Маркування ГМО: Теоретично – так! Практично – ніяк!

Чи зможуть українці відрізнити екологічно чисту їжу від модифікованих продуктів на поличках магазинів?

За

• Продукти з ГМО значно дешевші. Їхня поява на ринку зменшить голод на планеті і полегшить життя нижчим верствам населення.
• Рослини з ГМО стійкі до шкідників, гербіцидів та захворювань.
• Через збільшення населення планети необхідно подвоїти світове виробництво сільгосппродукції, а без використання
  трансгенних рослин це неможливо.
• ДНК, які потрапляють в їжу, розщеплюються в шлунку на мікроскопічні частинки. Тобто організму «не важливо» їли ви картоплю з геном томатів чи просто картоплю з помідорами.

Проти

• Технологія ГМО настільки недосконала, що може стати основним джерелом біологічного та екологічного ризику для людини і навколишнього середовища.
• Вчені можуть лише здогадуватися, чого чекати від ГМО, адже їхній вплив на людський організм можна прогнозувати тільки теоретично.
• Наука не спроможна визначити, куди саме потрапляє вміщений ген, відтак відповіді на запитання, як він дасть про себе знати в майбутньому – немає.
• Із початком застосування трансгенних продуктів відзначається значне збільшення онкологічних захворювань.

Факти:

ГМО – це організми, ДНК яких змінений штучним способом. Продукти з генно-модифікованими компонентами можуть вміщувати фрагменти ДНК із будь-яких інших живих організмів. Таким чином на прилавках магазинів з’явилися помідори з генами камбали, картопля з отруйними речовинами, які відлякують колорадських жуків, виноград з ДНК черв’яків тощо.

У світі кілька років поспіль точиться дискусія щодо ГМО. Ось основні «за» і «проти» провідних фахівців генетики та екології:

Харчуйтеся «навпомацки»

Швидше за все, на ринку завжди будуть, як натуральні харчі, так і продукти з ГМО. Проблема в іншому: як їх відрізнити?

17 грудня 2009 року Верховна Рада ухвалила закон про маркування продуктів з генетично модифікованими організмами. Це означає, що на етикетці продукту обов’язково має зазначатися інформація про наявність або відсутність ГМО.

Та найцікавішим є те, що в Україні немає чіткої методики визначення наявності ГМО у харчових продуктах. Лабораторія, де можна провести відповідний аналіз (до речі, не дешевий), є лише в Києві.

Виробники чи споживачі: хто заощадить більше?

Штраф за відсутність маркування становить 10 – 50 неоподаткованих мінімумів, а це від 170 до 850 гривень. Перше питання, яке спадає на думку: «Де ж тут логіка?» Використовуючи ГМО, виробники заробляють мільйони. То ж чи сильно лякають їх стягнення, що не перевищують і сотої долі прибутків, пов’язаних зі збутом ГМ-продукції?

Але й це не все: у Міністерстві охорони здоров’я і досі немає реальної картини про обіг генно-модифікованої продукції на території України. Відтак порятунок планети від голоду наразі швидше подібний на бізнес, ніж на благодійність.

До речі більшість африканських країн – а це територія, де спостерігається найвищий відсоток голодуючих, відмовилися від вирощування на своїй території трансгенних рослин! А в Україні Верховна Рада дозволила збільшити використання трансгенної продукції у … 9 разів!!! Хтозна, можливо, в Африці чорноземи родючіші, а селяни працьовитіші?

«Страшилки»:

Як то кажуть: у кожнім жарті є доля жарту, все решта – правда. Наступну інформацію розповсюджує безліч Інтернет-видань із посиланнями на експертів.

Довіряти їй чи ні – справа ваша. Отже:

■ У щурів, яких протягом кількох місяців годували ГМ-картоплею, виникла патологія імунної системи, з’явилися аномалії в будові шлунково-кишкового тракту, печінки та головного мозку, крім того, у третьому поколінні тварини ставали безплідними.

■ Комахи, які їли тлю, що жила на ГМ-картоплі, ставали безплідними.

■ Дитинчата щурів, яких годували ГМ-рослинами, гинули протягом кількох днів.

А судді хто?

Та навіть позначка «Без ГМО» не гарантує нешкідливості продукту. Скажімо, якщо годувати корову генно-модифікованою соєю, але не додавати до її молока трансгену, чи можна вважати таку продукцію генетично чистою? Хто контролює такі випадки? Як можна впевнитися у якості продукту? Більше запитань, ніж відповідей.

Сосиски, шоколадки, консервовані овочі, майонез, соуси, глазуровані сирки, сухі супи – це харчі, в яких найчастіше зустрічаються ГМО. Перевірити їх на безпечність вам не вдасться, бо якщо захочете в спеціальній лабораторії дізнатися, чи є у вашій улюбленій ковбасці гени-мутанти, без згоди виробника надати таку інформацію ніхто не має права.

Експерти засвідчують, що велика частина інформації про проведені на тваринах, які вживали ГМ-продукти, дослідження приховується від громадськості.

Обізнаний – значить озброєний!

Неконтрольоване використання трансгенних сільськогосподарських рослин може становити загрозу для екосистеми Буковини. В обласному Держспоживстандарті вважають, що основним завданням сьогодні є розвиток мережі лабораторних центрів з виявлення ГМО та посилений контроль за маркуванням таких продуктів.

ДП «Буковинастандартметрологія», за повідомленням її прес-служби, розпочала підготовку до створення лабораторії з визначення ГМО у продуктах харчування. Проаналізовано вимоги, визначене необхідне обладнання, його виробники та постачальники. Розроблений проект реконструкції мікробіологічної лабораторії. Але залишилася низка проблемних питань, серед яких – висока вартість необхідного лабораторного обладнання, що в сучасних умовах для «Буковинастандартметрологія» становить надзвичайно велику суму.

Один із варіантів вирішення цієї проблеми – активний пошук коштів на придбання випробувального обладнання: звернення до різноманітних міжнародних та гуманітарних організацій із проханням підтримати програму створення в регіоні лабораторії для визначення ГМО, залучення їхніх коштів для співфінансування.

Отже, треба бути дуже уважними, купуючи харчі. Дивіться що споживаєте, обирайте продукти з маркуванням і не бійтеся шукати вихід, бо він є завжди! А ще обізнаний – значить, озброєний.

Емма АНТОНЮК, «Версії»