Щопівдня протягом минулого тижня українські медики «Швидкої» вмикали сирени на своїх машинах, аби привернути увагу влади та суспільства до планів Мінздоров’я стосовно реформування служби «Швидкої допомоги». Вони переконані, що ця реформа спричинить коллапс служби екстренної медичної допомоги. Бо від січня 2018-го професія лікаря та фельдшера «швидкої» практично ліквідовується.
– Функція «швидкої» в Америці – доставлення пацієнта до лікарні, що й відбувається там буквально за лічені хвилини, – каже Дмитро СИДОРЯК, голова профспілкової первинної організації Чернівецького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. – Але ж Україна – не Штати, у нас зовсім інші реалії. До таких новацій у нас не готові ні лікарні, ні дороги.
Протестувальники переконані, що «американські новації» не відповідають українським реаліям.
Та й чиє сенс змінювати принципи вже давно й добре налагодженої служби? Дмитро Миколайович не знаходить позитивної відповіді на це запитання. Адже парамедик, як відомо, не ставить діагнозу і не надає допомоги. Усе це чекає на потерпілого в медзакладі, куди його доставляють. А лікарі та фельдшери нашої «Швидкої» рятують хворого вже на місці. Крім того, в Україні немає інструкторів з парамедицини, немає відповідних навчальних закладів із потрібним для підготовки парамедиків обладнанням. Зрештою, у нас немає приймально-діагностичних стаціонарів.
До слова, ось на чому наголошує колега Сидоряка, голова Незалежної профспілки працівників швидкої меддопомоги Запоріжжя Анатолій СИДОРЕНКО: «Минулого тижня я був у Києві на селекторній нараді з усіма областями. Так ось, з усіх регіонів України тільки одна область – Волинська – за парамедиків. Мотивація у них проста: вони отримують «папірець» парамедика і можуть працювати у Польщі за цією спеціальністю за пристойні гроші – близько 2000 євро на місяць. Це, зазвичай, непогано, та як бути нашому населенню у такій ситуації?»
Медики української «Швидкої» одностайні: проводити подібні експерименти на громадянах України щонайменше безвідповідально.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
