Гарантований пакет медичних послуг українці отримають уже за місяць. Обіцяють, що для хворих у медустановах він буде безкоштовним. Отже, про те, на що нам очікувати…

Другий етап медреформи. Схоже, що перший етап був доволі вдалим. Сподіваймося, що не загальмуємо й на другому. Зокрема, Чернівецька область готова до контрактування з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) на 83%, себто саме стільки спеціалізованих медзакладів краю отримають від 1 квітня державні кошти за Програмою медичних гарантій. Про це йшлося під час наради з головними лікарями медустанов області та на брифінгу директорки Західного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України Мар’яни ВОЗНИЦІ, яка нещодавно відвідала Буковину, та заступниці голови Чернівецької ОДА Наталії ГУСАК.

Прикметно, що у ІІ кварталі не передбачено державної субвенції на фінансування закладів спецмеддопомоги. Сподіваймося, що решта 17% наших медустанов ще встигнуть ускочити в останній вагон: наразі в області вже 95% спецмедзакладів перетворено на комунальні некомерційні підприємства, а 98% з них уже зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) і під’єднані до медичних інформаційних систем (МІС).

Що ж станеться у квітні? Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» запрацює на всіх рівнях. Вітчизняна медицина назавжди відмовляється від фінансування койкомісць. Іншими словами, НСЗУ перераховуватиме кошти лікарням тільки за надані пацієнтам медпослуги. Адже саме так працює вже первинний рівень: послуги терапевтів, сімейних лікарів і педіатрів оплачує НСЗУ.

За словами експрем’єр-міністра Гончарука, якщо медзаклад не відповідатиме вимогам, то НСЗУ не укладе з ним договір і не фінансуватиме його. Відтак, гроші на утримання такої лікарні доведеться виділяти місцевій владі.

І ще я зрозуміла з відповідей директорки департаменту Мар’яни Возниці, що місцева влада разом з Нацслужбою здоров’я намагатимуться якось врятувати наш госпіталь ветеранів війни та інвалідів. Хоча останній проявив нерозторопність. Натомість збереження таких установ, як фізіотерапевтичне відділення на вул. Шептицького, де завжди повно чернівчан, – це вже проблема Чернівецької міської ради: рішення за нею, як і фінансування.   

Що містить гарантований пакет медичних послуг? Це – первинна допомога; екстрена; амбулаторно-поліклінічна, тобто послуга профільного лікаря, до якого спрямував сімейний лікар; стаціонарна; паліативна (обслуговування невиліковних хворих – знеболення, догляд за пацієнтом тощо); медична реабілітація; пологи; реімбурсація лікарських засобів («Доступні ліки»). 

Як наголошував Гончарук та підкреслювала пані Возниця, всі ці послуги гарантовано будуть безоплатними для громадян України, оскільки вони вже заплатили за них зі своїх податків. А щоби Програма медичних гарантій стартувала вчасно, всі регіони України мають забезпечити автономізацію та комп’ютеризацію своїх медустанов.

У державному бюджеті України на 2020 рік на фінансування програми медгарантій передбачено 72 млрд грн.

Хоча не всі медпослуги будуть безкоштовними. Платними залишаться  косметологія, масаж, а також стоматологія, крім екстрених випадків, тощо.

Якщо ж у лікарні натякнуть на оплату чи видадуть список того, що треба купити,  – телефонуйте на гарячу лінію НСЗУ 16-77
А якщо прийдете, скажімо, до хірурга без направлення сімейного лікаря, лікарня може виставити вам рахунок. Без направлення й безоплатно зможете піти до акушер-гінеколога, педіатра, психіатра, нарколога.
А тепер про головне – суми на лікування. А вони на диво малі й прирікають реформу на провал. І хоч вартість лікування оприлюднена нещодавно, українці як народ веселий вже склали анекдоти про це.
Анекдот:
Вірменське радіо запитують: чи можна вилікувати інфаркт за 16 тисяч гривень?
Вірменське радіо відповідає: можна, якщо сам пройде.
Саме так, на лікування інфаркту виділяється 16 тис. грн, а на інсульт – 19 тис. грн. Достатньо порівняти вартість консультацій у приватних клініках і наших комунальних некомерційних:  НСЗУ перераховує за консультацію фахового лікаря 49 грн (4942 грн за 100 людей), а приватники беруть по 300-600 грн і більше за одного. За операцію, проведену амбулаторно, закладу заплатять мнеше 500 грн за людину (48001 грн за 100 осіб). А ще у постанові уряду сказано, що екстрена допомога фінансуватиметься на суму 11161 грн на 100 осіб. Уявляєте собі екстрену допомогу за 111 грн? І це разом із догоспітальною допомогою і транспортуванням до лікарні!
Найщедрішою буде допомога дітям, передчасно народженим і народженим із хворобами – від 26087,72 до 98533,82 грн. На променеву терапію онкохворому виділяють 30327 грн, а на хіміотерапію – 17843 грн. За вилікуваний туберкульоз лікарня отримає 20663 грн.

Виглядає, що ліки не включені до жодного з тарифів. У Нацслужбі здоров’я кажуть, що лікарські препарати фінансуються за іншими програмами: вони нібито включені в «національний перелік». Інші ж ліки пацієнтам доведеться або купувати, або звертатися за фінансуванням до місцевих бюджетів. 
І мажорний акорд. Себто, насамкінець приємна новина: та навряд чи вона переважить попередню інформацію. Кошти на програму «Доступні ліки» збільшать удвічі, а від 1 квітня до цього переліку з 254 препаратів додадуть ще інсуліни. І, як пообіцяла ексміністерка охорони здоров’я п. Скалецька, грошей на них в областях не бракуватиме. Зрештою, побачимо…
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис І це не жарт: Програма медгарантій стартує 1 квітня спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Якщо вважати послуги товаром (а так воно певною мірою і є), то ринок медичних послуг у нас раніше нагадував швидше радянський гастроном (на кшталт чернівецької «Берізки»). Самі пригадайте: 1) який-не-який «товар» є (ключове слово – «який-не-який»); 2) періодично «щось дають» – але черги такі, що навряд чи всім дістанеться; 3) щось добре – тільки з-під прилавка, по блату і з переплатою; 4) продавчині завжди лихі і злосні.

Інакше й бути не могло, коли не оплачувалася надана послуга, а була зарплата за відсиджені на роботі години. Тож чи був узагалі хлопчик ринок, а чи він з’явився тільки зараз, коли держава платить за послугу, а гроші йдуть за пацієнтом? Нині саме пацієнт і якість його обслуговування є в центрі медреформи, яку намагаються втілювати в Україні. Чи сталося чудесне перевтілення «совкового гастронома» на «модерний супермаркет», може переконатися кожен, відвідавши  свого сімейного лікаря чи терапевта. Ті, хто вже скористалися послугами «первинки», особливих претензій не мають (безліч питань до інших рівнів): прийом за записом, запис можливий навіть по інтернету, відкритість-прозорість суцільна, лікарі-медсестри приязні, щеплення безкоштовні. А чому б і ні, пацієнт же ж приносить їм зарплату. Є, щоправда, питання до виклику лікаря додому – але це все вирішується під час особистого спілкування в телефонному режимі

Історія питання

Коли 2017-го започаткували медичну реформу, її автори говорили про «три кроки за три роки». Йшлося про: 1) первинну ланку, 2) спеціалізовану амбулаторну ланку і 3) зміну моделі надання послуг у стаціонарі. Загалом обіцяли, що на кінець 2020-го в Украї­ні буде створена нова модель системи охорони здоров’я. (Усі етапи – у Законі України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»). Зі скрипом і через перешкоди, але в медреформі все наче йде за планом – десь швидше, десь (як у Чернівцях) повільніше, але маємо вже перші результати і їх навіть відчуває споживач послуг. Як саме змінилася первинна ланка медицини в нашому обласному центрі – підбиваймо підсумки разом.

Насамеред – у «первинці» втілено те, що глобально передбачалося законом: зруйнована стара, «совкова», система фінансування й організації медицини, і створена сучасна. Дотримується основна ідея — кошти платників податків, які акумулюються в держбюджеті, виплачуються за  медичну послугу. Тож, оскільки держава почала оплачувати медПОСЛУГУ, відповідно, з’явився РИНОК цих послуг та КОНКУРЕНЦІЯ. І нарешті, у пацієнта з’явився ВИБІР.

Перехід закладів первинної ланки на нову модель фінансування відбувався поетапно, хвилями. Спочатку в березні 2018-го створили Національну службу здоров’я України (НСЗУ). Це державний платник, що укладає договір з медзакладом та платить за послуги від імені держбюджету. З червня НСЗУ почала укладати угоди із закладами первинної ланки, а в липні за ними почалися перші оплати. Договори з медичними закладами укладалися хвилями. Перша — у червні, друга — у серпні, третя у грудні.

До початку реформи у країні налічувалося близько 1,2 тис. закладів первинної медичної допомоги. За дві перші хвилі угоди уклали більше 600 закладів комунальної власності та більше 70 — приватної. Усі комунальні заклади, які  мали бажання отримати державне фінансування, уклали договори з НСЗУ до початку нинішнього року. Уже цьогоріч перехід первинної меддопомоги на нову модель буде завершено.

Довгий розбіг найменшого обласного центру

Рік тому на семінарі за першими результатами медреформи тодішній заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк нагадував медзакладам про необхідність укладання договорів і в цьому контексті зауважував: «Часу залишилося не так вже й багато, й таким областям, як Запорізька або Чернівецька, треба подумати, як прискоритися».

Прискорилися як могли. А поки не прискорювалися – тривали втрати. Навряд чи їх підраховували чиновники, а якщо й так – то точно не озвучували. Натомість підрахували активісти – «рушії реформи». Регіональна координаторка з підтримки медреформи у Івано-Франківській і Чернівецькій областях Наталія Гусак обчислила втрати, спричинені тим, що Чернівці не втрапили в першу хвилю укладання договорів НСЗУ з медзакладами, приблизно 9-ма мільйонами гривень! Витребувавши методом інформаційних запитів від управління охорони здоров’я Чернівецької міськради дані про кількість укладених з лікарями декларацій, про кількість пацієнтів, які обслуговуються міськими комунальними закладами первинної меддопомоги і порівняла, скільки чернівецькі поліклініки МОГЛИ Б отримали за кожного декларанта, якби підписали договори з НСЗУ, і скільки отримали за нормативами, які заклад отримує до підписання такого договору за кожного пацієнта незалежно від його віку. Різниця становила 8 млн 900 тис. грн лише за один квартал, за умови того, що декларації на той час підписали лише 35,8% пацієнтів.

Та не лише лікарськими зарплатами втрачали містяни. З усіх доходів сплачується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Наталя Гусак дізналася від управління охорони здоров’я розміри фонду оплати праці у закладах «первинки» у жовтні 2018 року та ПДФО, сплаченого у 3-му кварталі. І обчислила умовні втрати міського бюджету цього податку. Сума склала близько 600 тис. грн. Не так уже й мало…

Чернівці нарешті «впіймали хвилю»

Та нарешті сім чернівецьких медзакладів первинної ланки уклали угоди з НСЗУ і перестали отримувати з держбюджету субвенцію, яку мало не в ручному режимі розподіляла структура міськради – міське профільне управління.   Тепер кошти пішли напряму від НСЗУ і їх розмір почав залежати від кількості укладених декларацій.

Скориставшись отриманою Наталією Гусак від чиновників інформацією та її обчисленнями, також можемо стверджувати, що до підписання угод з декларантами, чернівецькі заклади, які надають первинну меддопомогу, отримували з держбюджету 17 365 200 грн на квартал.

У таблиці  порівнюються реальні дані фінансування закладів за старим (у 3 кварталі) та новим (4 кварталах) механізмами. Тільки за 4 квартал завдяки реформі міські заклади отримали на 12,5 млн грн більше ніж у 3 кварталі.

Раніше щомісяця ці медзаклади отримували 5 788 400 грн, за 10 місяців – 57 884 000 грн. А за даними сайту НСЗУ, за 10 місяців нинішнього року заклади первинної медичної допомоги Чернівців отримали 95 103 608 грн. Непогана різниця в 37 219 608 грн, або в майже 40%! І це декларації підписали ще не всі пацієнти, а 72,74% з них

І хоч комунальні медзаклади й трансформувалися на комунальні некомерційні підприємства і стали певною мірою незалежними, та все одно вони   зобов’язані погоджувати штатний розклад і фінансові плани з засновником. Тим часом їхніх фінансових планів, які вони як  суб’єкти господарювання зобов’язані оприлюднювати, на їхніх же сайтах – катма :(

Орієнтування на місцевості

У Чернівцях, за інформацією з сайту НСЗУ,  працює 44 педіатри (з ними укладено 34 934 декларації) – вони, зрозуміло, працюють у міській дитячій поліклініці та її філіалах, 53 сімейні лікарі (мають 54 847 декларантів) – вони працюють лише у двох із семи медзакладів, і 107 терапевтів (104106 декларацій).

Оскільки педіатри зосереджені в дитячій поліклініці, то на ринку вимальовується монополіст з надання педіатричних послуг: міська дитяча поліклініка. Вона має кілька  (насправді – два) філіали, які зовсім не охоплюють усе місто (ось вона – «економія на масштабі», один із бар’єрів входження на ринок!). Тож про зручність відвідин педіатрів не йдеться. Водночас, якщо педіатр приймає, наприклад, «на Гравітоні», то лабораторія, в яку він направляє маленьких пацієнтів здавати аналізи, а також вузькі спеціалісти розташовуються на Проспекті. Тож почасти хвору дитину доводиться возити по всьому місту. Комусь пощастило поблизу місця проживання мати «сімейника». Та заклади, де немає сімейних лікарів, не надто цим і переймаються. По-перше, вони небезпідставно вважають, що відповідно не облаштовані і заводити у їхні коридори поміж нездорових дорослих ще й дітей – неправильно. З цим погоджуються і батьки.

Не секрет, що і з терапевтами декларації укладалися переважно «по інерції» – у закладах, розташованих найближче до домівки. Хоча це не є проблемою – якщо щось піде не так, декларант завжди може змінити свого лікаря.

Теоретики від медреформи могли б очікувати напливу до міської «первинки» мешканців приміських сіл: чому б тим легально не скористатися тим, що в місті завжди було кращим, ніж на селі? Але ні! Приміські (та й віддалені також) села виявилися спритнішими за Чернівці і в більшості в реформу «первинки» заскочили в першу хвилю, отримавши і фінансування, і позитивний досвід раніше за городян. Тож «змичка міста і села» в цьому питанні не відбулася – і навряд чи хтось від цього програв.

Вишенька на торті

Ще кілька тижнів тому серед цих «акул чернівецького медичного ринку» свої медпослуги ризикнув запропонувати містянам лише один-єдиний (!!!) ФОП! У той час як у близьких до нас за розмірами містах їх значно більше: в Івано-Франківську 8, в райцентрі сусідньої області – Камянці-Подільському 7, в Тернополі 7, в Полтаві 7.  До речі, і чернівецький «перший ФОП первинки» також не зовсім чернівчанин – щойно переїхав сюди зі столиці.

Намагалася з’ясувати, в чому причина такої пасивності наших медиків, які мали б бути зацікавленими у відкритті власної практики – адже оплачується вона державою так само. Серед пояснень, озвучених фахівцями, найпереконливішим виявилося: «системна наляканість». Саме вона, вочевидь,  і не дала медзакладам пірнути у першу хвилю укладання угод з НСЗУ…

Та зрештою, якими би крутими не видавалися скелі реформи, якими пробирається наша міська «первинка», як би вона не шпорталася і не зіслизала з рівної стежки – нікуди вона не дінеться. Вона «у зв’язці».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

P.S. Поки матеріал готувався до друку, у Чернівцях з’явився другий ФОП у медичній «первинці».

Запис Медреформа «первинки» у Чернівцях: на крок позаду, але «в зв’язці» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні машини швидкої допомоги повинні приїжджати до пацієнтів лише тоді, коли людина може за лічені хвилини стати інвалідом або померти. Температура або високий тиск недостатні причини.

“Швидка допомога повинна відповідати за екстрені випадки, коли людина без надання допомоги залишиться інвалідом або втратить життя за лічені хвилини. Наприклад, ДТП з потерпілими, інфаркти, інсульти тощо. А те, чим “швидка” займається зараз і займалася останні 20 років – температури, пневмонії, високий тиск, “просто поговорити” тощо – робити більше не буде”, – підкреслив глава Всеукраїнського союзу парамедиків Ярослав Вус, пише obozrevatel.com.

За його словами, в Україні діє постанова Кабміну №1119, де вказані правила виклику “швидкої”. З ними повинен ознайомитися кожен. Якщо невідкладна допомога почне працювати за законом, кількість викликів різко знизиться. При цьому людина не буде залишатися зовсім без допомоги, коли її стану щось загрожує.

“Якщо просто висока температура, то батьки дитини телефонують, їм відмовляють у виклику, але радять, що далі робити. Крім бригад 103 диспетчер може вас перемкнути на консультацію з лікарем, наприклад, педіатром. Або може сам підказати, що робити, що дочекатися ранку і сходити в поліклініку за місцем проживання. На екстрені випадки: біль за грудиною, інсульт, порушення мови, швидка допомога приїжджатиме”, – зазначив лікар.

Також медик уточнив, що для українських екіпажів швидкої допомоги законодавчо встановлена норма прибуття на місце – 10 хв у місті, 20 хв за містом.

Запис Коли швидка допомога не виїжджатиме на виклики спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До редакції звернулися мешканці села Ясено, що на Сторожинеччині. Зокрема Отілія ФЕДОРЕНКО, мати 18-місячного Даниїла, поскаржилася на те, що вона мусить тепер ходити на щеплення та інші процедури до амбулаторії села Костинці. Хоча раніше все це робилося на ФАПі села Ясено.

– У мого хлопчика проблеми з народження. Він щойно лише сів. У нас і так багато клопоту, доводиться часто їздити до Чернівців. А тепер нова проблема – добиратися доКостинців у амбулаторію, замість того, щоби отримати медичні послуги у себе в селі на місці. Не розумію цього, – каже жінка.

Ясенчани повідомили: готують листа до медичного  керівництва у Сторожинці. Людей обурює, що по телевізору їм розповідають, як медичні послуги йдуть до людей і стають ближчими, а в їхньому селі все відбувається із точністю до навпаки.

Ми поспілкувалися із завідувачем ФАПу, який тепер називаютьПунктом здоров’ֹя, хоча в інших районах нашої-таки області відкриваються після ремонту саме ФАПи.

Валерій КРУШНІЦЬКИЙ розповів, що майже 20 років завідує ЯсинецькимФАПом.  Завжди робив діткам усі планові щеплення, вів документацію, видавав довідки діткам для участі у спортивних змаганнях тощо. Ну  і, зазвичай, допомагав при екстрених випадках – у когось стрибнув тиск, сталася непередбачена пригода. Одне слово, медик завжди був, так би мовити, під рукою, що й дарувало сільчанам певний спокій та комфорт.

Про те, що нині змінилося, розповів головний лікар Сторожинецького районного центру первинної медико-санітарної допомоги Олег ТРИКОЛІЧ. За його словами, планує щеплення, як і раніше, сімейний лікар. І саме він перед його проведенням має оглянути маленьких пацієнтів. Але приймає він, себто лікар, в  амбулаторії. Та коли на щеплення є певна кількість дітей, тоді лікар може приїхати до Ясеной оглянути малят на місці. Крім того, п. Триколіч повідомив, що згідно з реформою, лікар тепер оглядає новонароджених удома лише один раз – після повернення породіллі з пологового будинку. Обходи малят скасовані. Та, зрештою, вони й без цього давно вже не проводилися…

Заступник директора департаменту охорони здоров’я ОДА Юрій ЛЕСЮК уточнив, що в пунктах здоров’я, де немає лікаря, надається лише нерегулярна медична допомога. Натомість  лікар зобов’язаний приїхати до села на огляд дітей, яким мають робити щеплення. Саму ж процедуру вакцинації може виконати і фельдшер. Обов’язковість лікарського огляду продиктована тим, наголосив п. Лесюк, що в нас часто збігаються, скажімо,  захворювання дитини на ГРВІ та щеплення. А в підсумку мамусі звинувачують в усьому вакцину, що свого часу і призвело до так званої «кампанії антивакцинації», яка вже доволі нашкодила нашому суспільству.

Вл. інф.

Запис Медична реформа: обіцяють одне, а виходить зовсім інше?.. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів. Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).

Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).

Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.

Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.

МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік. Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.

Медична реформа на Буковині: перемоги та поразки

Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я у Чернівецькій області, ГО “Центр UA” звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами. Останні запити були надіслані 7 вересня.

З 75 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 41. Найближчим часом планують автономізуватися ще чотири – Тереблеченська, Нижньосиньовецька, Волоківська, Валякузьминська АЗПСМ, – власники яких уже підготували відповідні проекти рішень.

Абсолютна більшість з тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки. Бюджетними серед таких залишаються тільки ще 6 з 36-ти. У самому місті Чернівці реорганізувалися всі заклади первинної допомоги.

Натомість заклади інших рівнів медичної допомоги вступати в реформу не поспішають: з 39 автономізувалися лише одинадцять, які у своїй структурі надають також медичні послуги первинного рівня.

19 закладів охорони здоров’я в області вже підписали договори з Національною службою здоров’я України.

Ситуацію з впровадженням реформи в області прокоментувала заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Марія Поліщук у “Звітах наживо”:

“Медична галузь давно потребувала реформування. У 2014-2016 роках напрямок був взятий на реформування первинки: на сьогодні всі жителі Чернівецької області є учасниками реформ, заклади автономізовуються, декларації підписуються. Це дуже інтенсивний і складний процес.

Також, у нас в області Постановою Кабінету Міністрів створено три госпітальні округи. Ми співпрацюємо з усіма членами госпітальних округів. Втім, варто враховувати, що не все залежить від виконавчого обласного рівня, але й від районних рад та адміністрацій. Ми поки що не всюди досягли погодження, однак робота триває”.

У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.

“Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах”, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Ольга ОБЕРШТ, представниця ГО Центр UA

Запис Автономізовані та щасливі: медична реформа на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мало хто пам’ятає, та перша спроба осучаснити галузь охорони здоров’я, яка лишилася нам у спадок від СРСР, була здійснена ще 1996 року. Відтоді країна мала майже півтора десятка керівників МОЗ, утім, жодних реальних змін в українських лікарнях і поліклініках не відбулося.

Чи не найбільшою новацією 1996 року став дозвіл лікарям брати плату з пацієнтів за певні медичні послуги. Тоді бюджет просто «не витягував» забезпечення галузі, тож це була спроба якимсь чином підтримати фахівців, які на той час мали зарплату приблизно 17 доларів США (сьогодні це дорівнювало б 500 грн). Такі «новації» реформою назвати складно. Жодних серйозних змін не відбулося й при наступних спробах змінити на краще українську медицину: 1998, 2002 та 2011 року. Всі вони виявилися невдалими й лише тільки сприяли поглибленню кризи галузі.

Тож не дивно, що Петро Порошенко, ставши президентом України й пообіцявши кардинальні зміни у значних для українців сферах, чи не найважливішим напрямком  визначив саме медичну реформу. Не можна заперечувати, що українці давно заслуговують на гідне медичне обслуговування, а будь-які дрібніі перетворення не можуть вирішити масштабних проблем галузі. Реформа передбачає зміну самої системи – як наслідок громадяни отримуватимуть якісні послуги в сучасних медичних закладах (у т.ч.), а працівники сфери охорони здоров’я – високі зарплати, соціальні гарантії й можливість професійної реалізації.

     Закордонний досвід

«У мене тверда впевненість у тому, що 2018-й стане вдалим для імплементації медичної реформи для кожного доктора і для кожного пацієнта», – заявив у грудні 2017-го Президент України після підписання Закону про медичну реформу. Сьогодні засади реформи тільки-но починають діяти, тож пересічному громадянину важко оцінити масштаби змін. Порівняємо з досвідом Польщі: там реформу, дуже схожу на нашу,  здійснили ще 2003-го.

Головною ланкою польської системи медичної допомоги також є сімейний лікар. Отримати медичні послуги можна тільки після звернення до нього. Він призначає обстеження та направляє пацієнта до профільного фахівця. За лікування хворих лікар отримує гроші з бюджету. Це називається «кавітація»: на рік на кожного пацієнта виділяють певну суму.  Лікар сам вирішує, як розподіляти ці кошти, тобто фактично він одночасно є  і бізнесменом у медичному напрямку. В такому випадку пацієнт є його клієнтом, який, за правилами світового бізнесу, завжди правий. Тож поляки новою системою задоволені. Та й лікарі мають зиск – скажімо, хірурги отримують зарплату 3-4 тисячі євро.

Отже, в Польщі ця система працює вже багато років. Запрацювала вона й в Україні.

     Невідворотність змін

Водночас варто зазначити: державні витрати на медицину завжди були захмарними: 3,5–4% ВВП. Водночас людям доводилося чимало платити за щонайменші медичні послуги: загалом практично стільки ж витягали з власних кишень чи не щоразу під час відвідування медичних закладів. Отже, донедавна Україна витрачала на потреби охорони здоров’я значно більше, ніж будь-яка країна з аналогічним рівнем доходів, але працювала ця галузь украй неефективно. Поганий стан справ у медицині підтверджує і статистика: тривалість життя українців є найнижчою в Європі.

Реформування медицини – не забаганка, а необхідність. Розуміють це завдання й народні депутати, які ухвалили такі потрібні закони, і Уряд, який послідовно реалізує медичну реформу, і Президент, який озвучує ключові задачі та цілі.

     Суть змін – пацієнт стає головним

Про медичну реформу написано чимало. Тож більшість українців уже знає: зміни полягають у фінансуванні послуг, а не надмірної та частково застарілої інфраструктури. Формулюється це просто і зрозуміло: гроші віднині йдуть за пацієнтом. І саме він – пацієнт – є головним вигодонабувачем медичної реформи. Він сам вирішує, до якого лікаря чи закладу звернутися. Там йому надаватимуть якісні послуги. Навіть більше – ані пацієнт, ані ті, хто його обслуговують, тепер не повинні турбуватися про гроші: держава гарантує повну оплату визначених послуг.

Абсолютно безкоштовними для кожного будуть екстрена, первинна та паліативна допомога, медичне обслуговування у зв’язку з вагітністю та пологами, а також медичне обслуговування дітей до 16 років. Українці не платитимуть із власної кишені за профілактичні огляди за чотирма головними видами захворювань, за певні аналізи та рецепти на «доступні ліки». До речі, їхній перелік буде розширюватися. Невдовзі запрацює система так званих електронних рецептів, що дасть можливість отримувати ліки не лише у своєму місті, але й у інших населених пунктах.

     Престиж роботи лікаря зростатиме

Якщо гроші йдуть за пацієнтом, а пацієнт «закріплений» за тим лікарем, якого він самостійно обрав (і якого будь-коли може змінити), то, відповідно, гроші ходять і за лікарями. Вони отримують вибір і свободу працевлаштування. Медичний заклад зацікавлений у кваліфікованих фахівцях із великою кількістю пацієнтів, бо за кожного з них держава надаватиме їм 370 гривень на рік, а від 2019 року – до 450 гривень. Лікарі нарешті отримають не лише фінансові гарантії та гідну зарплату, а й повагу суспільства та роботодавців.

За такої системи лікар буде зацікавлений якісно лікувати, оскільки до поганого спеціаліста ніхто не прийде, а від кількості пацієнтів залежатиме зарплата. Лікарі та лікарні конкуруватимуть і підвищуватимуть якість своїх послуг. Медичні заклади самі вирішуватимуть, які фахівці потрібні їм для надання послуг, що гарантує держава.

Експерти прогнозують, що країна зможе вирішити й проблему нестачі лікарів загальної практики, бо певні фахівці за вигідних умов захочуть працювати у первинній ланці. Пацієнти від цього теж виграють. Бо люди, приміром, з хронічними серцево-судинними захворюваннями оберуть сімейного лікаря, який до того ж є кардіологом. Відповідно, загальна кваліфікація сімейних лікарів зростатиме.

     Особлива увага сільській медицині

Чи не найбільші зміни чекають на сільську медицину. Це логічно, адже до реформування вона була вкрай занедбана й давно потребувала «реанімаційних заходів». Ситуацію цілком можна було назвати катастрофічною, з огляду на кількість сільських мешканців в Україні.

Часто-густо популісти відмахуються: мовляв, це ж менше третини населення. Утім вони не беруть до уваги, що держава велика, тож статистика в регіонах різна. В Україні сім областей, у яких понад 50% становить сільське населення, і вісім областей, де цей показник – понад 40%. І що всі ці люди отримували досі під виглядом «безкоштовної медицини»?

Це був цілковитий жах. У сільській місцевості наразі працює 4 тис. амбулаторій і майже 13 тис. ФАПів. Чотири з кожних п’яти цих закладів не мають санвузлів! Тільки чверть із них має водовідведення. Водопостачання є лише у 28% закладів, причому третина з них бере воду з колодязів. Що вже казати про забезпеченість обладнанням, інструментами, ліками?!

Розуміючи, що стан справ незадовільний, Петро Порошенко ініціював  законопроект «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості». Президент запропонував і бачення для фінансування першого – найдорожчого – етапу впровадження реформи сільської медицини. Він запропонував виділити на це частину конфіскованих Генпрокуратурою активів колишнього керівництва країни. Відтак ті, хто з недовірою сприймали цю ініціативу, отримали у грудні 2017-го чітку відповідь у вигляді вже підписаного закону.

     ФАПи отримають фінансування

Цей документ передбачає надання протягом двох років 5 млрд грн на потреби медичної інфраструктури на селі. Кошти спрямують на будівництво нових закладів із можливістю проживання лікаря та його родини, придбання транспорту для пересування між селами, оновлення обладнання амбулаторій тощо.

Створювана модель сільської первинної ланки меддопомоги передбачає навантаження на одного лікаря на рівні 1,5 тис. пацієнтів із доступністю до амбулаторії не далі ніж 5 км. Передбачається не тільки ремонтування наявних закладів, а й створення нових. Навіть більше: уряд розробив типові проекти ФАПів і амбулаторій, тож такі заклади можна буде швидко та якісно зводити в усій країні.

За цими планами сільська амбулаторія має бути забезпеченою портативними кардіографами, тонометрами, пульсоксиметрами, лабораторним обладнанням для  експрес-аналізу сечі та крові, результати яких можна передати через інтернет-зв’язок для консультації фахівців вищої ланки, апаратами Ротта, небулайзерами (новітніми  пристроями для інгаляцій) та іншим обладнанням, а також певними фармацевтичними препаратами і препаратами за програмою «Доступні ліки».

     Сільський лікар матиме гідні умови

Однак приміщення й наявність усього необхідного – лише половина справи, бо якість медичної послуги залежить, насамперед, від рівня підготовки лікаря. Саме кадрове питання є головним у реформуванні сільської медицини. Уряд планує залучити фахівців до роботи в селі, надавши їм гідну зарплату й  гарні умови роботи, забезпечивши хороші умови на побутовому рівні (житло й інфраструктуру для лікаря та його родини).

Йдеться також про певний «мотиваційний пакет» медперсоналу. За розрахунками, за повного здійснення змін зарплата сільського лікаря первинної меддопомоги, залежно від кількості пацієнтів, сягатиме 15-30 тис. грн, медсестри – 4-8 тис. Уже згадуваний типовий проект сільської амбулаторії передбачає службове житло для персоналу.

Зміни в сільській медицині будуть суттєвими й забезпечать сільським мешканцям якісну диспансеризацію, вчасне виявлення захворювань, системний нагляд за певними групами хворих, профілактичні та оздоровчі заходи тощо.

Висновки

Які вигоди отримають пересічні громадяни від реформи охорони здоров’я?

1. Конкретні медичні послуги замість доволі розмитого поняття «медичне обслуговування», причому оплачуватиме ці послуги держава.
2. Якісні медичні заклади, що надзвичайно важливо, приміром, для сільської місцевості.
3. Чуйне ставлення лікарів до пацієнтів, бо гроші ходитимуть саме за отримувачами послуг.

4.Доступні ліки.

Втім, у медичної реформи є опоненти. Умовно їх можна поділити на дві групи.

Перші виступають узагалі проти будь-яких змін. Це дивує, адже застаріла система не може залишатися далі в тому стані, в якому перебувала до реформування. Вочевидь, ці люди або несповна розуму, або ніколи не відвідували вітчизняних медичних закладів.

Другі незадоволені тим, що зміни не гарантують їм уже завтра високої якості медичних послуг на рівні розвинених країн Європи. Саме до них звертається уряд, роз’яснюючи: після стількох років занедбання за кілька днів, тижнів та навіть місяців неможливо побудувати те, що за кордоном створювалося десятиліттями.

Реформа розпочалася. Первинна ланка вже відзвітувала: декларації з сімейними лікарями підписали 17 310 847 пацієнтів, що складає 43% населення. Люди вірять у реформу та здебільшого готові до змін.

І вони вже є. Вже на початок осені затверджено будівництво 513 амбулаторій. Тільки до кінця 2018-го планують здати в експлуатацію близько 300 нових медичних закладів. Вже працює Національна служба здоров’я. З нею нині співпрацюють 623 медичні заклади. Вона вже виплатила їм понад 809,9 млн грн за обслуговування пацієнтів.

Це лише початок тих кардинальних змін у галузі, які були ініційовані Петром Порошенком і підтримані Верховною Радою України. Надалі ситуація розвиватиметься стрімкішими темпами. Кожен українець упевниться,  що влада зацікавлена у здоровій нації,  адже здоров’я – то найцінніший дар.

Олександр САМЧУК

Запис Медична реформа: Що треба знати кожному українцю про зміни у сфері охорони здоров’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У затвердженій у березні нинішнього року формі декларації з лікарем Уповноважена ВРУ з прав людини Людмила Денісова виявила серйозні порушення основоположних прав пацієнта. Тож, завдяки втручанню обмбудсмена, зміст документу нині змінено. Відтак, аби не заповнювати скасовану форму декларації, зверніть увагу на таке:

– у новій декларації відсутній пункт про адресу зареєстрованого місця проживання;

– не потрібно надавати копії документів, що посвідчують особу;

– скасовано вимогу про надання згоди на збір та обробку персональних даних – як пряме порушення Конституції України та Закону України «Про захист персональних даних», коли право людини на медичне обслуговування потрапляє в залежність від надання нею згоди на обробку персональних даних.

Коли ви вже підписали медичну декларацію у старому варіанті, вона залишається чинною. Та, якщо бажаєте, можете заповнити ще й нову. Новим же пацієнтам необхідно звертати увагу на зазначені пункти й вимагати оновлений варіант документа.

Запис Нова медична декларація: потрібне і зайве спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З початку липня в Україні медична реформа розпочинається на практиці. Медичні заклади, які підписали договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) отримуватимуть гроші за конкретного пацієнта. І вступив в дію новий список послуг, які українцям надаватимуть сімейні лікарі, терапевти і педіатри.

З 1 липня медичні заклади, які надають первинну медичну допомогу і підписали договори з НСЗУ, будуть фінасуватимуться за моделлю «гроші ідуть за пацієнтом». Наразі таких закладів в Україні є 149 комунальних і 12 приватних.

Медзаклади, які ще не встигли підписати договори з НСЗУ, зможуть перейти на нову модель фінансування з 1 жовтня, а з 1 січня 2019 року усі медзаклади, що надають первинну медичну допомогу, фінансуватимуться за принципом «гроші ідуть за пацієнтом».

З липня, як повідомляє МОЗ, усі заклади первинки починають працювати за новими стандартами – вступив у дію новий список послуг, які українцям мають надавати сімейні лікарі, терапевти та педіатри. Усі ці послуги є 100% безкоштовними, бо за них громадяни вже заплатили зі своїх податків.

МОЗ подає в картинках перелік послуг, які з липня надаватимуть сімейні лікарі, терапевти і педіатри.

 

 

Запис Медреформа: від 1 липня обслуговування по-новому спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Підвищення прожиткового мінімуму і мінімальних пенсій
Від 1 липня прожитковий мінімум зростає на 700 грн – до 1777 грн. Це вплине на деякі інші виплати – від допомоги з безробіття до аліментів.
Проте мінімальна зарплата не зміниться, і становитиме, як і до цього, 3 723 грн на місяць.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, також зросте і становитиме 1 435 грн. Тому на 62 грн зростуть і пенсії близько мільйона українців, які отримують найменші пенсії.
“Розмір мінімальної пенсії зросте до майже 1500 грн”, – повідомив віце-прем’єр Павло Розенко.
Від 1 січня 2018 року мінімальна пенсія в Україні становила 1373 грн на місяць.
Загалом у Україні близько 12 млн пенсіонерів. Наступне загальне підвищення пенсій очікується 1 грудня.

Велике заокруглення
З 1 липня копійки у чеках почнуть заокруглювати. Це стосуватиметься лише розрахунків готівкою.
Суму, що закінчується на 1-4 копійки, заокруглюватимуть у бік зменшення, а від 5 до 9 копійок – збільшуватимуть.

Такі правила передбачає постанова НБУ “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”.

Вона також передбачає, що Нацбанк припиняє карбувати монети номіналом в 1, 2, 5 та 25 копійок, а банкноти в 1 і 2 гривні замінять монети.
Втім, усі накарбовані монети і надалі будуть в обігу, а магазини і надалі можуть встановлювати ціни, що завершуються на 99 копійок.
У безготівкових розрахунках, наприклад, якщо ви розраховуєтеся карткою, заокруглення не застосовуватимуть.
За словами голови НБУ Якова Смолія, впродовж двох-трьох років із обігу зникне майже половина від загальної кількості монет – це близько 1 млрд монет дрібних номіналів. Тож середня кількість монет, що припадає на одного українця, зменшиться удвічі. Водночас і банкнот в обігу також стане менше, – приблизно на 40%.
В НБУ кажуть, що розуміють, що на початку у бізнесу можуть виникнути побоювання стосовно того, чи правильно вони застосовують правила заокруглення. Тому Нацбанк звернувся до міністерства фінансів та ДФС з проханням надати детальні роз’яснення та не застосувати до бізнесу штрафних санкцій за проведення касових операцій, пов’язаних із заокругленням.
Разом із тим, у НБУ кажуть, що були змушені відмовитися від дрібних монет, бо вони “втратили свою купівельну спроможність”.
“Собівартість виготовлення монет перевищує їх номінальну вартість”, – заявив директор депуртаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко.
За його словами, якщо порівняти з 1996 роком, коли запровадили українську грошову одиницю, купівельна спроможність 1 гривні зменшилася до 7 копійок, а 10 гривень – до 71 копійки.

Обмін валюти спрощується
Тепер під час обміну валют буде менше “папірців”
Від 1 липня НБУ також спрощує операції з обміну валюти. Досі банк мав оформлювати два паперові примірники квитанції про обмін. Один з них отримував клієнт, а другий зберігався у банку.
Тепер банки зберігатимуть цю інформацію в електронній формі, а паперову квитанцію можуть видати на вимогу клієнта.
Небанківські фінансові установи, які здійснювали обмін валют, видавали дві паперові квитанції і чек із РРО (реєстратор розрахункових операцій). Тепер все фіксуватиметься лише чеком РРО.
Крім того, Нацбанк дозволить банкам і фінустановам проводити обмін валют через платіжні пристрої.
Для того, щоб всі звикли до спрощення, фінустанови матимуть півроку перехідного періоду. Тож на повну силу нові правила запрацюють вже з 2019 року.

До лікаря – по-новому
Записатися до сімейного лікаря, терапевта чи педіатра можна буде особисто, телефоном чи електронною поштою
Згідно із медичною реформою, від 1 липня лікарі первинної ланки – сімейні, терапевти і педіатри – надаватимуть послуги по-новому.
Як пояснила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун у Facebook, лікарі первинної ланки ставитимуть діагнози і лікуватимуть найбільш поширені хвороби та травми, а також направлятимуть до лікарів-фахівців – лорів, хірургів, ендокринологів, тощо. Вони ж видаватимуть лікарняні, і, у разі потреби, відвідуватимуть пацієнтів вдома.
Записатися до сімейного лікаря, терапевта чи педіатра можна буде особисто, телефоном, електронною поштою. Від першого квітня відбувався процес вибору лікаря пацієнтами і підписання із ними угод.
На фінансування початку медичної реформи у бюджеті з 1 липня закладені видатки у понад 8 млрд грн.
Крім того, з 1 липня список за програмою “Доступні ліки” розшириться чотирма препаратами, що використовуються під час трансплантацій у доопераційний та післяопераційний періоди: азатіоприн, циклоспорин, такролімус і мікрофенолова кистола та її солі.

Домашнє – “негігієнічне”?
Дві третини українського молока нині не відповідає європейським нормам
Від 1 липня відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення.
Ця норма мала запрацювати ще з початку цього року, але тоді її запровадження вирішили перенести ще на півроку. Крім того, передбачений і перехідний період до 2022 року.
Причина — положення про санітарно-гігієнічні вимоги до молочної сировини, які є частиною Угоди про асоціацію.
Нині європейським вимогам не відповідає приблизно 75% всього молока, що виробляють в Україні, передусім – у господарствах населення.
В Асоціації виробників молока вважають, що запровадження заборони на “домашнє молоко” спонукатиме до підвищення якості сировини. А от зростання ціни на кінцеві молочні продукти там не очікують, бо в теорії, чим вища якість сировини, тим менше витрачається на її переробку.

Ціни на газ заморожені
Поки тарифи на газ для населення заморожені, “Нафтогаз” намагається запропонувати українським видобувникам привабливі ціни.
На відміну від попередніх місяців, “Нафтогаз” не збільшуватиме ціну на газ для промисловості – вона залишатиметься на рівні 9 143 гривні за тисячу кубометрів. Ціна на газ для населення також до кінця липня залишатиметься незмінною – 4 942 грн за тисячу кубометрів без ПДВ.
Проте “Нафтогаз” вирішив підвищити свою пропозицію щодо закупівлі газу на внутрішньому ринку до 7 629 грн за тисячу кубів, оскільки ніхто з українських видобувників не зголосився продавати газ за ціною, запропонованою у червні.
“Хоча червень традиційно є сезоном низького попиту на газ, “Нафтогаз” не отримав жодної пропозиції від постачальників газу, яких не влаштувала запропонована ціна. Тому компанія збільшила запропоновану ціну на липень”, – йдеться у повідомленні “Нафтогазу”.
У червні “Нафтогаз” хотів купувати газ на внутрішньому ринку майже на 700 грн дешевше.

Запис Підвищення прожиткового мінімуму, заокруглення копійок, нові правила обслуговування лікарями, – що очікує українців у липні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я.

«Близько тисячі клінічних протоколів на засадах доказової медицини англійською мовою відтепер доступні в онлайн-режимі для зареєстрованих користувачів на ресурсі guidelines.moz.gov.ua», – йдеться у повідомленні

Зазначається, що зараз МОЗ проводить роботу по перекладу доказових клінічних протоколів. У першу чергу будуть перекладені протоколи з найбільш актуальних захворювань і станів, що зустрічаються на первинній ланці.

Надання доступу медичним працівникам до клінічних протоколів на засадах доказової медицини стало можливим завдяки співпраці Міністерства охорони здоров’я України з компанією фінського медично-наукового товариства Duodecim Medical Publications Ltd, яка спеціалізується на комплексних рішеннях в сфері доказової медицини.

Клінічні протоколи на засадах доказової медицини – це перш за все чіткий алгоритм дій для практикуючих лікарів. Впровадження міжнародних протоколів сприяє узгодженості надання медичної допомоги пацієнтам на усіх рівнях, а також гарантує, що кожен пацієнт отримає високий рівень надання медичної допомоги. 

Запис Міністертво охорони здоров’я запустило онлайн-платформу з протоколами на засадах доказової медицини спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Лікарі та уповноважені особи, які підписують декларації про вибір сімейного лікаря, терапевта чи педіатра у медзакладах, не мають права вносити персональні відомості про пацієнта в систему без згоди пацієнта.

Однак, незважаючи на те, що укладення угоди з лікарем відбувається у присутності пацієнта (шляхом занесення відомостей до електронної системи охорони здоров’я), вже зафіксовані перші випадки шахрайства. Про це на своїй сторінці у «Facebook» повідомила в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун. За її словами, відомі випадки, коли людина приходить до медзакладу, аби підписати декларацію з лікарем, якого він обрав, однак з’ясовується, що в електронній системі МОЗ уже містяться його персональні дані – і декларація з іншим лікарем, якої людина ніколи не підписувала. Пані міністерка запевнила, що в МОЗ обов’язково з’ясують, як таке могло статися, і будуть вжиті заходи для запобігання подібним ситуаціям.

Зазначимо, що національна кампанія з вибору лікаря, яка розпочалася у квітні, не обмежена певним терміном: вона триватиме, поки всі українці не визначаться із своїм лікарем. Нагадаємо, що сімейний лікар може обслуговувати до 1800 пацієнтів, терапевт – до 2 тисяч, педіатр – 900.

Запис «Ми обираємо – нас обирають…»: Уляна Супрун повідомила про махінації з деклараціями спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Державні службовці не будуть проходити щорічний медичний огляд. Про це наголосила в.о.міністра охорони здоров’я Уляна Супрун в ефірі “Свободи слова” на ІСTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Не залишиться (медогляд для держслужбовців – ред.) Є професійні профогляди, потрібні для тих людей, які мають таку професію, що потрібно мати добре здоров’я. Це водії професійні, ті люди, які займаються машинобудівництвом, це діти, які ходять до школи”, – сказала вона.

Як зазначила Супрун, натомість хотілося б, щоб кожен з українців хоча б раз на рік пішов до свого лікаря і мав медогляд. “Не те, що буде вимагати держава, а ми самі вимагаємо від себе і також наші лікарі вимагають від нас”, – зауважила вона.

Запис Держслужбовці не проходитимуть щорічні медогляди, – Супрун. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Медична реформа в Україні триває. Вже півмільйона українців обрали собі сімейних лікарів. Та під час кампанії “Лікар для кожної сім’ї” у багатьох виникає чимало запитань.

Запис Уляна Супрун відповіла на найпоширеніші запитання щодо роботи сімейних лікарів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У лікувально-профілактичних закладах Чернівців укладено вже 4241 договорів  між лікарями та пацієнтами, повідомили у прес-службі  міської ради.

Обрати свого лікаря чернівчани можуть у семи амбулаторно-поліклінічних закладах: у міських поліклініках №1, 2, 3, 5, міській дитячій поліклініці, у ЦПМСД «Садгора» та «Роша». Для цих  закладів придбано 158 комп’ютерів на суму 1 млн. 746 тис. грн. Усі лікарі первинної ланки зареєстровані в системі e-Health МОЗ України. У доступних для  відвідувачів місцях в установах розміщені наліпки «Тут можна обрати свого лікаря», а також інформаційні стенди для мешканців із роз’ясненням, як обрати лікаря та укласти з ним декларацію.

Загалом у найменшій за кількістю населення області України свого лікаря вже обрали майже 19 тисяч буковинців. На селекторній нараді з регіонами віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко відзначив, що найбільше декларацій підписано у Закарпатській, Донецькій,Чернівецькій Полтавській областях та місті Києві.

За словами заступника Міністра охорони здоров’я України Павла Ковтонюка серед медичних закладів – лідерів за кількістю підписаних декларацій в Україні перебувають Мукачівський та Новоселицький центри первинної медико-санітарної допомоги. Про це повідомила прес-служба Чернівецької ОДА. Також у ході селекторної наради віце-прем’єр-міністр закликав громадян повідомляти про проблеми, що виникають під час вибору лікаря чи підписання декларації.

Телефонувати на урядову «гарячу лінію» за безкоштовним номером 15-45.

Запис 19 тисяч буковинців уже обрали собі лікарів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У мене складне ставлення до нинішньої реформи української охорони здоров’я. З одного боку, її кроки правильні й такі, що давно назріли, але зовсім не підкріплені юридично, економічно та інформаційно. Усі чудово розуміють, що нинішня команда МОЗ – тимчасова, як і фігура в. о. міністра. Усі знають, що будуть парламентські вибори, відповідно, новий Кабмін. А ті, хто надійдуть, вони хто будуть?  

У політиці усі проти нинішньої очільниці МОЗ. За неї  – чинний прем’єр-міністр, але на наступних виборах ця команда до влади може не дійти. Дуже багато нинішніх розумних починань Мінздоров’я не будуть реалізовані через нестачу коштів, а кількість недоброзичливців, які хочуть, щоби ця команда щось украла або в чомусь помилилася, зростає.

Я дуже хотів би мати запевнення влади на наступні вибори, що реформи медицини не мають зворотної сили. А раптом прийде досвідчений чиновник, який відновить совкову медицину й розповідатиме нам, яка вона унікальна – я дуже боюся.  

Отже – так, ми рухаємося у правильному напрямку, але слизькою дорогою. Йдемо голі й босі, а шансів досягти мети в нас небагато. До того ж,  ті, що вціліли й вирушили в дорогу, періодично сумніваються, чи треба їм цим шляхом йти?

Міграція професійних медичних кадрів за кордон величезна.

Від квітня підписуємо декларації із сімейними лікарями.  Та впоратися з цим до парламентських виборів – нереально. Я намагався зробити це у своєму Харкові. Знаю лікаря, якого поважаю й бачу своїм лікарем. Але в нинішніх списках немає ані його поліклініки, ані його прізвища. Тобто, цього я зробити не можу. Чому? Не знаю. Та коли так працює система у Харкові, то в маленьких містах – ще гірше. Проблеми не лише в цьому. Не можуть МОЗ і вся система охорони здоров’я існувати окремо від країни, вони живуть за її законами.

До прикладу, ви – пацієнт, який приходить до мене з пневмонією. Я кажу: це запалення легенів, його треба лікувати ось цими ліками. Але в мене немає грошей на ці ліки, а коли й є, то ці ліки в аптеці – підроблені.

От і реформуйте на здоров’я. Всі кажуть правильні речі, але у країні немає грошей на ліки й хороших лікарів, немає закону, який працював би й суворо карав би за фальсифікацію  медпрепаратів.

Люди в Україні часто говорять: хочемо європейської медицини. Та спочатку їм треба пояснити, що таке – європейська медицина, аби розвіяти ілюзії. У європейській медицині нечувано, щоби за високої температури в дитини лікар прийшов до вас додому за викликом. Цілий лікар, та ще й з медсестрою. А ви йому 100 грн дали й дивуєтеся, що він невдоволений. В кожної жінки є сережки чи каблучка, але ж ніхто не гадає, що десь там у Бельгії персональний ювелір робить їх особисто для неї. Механік не прийде до вас додому ремонтувати вашу автівку, він запросить вас на станцію техобслуговування. Але ми звикли, що лікар приїздить до нас додому.

Унікальність професії лікаря в нас втрачена, тож ми навряд чи зрадіємо справжній європейській медицині.

Є речі в європейській медицині, на які я молюся: це гарантія якості ліків у аптеці та відсутність горезвісного «терпи». Ніхто не робитиме людині боляче, якщо можна цього уникнути. І ти знаєш: коли доля від тебе відвернеться і ти вмиратимеш, медицина гарантує якість смерті: ти не вмиратимеш у муках і на мокрих простирадлах. І пацієнт, і лікар – люди, яких європейське суспільство поважає.

Особливості української національної медицини. Маємо українську медицину із «фуфломіцинами» та оксоліновою маззю, яка чомусь різниться від глобальної світової, ґрунтованої на доказах і дослідженнях. Українські лікарі рідко лікують за міжнародними протоколами, говорять про потребу в локальних. Та локальні протоколи здебільшого не потрібні. Скажімо, є протокол надання амбулаторної допомоги в педіатрії. Прийшли батьки зі скаргами. З характеру скарг випливає конкретний протокол обстеження й конкретні дії за його результатами. Ці протоколи універсальні та єдині для всього світу. Усі на світі педіатри на високу температуру в дитини чи атопічний дерматит реагують однаково.

Інша річ – медицина  стаціонарна: інфаркт, онкологія, коли ми змушені через бідність нашу вигадувати місцеві правила допомоги, бо держава не може виділити кошти на такий протокол. У 5% випадків важливі локальні протоколи, що враховують економічні можливості держави, наявність ліків від місцевих виробників тощо. В усіх інших випадках дії лікарі в Україні не повинні різнитися від дій та приписів лікарів на іншому кінці світу.

Відмовитися від швидкої допомоги у нинішньому її вигляді – злочин. Має утвердитися сімейний лікар, який знає: якщо  його пацієнт із температурою чи високим тиском звернеться не до нього, а до швидкої, він не заробить своєї частки грошей. Треба виростити нормальних парамедиків, спроможних зробити все можливе, щоби рятувати життя в екстрених випадках. Тільки тоді можна забирати швидку в нинішньому її вигляді.  Це важлива тема, але ж дивіться, яка «нудна». У нормальній країні за темою медичної реформи раз на тиждень має бути глобальне політичне ток-шоу, яке пояснює людям, чому важливі медичні протоколи, якою має бути швидка допомога. Та нашим цікавіше всоте обговорити, якою мовою говорити і кому ще пам’ятник знести.

Спалах кору українців насправді налякав. Та я вже казав, що люди починають змінюватися тільки тоді, коли побачать реальні смерті. Без домовинок у дворах ми у вакцинацію не віримо. Та я не хочу, аби людьми керував страх. Я хочу, аби ними керувало знання. Ми звикли лякатися, а мені огидно спілкуватися з людьми на такому рівні. Я незадоволений ситуацією із вакцинацією в країні, проблеми не зникли. За окремими позиціями до 40% населення не привиті. Ми багато говоримо про дітей, але який відсоток дорослих привитий від дифтерії? У кращому випадку 1%. Нам досі щастить, що в Україні циркулюють дифтерійні палички із слабким токсином. Та варто сюди прилетіти людині з Ємену, Бангладеш чи Венесуели, де існує реальна епідемія дифтерії й поширюється високотоксична дифтерійна паличка, все може змінитися миттєво. Втішає лише одне: коли така епідемія рвоне в Україні, усі сусідні цивілізовані країни поставлятимуть нам сироватку, аби убезпечити себе.

Відсутність коллективного імунітету – проблема національної безпеки. Але в нашій країні немає органу, який займається національною безпекою Той, що є, зайнятий чим зовсім іншим.

І не лише щеплення. У країні не працює комплекс профілактики та раннього моніторингу захворювань. Сімейний лікар має розповідати пацієнтам, які обстеження та процедури слід пройти в 30, 35, 40 років, аби не хворіти. Більше того, йому має бути вигідно послати вас на ранню діагностику. Він зобов’язаний розуміти: якщо ви будете гіпертоніком, то почнете ходити до нього десять разів на місяць за ті ж гроші. Та вони не вміють так працювати. Наші медвиші навчилися випускати лікарів для цієї національної медицини, де медпрацівник живе не за рахунок уміння добре лікувати, а за рахунок свого пацієнта. Конфлікт в.о.міністра з київським медичним ВНЗ багато що показав. І що? Хтось міністра підтримав? Стара система негайно відреагувала на спробу в неї втрутитися.

Уляна Супрун незрозуміла для мене. За всіх її добрих починань у неї величезна проблема з комунікаціями. Вона якимсь чином примудрилася налаштувати проти себе 90% населення. Навіщо публічно висловлюватися про своє ставлення до свята 8 березня? В Україні воно здебільшого інше. Якщо ти міністр, публічна фігура, працюй із суспільством акуратно. Не розуміючи тебе, не довіряючи тобі, воно не довірятиме й тому розумному й правильному, що ти робиш.

Хочу бути оптимістом, та мене ніщо не тішить. З однго боку, бачу все більше публикацій від адекватних лікарів у Фейсбук проти «фуфломіцинів», з іншого – черги за ними в аптеках не скорочуються. Кількість фальсифікатів у аптеках так само не скорочується. Повне нехтування законом залишається. Залишається дефіцит і приниження лікарів.

Мене багато що тримає в Україні, і я звідси не поїду. Хоча, хто знає, може, завтра прийдуть швондери й скажуть: ми до вас, лікарю… Я нині допомагаю людям, які все ж таки залишаються. Навчаю їх пережити час до реформи нинішньої медицини. Мрію, що ці нововведення колись настануть, і тоді я навчатиму не мамусь, а сімейних лікарів. Тож борімося.

Переклад «Версій»  

Запис Доктор Комаровський про медреформу: «Ми йдемо голі й босі слизькою дорогою» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У квітні на українців чекають зміни у різних сферах. По-новому перераховуватимуть пенсії, контролюватимуть якість харчових продуктів і ходитимуть на прийоми до лікаря. Міністерство юстиції почне стягувати заборгованість по зарплатні. В армію призвуть більше 15 тис. українців. У гаманцях з’являться монети номіналом 1 грн і 2 грн.

Gazeta.ua підготувала добірку найістотніших змін, які відбудуться в Україні з квітня.

Пенсіонерам, які працюють, перерахують пенсії

З 1 квітня для пенсіонерів, які працюють, введуть автоматичний перерахунок пенсій. Раніше кожні два роки пенсіонери зверталися до територіальних управлінь Фонду із заявою про перерахунок. Тим, у кого після перерахунку пенсія не зросте, її не зменшать. Будуть платити, як і раніше.

Перерахують тим, хто отримує виплати два роки і більше, але при цьому офіційно працював. Норма також стосується тих, хто працював з перервами.

При розрахунку пенсій Пенсійний фонд використовує середню зарплату — 3764 грн й індивідуальний коефіцієнт. Він залежить від сплачених страхових внесків і рівня зарплати.

Запрацює антирейтинг виробництв, які не виплачують заробітну плату

З 1 квітня запрацює антирейтинг підприємств-роботодавців. Міністерство юстиції починає стягнення заборгованості заробітної плати на користь працівників.

Зараз в органах Державної виконавчої служби понад 500 тис. виконавчих проваджень з примусового стягнення заборгованості. Заборгованість сягає понад 2,5 млн грн. Найбільші борги в державному секторі.

Створять мобільні штаби і групи. Вони виїжджатимуть на конкретні підприємства. За невиплату заробітної плати роботодавець адміністративну та кримінальну відповідальність.

Розпочнеться весняний призов

З 1 квітня розпочинається весняний призов на військову службу. Він триватиме до 31 травня. За цей період призвуть 15,2 тис. осіб.

Лави Збройних сил поповнять майже 9 тис. осіб, Національну гвардію — 4 тис., Державну прикордонну службу — 1,2 тис., Державну спеціальну службу транспорту — 1 тис.

На весняний призов виділили 59,4 млн грн. Проведення призову до ЗСУ обійдеться у 32,5 млн грн, у Національну гвардію — 14,4 млн, до Держприкордонслужби – 4,3 млн, до Держспецтрансслужби — 3,6 млн.

На одного призовника витрачатимуть 3617 грн. 3,5 тис. грн – грошова допомога військовим. 93,13 грн витратять для підготовки та проведення призову на строкову військову службу.

В армію забирають українців від 20 до 27 років. Солдати, матроси, сержанти і старшини служитимуть 18 місяців. Призовники з вищою освітою — 12 місяців.

Ухилення від призову на строкову службу може обернутися обмеженням волі на строк до трьох років.

Стартує медична реформа

2 квітня українці зможуть підписати декларації із сімейними лікарями, педіатрами і терапевтами. Кожен лікар може підписати документ максимум з 2 тис. пацієнтів. Від їх кількості залежатиме розмір зарплати медика. Базова ставка за одно пацієнта — 370 грн.

Украсти договір з лікарем можна, якщо медичний заклад підключився до електронної системи охорони здоров’я. Не потрібно підписувати декларацію за місцем прописки чи проживання. Декларація діє безстроково — до моменту зміни фахівця. Щоб змінити лікаря, потрібно просто укласти нову. Електронна система це зафіксує.

Реформу впроваджуватимуть до 2020-го. До цього часу можна отримати медичну допомогу по-старому.

Терапевти, педіатри та сімейні лікарі спостерігатимуть станом здоров’я пацієнта, ставитимуть діагнози та лікуватимуть найбільш поширені хвороби, травми, отруєння, патологічні, фізіологічні стани.

Щоб викликати лікаря додому, не потрібно звертатися у реєстратуру. Домовитися про необхідність візиту можна напряму телефоном з лікарем. Служба “швидкої” працюватиме у звичному режимі.

Запрацює нова процедура перевірок якості та безпечності харчових продуктів

З 4 квітня запрацює запрацює нова процедура перевірок якості та безпечності харчових продуктів.

Підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя і здоров’я людей. До прикладу, у магазині, де продається запакована продукція тривалого зберігання, ризиків менше, ніж у магазині, де продається свіже м’ясо. Один і той самий інспектор не зможе приходити з перевіркою на те саме підприємство.

Державні інспектори мають право безперешкодного доступу до роботи підприємств; інспектувати і відбирати зразки товарів та тварин; перевіряти вантажі харчових продуктів, які ввозять на митну територію України або вивозять з неї; видавати постанову про про тимчасову заборону або вилучення з обігу товарів тощо.

За порушення закону передбачені жорсткі санкції. Залежно від правопорушення сума штрафу може сягати 70 тис. грн. Крім того, інспектори можуть призупинити виробництво чи обіг товарів, якщо виявлять загрози життю і здоров’ю людини.

В обігу з’являться монети номіналом 1 і 2 гривні

З 27 квітня в Україні з’являться нові монети номіналом 1 і 2 гривні. Згодом вони повністю витіснять паперові купюри. Їх спеціально не вилучатимуть, а припинять друкувати. До 2010-го з’являться монети в 5 і 10 гривень.

“Нові обігові монети мають сріблястий колір. Вони невеликі, легкі та та зручні для розрахунків. На них зберегли портрети видатних українських особистостей, які зображені на відповідних банкнотах, – каже директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко.

На інфляцію випуск монет не вплине. Натомість сприятиме збільшенню безготівкових розрахунків в країні.

за матеріалами інтернет-видань segodnya.ua, gazeta.ua

Запис Перерахунок пенсій, медична реформа і призов в армію — які важливі зміни торкнуться українців у квітні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Національна служба здоров’я створюється для зміни фінансування системи охорони здоров’я

Кабінет міністрів запустив створення Національної служби здоров’я України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я.

Національна служба здоров’я створюється для зміни фінансування системи охорони здоров’я. Служба буде підзвітна не МОЗ, а Кабінету міністрів.

За планом, громадянин України зможе звернутись до Національної служби здоров’я, обирати собі лікарню, а служба оплатить лікування і проконтролює його вартість та якість. Служба зможе замовити послуги як у державних лікарень, так і приватник, до яких не має жодного відношення. 

За нинішньою схемою МОЗ замовляє медичні послуги для населення саме у себе. Тобто міністерство виділяє гроші лікувальному закладу, що йому ж і підпорядковується, тому ніхто не зацікавлений у якості наданих послуг.

Після того, як президент підпише законопроект, буде оголошено конкурс на посаду голови Служби. До липня-2018 вона буде утворена та розпочне роботу.

Запис В Україні з’явиться національний страховик лікарських послуг спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Щопівдня протягом минулого тижня українські медики «Швидкої» вмикали сирени на своїх машинах, аби привернути увагу влади та суспільства до планів Мінздоров’я стосовно реформування служби «Швидкої допомоги». Вони переконані, що ця реформа спричинить коллапс служби екстренної медичної допомоги. Бо від січня 2018-го професія лікаря та фельдшера «швидкої» практично ліквідовується.

– Функція «швидкої» в Америці – доставлення пацієнта до лікарні, що й відбувається там  буквально за лічені хвилини, – каже Дмитро СИДОРЯК, голова профспілкової первинної організації Чернівецького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. – Але ж Україна – не Штати, у нас зовсім інші реалії. До таких новацій у нас не готові ні лікарні, ні дороги.   

Протестувальники переконані, що «американські новації» не відповідають українським реаліям.

Та й чиє сенс змінювати принципи вже давно й добре налагодженої служби? Дмитро Миколайович не знаходить позитивної відповіді на це запитання. Адже парамедик, як відомо, не ставить діагнозу і не надає допомоги. Усе це чекає на потерпілого в медзакладі, куди його доставляють. А лікарі та фельдшери нашої «Швидкої» рятують хворого вже на місці.  Крім того, в Україні немає інструкторів з парамедицини, немає відповідних навчальних закладів із потрібним для підготовки парамедиків обладнанням. Зрештою, у нас немає приймально-діагностичних стаціонарів.

До слова, ось на чому наголошує колега Сидоряка, голова Незалежної профспілки працівників швидкої меддопомоги Запоріжжя Анатолій СИДОРЕНКО: «Минулого тижня я був у Києві на селекторній нараді з усіма областями. Так ось, з усіх регіонів України тільки одна область – Волинська – за парамедиків. Мотивація у них проста: вони отримують «папірець» парамедика і можуть працювати у Польщі за цією спеціальністю за пристойні гроші – близько 2000 євро на місяць. Це, зазвичай, непогано, та як бути нашому населенню у такій ситуації?»

Медики української «Швидкої» одностайні: проводити подібні експерименти на громадянах України щонайменше безвідповідально.

 Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис У Чернівцях медики «Швидкої» підтримують акцію протесту проти бездумного реформування служби на «американський лад»,  розпочату їхніми колегами в усіх обласних центрах України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні пацієнти, які не підпишуть декларацію з лікарем первинної ланки, з 2020 року не зможуть отримувати безкоштовні медичні послуги. Про це мовиться у повідомленні на сайті Міністерства охорони здоров’я.

У МОЗ пояснили, що підписуючи декларацію, пацієнт повідомляє Національній службі здоров’я України про вибір лікаря первинної медичної допомоги. На основні цієї інформації, занесеної в реєстр, НСЗУ обчислює кошти, які за контрактом має отримати медична практика, до якої прикріпився пацієнт.

 З 2020 року, коли медична реформа повністю запрацює, лікар не зобов’язаний надавати послуги первинної медичної допомоги людині, яка відмовляється підписувати декларацію. Оскільки з 2020 року лікарі первинної допомоги будуть отримувати гроші тільки за пацієнтів, які обрали їх своїми лікарями і підписали декларації, – пояснили у Мінохорониздоров’я. Проте у разі, якщо людина потребує екстреного медичного втручання, лікар повинен надати допомогу незалежно від того, чи підписав пацієнт декларацію.

Підписати декларацію з лікарем “первинки” можна під час першого візиту до медзакладу. Поки пацієнт не звернеться за медичною допомогою, ці послуги не оплачуватимуться. Після першого ж звернення та підписання декларації з лікарем за пацієнта починає платити держава. Ті ж українці, які не укладуть з лікарем декларації, зможуть за власні кошти купувати у лікарів необхідні медичні послуги. Як запевнили у МОЗ, це не є незаконним, але не регулюватиметься державою, і оцінка якості цих послуг залишиться поза державним контролем якості.

Запис Медреформа: хто не зможе отримувати безкоштовні медичні послуги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Міністерстві охорони здоров’я розповіли, як за новою системою обрати сімейного лікаря незалежно від місця реєстрації пацієнта, проживання та сплати за обслуговування, оприлюднивши покрокову інструкцію.

Згідно з нею, пацієнт на сам перед повинен визначитися з лікарем.

«Перший і найлегший варіант – обрати знайомого лікаря, який влаштовує вас за низкою параметрів, від якості обслуговування до географічного положення. Якщо ж такого лікаря немає, можна звернутись у місцевий відділ охорони здоров’я. Там повинні розповісти, які лікарі працюють у вашому населеному пункті чи районі», – йдеться у рекомендаціях МОЗ.

Інший варіант – просто звернутися до будь-якого медичного закладу і безпосередньо познайомитися з фахівцями. В такому випадку потрібну інформацію про них можна отримати у місцевому відділі охорони здоров’я або в реєстратурі. У деяких медзакладах потрібну інформацію можна знайти на сайті.

У міністерстві наголосили, що відтепер не потрібно звертатись до лікаря «суворо за пропискою» – «можна обрати лікаря, який працює біля вашого дому, роботи тощо».

Далі пацієнт і обраний лікар мають підписати декларацію.

«Заклади первинної медичної допомоги, в яких працюють сімейні лікарі, підписують контракт з Національною службою здоров’я, а пацієнти – декларацію з тими лікарями, яких самі собі обрали. Декларація підписується безстроково, тобто необхідності підписувати її щороку не буде. Якщо ж пацієнт вирішить підписати угоду з іншим лікарем, то це можна зробити у будь-який час», – наголосили в Міністерстві охорони здоров’я.

Для підписання декларації пацієнт повинен мати при собі паспорт та ідентифікаційний код, а якщо обраний лікар також обслуговуватиме дитину – то до цього переліку додається свідоцтво про її народження, а також паспорт і код її батьків чи опікунів. Як запевнили у МОЗ, лікар внесе потрібні дані в систему, роздрукує декларацію, і після її підписання пацієнт може звертатись до нього у будь-який час.

«Документ з’явиться в системі після подвійної авторизації: лікар попросить назвати код, який надійде вам СМС-повідомленням», – йдеться в повідомленні.

«На випадок відпустки або хвороби у вашого лікаря має бути заміна — інший лікар первинної ланки або черговий заклад первинної медичної допомоги. Якщо вам знадобиться допомога в іншому місті, можна звернутись до найближчого закладу первинної медичної допомоги», – додали у відомстві.

Крім безпосереднього обстеження і лікування, лікарі первинної ланки в разі необхідності будуть також видавати направлення до вузькопрофільних спеціалістів, виписувати рецепти на ліки, та будь-які медичні довідки, наприклад, до басейну тощо. Тож з цих міркувань МОЗ рекомендує обирати лікаря, який практикує поруч з місцем проживання пацієнта – це скоротить витрати часу на дорогу.

Також МОЗ закликало пацієнтів не давати лікарям хабарів.

«У 2018 році заклад, в якому працює сімейний лікар, почне отримувати пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав з ним договір. Планується, що у 2018 році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн на одного пацієнта, у 2019 – 450 грн. Практика у 2000 пацієнтів може мати річний дохід від 740 000 грн до 1 000 000 грн у 2018 та від 900 000 до 1 200 000 грн у 2019. В цей бюджет входять оренда кабінету, оплата роботи лікаря, медсестри (фельдшера), прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Близько половини цих коштів — видатки практики, все інше – зарплата працівників (лікаря, медсестер, фельдшерів)», – пояснили в міністерстві..

«За цими тарифами закладам первинної медичної допомоги буде платити держава, тож йдучи до лікаря, варто пам’ятати, що це не безкоштовна послуга, за яку пацієнт має покласти “подяку” в кишеню лікарю, а медична послуга, за яку заплачено з податків», – наголосили у Міністерстві охорони здоров’я.

Запис МОЗ оприлюднило покрокову інструкцію з вибору сімейного лікаря спершу з'явиться на Медіа-Версії.