведенням працівника за його згоди на інше підприємство, в установу, організацію).

Водночас не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов’язок із працевлаштування, якщо працівниці запропоновано роботу, від якої вона відмовилася з поважних причин (наприклад за станом здоров’я).

Олена ЗАГУЛ, головний спеціаліст ГУЮ в Чернівецькій області

Запис Гарантії щодо працевлаштування одиноких матерів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вона надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії, відповідно до Закону, за сімейними обставинами, станом здоров’я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Відстрочка від призову за сімейними обставинами надається призовникам за їхнім бажанням тоді, коли вони мають:

1) непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб – громадян України, зобов›язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

2) неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їхнього віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

3) одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають 2 чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття;

4) дитину віком до 3 років або старшу 3 років, яка виховується без матері у зв’язку з її смертю або за рішенням суду;

5) 2 і більше дітей;

6) дитину-інваліда;

7) дружину-інваліда;

8) вагітну дружину.

Відстрочка від призову може надаватися призовнику за його бажанням, якщо він є сиротою.

За наявності в сім’ї 2 і більше синів, один з яких проходить строкову військову службу, відстрочка від призову за сімейними обставинами може надаватися призовнику на час проходження строкової військової служби його братом.

Якщо призову підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їхнім бажанням з урахуванням пропозиції батьків.
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.

Відстрочка строком до 1 року надається призовникам, які визнані під час медичного догляду тимчасово непридатними до військової служби.

Відстрочка на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання (у разі досягнення ними 21-річного віку відстрочка втрачає силу); у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у т.ч. під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти; у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання; в інтернатурі, аспірантурі або докторнатурі з відривом або без відриву від виробництва.
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах іноземних держав.

Відстрочка для здобуття освіти надається один раз за період навчання.

Відстрочка для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку: педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, – на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, – на весь період їх роботи у сільській місцевості за фахом; випускникам професійно-технічних навчальних закладів за умови їх роботи за здобутою професією на підприємствах, в установах, організаціях державної або комунальної форм власності, – на 1 рік з дня закінчення навчального закладу; особам, які самостійно або разом з батьками ведуть фермерське господарство, – на строк не більше 1 року з моменту отримання для цієї діяльності земельної ділянки. Відстрочку також мають призовники, щодо яких провадиться дізнання чи досудове слідство або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, – до прийняття відповідного рішення.

У випадках, не передбачених Законом, відстрочка також може бути надана призовникам згідно з рішенням призовної комісії Автономної республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.

Призовники, яким надано відстрочку, зобов’язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їхнє право на відстрочку.

Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених ст.ст. 17 та 18 Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються ті громадяни України, які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час; які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку; які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт; яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Аліна ГРУБЛЯК, провідний спеціаліст Головного управління юстиції у Чернівецькій області

Запис Підстави надання відстрочки від призову на строкову військову службу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

1. Визначення працівників, які підлягають звільненню.

На підставі змін, що передбачаються в штатному розписі, визначаються конкретні працівники, які підлягають звільненню. Зрозуміло, що право залишитися на роботі надається працівникам з вищими кваліфікацією та продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці й кваліфікації перевага надається наступним категоріям працівників:

1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, у сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;

3) працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві, в установі, організації;

4) тим, хто навчається у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни й особам, на яких поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам із числа депортованих з України – протягом п’яти років із часу повернення на постійне місце проживання в Україну;

9) колишнім військовослужбовцям строкової служби й особам, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років із дня звільнення їх зі служби.

Перелік категорій працівників, не є вичерпним. Наприклад, переважне право залишитися на роботі надається також:

1) дітям війни (відповідно до ст. 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»);

2) особам, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (відповідно до ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);

3) членам сімей військовослужбовців строкової служби (відповідно до ст. 18 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відзначимо, що є працівники, яких не можна звільнити при скороченні штату.

Зокрема, неможливе звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років – якщо дитина потребує домашнього догляду відповідно до медичного висновку), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Цей строк не підлягає продовженню при знаходженні працівника у відпустці або на період тимчасової непрацездатності.

Одночасно з попередженням про звільнення працівнику пропонується робота за відповідною професією, і тільки за відсутності такої роботи – інша робота, яка є на підприємстві. Тобто працівнику необхідно пропонувати не тільки роботу за його спеціальністю, але й іншу вакантну посаду, нижчу за рангом, або нижче оплачувану роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду роботи й стану здоров’я.

Не пізніше ніж за два місяці до звільнення працівників підприємство направляє до Державної служби зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників. Цей звіт містить наступні дані: прізвище, ім’я й по батькові працівника; назву (код) професії; кваліфікаційний рівень; заробітна плата; дата підвищення кваліфікації; рівень освіти; дата й номер наказу про попередження про заплановане звільнення; запланована дата звільнення. У десятиденний строк після звільнення працівників до Державної служби зайнятості направляється звіт про фактичне звільнення працівників.

Працівник може бути звільнений лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки) допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (об’єднання профспілок). Рішення профспілки про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. Якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, працівника можна звільнити без згоди профспілки. Працівник може бути звільнений не пізніше ніж через один місяць з дня одержання згоди профспілки.

При звільненні працівнику виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середньомісячного заробітку. При цьому колективним договором на підприємстві може бути передбачений більший розмір вихідної допомоги. Працівники, які були звільнені у зв’язку зі скороченням штату, протягом одного року мають право на укладення трудового договору у випадку повторного прийняття на роботу, якщо підприємство провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Запис Скорочення працівників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Загалом ступінь інформованості підприємців області з нормативно-правового забезпечення є незадовільним. Підприємці часто навіть не підозрюють про існування дозвільних офісів і «єдиних вікон». Такі дані власного опитування підприємців оприлюднила Чернівецька обласна громадська організація «Буковинська агенція регіонального розвитку». Зокрема, у рамках проекту «Аналіз забезпечення та захист прав громадян на здійснення підприємницької діяльності у Чернівецькій області» було опитано 100 підприємців з міста, та ще 100 – з районів області.

Серед інших цікавих результатів опитування – факт того, що, як з’ясувалося, влада у більшості випадків у роботу підприємців не втручається. Проте жодних проблем з оформленням реєстраційних і дозвільних документів не мали 33,45% опитаних. 10% вказали на проблеми з терміном дії дозвільних документів, 9% – на те, що сума оплати за їх отримання не відповідала нормам. На порушення терміну видачі дозвільних документів поскаржилися 13% опитаних.

Щодо корупції, то з одного боку дослідження виявило, що, нібито, «рівень зловживань з боку представників органів державної влади щодо суб’єктів підприємницької діяльності є нижчим, ніж усередньому в Україні». Наприклад, лише 39% підприємців вважають, що наявність хабарництва у діяльності підприємств при взаємодії з державними органами присутнє. Проте…

– Були випадки, коли люди, доходячи до питання про корупцію, зупинялися і казали: «Ми не будемо відповідати в жодному форматі на це питання, вибачте», – розповів Олексій Грушко, керівник проекту під час прес-конференції у чернівецькому прес-клубі.

– І це при тому, що опитування здійснювалося на анонімній основі. Тобто, неможливо було ідентифікувати особу, а все одно люди боялися відповідати на питання анкети, – додає Микола Ляхович, голова громадської організації. – І таких людей було більше 30% відсотків…

Запис Понад 90% буковинських підприємців не читали Податкового кодексу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Та 9 травня вступив у силу закон України «Про доступ до публічної інформації». І все змінилося. Тепер кожен громадянин має право спитати владу і отримати вичерпну та правдиву відповідь на своє запитання.

Журналіст, приміром, може дізнатися, які соціальні програми фінансуються з бюджету міста чи області. Підприємець – коли і на яких засадах буде проводитись той чи інший державний тендер. Робітник поцікавиться, чи планується ремонт дороги на його вулиці і скільки на це передбачено коштів? Лікар захоче дізнатися, скільки виділено на профілактику грипу в цьому році, і що з цих грошей отримає його лікарня. А військовий захоче побачити генеральний план забудови міста, щоби знати, чи передбачене в ньому житло для сімей військовослужбовців? Викладач розбиратиметься з послугами ЖРЕПу та тарифами на житлово-комунальні платежі. А селянин запитає, кому насправді належить земля в його селі і коли сільрада розгляне питання про приватизацію його ділянки!

У влади є 5 днів, щоби відповісти на запит. Час пішов!

Оскільки українці – народ роботящий, то, сподіватимемося, що і чиновники наші встигатимуть оперативно відповідати.

Запис Запитай владу про те, що тебе хвилює!На відповідь їй дається 5 днів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

2005 року в Аліси Миколаївни Степанської помер чоловік. Вона залишилась самотньою в будинку, де крім «лампочки Ілліча» не було інших благ цивілізації – ні води, ні каналізації. Стіни будівлі – тонкі, в одну цеглину, тож жінка взимку замерзала. Щоб якось виживати, їй доводилося продавати бузок на квітковому ринку, що на проспекті Незалежності. Адже невеличкої пенсії не вистачало. Там до неї кілька років тому зі співчуттями та пропозицією допомоги і підійшла пані Марія Антонюк…

«Допомога», звісно ж, виявилась не заради «спасибі». Жінки уклали договір довічного утримання (догляду), за яким після смерті Аліси Миколаївни у власність пані Марії переходив будинок бабусі на вулиці Бережанській.
Отож, за домовленістю, пані Марія зобов’язалася провести в будинок воду, каналізацію, встановити душову кабінку, щомісяця надавати бабусі матеріальне забезпечення з утримання (харчування, одяг, необхідний догляд, забезпечення ліками). Також пані Марія пообіцяла старенькій утеплити стіни будівлі.

– Головні пункти угоди вона із сином виконали, – каже Аліса Миколаївна, – проте абияк, нашвидкуруч, із найдешевших матеріалів. Душову кабінку та унітаз розмістили прямо в кухні! Над унітазом підвісили бойлер, але стіна тріснула, і він запросто може зірватися і прибити мене, коли я сидітиму на унітазі! Застелили підлогу в кухні ламінатом, підштукатурили зовні, побілили всередині, проте утеплювати стіни Марія відмовилася. Проте це ще не найгірше…

Угоду ми уклали два роки тому, але від березня минулого року «моя доглядачка» тут майже не з’являлася. Лише кілька разів приходила і запитувала, чому не беру на квартиру людей? Вона хотіла продати мене! Разом з хатою, за чотири тисячі доларів! До мене вже приходили чоловік п’ятдесят… Марія довела мене до двох інсультів, після другого інсульту в мене відмовила нога, і я не могла ходити…

– Одного разу ми помітили бабу Аллу (так сусіди називають Алісу Миколаївну, – авт.) у вікні, – розповів сусід жінки Юрій Тарновецький. – Вона стукала в шибку і кликала до себе. З’ясувалося, що бабуся хвора: через запалення ніг не може ходити, їжі вдома – катма, скаржилася, що вже 5 днів нічого не їла. А в хаті було дуже холодно. У неї був інфаркт, проте його не засвідчили, бо бабуся боялася викликати лікаря. Їй було соромно, що вона така брудна, до того ж боялася, що опікунка запроторить її до психлікарні…

Якось до Аліси Миколаївни заходила пані, яка через оголошення в газеті приходила сюди купувати будинок з бабусею. Вона перейнялася співчуттям до старенької, і запропонувала їй нібито хорошого адвоката з міста. Сусіди бабусі погодилися свідчити. Адвокат запевняв, що бабуся виграє суд, і угоду буде скасовано. Проте далі розпочалися дивні речі…

Свідчення сусідів і самої Аліси Миколаївни видалися судді не такими переконливими, як пані Марії та її сина, який і здійснював ремонт у помешканні бабусі…

– Я сама чула, як син Васька звертався до Марії: «Мамо, як-небудь будемо робити. Ми так зробимо, щоби закрити їй очі, хіба вона довго протягне? А там будемо бачити…» – каже інша сусідка бабусі Лідія Ліщук. – Я казала це на суді, проте ні мене, ні інших свідків ніхто не хотів слухати.

Коли суддя прийшла до хати Аліси подивитися, чи справді їй зробили ремонти, то власноруч вигнала мене звідтіля на вулицю! За гроші у нас сьогодні все робиться. Зараз правду ніхто не любить. А ми хочемо правди, ми – старі люди, діти війни, хто дав право знущатися над нами, живими людьми?!

Отож, суд Аліса Миколаївна програла. Коли ж її адвокат подавав справу в апеляційний суд, той видав постанову «не прийняти», адже доручення баби Алли на його ім’я виявилося простроченим. Цікаво, як міг адвокат прогледіти «таку дрібницю»? А тим часом, як запевнили бабусю, відведений термін на подання до апеляційного суду збіг.

Щоби розібратися у «юридичних тонкощах», Аліса Миколаївна разом із сусідами вирушила на прийом до голови Чернівецької облдержадміністрації Михайла Папієва.

– Записалися на прийом, потрапили до юриста, а той каже, що термін не втрачений. І бабусю направили до адвокатської контори на вулиці Франка, 17, – розповідає Юрій Тарновецький. – Пішли бабусі туди, показали папірець – направлення з облдержадміністрації. Проте, жінка у приймальні сказала їм, що потрібного адвоката тут немає, і нібито їх «не туди направили».

Розгублені бабусі вийшли з приміщення, тоді вже всередину зайшов я, попросив письмову відповідь. Натомість на мене одразу почали підвищувати голос, зрештою, жінок попросили зачекати. Вони чекали до самого вечора, їм навіть не дозволили в туалет сходити, довелося йти аж на Соборну площу. І це в такому віці! А наступного дня Алісу Миколаївну повідомили, що термін якраз вийшов, і запропонували звернутися через півроку…

– Та я помру через півроку, не дочекаюся! – вигукує старенька.

– Вона останнім часом постійно повторює, що коли б знала де придбати «лимонку» (гранату, а не фрукт, – авт.), то підірвала б себе у будинку, – зітхає пан Юрій. – Звісно, усі сусіди хвилюються за самотню літню сусідку…
А вона, між іншим, налаштована рішуче. Схоже, несправедлива феміда та неспроможність місцевої влади захистити стареньких помалу перетворить наших пенсіонерів на «домашніх терористів». Хоча вони й не вимагають бозна-чого – трішечки б уваги їм та звичайної людяності…

Запис Продам будинок з бабусею, недорого! спершу з'явиться на Медіа-Версії.