У виданні «Сегодня» триває проект з моніторингу цін на головні продукти – «Обід українця». Відстежуються ціни на продукти для 5 традиційних страв. Це борщ, бутерброд із салом, овочевий салат, вареники із грибами та картоплею, узвар. А фахівці Української аграрної конфедерації (УАК) за відомостями Держстату підрахували, скільки це вартує та як змінилися ціни за три весіння місяці. З’ясувалося, що в цілому наш обід подешевшав… на понад 3 грн, хоча за рік подорожчав на 11%, що приблизно відповідає індексові інфляції. Піднялася ціна на 4 з п’яти зазначених страв. Головна причина в тому, що як за весну, так і за рік, подорожчав борщевий набір. 

За рік ціна капусти підскочила на 43,1%, картоплі – на 78%, моркви – на 12%, буряку – на 62,3%, цибулі — на 146%. За весну капуста подорожчала на 37,7%, картопля – на 80,75%, морква – на 91,77%, а буряк – на 107,93%. Найдорожчою стравою залишається український борщ – 10,11 грн порція – який три месяці тому можна було приготовати на 1 грн (-9,7%) дешевше. Ще одна традицийна страва – вареники – за весну набрала в ціні на 8,5%, теперь порція обходиться майже в 7 грн. Среди інгредіентів, окрім картоплі, подорожало борошно (+10,4%) и гриби (+1,5%).

Натомість вартість салату зі свіжих овочів тішить. Нині порція вітамінів обійдеться у 9,75 грн – на 34% менше, ніж наприкінці зими, перш за все через зниження ціни огірків до 24 грн/кг і помідорів до 37 грн/кг. Та, порівняно із минулим роком, ціна страви на 7% вища: за рік огірки подорожчали на 54%, помідори на 29%, вартість зелені знизилася на 21%. Є тенденція до зниження ціни на соняшникову олію, дешевшають і яйця, що пов’язане із загальним зростанням виробництва, коливань додає сезонність.

Ще трохи знизиться вартість яєць, а от сподіватися, що подешевшають м’ясо й молокопродукти, не доводиться.  

Запис У що обійдеться цього літа обід українця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У квітні подорожчали 77% соціальних продуктів. Лідером подорожчання стала капуста. Додала 43,3% до ціни.

Цибуля зросла на 29,7%, буряк – 16,7%, морква – 14,9%. Пшоно додало 14,8%, передає Держстат.

“Коли ціна на овочі в Україні була значно нижче за європейську, то коливання вартості було пов’язано з декількома причинами, головною серед яких було розподілення попиту та пропозиції. Коли ціна на вітчизняні продукти зросла до рівня країн ЄС і перевищила їх, а коливання цін стало ще більш значним, це означає, що в країні зруйновані цивілізовані відносини між державою, виробником, торгівцем і споживачем. Їх необхідно будувати, як це відбудовано в Європі”, – пояснює у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Від 0,4% до 4,1% подорожчали м’ясні продукти. Свинина зросла на 4,1%, ковбаса – 1,4%, філе куряче та морожена риба – 0,8%, яловичина – 0,7%, куряча тушка – 0,2%.

Хліб зріс у ціні від 0,8% до 1,3%. Білий із борошна вищого сорту додав 1,3%, із борошна першого сорту та житній хліб – 1,1%, батон – 0,8%.

Молоко подорожчало на 0,4%, масло – 0,5%, кисломолочний сир – 0,7%, а сметана – 1%.

На 4,9% зросла вартість картоплі. На 0,8% – ячної крупи, 0,9% – борошна, 1,1% – макаронів. Манка подорожчала на 2,8%.

Найбільше у квітні подешевшали яйця – 11%, рис – 1,3%, сало – 1,2%, цукор – 0,7%, гречка – 0,6%.

Фактично за місяць не змінилися в ціні яблука та соняшникова олія.

“За результатами квітня, інфляція у річному вимірі зросла до 8,8%. У травні ми побачимо сповільнення споживчої інфляції, яка ще більше знизиться у червні. Однак, за результатами 2019-го, як і прогнозувала Асоціація постачальників торговельних мереж наприкінці минулого року, вона становить від 8 до 9%. Що практично співпадає з уточненими прогнозами уряду”, – пояснює Олексій Дорошенко.

Запис “Золоті” харчі: У квітні подорожчали 77% соціальних продуктів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Експерти з дієтології склали список із 7 продуктів, що є головними джерелами необхідного для нормального функціонування організму людини білка. Лікарі рекомендують звернути увагу на такі продукти, адже вони є чудовою альтернативою м’ясу. У щоденному раціоні людини білка має бути не менше за 10%. Однак є низка причин, через яку люди тимчасово чи зовсім відмовляються від багатого на ці речовини м’яса. Альтернативою можуть стати, до прикладу, бобові, які легко засвоюються організмом і містять дуже мало жирів. Найбільш високий вміст білка в чечевиці, а також у квасолі та нуті.

Насіння гарбуза, кунжуту або соняху, окрім білка, містять багато корисних жирних кислот, але не варто забувати про міру в їхньому споживанні.

Чудовою альтернативою м’ясу експерти вважають горіхи – кеш’ю, волоські, фундук, мигдаль. Їх можна споживати й людям із цукровим діабетом, адже в них низький вміст цукрів. Багаті на білки й деякі крупи, скажімо, гречка, кускус і булгур (останні дві – оброблені особливим чином пшениця або пшоно).

Експерти вважають корисними й зелені овочі та фрукти: горошок, авокадо, шпинат, броколі, спаржу, в них білка більше, ніж у рослинних продуктах іншого кольору. Варто звернути також увагу на сою та соєві продукти, водорості – норі та спіруліну, – пише Hronika.info

Запис І м’ясо можна пропустити… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У березні подорожчали 81% соціальних продуктів. Щоправда порівняно з лютим дешевшими стали більшість овочів борщового набору.

“Цибуля подешевшала на 7,5%, буряк – на 6,1%, морква – на 2,2% і картопля – на 1,4%. На 2,1% впала ціна за десяток курячих яєць і на 0,3% – кілограм цукру”, – написав у Facebook директор асоціації торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Найбільше у березні подорожчала капуста – 24,9%. На 2,5% зріс в ціні житній хліб. Пшеничний залежно від сорту борошна додав від 1,7% до 2,2%. Батон – 1,9%.

“Молочні продукти подорожчали від 0,3% до 1,2%. Сметана додала 1,2%, молоко та вершкове масло – 0,5%, а кисломолочний сир – 0,3%. Уся бакалія впевнено дорожчала, крім цукру. Він подешевшав на 0,3%. Рис в ціні не змінився. Олія додала 0,2%, манка – 3%, борошно – 0,4%, макарони – 0,8%, гречка – 1,1%, ячна крупа – 1,3%, пшоно – 4,2%”, – додав експерт.

М’ясо подорожчало від 0,2% до 1,3%. Ковбаси додали 1,3%, морожена риба – 1,2%, свинина – 1,1%, філе курятини – 0,9%, яловичина – 0,7%, тушка куряча – 0,3% і сало – 0,2%. Водночас у лютому ціна падала.

Запис У березні подорожчали 81% соціальних продуктів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Протягом року ціни найбільше зросли на овочі, хліб і м’ясо.

“За рік овочі побили всі цінові рекорди. У розпал сезону Україна ввезла їх із Казахстану, Хорватії, Сербії, Білорусі, Єгипту, Південно-Африканської республіки. Бо ціни на вітчизняні овочі борщового набору зашкалювали. Окремі подорожчали на 100 відсотків”, – розповів директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

Лідерами подорожчання стали цибуля і морква. У червні кілограм моркви коштував 35 грн. Зараз ціна опустилася. Відчутно подорожчала цибуля. Торік за кілограм платили 3,5 грн. Зараз – понад 15. До кінця року ще 10% додасть до ціни картопля. З початку серпня вона вже подорожчала на 15-20%.

“Щодо хлібу, то дорожчав переважно найдешевший – соціальний. Були місяці, коли вартість зростала на 2-3 відсотки, а хліб із борошна вищого ґатунку, навпаки, продавали дешевше. Загалом хліб подорожчав на 30 відсотків. Сьогодні кілограм коштує в середньому 18 гривень”, – каже експерт.

За його словами, протягом року поступово дорожчали яловичина і свинина. З курятиною все відбувалося досить непрозоро. Один великий гравець зробив так, що курятина у нас вже коштує фактично, як свинина.

“Протилежна ситуація з салом. Торік у столиці найдешевше коштувало 100 гривень за кілограм. У середньому ціна в Україні за кілограм становила 120-130 гривень. Польща пропонувала купувати кілограм по 25 гривень. Тому ціна на сало цього року була перш за все обґрунтованою за рахунок конкуренції з іноземними виробниками”, – додає Олексій Дорошенко.

Запис Які продукти найбільше подорожчали у 2018-му році спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вечеря – один з головних прийомів їжі. Саме тому значною помилкою є пропускати її  чи їсти на вечерю шкідливі продукти, повідомляє ukrhealth.

Звісно, вечеря має бути легшою, ніж денні прийоми їжі. По-перше, слід пам’ятати про те, що вечеря відіграє ключову роль у багатьох процессах, які запускаються в нашому організмі під час сну. Від них залежить, якою буде наша фізична та розумова активність  наступного дня.

На жаль, багато хто з нас не вміє правильно вибирати, що з’їсти на вечерю. Через це організм часто буває перевантаженим і в майбутньому це може призвести до різних хвороб. Тож варто знати, які саме продукти не слід їсти на вечерю.

Паста (макарони). Йдеться зовсім не про те, щоби повністю виключати пасту зі свого раціону. Річ у тім, що така їжа є важливим джерелом вуглеводів. Тож паста чудово пасує до обіду, допомагаючи нам залишатися активними і енергійними.

Але в макаронах досить багато калорій, тож паста на вечерю може спричинити погладшання й порушення метаболізму.

Морозиво. Хочеться морозива замість вечері? Бажаєте заспокоїти ним нічний голод? Але це не найкраще рішення: морозиво містить багато насичених жирів, цукрів і смакових добавок, тож здатне впливати на нашу вагу і якість нічного відпочинку. Воно може спричинити здуття живота й розлади в роботі нервової системи. А в декого морозиво провокує кислотний рефлюкс – відрижку. Через морозиво підвищується також рівень цукру в крові.

Сири.  Як самі сири, так і страви з них не слід споживати на вечерю або перекушуючи перед сном: вони здатні спричиняти важкість у шлунку і труднощі зі сном. По-перше, в сирах міститься тирамін, який може знижувати вироблення гормонів, що регулюють наш сон. По-друге, наш організм важко перетравлює жири, які містяться в сирах, що може спричинити запалення в шлунку.

Гострі спеції. Вони додають особливі нотки нашим стравам. Але їх краще споживати в інші години, тільки не на вечерю, бо вони подразнюють слизову оболонку шлунка, через що виникають печія й проблеми з травленням.

Цвітна капуста. Цей корисний і низькокалорійний продукт не рекомендується їсти на вечерю, бо цвітна капуста збільшує газоутворення, спричиняє важкість у животі, яка заважає спати.

Чорний шоколад. Незважаючи на значну кількість жирів і калорій, чорний шоколад відносять до корисної їжі. Його рекомендують для підвищення настрою й розумових здібностей. Однак навіть помірна порція цих солодких ласощів перед сном може спричинити для нас багато проблем. Адже шоколад містить речовини, які стимулюють нервову систему, завдяки чому наш мозок залишається активним. Тож краще не їсти шоколаду перед сном

Червоне м’ясо і ковбаси. Їх узагалі варто споживати у помірних кількостях будь-якої пори, бо тут міститься багато насичених жирів і хімічних добавок і такі продукти навряд чи можна віднести до здорового харчування. Протеїни в їхньому складі спричиняють розлади травлення і здатні порушувати сон.

Запис Науковці назвали сім продуктів, які не варто їсти на вечерю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гіподинамія. Сучасні люди тривалий час перебувають сидячи: за комп’ютерами, на робочих місцях, у транспорті чи власній автівці. Медики ж рекомендують сидіти не більше години поспіль: в ідеалі потрібно підводитися й розминатися щопівгодини. Та більшість такими рекомендаціями нехтує. А це серйозний чинник розвитку онкозахворювань легень, кишечнику, молочної та передміхурової залоз, повідомляють «Новости Ю».

Забагато м’яса й сиру в раціоні. Ці продукти містять багато тваринного білка – а в ньому гормони, здатні активувати ракові клітини.

Приготування їжі на газу науковці так само відносять до низки шкідливих для людини звичок.  У повітря потрапляє висока доза окису вуглецю, двоокису азоту й формальдегіду – речовин, які отруюють організм при курінні тютюну.

Нестача сну завершує четвірку небезпечних звичок. Науковці з Університету Чикаго довели, що хронічне недосипання збільшує агресію раку  й пригнічує імунну реакцію організму.

Запис Чотири найстрашніші звички людей спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Два летальні випадки сталися у серпні. Загалом від початку року в Україні зареєстровано 72 випадки ботулізму, внаслідок яких постраждало 80 осіб, 7 із них померли, повідомляє прес-служба МОЗ.

Центр громадського здоров’я МОЗ України закликав громадян не споживати в’ялену, солону та консервовану рибу, консерви або вироби з м’яса, якщо вони не проходили термічної обробки перед вживанням. Ботулізм – це тяжке харчове отруєння, зумовлене споживанням продуктів, що містять ботулотоксини. Збудник хвороби розмножується без доступу кисню за неправильних умов зберігання чи транспортування продуктів харчування.

Запис Ботулізм наступає: В Україні від початку року померло від нього семеро людей спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Курятина поки стабільно тримається в ціні, але всі інші види м’яса тільки ростуть. Так, наприклад, ціна на свинину підвищилася на 10 відсотків, а на яловичину на всі 16 відсотків, повідомляє Сегодня.

Директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко каже: курятини зараз надлишок, тому її вартість не піднімають.

“Необхідно розраховувати, що у нас і свинина, і яловичина – вони імпортуються. Тобто ми власної маємо трохи менше половини. Втім, липень був найстабільнішим місяцем за цінами на м’ясо. Далі – тільки подорожчання. До кінця року в будь-якому випадку свинина “дасть” ще відсотків п’ять, а яловичина відсотків сім”, – зазначив Олексій Дорошенко.

Як свідчать дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі, з початку 2018 року найбільш відчутно стало подорожчання яловичини. Тепер кілограм цього виду м’яса коштує в середньому 130 гривень, що на 16,4% більше, ніж було на початку року. Вартість свинини для українців піднялася на 10%. На ринку за кілограм цього м’яса просять близько 110 гривень.

Запис Експерти прогнозують подорожчання м’яса вже у вересні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Cередньостатистичний українець споживає за рік 19-20 кг свинини. Для порівняння, у розвинених країнах ЄС (Австрія, Чехія, Франція, Данія) цей показник становить 40 кг. Про це в інтерв’ю ГолосUA розповів Артур Лоза, голова Асоціації свинарів України (АСУ).

Причиною невисокого споживання експерт називає низьку купівельну спроможність українців: «Не всі можуть купити. Свинина в Україні зараз перебуває в категорії делікатесного продукту», – додає Лоза.

Він розповідає: якщо раніше в Україні налічувалося 21 млн голів свиней, то нині – трохи більше за 6 млн, тобто в 3,5 разу менше. Останніми роками нанівець зійшло  племінне свинарство, тварин для розведення доводиться завозити з-за кордону.

Та й не тільки для розведення. Україна активно нарощує імпорт охолодженої та мороженої свинини для споживання. До прикладу, за січень-травень 2018-го імпортовано 5,2 тис. тонн м’яса проти 1,9 тис т за аналогічний період минулого року.  Закупівлі здійснюються навіть у Бельгії та Нідерландах, причому європейська свинина обходиться українцям дешевше, ніж своя.

Запис Сало в шоколаді? Свинина стала для українців делікатесом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Є продукти, які ми охоче споживаємо, бо смачні. Та варто буди обачними: не всі улюблені страви можна їсти щоденно. Від деяких більше шкоди, ніж користі. Фахівці American Institute for Cancer Research (Американського інституту дослідження раку) склали список харчів, які не варто їсти щодня.

М’ясо очолило цей рейтинг. Котлети, гуляш, рагу, м’ясні супи  й багато іншого – зі свинини, яловичини, баранини – можуть значно підвищити ризик виникнення злоякісних утворень у шлунку і кишечнику, якщо вживати це щодня. Щоби перетравити м’ясо, організму треба 6-8 годин, а те, що не встигає перетравитися, починає гнити, в результаті виділяється метан, який руйнує вітамін В3, а без нього перестає виконувати свої функції інсулін: цукор у крові не перетворюється на глікоген, зростає ризик виникнення цукрового діабету.

Можна їсти не більше 50 грамів м’яса на грилі в тиждень, щоб не заподіяти шкоди організму.

Добавки у ковбасних виробах, зокрема нітрат натрію, загрожують нетравленням шлунка й можуть спровокувати діабет, гіпертонію, ішемічну хворобу серця, подагру й рак.

У ВООЗ зазначають, що шкоду для організму від ковбасних виробів можна прирівняти зі шкодою від куріння і надмірного вживання алкоголю.

Яйця на сніданок – джерело білка та вітамінів А, К, Д, мінералів, зокрема кальцію, натрію, заліза, фосфору, калію, теж не варто споживати щодня.  Яєчний жовток містить величезну кількість холестерину, що підвищує ризик атеросклерозу судин.

Картоплю смажену – свято для гурманів – теж не варто часто споживати: велика кількість олії завдає нищівного удару по печінці та підшлунковій залозі.

А картопляне пюре через вміст вершкового масла та молока підвищує вміст цукру у крові. А ще картопля сприяє набору ваги.

Ватрушки, булочки, печиво та інша здоба взагалі не мають  корисних компонентів. Вони збільшують ризик розвитку цукрового діабету і серцево-судинних захворювань.

Запис Здорове харчування: їжа не на щодень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Науковці з Оксфорда дійшли висновку, що вегетаріанство може бути не таким корисним, як припускали раніше. Досліджено, що споживання лише рослинної їжі призводить до втрати маси головного мозку, тож цілком виключати  м’ясо й рибу фахівці не радять.

Оксфордські дослідники кажуть, що відсутність у раціоні таких продуктів, як м’ясо (надто – печінка), молоко й риба призводить до нестачі в організмі деяких украй важливих речовин і вітамінів. Одним із найсерйозніших недоліків фахівці називають нестачу вітаміну В12 – тваринного походження. Це призводить до анемії й пошкоджень у центральній нервовій системі.

Частково нестачу В12 компенсує дріжджовий екстракт, який можна додавати до багатьох вегетаріанських страв.

Таких висновків медики дійшли після постійного спостереження за понад сотнею пацієнтів у віці від 16 до 87 років. Дослідники зазначають, що особливо помітними є відмінності в пацієнтів-вегетаріанців старшої групи – від 61 до 87 років, а саме: зниження мозкової активності, погіршення пам’яті. Дослідження на томографі фіксують також зниження маси та об’ємів головного мозку.

Британські фахівці зазначають, що деяких пацієнтів вони спостерігали протягом 5 років  і можуть наголошувати, що відмова від тваринної їжі негативно відбивається на роботі головного мозку, а у найбільш екстремальних випадках призводить до порушень його функцій.

Запис Вегетаріанство небезпечне для мозку. Наслідки незворотні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Осіннє подорожчання основних продуктів харчування – в самому розпалі. За даними Держслужби статистики, останніми місяцями ціна на багато популярні продукти зросла на 20-25% і більше, а яйця подорожчали майже вдвічі. Водночас подешевшали, наприклад, цукор, борщовий набір і гречка. Де і які продукти дешевше по Україні (див. інфографіку) і якими будуть ціни до кінця року – проноз експертів.

Як видно з інфографіки, за два літніх і два осінніх місяці проявилися два тренди – подорожчання м’ясо-молочної продукції, в тому числі яєць, і здешевлення овочів і бакалії, крім борошна, яке незначно подорожчало.

За кількістю позицій найдорожчих продуктів лідирує Донецька область, де найвищі ціни на картоплю, овочі, борошно, гречану крупу. Найдорожче м’ясо і ковбаса – в Чернівецькій області, що займає одне з останніх місць за рівнем зарплат. Там м’ясо подорожчало за 4 минулих місяці більше, ніж в будь-якому іншому регіоні країни – на 23%, або на 22 грн/кг. З регіонів в Запорізькій області тепер найдорожча варена ковбаса – майже по 87 грн/кг (+25%, або 17 грн), дорожче варенка варто тільки в Києві – 88 грн/кг.

Найбільший набір дешевих продуктів – на Хмельниччині, це яйця, картопля, цукор, хоча ціни на ці продукти там найнижче на 30-50 коп. /кг порівняно з іншими областями. Київ може похвалитися найдешевшою гречкою – всього по 18,17 грн/кг (-5,97 грн / кг або на 33%). До речі, рік тому в столиці кіло гречки коштувало 38 (!)грн/кг, це був рекорд.

Інфляція і зарплати

За даними Держстатистики, ціни на м’ясо, молоко, ковбасу і яйця в рази випередили інфляцію за червень-жовтень (інфляцію в жовтні економісти оцінюють в 1,5%, офіційних даних поки немає), яка становитиме близько 5% за цей період.

При цьому середня зарплата по країні за червень-вересень не зросла, а навпаки, трохи знизилася – з 7360 до 7351 грн. Тобто всі продукти, крім овочів, гречки і цукру, стали менш доступні: на одну зарплату їх зараз можна купити менше, ніж в червні.

Експерти

Аналітики продовольчого ринку впевнені, що ціни на продукти до кінця року у нас продовжать зростати, хоча і повільніше, ніж раніше. За словами директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, овочі подорожчають, бо на них закінчився “низький” сезон, яйця і молочка – в зв’язку з осіннім зниженням надоїв і несучості курей, при цьому попит на ці продукти однаковий в усі пори року, м’ясо і ковбаса – через корми, що подорожчали.

“Ціни на м’ясо, ковбаси не вищого сорту і сири стримуватимуть попит населення, тому зростання в десятки відсотків до кінця року не очікується, – говорить Дорошенко. – Крім того, імпортні тверді сири вже дешевші за українські. А ось з-за дефіциту вітчизняних овочів і зростання з січня цін на імпортний борщовий набір, він відіграє за зиму нинішнє дворазове здешевлення, і вже в лютому-березні ми знову побачимо на прилавках “золоті” за ціною буряк, моркву і капусту”.

Запис Ще один антирекорд Буковини: наше м’ясо – найдорожче в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Скуштувати всю цю смакоту можна було завітавши на Всеукраїнський студентський фестиваль «Барбекю-2013», який проходив у Києві. У кулінарному фесті взяли участь шість команд. Кращою серед них стала команда студентів Чернівецького торгово-економічного інституту КНТЕУ, бо саме вона здобула першість. Чернівчани Микола Рибчук, Іван Іванчук та Юрій Паруна приготували на грилі м’ясне, овочеве та десертне барбекю й стали володарями золотих медалей. «Бронзу» в номінації «Страва в казані» також отримали буковинці – Андрій Мойсюк та Володимир Мацик.

Вл.інф.

Запис Найсмачніше барбекю – в чернівецьких студентів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не розробляти й приймати різні Програми «збільшення рогів і  копит», а намагатися сформувати середовище й встановити такі правила гри, за якими  у селян виникала би мотивація інвестувати кошти й працю в ринок тваринництва. Це проблема ментальності політиків і чиновників, які сьогодні не бачать стратегії розвитку агропромислового комплексу на селі. Що робити і куди рухатися далі  господарям ферм? Про це розмірковує кандидат сільсько-господарських наук, завідувач лабораторії, старший науковий співробітник Буковинської держсільгоспдослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НАА, Андрій КАЛИНКА.

Тримати баланс поміж м’ясом і молоком

Скороченням поголів’я молочних порід і збільшенням м’ясних успішно вирішується проблема виробництва високоякісної яловичини в багатьох країнах світу. Сьогодні тваринництво США, Канади, Бразилії, Франції та Австрії підтримує оптимальне співвідношення виробництва молока та м’яса. Однак для переорієнтування ферм Буковини на нові технології виробництва дуже дешевої яловичини з малими затратами та низькою собівартістю продукції потрібний певний час. Особливої уваги потребує селекційна робота – розведення та вирощування маточного поголів’я молодняку за технологіями м’ясного скотарства.

З подачі буковинських науковців у скотарській галузі регіону вже понад 14 років успішно розвивається новий самостійний напрямок – м’ясне скотарство. На Буковині виведені нові породи м’ясної худоби, пристосованої до кліматичних умов області.

Буковинське молоко – неконкурентноспроможне

У краї рік від року скорочується поголів’я молочних порід, в основному на фермах віддалених сіл, де трудові ресурси обмежені, а велика кількість працівників – пенсійного віку.

Відновлювати молочне скотарство дуже складно, та не всюди й доцільно. Утримання молочних корів пов’язане з великими затратами праці та вимагає дорогих приміщень, устаткування для доїння, годівлі, видалення гною тощо. Випас молочної худоби на пасовищах обмежується відстанями й порами року. Заготівля кормових культур теж потребує великих витрат. Тож виключно актуальним є розвиток м’ясного скотарства, яке почало розвиватися швидкими темпами в Україні, зокрема і в Чернівецькій області.

Сьогодні не йдеться про цілковиту відмову від виробництва молока в краї. Навпаки, його треба нарощувати там, де збереглися пристосовані для цього приміщення, де є достатньо робочої сили та кормів. Не варто забувати що буковинські молочні корови свого часу посідали одне з найвищих місць в Україні. Але нині річний удій в деяких господарствах регіону утричі відстає від європейського

Продуктивність молочної галузі Буковини від 3 до 25 разів гірша за загальноєвропейські стандарти, через 15–20 років на ній можна буде остаточно поставити хрест.

Адже, за деякими даними, саме через 20 років перед нашим краєм може відчинитися золота брама загальноєвропейського «раю», звідки потечуть молочні ріки, в яких згине, не витримавши конкуренції, наше племінне мукаюче неподобство, яке наразі іменується національним стадом великої рогатої худоби.

М’ясні породи – вигідніші мало не в 150 разів

На Буковині нині близько 35-45% і більше сільськогосподарських угідь використовується нераціонально. Схили зіпсовані ерозією, землі через низьке економічне становище більшості господарств області, отримують недостатню кількість добрив і дають невисокі врожаї в межах 15-20 ц/га зернових культур.

Більш по-господарськи за літо отримувати з 1 га схилових земель 300 кг яловичини приблизно на 600 тис. грн., ніж отримувати на цих землях до 20 ц зернових – на  4 тис. грн.

Виведення цих земель з активного обробітку та створення лугів із бобово-злаковими травосумішами довготривалого використання дозволяє в нормальні за кількістю вологи роки отримувати при внесенні мінімальних доз добрив по 550-600 ц зеленої маси. На 1 га таких пасовиськ можна випасати 1 корову і 2,5 голови м’ясного молодняку й отримати 375 кг яловичини, яка прирівнюється до «альпійської».

Нашим господарям час усвідомити, що 1 га культурних пасовищ з травосумішами довготривалого використання прирівнюється до 0,8 га пшениці, але зернові треба  щорічно сіяти із внесенням міндобрив, а трави ростуть по 5-7 років без оранки. Настав час зацікавленим господарям різних форм власності області серйозно долучитися до процесу швидкого розвитку галузі м’ясного скотарства в регіоні. Адже худобі не треба солярки та бензину.

У Цурені на Герцаївщині корови безрогі

Дуже добре в цьому напрямі працюює господарство «Чернівецьке» у селі Цурень на Герцаївщині. Тут розводять м’ясних сименталів нової генерації, комолих (безрогих) від природи. На майже 430 га земель тут випасається 270 голів худоби, серед них 153 –нової популяції, переведені на енергоощадну технологію виробництва дешевої яловичини. 2008-го господарство отримало статус племзаводу з розведення м’ясного комолого сименталу. За своєю малозатратною технологією з мінімумом участі людини в догляді за тваринами воно може правити за модель іншим господарствам області. Тут досягають місячного приросту 800-900 г за повний цикл вирощування із низькими затратами кормів – 8,5к.од. на 1 кг приросту.

2011 року «Чернівецьке» отримало  державну підтримку – 173 тисячі гривень (1200 грн. на 1 голову), продало 31 голову племінного молодняку на суму 180 тисяч і отримало 112 тисяч чистого прибутку з рентабельністю 37%. Господарство успішно продає вирощений ними молодняк тваринникам Івано-Франківської та Тернопільській областей.

Секрет успіху: справжній господар дружить з наукою

Потрібно відзначити, що керівники базових господарств, які займаються м’ясним скотарством, прислуховуються до науки, постійно спілкуються з провідними науковцями-тваринниками Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, вирішують за участі науковців багато проблем нової галузі скотарства. Дуже корисно і цінно проводити зустрічі з обміну досвідом, отримання свіжої інформації щодо технологій та ринків.

У науковців від господарників немає жодного секрету. Працювати стабільно, без авралів – але щодня, тоді й результат буде. А головне – відчувати, що праця – це не тільки важко, але й задоволення. Зростання кількості подібних господарств на землях Буковини дасть можливість поліпшувати генетичний потенціал худоби м’ясних порід та повніше забезпечувати населення нашого краю продуктами харчування якісного походження.

Запис Безрогі, але м’ясні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Начинка вареників символізувала продовження роду. Вареники з пшоняною кашею сприймалися як символ майбутнього життя. Вареники з маком уособлювали множинність зоряного світу. Великою життєтворчою силою наділялися посічені в начинці яйця. Українці завжди вважали, що вареники мають магічне значення. Їх обов’язково готували у важливі для господарів дні.

У жнива прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вони ж не випадково за формою нагадують місяць у четвертій чверті, коли вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надавати женцям «місячної» наснаги.

Колоритно представляли свої вареники на фестивалі, що відбувся саме у День Незалежності,  громади сіл. Піснями та віршами прославляли одну з самобутніх українських страв. Тут були вареники і з сиром та картоплею, вишнями та маком, капустою та м’ясом, а були й з сюрпризами, про які гості дізнавались, розкусивши вареника. Про це повідомив Сектор з питань внутрішньої політики та доступу до публічної інформації Кіцманської райдержадміністрації.

Запис Найсмачніші вареники – на фестивалі в Кіцмані спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Продовження. Початок у минулому числі «Версій»

Заслужений майстер народної творчості, відомий колекціонер і знавець буковинських старожитностей Іван Назарович СНІГУР розповідає про те, як зазвичай харчувалися буковинці та яким наїдкам надавали перевагу.  А також подає кілька рецептів найбільш популярних страв буковинської кухні.

Лихий доброго борщу не зварить

– Скажіть, будь ласка, чим відрізнявся стіл городян від традиційного харчування буковинського селянства?

– Різниця була істотна. Переважна більшість селян споживала те, що вирощувала у власному господарстві, а городяни мусили купувати продукти. Основу селянського харчування cтановили кукурудза й картопля, борошняні страви, квасоля, буряк, огірки. Особливе місце на селянському столі посідав борщ, якого існувало багато видів: бурячанка, борщ із розсолом, забілений молоком та яйцем, на житніх висівках, з цукровою квасолею тощо. Селяни споживали борщ щоденно, його подавали у великій керамічній мисці, з якої черпала своїми ложками вся родина. Вважалося, що смачний борщ може зварити лише добра людина, у лихих же гарної страви не виходить.

Друге місце після борщу в селянській кухні посідала картопля. Люди казали: «Коли нема картоплі, немає й борщу». Картоплю варили, пекли, смажили… Скороспілу картоплю-рогольку (формою подібну до рогаликів) варили «в мундирі», чистили, різали й заливали смаженою цибулею на сметані – дуже смачна страва. Терту картоплю додавали до мамалиги, коли не вистачало кукурудзяного борошна. Цю страву називали «барабольниця» або «барабулянник». До речі, хліб у буковинських селян часто заміняла мамалига. Найбідніші варили «чир» або «тирбу» – рідку кашу з кукурудзяного борошна, багаті селяни такою годували свиней. Коли людина говорила неправду, про неї казали: «наїлася чиру (тирби)».

Хліб пекли з різними добавками – найчастіше кукурудзяного борошна або ячмінного, гречаного й навіть проса. Хліб з кукурудзяного борошна називався «малай». Як правило, білий хліб пекли лише багачі, а бідні їли малай. Додавали до нього й гарбуз, що на Буковині зветься «боштан». З пшеничного борошна варили смачну страву, яку традиційно називали мамалигою, але, на відміну від кукурудзяної, вона була рідкою, тож їли її ложками.

З пшеничного чи житнього борошна робили вареники (на Буковині їх називають пирогами) та інші страви. Зокрема, «варанці»: тісто замішане як на вареники, розкачане, пересипане сухим борошном і розрізане на маленькі квадратики. Їх варили, пересипали сиром чи бринзою, подавали зі шкварками або м’ясною підливою, смаженою цибулею та сметаною. Найсмачніші були з маковим чи конопляним молочком, тобто розтертим маком або конопляним сім’ям.

Їли двічі на добу – бо багато спали

Їжу селяни готували в печі, тож аромат цих страв був особливий. На плиті в міській кухні таку смакоту приготувати неможливо. Варили у гончарному посуді. Дуже смачними виходили, наприклад, галушки й голубці. Кукурудзяні налисники пекли у печі на капустяному листі, як і книші. Продукти всі були натуральні й свіжі.

Згадаймо ще одну особливість селянського розпорядку: взимку, коли ночі найдовші, селяни спали багато, вставали пізно. Тому їли лише двічі на добу – сніданок і вечеря.

Православні ревно тримали пости. Навесні, під час Великого посту, зовсім не споживали м’ясо-молочних продуктів. Інколи їли рибу. Її вимочували в розсолі, чистили, вивалювали у кукурудзяному борошні й пекли на жару. Таку рибу селяни називали «оселедцем».

Після завершення Великого посту, під час польових робіт молочна їжа добре відновлювала сили: селянська праця важка, енергії вимагає чималої. Споживали варену картоплю з кислим молоком, варили кукурудзяні пироги з сиром, у молоці варили «клюкси». Їли й різноманітні каші, особливо смакували каші зі шкварками. Заможні селяни могли дозволити собі ковбаси і шинку. М’ясні продукти готувалися із додаванням різних трав і коріння, мали чудовий смак і запах – сучасним ковбасам до них далеко.

Як у селі, так і в місті дуже популярними були квашені огірки. На початку ХХ ст. буковинці мали особливу технологію їхнього приготування. Бралася нова дубова діжка, до якої засипалися миті огірки, перекладені листям хрону й вишні, часником, перцем. У діжку засипали сіль, закривали її без води і занурювали з гнітом у ставок. Поступово вода просочувалася всередину, розсіл утворювався без повітря. Навесні діжку витягали кіньми й розкривали. Аромат був такий, що словами передати неможливо. З Чернівців цієї пори наїжджали купці й відвозили куплені огірки до міста. Там їх продавали дорожче від м’яса: цей делікатес надзвичайно цінувався городянами.

Чернівчанам смакувало ВСЕ!

– Чимало мешканців міста відвідувало ресторани, де можна було скуштувати вишуканих страв. Чи багато у Чернівцях 1913-го було ресторанів?

– Багато. Причому, дуже різних. Значну частину мешканців міста тоді складали євреї, яким релігія забороняє споживати деякі продукти. Так, віруючий іудей не має права споживати свинину, раків, зайчатину. Заборонено змішувати м’ясну й молочну їжу, є й чимало інших обмежень. Відтак іудеї могли харчуватися лише в тих ресторанах, де подавалася «кошерна» – дозволена рабинами – їжа. На вивісках таких закладів ставили відповідні позначення. Коли там відзначали суботу чи великі свята, то споживали алкогольні напої. Для горілки подавали маленькі чарочки – на 10 грамів. Грала музика, відвідувачі співали й танцювали.

Оркестри були й в інших закладах. Досить великої популярності набув нічний ресторан на нинішній вулиці Шептицького, де в радянські часи працював кінотеатр ім. Горького. Підлога там була мозаїчна. Ресторану належав великий двір, оплетений виноградом. Теплої пори року відвідувачі проводили час на свіжому повітрі. Хто бажав відіспатися, міг тут же зняти номер. І постійно шукали тут клієнтуру професійні повії.

Славився заклад і своєю кухнею, тут пропонували різноманітні страви. Загалом у Чернівцях можна було скуштувати наїдків практично з усієї Європи. Та й буковинська кухня славилася далеко за межами нашого краю. Її особливістю було поєднання страв різних народів. Чернівчанам смакували не лише традиційні українські чи румунські страви. Разом з іудеями із задоволенням їли фаршировану рибу, маїну (рулет з начинкою з локшини та яловичини) та інші шедеври єврейської кухні люди різних національностей. Тут любили й польський біґос (тушкована капуста зі свининою), польські цвіклі або чвіклі (тертий буряк із часником і хріном), чеські кнедлики, словацькі бабки (солодкий виріб з тіста з родзинками, білим сиром і горіхами), австрійський струдель (рулет із м’ясом чи яблуками) та іншу смакоту. У заможних чернівчан особливою популярністю користувалися австрійські шоколадні торти й віденські тістечка.

Усе це розмаїття у важкі роки Першої світової війни буковинцям лишалося тільки з ностальгією згадувати.

Квашені огірки у Чернівцях коштували дорожче за м’ясо

Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук

Запис Делікатеси по-чернівецьки спершу з'явиться на Медіа-Версії.