Від початку року в області зареєстровано майже 4 тисячі вакансій. А точніше – до Чернівецької обласної служби зайнятості звернулися 1079 роботодавців, які мали потребу у працівниках на 3957 вакантних посад. Кількість вакансій порівняно з минулим роком зменшилася на 24,8%. Станом на 17 червня 2021 року по області є 711 пропозицій роботи.

Фахівці служби зайнятості проводять з роботодавцями інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо легалізації зайнятості та збільшення розміру заробітної плати. Середній розмір заробітної плати по всіх вакансіях складає 7158 гривень, в той час як у минулому році був 6474 гривень. Водночас лише на один відсоток вакансій роботодавці пропонують оплату понад 15 тис. грн, зарплату  від 11 до 15 тис. грн на два відсотки вакансій, на 9% вакансій зарплату від 9 до 11 тис. грн, на 26% – оплата від 7 до 9 тис. грн, на 23% – від 6 до 7 тис. грн, мінімальну оплату 6 тис. грн пропонують на 39% вакансій, – зазначає директорка Чернівецького обласного центру зайнятості Любов Кожолянко.

У цьому році забезпечено роботою 2471 особу. За видами економічної діяльності 22,9% працевлаштованих у переробній промисловості, 16,2% – у сільському, лісовому та рибному господарстві, 14,2% – в оптовій та роздрібній торгівлі, 7,7% – у державному управлінні, 5,8% –  в охороні здоров’я, по 4,8% в освіті та на будівництві, 4,2% –  у транспортному та складському господарстві.

Більшість працевлаштованих – 29% робітники з обслуговування устаткування машин, 13,5% –  працівники сфери торгівлі та послуг, 11,6% знайшли роботу за найпростішими професіями, 10,2% – кваліфікованими робітниками з інструментом, 9,4% –  керівниками та службовцями, 9,1% – фахівцями, 6,8% – професіоналами, 6,3% –  робітниками сільського та лісового господарства, 4% –  технічними службовцями.

Сектор інформаційної роботи Чернівецького обласного центру зайнятості

Запис Буковина: ринок праці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Президент Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник озвучив в ефірі інформаційного блоку «День.LIVE» дані стосовно тенденцій у трудовій міграції українців. І пояснив, чому мешканці інших країн масово не їдуть до України на роботу – справа не лише в економічній ситуації.

Дані статистики свідчать: приблизно 1 млн українців щороку виїжджає до інших країн світу у пошуках більш високооплачуваної роботи. Згідно останніх даних МЗС, у Польщі постійно проживає майже 1,5 млн українців. Такі цифри вкрай негативно впливають на економіку України, адже держава масово втрачає кваліфікованих фахівців. Головна причина – пошук гідної зарплати, щоби забезпечити свою родину.

«Найбільше українців зараз їде до країн Європи – це Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, країни Балтії, – зазначив Василь Воскобойник. – Українці їдуть також нелегально працювати до Італії. Сформувався певний прошарок населення – 14 -16% людей, які постійно виїздять працювати за кордон. Один з таких наочних прикладів. З одного боку кількість перетинів кордону між Україною та Польщею скоротилась у ковідний рік майже на 64%. У 2019 році кордон України з Польщею перетнули 11 мільйонів українців. А 2020 – лише 3, 8 млн. Тим не менш, Польща у 2020 ковідному році видала українцям 1 млн 800 тисяч запрошень на роботу. Ця цифра майже тотожна даним 2018-2019 років. Карантинні обмеження не впливають на масштаби трудової міграції».

Експерт зазначив, що українці в Польщі, якщо їх працевлаштовувати офіційно, обходяться роботодавцю не так уже й дешево:

«Насправді це стереотип, що українська робоча сила – дешева. Працевлаштування українця польському роботодавцю обходиться дорожче, ніж працевлаштування місцевого мешканця. Самі порахуйте: трудовому мігранту потрібно забезпечити робоче місце, проживання, необхідний пакет документів, тощо. Затребувані українці саме тому, що в тій самій Польщі така сама демографічна ситуація, що і у нас – населення скорочується, працездатних людей стає менше».

Відео про безробіття із-за пандемії: https://www.youtube.com/watch?v=71j0bUwBwoU

У Польщі та сама ситуація не лише із скороченням населення, а й з з трудовою міграцією: щороку близько 1,5 млн поляків їде в країни старої Європи, де вони можуть заробити більше грошей.

На думку експерта, це смвідчить про те, що трудова міграція навіть при збільшенні рівня заробітних плат в Україні, добробуту не зменшиться, судячи з прикладу Польщі.

При цьому наша країнане готова заміщати тих, хто виїхав, дешевою робочою силою з інших країн.

«Насправді проблема України в її законодавстві, – каже Василь Воскобойник. –  Український закон прямо говорить: якщо ти наймаєш на роботу іноземця, повинен йому забезпечити заробітну плату у розмірі не менше 10 мінімальних заробітних плат. Тобто, якщо ви берете собі з Тунісу звичайного будівельника, ви йому повинні за нашим законом про зайнятість забезпечити реальну заробітну плату не менше 60 тисяч гривень”.

За оцінками демографів до кінця 2030 року кількість населення України скоротиться на 3 млн осіб. Це без урахування тих, хто виїде з України назавжди. Тож підвищеннями пенсійного віку не обійтись. Державі варто врегульовувати міграційну політику з врахуванням цих тенденцій.

Запис Карантин не впливає на масштаб трудової міграції – експерт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

1. Астрономія (дослідження астрономічних явищ і космічних об’єктів).
2. Наукові дослідження в Космосі (дослідження космічних явищ і процесів та їх використання при створенні нових засобів виходу і пересування в Космосі, в пошуку і використанні космічних джерел енергії; можливостей використання космічних апаратів (КА) в інтересах людства, створення умов життєдіяльності людини в Космосі).
3. Природні явища та екологія Космосу (фізичні явища та ефекти, що не мають теоретичного пояснення; нові ідеї, гіпотези і моделі природних феноменів; діяльність людини в Космосі та її наслідки).
4. Космічна медицина і біологія.
5. Космічні апарати та ракети-носії.
6. Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки.

29.01.2021. Відкриття конкурсу

Секція “Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки”

Секція “Астрономія”

Секція “Космічні екологія, біологія, медицина”

Підведення підсумків конкурсу

Учасники з Дніпра, Ужгорода, Києва, Чернівців і Чернівецької області мали можливість прослухати і виступити з змістовними доповідями, провести цікаві дискусії, презентувати свої напрацювання. Дякуємо і вітаємо учасників конкурсу, керівників учнівських робіт, організаторів конкурсу, членів журі за гарну і успішну роботу! Про детальний перебіг подій конкурсу і переможців читайте за посиланням – ОБЛАСНИЙ КОНКУРС НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ «МИРНИЙ КОСМОС» -2021  

©Тетяна Спориніна

Запис Обласний конкурс науково-дослідних робіт «Мирний космос» – незгасний інтерес школярів до вивчення і дослідження Космосу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учора, 11 січня,  на сайті Чернівецької облдержадміністрації з’явилася інформація під заголовком «На Буковині посилять контроль за екологічною безпекою». Вона привернула мою увагу через те, що газета «Версії» постійно цікавилася та писала про екологічні проблеми краю. Натомість те, про що йшлося у публікації, викликало хіба що легкий подив. Хоча вже давно варто було б у моєму віці перестати дивуватися. Бо вже протягом останніх 30 з гаком років чую від обласного керівництва розмови (ТІЛЬКИ РОЗМОВИ!!!) про «запобігання появі стихійних сміттєзвалищ, протиправній вирубці лісів, незаконному видобутку корисних копалин, забрудненню річок», а також про поводження з побутовими відходами. І що ж ? Хіба що небудь змінилось? Ні! Тож знову струс повітря.   

Та краще самі ознайомтесь із текстом повідомлення ЧОДА і переконайтесь у тому, що я маю рацію. Отже, читайте:  

«На Буковині посилять контроль за екологічною безпекою»

Про екологічну безпеку Чернівецької області йшлося під час наради заступників голови Чернівецької обласної державної адміністрації Богдана Ковалюка та Романа Скигаря із заступником начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Вадимом Колегаєм.

Так, під особливим контролем фахівців – поводження із побутовими відходами, зокрема запобігання появі стихійних сміттєзвалищ на території Буковини. Боротимуться екологи і з такими актуальними для краю порушеннями, як протиправна вирубка лісів, незаконний видобуток корисних копалин, забруднення річок.

Під час зустрічі обговорили також питання посилення в області державного нагляду в усіх сферах природокористування.

Крім того, Вадим Колегай зазначив, що з січня 2021 року дозволили проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, які належать до високого ступеня ризику. Торік такі перевірки були заборонені через карантинні обмеження. Так, на Буковині, до прикладу, можуть здійснювати державний нагляд (контроль) підприємств лісогосподарського призначення, житлово-комунального господарства, автозаправних станцій тощо. Критерії, за якими визначають ступінь ризику від проведення господарської діяльності, а також періодичність таких перевірок, визначає відповідна постанова Кабінету Міністрів України».

Що мене здивувало у цьому повідомленні? Найперше, його неймовірна «новизна і свіжість». Протягом щонайменше останніх 30 років постійно чую про це від наших буковинських очільників. А чи змінилося щось? Може, стало менше смітників? Ні. Чи  перестали незаконно рубати ліс? Питання риторичне. Ну а щодо поводження з побутовими відходами, то тут ми у хвості всієї України. У нас немає навіть роздільного збору сміття, яке давно є у Львові, Франківську та інших містах. І це при тому, що існує відповідний законодавчий акт про обов’язковість такого підходу. Та закон у нас не виконується. Зате скільки грошей уже на це пішло. Адже йшлося і про завод із сортування сміття, і про завод із його переробки. Одне слово, бла-бла-бла…

Принаймні, нагадаю лише про один із багатьох інформаційно-освітніх проєктів, який мав назву «Академія сортування сміття». Він тривав  з 1 грудня 2018 р. до 30 квітня 2019 р. і реалізовувався за підтримки Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» від Інституту «Республіка» та  Національного Демократичного Інституту (NDI). 

Тоді у ЗМІ повідомлялося, що «у Чернівцях 93% твердих побутових відходів акумулюються на полігоні, який розташований на вул. Чорнівська. Під полігон виділено 42 гектари земель сільськогосподарського призначення. Щорічно сюди завозиться 520 000 кубічних метрів твердо-побутових відходів. Наразі стоїть питання про розширення площі даного полігону на 15 га. Смітєзвалище локалізується в Садгірському районі міста.

Згідно з рішенням Чернівцької міської сесії VII скликання статутний фонд МКП «Чернівціспецкомунтранс» збільшено на 8 млн грн. Ці кошти будуть спрямовані зокрема на закупівлю контейнерів для роздільного сортування сміття. Та водночас у чернівчан ще не сформована культура та навички поводження з твердими побутовими відходами. Це у свою чергу сповільнює процес впровадження розподілу сміття та подальшої його утилізації на сміттєпереробних заводах і ринку вторинної сировини. Тому метою проєкту є навчити населення м. Чернівці правил сортування шляхом проведення інформаційних семінарів і тренінгів. Навчання проводитимуться для представників ОСББ, житлово-будівельних кооперативів, житлово-будівельних товариств, органів самоорганізації населення та для школярів.»

А тепер ми знову повертаємося до цієї теми в такому ракурсі, ніби вперше про неї йдеться. Та ще, нарешті, дозволили дещо перевіряти. «Періодичність же цих перевірок визначає відповідна постанова Кабінету Міністрів України», – повідомляє пресслужба ЧОДА. Прикметно лише, що згадана постанова Кабміну датована… 6 березня 2019 року. До того ж, панове очільники, у нас знову локдаун…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, яка 39 років пише про екологічні проблеми Буковини

P.S. Вибачайте за різкість, але ж не можна «заговорювати» таку важливу тему! Час зрозуміти, що природа не прощає. Та й мені, якщо відверто, набридло за ці роки слухати одне і теж. Але ж керувати, як відомо, не ціпом махати. Ніхто не відповідає за свої обіцянки та розмови, на жаль. Тому і живемо у лайні.

Запис Бла-бла- бла-бла! Повернення до перевірок – це посилення екологічного контролю? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Під час заходів з протидії поширення коронавірусної інфекції одержувачі пенсій не відчуватимуть проблем із їх отриманням. Жодних затримок із нарахуванням пенсійних виплат на Буковині не буде. Зміни роботи Пенсійного фонду у зв’язку з карантином стосуються лише в частині надання послуг безпосередньо у приміщеннях сервісних центрів – тимчасово на період карантину обмежено до них доступ. Водночас оформлення документів для отримання допомоги на поховання здійснюється невідкладно за особистим зверненням. Усі послуги, від отримання довідок і до подання заяви про призначення пенсії, можна отримувати через вебпортал Пенсійного фонду: https://portal.pfu.gov.ua/

Інформацію, що не має конфіденційного характеру, можна отримати за номером гарячої лінії Чернівецького сервісного центру (0372) 51-40-70, або гарячих ліній в районних центрах, інформація про які розміщена за посиланням: www.pfu.gov.ua/сv в розділі «Контакти».

Пресслужба ГУ ПФУ в Чернівецькій області

Запис Як на Буковині виплачуватимуть пенсії під час карантину спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецьку область пропонують поділити на три райони – Сторожинецький, Чернівецький та Хотинський. Обговорення зацікавленими сторонами у кожній з 24 областей провів Центр політико-правових реформ протягом вересня-листопада 2019 року і вперше презентував у п’ятницю, 6 березня, у Мінрегіоні.

За інформацією із сайту «Децентралізація» планується такий поділ Чернівецької області адміністративно-територіальні одиниці субрегіонального рівня:

– до Сторожинецького району з центром у Сторожинці увійдуть нинішні Путильський, Вижницький та Сторожинецький райони;

– до Чернівецького району з центром у Чернівцях увійдуть Заставнівський, Кіцманський, частини Новоселицького (Боянська й Магальська ОТГ), частини Сторожинецького (Кам’янська та Великокучурівська ОТГ), Глибоцький та Герцаївський район, а також місто Чернівці;

– до Хотинського району з центром у Хотині – решта Новоселицького, Хотинський, Кельменецький і Сокирянський райони.

Може, й нічого, адже Чернівецька область площею 8097 км² – найменша в Україні. Але частина території, зокрема Путильський, Вижницький, частково Сторожинецький райони – це гірська або передгірська місцевість. І за дороги там ще ніхто не брався. І громадський транспорт подекуди їздить раз на день, а то й на кілька. Тож як місцеві мешканці добиратимуться до нових адміністративних центрів у разі невідкладної потреби? Про це у пропозиціях Центру політико-правових реформ не йдеться.

Сергій СУЛИМА, golos.com.ua

Запис Чернівецька область: замість одинадцяти лише три райони спершу з'явиться на Медіа-Версії.

14 залізничних станцій Чернівецької області потрапили до визначеного «Укрзалізницею» рейтингу малодіяльних, через певний час їх мають  закрити. Боротьба за їхнє збереження точиться не перший рік. Уже підвищено вартість послуг із подачі вагонів на станції, які визнані збитковими. Це призводить до зриву контрактів із замовниками, і, як наслідок, підприємства не мають змоги повноцінно працювати. Така ситуація негативно впливає на економіку краю й потягне скорочення робочих місць, повідомляє пресслужба ОДА. Хоча підприємства, які користуються послугами вантажних станцій, формують значні обсяги надходжень до місцевих бюджетів. Їхня робота безпосередньо впливає на подальший розвиток районів та залучення інвестицій.

Пріоритетним завданням керівництва області є розвиток економіки. Цього можна досягти, якщо підприємства Буковини працюватимуть на повну потужність. Відтак облдержадміністрація  на звернення РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» не погодила закриття жодної залізничної станції на території Чернівецької області.

Керівництво області звернулася до Прем’єр-міністра України та Міністерства інфраструктури України, а також до АТ «Укрзалізниця». За підсумками діалогу обласної влади з центральними органами виконавчої влади з переліку малодіяльних будуть виведені залізничні станції «Васкауци» у Сокирянському, «Межиріччя» в Сторожинецькому і «Неполоківці» в Кіцманському районі  нашої області..

Запис Врятовані три залізничні станції Буковини: їх вилучать зі списку малодіяльних і збиткових спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вважається, що найкращим підтвердженням успіху реформи децентралізації є те, що можна помацати руками: новий ФАП чи амбулаторія в селі, новозбудовані чи капітально відремонтовані школа чи дитсадок, чи закуплений шкільний автобус… Людям, мовляв, добре – оце й є успіх! Та за такими «критеріями успіху» і спочилий в Бозі Радянський Союз був вельми успішним! Ковбаса по два-двадцять, практично стовідсоткова зайнятість населення, школи-лікарні-дитсадки-новобудови – все (ну або майже все) було, а чого не було – то кляті саботажники і імперіалісти були винні. Але… СРСР завалився мало не в одну мить. Бо «стіни», які «можна було помацати» не зводилися на фундаменті. А газда, який мав керувати господарством, якось слабко господарював…

Успішні чи зовнішньоблискучі?

Тож аби підтвердити (або ні) успішність реформи децентралізації, ми вирішили порівняти, як господарюють створені на втілення реформи громади нашого краю. Взяли ті десять буковинських громад, які були об’єднані найпершими – 2015-го року. І порівняли не кількість збудованих чи відремонтованих за кошти субвенцій бюджетних установ і закладів – ні, бо за видані «з центру» гроші будь-хто будуватиметься! І оскільки громад щороку більшає, а розділені на всіх субвенції меншають, то цей чималий, важливий і впливовий чинник успішності є непереконливим, бо – скінченним. Надійними є лише роботящі руки мешканців громад, які можуть принести громаді суспільне благо і податки, і креативні мізки керівників громад, які знайдуть застосування саме в громаді і для роботящих рук, і для комунальної власності, і для решти всього, що досі «погано лежало», а тепер навіть не «лежатиме добре», а працюватиме добре на користь ОТГ. Отже порівняємо зміни, яких від часу створення і донині зазнали два показники в громадах: податок на доходи фізичних осіб, який залишається у громаді (чого раніше не було, і саме тому після створення громади їй стало вигідно реєструвати підприємців і підприємства у себе, а не відпускати їх деінде), і земельний податок, який принаймні стабільний – якщо, звісно, землі обліковані, а не «гуляють» невідомо де і з ким.

Народжені децентралізацією…

Отже, як підтверджує сайт decentralization.gov.ua/, дата 14 серпня 2015 року стала днем офіційного створення десяти об’єднаних тергромад у Чернівецькій області: Глибоцької селищної, Вашковецької (Сокирянського району), Великокучурівської, Волоківської, Клішковецької, Мамалигівської, Недобоївської, Рукшинської, Усть-Путильської сільських і Сокирянської міської. Вони різнилися за розташуванням (гірські і рівнинні), кількістю населених пунктів у своєму складі (від 2 до 8), площею (від 56 до 139 кв км), населенням (від 2270 до 13556 осіб). Зрештою, і розвивалися вони далі по-різному: до когось доєднувалися інші населені пункти, до когось – ні. Тож зміни у їхніх власних надходженнях – зокрема, ПДФО та земельному податку – ми розглядаємо не в абсолютних цифрах, а у процентному відношенні.

А зміни є! Надходження до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб, які здійснюють свою  підприємницьку діяльність чи працюють на підприємствах, в установах чи закладах, зареєстрованих в ОТГ, розпочалося від часу створення громад 2015-го. Раніше цього не було – усе забиралося в «центр», до держбюджету. Тож перші підсумки підбили вже за 2016-й. Громада тепер надзвичайно зацікавлена, аби її мешканці були не лише офіційно працевлаштовані, а й працювали в закладах, установах, на підприємствах саме тут, у громаді. Бо їхні податки – це наповнення місцевого бюджету і можливість утримувати садочки, школи, облаштовувати місцеві дороги, утримувати в порядку території, проводити вуличне освітлення… Тому адміністрації ОТГ створюють умови для реєстрації бізнесу і нові робочі місця, легалізують існуючі, сприяють підвищенню рівня оплати праці тощо.

За даними того ж сайту https://decentralization.gov.ua, порівняно з підсумками 2016-го, на кінець 2018-го у всіх десяти ОТГ-першопрохідців зростання ПДФО переконливе: від 40 до 75%! Отже, і добробут громад зріс – і завдяки не тільки державним субвенціям (це само собою зрозуміло), але й дякуючи вдалому адмініструванню керівництва громад!

Зростання надходжень від ПДФО у громади від 2016 до 2018 рр.

Коментує Юрій Юзва, голова Недобоївської ОТГ, де на кінець 2018 року зафіксоване найбільше зростання ПДФО – 75%:

«Робота з підприємцями щодо легалізації найманої робочої сили – це перше, що дало і далі дає результат. Також переконали переоформитися в нашу ОТГ підприємців, що були зареєстровані деінде. Хоча насправді це дуже мала частка в загальній кількості платників ПДФО. Роботи в цьому не бракує. Маємо на нашій території газокомпресорну станцію, яка зареєстрована і сплачує податки за своїх працівників у Івано-Франківській області – це близько трьох сотень людей! Продовжуємо легалізувати найманих працівників. Крок за кроком – бо це наші надходження, наші ремонти в соціальній сфері, наш новий дитсадочок і майбутня нова школа».

У Волоківській ОТГ, відомій постачальниці весільних суконь на всю Європу, надходження від ПДФО зросли найменше – «всього лише» на 40% (що само по собі немало, і лише в порівнянні виявляється, що є куди зростати). Тут і до реформи зареєстрованих підприємців-майстрів «весільного бізнесу» було вдосталь, тож після створення ОТГ 2015-го їхній чималий ПДФО одразу перейшов до громади. Різниця між 2015 і 2016 роками не була вражаючою. Що гальмує зараз зростання надходжень – розповідає Валентин Глопіна, голова Волоківської ОТГ:

«ПДФО є одним з основних видів доходів нашої ОТГ. І спочатку ми мали відчутне зростання надходжень від цього податку: два роки лісівники розташованого на нашій території Валякузьмінського лісгоспу були зареєстровані в нашій ОТГ і податок ішов до нас. А потім був проведений аудит відповідними службами, і вони рекомендували реєструвати лісників за місцем вирубки дерев. Податки почали «розкидувати» по інших громадах. Минулого року наш «мінус» через це становив 700 тис. грн.

Коригуємо плани, шукаємо інші можливості. Переманюємо фірми реєструватися до нас в громаду, тож можу сказати, що бюджет вирівнюється. Разом з тим, порівняно з часом створення ОТГ, спостерігаємо зменшення зареєстрованих підприємців – від 420 до 480 реєстрацій. Всім відомо, що основним ринком збуту для наших виробників весільних плать була Росія. Зараз цей ринок згорнувся, тож підприємці шукають збуту по інших країнах. Багато хто згортає бізнес і виїжджає на заробітки, не маючи змоги успішно вести свою справу вдома…»

Діляночка до діляночки

Перефразовуючи американського мислителя Ральфа Емерсона, який казав, що «земля сміється квітами», до ОТГ земля «сміється» – податками. І податки з наявної у розпорядженні громади землі також суттєво наповнюють місцевий бюджет.

За підсумками 2018-го у усіх 10 ОТГ-першопрохідців Чернівецької області фіксується зростання надходжень від земельного податку: від 40 до понад 92%!

Водночас, у перший рік після об’єднання (2016) порівняно з попереднім (2015) у трьох громадах було зменшення цих надходжень.

Про причини кажуть голови ОТГ.

Зменшення земельного податку в перший рік після створення ОТГ має свої об’єктивні причини

Григорій Ванзуряк, голова Глибоцької ОТГ, після року життя ОТГ мав зафіксоване зниження надходжень від земельного податку на 5,6%:

«На жаль, адміністрування цього податку у фіскальних органах відбувається жахливо. Два роки просимо врегулювати ці моменти, домагаємося електронного документообігу – безрезультатно… Після будь-яких змін, виявлених у земельній сфері, ми подаємо документи про це до фіскальних служб. Але ми не єдині – такі дані подає весь район! Тим часом у фіскальній службі опрацьовує це лише один посадовець. Людина просто не встигає, а невчасне внесення змін у документацію відбивається на підсумкових даних.

Так, робота не була налагоджена. Ми боролися, міняли керівників, тричі оголошувати конкурс на начальника відділу – не могли знайти спеціаліста. Попри це, протягом першого року провели інвентаризацію земель і здолали ту біду, яку мали. Зараз «вирулили», хоча все одно є до чого прагнути. Фіскальна служба доволі консервативна в цьому плані. Ми з радістю взяли би на себе, на місця, адміністрування земельних питань – а фіскали нехай контролюють».

Валентин Глопіна, голова Волоківської ОТГ, де в перший рік після об’єднання громади земельний податок дещо зменшився – на 4%:

«Для Волоки земля – це не основне джерело надходжень. Земель у нас аж таких нема, площа невелика. Тож спочатку трохи недопрацювали, але зараз дещо підняли цей податок, тож надходження зростуть».

Звісно, що земля – це також особливий ресурс, він скінчЕнний, і як зауважував давним-давно Марк Твен, це «продукт, який уже не виробляють». Яким же чином відбуваються зміни в сумі податків, які за землю збирає місцева ОТГ? По-перше, об’єднані громади відповідно до розпорядження Кабміну отримали у свою комунальну власність земельні ділянки за межами населених пунктів, які до того були у державній власності. Тобто землі в розпорядженні ОТГ стало більше. Але це не єдиний шлях збільшення земельних угідь. Проведення інвентаризації земельних ділянок і виявлення таких, які не обліковані – також чимале джерело земельного податку в майбутньому. І адміністрації ОТГ цим активно користуються, складаючи «діляночку до діляночки», що в результаті дає чималу «копієчку до копієчки»

Василь Тодеренчук, голова Великокучурівської ОТГ розповідає, як громада домоглася зростання земельного податку аж на 92%:

«В нашій ОТГ не так багато землі, як є у деяких інших. Середня частка паю в нашій ОТГ – 50-60 соток, це небагато. Тому ми змушені все контролювати і обліковувати дуже ретельно, бачити усе, що є. У нас менше землі – але ми розташовані ближче до обласного центру, тож вона у нас дорожча. Хочете користуватися – будь ласка, але будьте ласкаві, платіть! Тож ми вишукували, робили інвентаризацію, нормативну оцінку ділянок у всіх населених пунктах. Знайшли достатньо необлікованих земель.

Трохи перейшло нам у власність земель державної власності з-за меж населених пунктів – 250 га. Це також небагато.

Ну і треба зважати й на те, що останнім часом розробилася нова нормативна грошова оцінка земель, і там коефіцієнт трохи більший, ніж раніше.

Продовжуємо інвентаризувати землі, ще не закінчили. Щоби навести повний лад – потрібен кадастр, і я переконаний, що не тільки державний. Бо зараз плата знімається тільки якщо є державний акт на землю – але якщо ти користуєшся, не маючи акта, то вже й не маєш платити? Тож наразі розробляємо власний кадастр».

Отже, маємо 10 цілком успішних об’єднаних територіальних громад. Які не лише ефективно використовують чи вкладають субвенції, надані державою. І не лише користуються «щасливим випадком» наявності (це кому крупно пощастило) на своїй території автомобільних заправок, які сплачують (щонайменше до 2020 року) акцизний податок. А й уміють самі хазяйнувати і заробляти. А значить – вже точно не пропадуть.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Реформа на фундаменті, а не на піску спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На офіційному сайті Національної поліці є графік особистого прийому громадян керівництвом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області. Цим днями можливістю зустрічі з її начальником скористалася чернівчанка – представниця групи буковинців, яка поскаржилася на будівельну фірму. Жінка повідомила, що керівник фірми взяв у людей гроші, не виконав своїх зобов’язань та відмовляється повертати отримані кошти. Загальна сума збитків становить приблизно 1 мільйон гривень. За цим зверненням інформацію внесли до системи єдиного обліку. «Наразі ми здійснюємо перевірку, за результатами якої буде прийнято відповідне рішення», – повідомила пресслужба відомства.

Начальник ГУНП ДМИТРІЄВ Анатолій Анатолійович: понеділок, 10.00-13.00

Заступник начальника ГУНП – начальник кримінальної поліції РАТУШЕНКО Сергій Миколайович: вівторок, 10.00-13.00

Заступник начальника КРИЛЮК Тарас Тітусович: середа, 10.00-13.00

Заступник начальника ДОГОЛІЧ Ігор Володимирович: четвер, 10.00-13.00

Заступник- начальник слідчого управління ЧУБЕЙ Олександр Дмитрович: п’ятниця , 10.00-13.00.

Запис на прийом проводиться попередньо в робочі дні з 09.00 год. до 18.00 год. (обідня перерва з 13.00 год. до 14.00 год.), та закінчується за добу до дня прийому. Громадяни зобов’язані мати при собі документи, які посвідчують їхню особу, або документи, які підтверджують їхні повноваження щодо представництва інших осіб. Відсутність таких документів є підставою для відмови в особистому прийомі.

Прийом громадян здійснюється за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 24

Телефон приймальні громадян ГУНП в Чернівецькій області: 59-17-32

Безкоштовна гаряча лінія Нацполіції України 0-800-50-02-02

Запис Хочете поскаржитися начальнику поліції особисто? Записуйтеся до нього на прийом! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Неділя влітку та ще й з виборами – важкий день для буковинців. Звісно, і неділя, і літо й вибори того дня були в усій Україні, але саме на Буковині явка виборців була практично найменша – трохи більше від 42%. Найактивніше буковинці голосували на виборчому окрузі №204 (Новодністровськ, Заставнівський, Кельменецький, Сокирянський та Хотинський райони) – 45,1%. Трохи меншою була явка на в/о №201 (Чернівці) – 42,5%. Ще менше виборців прийшло на дільниці в/о №202 (Вижницький, Кіцманський, Путильський, частина Сторожинецького району) – 41,2%. Рекорд неактивності побили мешканці  частини Садгірського району Чернівців, Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького районів і частини Сторожинеччини, де лише 39,7% виборців спромоглися прийти на дільниці в/о №203.

І це при тому, що тиждень перед виборами принаймні чернівчани активно спілкувалися на ці теми в магазинах, на ринках і в транспорті, з думками найширшого спектру від «Усе пропаде, як Порошенка не буде!» до «Всі вони – одна банда!». Відбулася навіть одна акція, де засвітилася й поліція: рятувала пам’ятник Тарасу Григоровичу від плакатиків, що  їх наліпили прихильники однієї з найодіознішої людини в Чернівцях – такого собі Дідуха, який зве себе ще Кобзарем. І відтак, мабуть, вважає, що його агіткам на цьому пам’ятникові саме місце. Оскільки Шевченко протестувати не міг, поліція втрутилася й поклала цьому край. А оскільки у розборки з поліцією «за так» ніхто не полізе, а повірити, що усі ті хлопці були гарячими прихильниками Дідуха, якось важко, у мене, досвідченого виборця Івана Дупи виникає пряме запитання: у скільки ж пан Кобзар, він же Дідух,  оцінив послужливість цих людей?

Прикметно, що Дідух-Кобзар зареєстрований серед кандидатів у ВРУ як голова громадської  організації «Слуга народу», хоча такої організації в Чернівцях і області немає. Таким чином він подав неправдиві дані до ЦВК. Чернівецька обласна політична партія «Слуга народу» повідомила про це ЦВК й подала до суду. Більше того, чернівецькі партійці звернулися до ГО «Слуга народу» м. Дніпра, де є єдина в Україні ГО із такою назвою. І вона повідомила, що серед її членів немає Дідуха-Кобзаря.  Хоча той скрізь ходив із бейджиком, де значилося, що він  голова ГО «Слуга народу».  Однак Дідух-Кобзар залишився у бюлетенях 201 в/о саме  як голова ГО «Слуга народу».

Наступне запитання: чому за ті дні, що залишалися від інциденту до виборів, Центральна виборча комісія не зняла з виборів людину, яка подала про себе неправдиві відомості? Неповоротка бюрократична машина? Так треба рухатися швидше…

Дуже я чекав і висновку недремного ока – Громадянської мережі ОПОРА: що вони скажуть?

І ось вердикт від ОПОРИ: «Протягом дня голосування спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА не виявили системних порушень виборчого законодавства чи конфліктів, які б дестабілізували хід голосування чи мають суттєвий вплив на результати волевиявлення громадян».

Це, так би мовити, з бочки меду. Але й трохи дьогтю знайшлося:

«Однак часті й повторювані процедурні порушення, допущені дільничними виборчими комісіями і спричинені некомпетентністю чи неправомірними намірами виборців, справили негативний ефект на перебіг виборчого процесу в день голосування 21 липня 2019 року».

На пресконференції ОПОРИ ці порушення, так би мовити, конкретизували.

Скажімо, на найменш активному 203-му окрузі спостерігачі ОПОРИ зафіксували незаконну агітацію поблизу дільниці  – агітаційні плакати за двох кандидатів. Не збільшило явку й  повідомлення поблизу однієї з дільниць, що один із кандидатів залучив на будівництво місцевої школи кошти. Невдячні люди!

Спостерігачка ОПОРИ на одній із дільниць у Чернівцях помітила, що інформаційні матеріали про кандидатів та політичні партії, які мали б висіти на стіні  перед входом до приміщення для голосування, просто лежали на столах. На деяких дільницях інформаційні плакати були не про всі політичні сили, що брали участь у виборах.

Саме про таку ситуацію повідомив редакції постійний читач і автор  газети професор Ярема Тевтуль: «Об 11.30 на в/д№ 730453 (м. Чернівці, вул. Головна, 87, школа № 2) я і ще п’ятеро виборців не виявили інформаційних матеріалів про партію «Європейська Солідарність». Хоча всі інші партії, об’єднання, блоки були представлені на стандартних плакатах. Ми звернулися за роз’ясненням до голови виборчої дільниці Влади Кілочко. Від неї ми не почули нічого – вона поводилася як партизанка на допиті у фашистів. Але одна із членкинь виборчої комісії пішла в Обласну виборчу комісію і в 12.30 принесла плакат з інформацією про партію «Європейська Солідарність»

Не менш цікава історія трапилася в іншій школі, де у період підготовки на виборчій дільниці, розміщеній у спортзалі, агітаційні матеріали на стіни не дозволив повісити… завгосп цієї школи. І його можна зрозуміти: вибори пройдуть, а ремонт робити доведеться!

Ще на одній дільниці ОПОРА зафіксувала, що під час голосування члени комісії  використовують попередні списки виборців замість уточнених. Через це не всі виборці, які мали б голосувати на цій дільниці, знайшли себе у списку, і, відповідно, не змогли проголосувати. Чому так сталося, мабуть уже не дізнаємося, як не дізнаємося й про те, хто з кандидатів та які партії не дорахувалися цих голосів.

Не збільшили явку й торти та інші харчі, що їх представники певних кандидатів занесли до однієї з дільниць 203-го округу. Хоча, хто знає, може,  просто людей пожаліли, яким мало не добу доводиться проводити на виборах…

Мабуть, найбільш кричуще – але зупинене й без наслідків – порушення було все-таки  у ніч на 22 липня, коли  спостерігачка ОПОРИ поблизу окружної виборчої комісії ВО №201 (Чернівці) помітила членів дільничної виборчої комісії з виборчою документацією і печаткою. Ну, що не провітритися вийшли, це точно…

Як зазначив на пресконференції громадський омбудсмен з виборчих прав Василь Купіна, недостатня зручність обладання виборчих дільниць могла у деяких випадках вплинути на виборців. Скажімо, недостатнє освітлення кабінок – порушення чи незручність? А коли людина виходить з кабінки й прилаштовується зі своїми бюлетенями на колінках?  Не кажучи вже про поширеність випадків, коли кабінки для голосування були недоступними  для маломобільних людей: завузькі або з високими порогами. А  ще ж були й дільниці на другому чи третьому поверхах (у Чернівцях таких 10), що важко для літніх людей. Траплялися й і без пандусів…

З точки зору Нацполіції, вибори пройшли достатньо мирно й організовано, жодного криміналу. А в Україні загалом розповідають і про неодноразове голосування однієї й тієї ж особи, і видачу бюлетеня «по знайомству» – без паспорта. І таких дільниць із порушеннями зафіксовано в Україні понад 10 відсотків. Повільно наші люди на хороше змінюються.

Найбільш часте порушення у день голосування 21 липня – розголошення таємниці голосування, коли виборець демонструє свій заповнений бюлетень. Як бачимо, людей не навчили ні навіть штраф, що його заплатив новообраний президент, ні його публічне вибачення перед українцями…

А під кінець скажу я вам, любі мої, що особисто я, Іван Дупа, дуже образився на екзитпол. Принаймні, на тій дільниці, де голосував. Виходжу, під дверима стоїть хлопець із плакатиком «ЕКЗИТПОЛ». Я плавно рушив до нього, але мабуть, здався йому несимпатичним: хлопець від мене просто відвернувся. А я людина чемна, сіпати його за рукав не став…Так і не засмакував я,що то воно, екзитпол.

І з цим прощаюся до наступного номера, для якого теж приготував вам щось цікавеньке –ваш Іван ДУПА

Запис Порушення  на виборах – на вибір  спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Порівняно з першим півріччям минулого року, надходження єдиного податку цьогоріч зросли на 43,2 млн грн і склали  майже 222,6 млн грн. У січні – червні 2019 року значні надходження єдиного податку до місцевих бюджетів забезпечили фізичні особи-підприємці – 179,4 млн. грн. Юридичні особи – спрощенці III групи від початку року сплатили до бюджету 30,3 млн. грн. єдиного податку. Сільськогосподарські товаровиробники – спрощенці IV групи спрямували до місцевих бюджетів 12,9 млн. грн.

Половина всіх надходжень єдиного податку в області зафіксована в Чернівцях –  понад 111 млн грн..

Запис Єдиний податок: майже 222,6 млн грн сплатили до бюджету буковинські платники спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Комплексну програму з охорони навколишнього природного середовища «Екологія» у Чернівецькій області на 2019-2021 роки затвердили на 30-й сесії обласної ради.

Як повідомляє прес-служба облради, Програма спрямована на запобігання забрудненню довкілля і зменшення його шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей, раціональне використання природних ресурсів, розширення, відтворення та збереження територій і об’єктів природно-заповідного фонду, лікувально-оздоровчих, рекреаційних, водних та інших природних комплексів і унікальних територій, формування на їх основі регіональної екологічної мережі, дотримання екологічної безпеки на території Чернівецької області, створення умов для переходу до сталого розвитку регіону. Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації завдань програми становить 462 тис. грн.

Запис На охорону екології на Буковині виділили майже півмільйона спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Прес-конференція в.о. голови облдержадміністрації Михайла Павлюка відбулася саме у день 70-ліття його всесвітньовідомого дядька Володимра Івасюка. Мабуть, щось-таки у цьому є. Та розмова була не про мистецтво, а про забезпечення  життєдіяльності області.  «Взяті місцевою виконавчою владою соціальні зобов’язання виконані, – одразу ж зауважив Михайло Павлюк. – За результатами моніторингу Мінрегіоном соціально-економічного розвитку, наша область у п’ятірці найкращих регіонів України». 

Цікаво, а як виглядають дороги в областях, які посідають останні місця в рейтингу, якщо по дорогах кращого регіону їздити практично неможливо? Та це — ліричний відступ. Бо, як повідомив виконувач обов’язків, за 4 роки впровадження так званого «митного експерименту», на заходи з поточного та капітального ремонтів автомобільних доріг спрямовано 671,4 млн. грн.

«Загалом до спеціального фонду обласного бюджету надійшло з 2015 року понад 787 млн. грн. від перевиконання митницею встановлених індикативних показників. Експеримент завершився. У цьому році на найбільш проблемні ділянки доріг, а це – дорога М-19 на в’їзді до Порубного, дорога державного значення Чернівці – Житомир і дороги держзначення на Путилу – використовуватимемо залишок, який становить 116 млн. грн.», – підсумував Михайло Павлюк.
Та чи не основним посилом, а по сучасному – меседжем  заходу була, мабуть,  презентація першого етапу плану розвитку області на найближчі роки. Про це мало би йтися, напевне, під час візиту на Буковину п. Порошенка нинішньої середи, який відклали. Тож дорожню карту розвитку Чернівецької області представив в.о. голови ОДА.  Вона  містить 696 проектів, які планують до реалізації. Павлюк підкреслив, що розробці плану передували широкі громадські обговорення в районах, аналізи та порівняння. Наразі завершено перший етап. Проте згодом,як повідомила прес-служба ОДА,за участі керівництва держави відбудеться велике засідання обласної ради регіонального розвитку, де буде представлено відповідний план.
Михайло Павлюк закликав також  усіх долучитися до обговорення планів перспективного розвитку області. Щоби привернути увагу громадян до цього важливого проекту, карти і буклети з ілюстраціями окремих інфраструктурних проектів у містах і областях розповсюдять серед краян 1400 волонтерів. До кожної карти додається проплачений конверт з анкетою зворотнього зв’язку, адресатом якого є президент України Петро Порошенко. Отож, пишіть листи Президенту, – може, вас почують. А його штабу – респект і уважуха: вміло люди працюють.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Про життєдіяльність області та дорожню карту її розвитку, яка не має нічого спільного з дорогами краю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Остання прес-конференція на той момент ще голови Чернівецької облдержадміністрації Олександра Фищука відбулася у понеділок, 26 листопада. Розпочав він її зверненням до буковинців у зв’язку з введенням воєнного стану і закликав усіх до спокою. Щодо цього спав на думку заголовок із «Чернівецького променя» стосовно звільнення голови ОДА: «Гарант Конституції України звільнив гаранта спокою Буковини».

Погодьтеся, не далеко від істини. Та пропрацювавши понад 8 місяців радником з преси губернатора, зауважила не тільки це. Найбільше мені імпонувало бажання Фищука відродити економіку краю. А вона, ця економіка, напряму  пов’язана із обороноздатністю нашої країни. Адже, практично знищивши економічну базу країни, ми стали вразливими для будь-якого агресора та підпали під зовнішнє керування. Образливо до нестями, адже мали 1991 року найкращі стартові можливості, натомість опинилися нижче спини.

Зрештою, під час прощальної прес-конференції Фищук підкреслив, що посада голови ОДА є політичною. І серед причин своєї відставки назвав дві взаємно пов’язані: «Нинішня  політика на митниці підриває українську економіку, бо знищує власного виробника, хоча держава має його захищати. Тож усіма силами боровся з контрабандою», – наголосив він. Серед іншого прозвучала й така теза колишнього посадовця: «Жодні реформи не працюватимуть без економіки».

Та все ж нинішня ситуація у краї, за словами екс-голови, краща за попередні роки.         

Ймовірно, що область зробила крок до самодостатності? Бо лише торік Буковина отримала понад 3 млрд грн власних доходів, що майже на 600 млн більше, ніж 2016-го році та удвічі більше, ніж 2015-го й утричі більше, ніж 2014 року. За  10 місяців року нинішнього вже маємо 3 млрд грн власних доходів, що в річному розрахунку дає плюс 400 млн грн.

Зазвичай, не всі буковинці відчули ці зрушення, та все ж понад тисячу робочих місць удалося витягти з тіні, забезпечивши цим людям їхню майбутню старість. Та, як на мене, чи не найбільшим досягненням Фищука було те, по-перше, що наша область, на відміну від усіх інших, не мала заборгованостей по зарплаті, а по-друге, ми продавали за кордон значно більше товарів, ніж ввозили.  В Україні поки що навпаки.

Оскільки Чернівецька область за часи Фищука перемістилася в рейтингах регіонів із середніх і передостанніх на 3-5 місця, президент Порошенко нагородив його наостанок орденом. Та оскільки наша політика, як і наша держава – і це давно озвучено політологами та експертами – хворіє на «договорняки», Народний Фронт зумів «переконати» президента в тому, що гроші з митниць та їхні голоси потрібні йому на виборах більше, ніж Фищук у кріслі голови.  От якось так. Ну, а про його недоліки скаже вся інша преса.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Посада голови ОДА – політична або Кілька думок про відставку Фищука спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів. Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).

Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).

Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.

Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.

МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік. Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.

Медична реформа на Буковині: перемоги та поразки

Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я у Чернівецькій області, ГО “Центр UA” звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами. Останні запити були надіслані 7 вересня.

З 75 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 41. Найближчим часом планують автономізуватися ще чотири – Тереблеченська, Нижньосиньовецька, Волоківська, Валякузьминська АЗПСМ, – власники яких уже підготували відповідні проекти рішень.

Абсолютна більшість з тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки. Бюджетними серед таких залишаються тільки ще 6 з 36-ти. У самому місті Чернівці реорганізувалися всі заклади первинної допомоги.

Натомість заклади інших рівнів медичної допомоги вступати в реформу не поспішають: з 39 автономізувалися лише одинадцять, які у своїй структурі надають також медичні послуги первинного рівня.

19 закладів охорони здоров’я в області вже підписали договори з Національною службою здоров’я України.

Ситуацію з впровадженням реформи в області прокоментувала заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Марія Поліщук у “Звітах наживо”:

“Медична галузь давно потребувала реформування. У 2014-2016 роках напрямок був взятий на реформування первинки: на сьогодні всі жителі Чернівецької області є учасниками реформ, заклади автономізовуються, декларації підписуються. Це дуже інтенсивний і складний процес.

Також, у нас в області Постановою Кабінету Міністрів створено три госпітальні округи. Ми співпрацюємо з усіма членами госпітальних округів. Втім, варто враховувати, що не все залежить від виконавчого обласного рівня, але й від районних рад та адміністрацій. Ми поки що не всюди досягли погодження, однак робота триває”.

У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.

“Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах”, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Ольга ОБЕРШТ, представниця ГО Центр UA

Запис Автономізовані та щасливі: медична реформа на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Головне управління ПФУ в Чернівецькій області повідомляє, що відкриті рахунки з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів на балансі Державної казначейської служби України (МФО 899998) на ім’я управлінь Державної  казначейської служби України у районах та місті Чернівцях Чернівецької області, які вводяться в дію з 02.07.2018.

З реквізитами нових рахунків для зарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій можете ознайомитись на сайті ГУ ПФУ в Чернівецькій області за посиланням: http://www.pfu.gov.ua/cv/2018/06/22/rahunky-dlya-zarahuvannya-zboru-na-obov-yazkove-derzhavne-pensijne-strahuvannya-z-okremyh-vydiv-gospodarskyh-operatsij/

Запис Змінилися реквізити аналітичних рахунків у ГУ Держказначейства в Чернівецькій області спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Двостороння робоча зустріч делегацій Чернівецької області та Сучавського повіту Румуніїї, проведення якої ініціював голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, відбулася у вівторок, 20 березня, на території Міжнародного автомобільного пункту пропуску «Порубне-Сірет». Участь у зустрічі взяли голова Сучавської повітової ради пан Георге Флутур і голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук, а також представники профільних українських та румунських служб, управлінь, установ і організацій.

Сторони обговорили та погодили 12 проектних пропозицій у сфері розбудови прикордонної транспортної інфраструктури, збереження та популяризації культурної спадщини, підвищення якості освіти та охорони здоров’я, розвитку туризму та спільного реагування на надзвичайні ситуації природного й техногенного характеру, які впродовж наступних шести тижнів необхідно подати на розгляд Спільного технічного секретаріату Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020». Орієнтовна вартість зазначених проектів становить 12 млн євро.

Зокрема, передбачається проведення ремонту під’їзного шляху до КПП «Шепіт», покращення системи професійної освіти у сфері сільського господарства (на базі Глибоцького професійного ліцею), покращення якості надання невідкладної медичної допомоги (на базі ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги») та якості надання малоінвазивних медичних послуг (на базі ОКУ «Чернівецька обласна клінічна лікарня»), підвищення безпеки життєдіяльності населення від чинників радіаційного та хімічного зараження, відродження давніх ремесел (на базі Чернівецького учбово-методичного центру культури Буковини), реалізація низки заходів на території Сучавського повіту Румунії.

Намір про спільну реалізацію відповідних проектів сторони задекларували під час спільного засідання депутатів Чернівецької обласної та радників Сучавської повітової рад 21 жовтня 2016 року.

«Сьогодні ми підійшли впритул до реалізації домовленостей, досягнутих нами під час спільного засідання Чернівецької обласної та Сучавської повітової рад, проведеного у жовтні 2016 року. І мене дуже тішить той факт, що наші румунські партнери як і раніше декларують бажання спільно змагатися за європейський фінансовий ресурс, який може бути використаний для розвитку обох наших регіонів. За це хотів би щиро подякувати своєму колезі, голові Сучавської повітової ради пану Герге Флутуру. Адже географія дії Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020» не обмежується територією Чернівецької області та Сучавського повіту і ми повинні бути свідомі того, що конкуренція буде доволі жорсткою. Саме тому вважаю, що запорукою нашої спільної перемоги є чітка координація дій і жорсткий контроль на всіх етапах підготовки та подачі проектних пропозицій», – відзначив Іван Мунтян, звертаючись до учасників робочої зустрічі.

Запис Чернівецька область та Сучавський повіт Румунії підготують низку спільних проектних пропозицій в рамках Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Чернівецькій ОДА презентували місію та основні заходи  транскордонного проекту «Сприяння міжособистісному спілкуванню у соціальній, культурній та освітній сферах серед дітей та молоді, позбавлених батьківської опіки та піклування, з Республіки Молдова та Чернівецької області» Програми транскордонного співробітництва EaPTC Молдова – Україна,за підтримки ЄС.

У презентації взяли участь: Михайло Павлюк – перший заступник голови Чернівецької ОДА; Ігор Мосін – регіональний координатор Проекту; Ігор Бабюк – експерт Проекту; Надія Періус – заступник департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА та соціальні працівники, педагоги, викладачі, психологи, представники ЗМІ та неурядових організацій, шкіл, державних установ.

Презентований проект триватиме 14 місяців: від 9 листопада 2017 до 9 січня 2019 року.

Метою транскордонного проекту є покращення умов життя для дітей та молоді, позбавлених батьківської опіки та піклування, з Молдови та Чернівецької області задля розвитку у них базових життєвих навичок.

Бюджет проекту становить 143 330 €, з них 128 000 € – фінансування ЄС та  15 330 € – власний внесок партнерів.

У проекті братимуть участь ГО «Центр соціальних послуг для дітей та сім’ї (SSCCF) (Республіка Молдова); ГО «Клуб української  молоді» (Чернівці) та філіал Асоціації “Амічі деі Бамбіні” в Республіці Молдова.

«Завдяки цьому проекту ми сподіваємось, що зможемо сприяти особистісному розвитку дітей та молоді, які позбавлені батьківської опіки та піклування, допомогти дітям здобути певні практичні навики, які допоможуть їм в дорослому житті. Ми будемо говорити з молоддю про соціальну відповідальність і для цього запропонуємо навчання за методикою «ФотоГолос», завдяки якій, кожен зможе через фотографію доносити свої повідомлення про соціально важливі теми», – розповів Мосін Ігор, координатор проекту в Чернівецькій області.

Під час реалізації проекту 60 молодих людей віком від 15 до 19 років з Республіки Молдова та Чернівецької області та  30 професіоналів (соціальні працівники, педагоги, психологи) з неурядових організацій, шкіл, державних установ із обох країн візьмуть участь у таких заходах:

1. Семінари для фахівців з Республіки Молдова та Чернівецької області у сферах соціальної інтеграції молоді, неформальної освіти молоді
2. Тренінгові курси для дітей та молоді з Республіки Молдова та Чернівецької області у сфері особистісного розвитку
3. Практичний семінар для дітей та молоді з Республіки Молдова та Чернівецької області у сфері «соціальної фотографії»
4. Міжнародний семінар та обмін досвідом серед дітей та молоді з Республіки Молдова та Чернівецької області з метою виявлення спільних історико-культурних цінностей.
5. Транскордонний форум «Спільна історія – спільні культурні цінності»

Очікується, що під час реалізації проекту соціальні працівники, психологи, педагоги з Молдови та Чернівецької області обміняються досвідом та підвищать компетенції у роботі з молоддю; підлітки набудуть особистих навичок для кращої соціальної інтеграції; місцеві та центральні органи Молдови та Чернівецької області матимуть краще розуміння проблем соціальної інтеграції молоді.

У рамках проекту буде організована фотовиставка “Спільні виклики – Спільні рішення”, підготовлена дітьми та молоддю – учасниками проекту, а також видадуть практичний довідник для фахівців у сфері соціальної інтеграції молоді.

Запис У Чернівцях стартував проект  «Розвиток міжособистісних зв’язків у соціальній, культурній та освітній сферах серед дітей та молоді, позбавлених батьківської опіки та піклування, в Республіці Молдова і Чернівецькій області» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Заборгованість із зарплати в Україні продовжує збільшуватися, вже досягаючи позначки майже в 2,5 млрд грн., пише “Сегодня”.

Чому зростає заборгованість із зарплати

Державна служба статистики нещодавно оприлюднила дані, згідно з якими, станом на 1 жовтня заборгованість із зарплати в країні становила 2,467 млрд грн. Більше половини, а саме 1,343 млрд грн, припадає на економічно активні підприємства. Там заборгованість працівникам збільшилася ще у вересні цього року на 9,1%.

“На початок жовтня поточного року більш ніж три чверті суми заборгованості економічно активних підприємств припадало на промисловість (77,6%)”, – повідомляє прес-служба Держстату.

Зростання заборгованості із зарплати було цілком очікуваним, коли оголосили про підвищення мінімальної заробітної плати, про деякі додаткові фінансові виплати. Зрозуміло, що все це лягає на фінанси підприємств і значна частка всіх виплат, які були анонсовані, йде в заборгованість, тому що багато підприємств не мають вільних ресурсів для серйозних підвищень.

Такі підвищення заплати призвели до масових скорочень працівників.  В основному, більшість підприємств і організацій саме державного сектора не мали іншого виходу, як скорочувати працівників, оформляти їх на півставки, на чверть ставки тощо.

Уряд називає іншу причину зростання заборгованостей, а саме – напружену ситуацію на Донбасі, де і сформована велика частина боргу.

“Головна причина зростання боргів – це наслідки зимової блокади регіону, яка зумовила втрату 1% ВВП держави”, – повідомляється на урядовому порталі.

Де в країні найбільша заборгованість

Більше половини боргу зосередилася в Луганській (21,55% – 531,8 млн грн), Донецькій (20,61% – 508,6 млн грн) і Харківській (9,9% – 244,2 млн грн) областях. Недалеко пішла і Дніпропетровська область, заборгованість в якій займає 7,35% (181 млн грн) від загальної суми.

У Київській області і самому Києві заборгованість тримається на середньому рівні – 5,15% (127 млн грн) і 4,13% (102 млн грн) відповідно.

А от найменше грошей винні в Чернівецькій області – 2 млн грн. (0,08%). Схожі цифри в Закарпатській (0,1% – 2,5 млн грн), Житомирській (0,17% – 4,2 млн грн) та Хмельницькій (0,23% – 5,6 млн грн) областях.

Абсолютним лідером щодо заборгованості стали промислові підприємства, на них припадає 77,6% (1,89 млрд грн) всього боргу. Далі йде транспорт, поштова та кур’єрська діяльність – 7,7% (190 млн грн), потім професійна наукова і технічна діяльність – 4,9% (121 млн грн).

 Чи зміниться ситуація в подальшому

Згідно з проектом бюджету на 2018 р знову планується підвищення мінімальної заробітної плати на 16%. Це може вплинути і на зростання заборгованості, створивши додаткові розтрати на підприємствах, прибуток на яких і так не збільшується.

Це буде додаткове навантаження на бухгалтерію, на фінансові ситуації всіх підприємств, тому, за оцінками, саме в державному секторі знову з’являться найбільші проблеми.

Експерти прогнозують, що заборгованість в подальшому нікуди не дінеться, а зростатиме, якщо тільки наступного року не з’явиться загроза дострокових виборів.

 Перед виборами влада завжди намагається задобрити виборців і, як мінімум, погасити заборгованість із зарплати.

Для ліквідації заборгованості із зарплати має бути активне економічне зростання. Експерти пояснюють, що для вирівнювання ситуації з зарплатами необхідне економічне зростання в 5-6%, як мінімум, але найближчим часом через низку чинників поліпшення не передбачаються.

Запис На Буковині – найнижча заборгованість із виплати зарплати, однак експерти прогнозують подальше погіршення ситуації спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Головна мета проекту полягала у покращенні екологічної ситуації в транскордонних басейнах річок Прут і Дністер через покращення управління та впровадження інноваційних підходів до очищення стічних вод в Чернівцях і Дрокії. У Чернівцях у рамках цього проекту збудовані дві горизонтальні пісколовки потужністю 100 000 м³/добу на очисних спорудах каналізації для очищення стічних вод міста.

У ході реалізації проекту від 28 листопада до 15 грудня провели також захід «Тижні збереження довкілля та раціонального використання води», в ході якого відбувся конкурс на екологічну тематику для учнів шкіл, ліцеїв, гімназій та студентів міста Чернівці з метою підвищення екологічної свідомості молоді й привернення її уваги до місцевих екологічних проблем. Аналогічні заходи відбулися в Сучаві та Дрокії. Учні 5-8 класів створювали малюнки на екологічну тематику, а старшокласники писали есе. Студенти писали екологічні мініпроекти. До конкурсу долучилися майже 1500 чернівецьких учнів і студентів.  40 кращих робіт відібрали для нагородження. Їхнім авторам вручили цінні призи –  планшети, букрідери, павербанки, цікаві книжки, флешки.

Вл. інф.

Запис Транскордонний проект покращив екологічну ситуацію на Пруті й Дністрі та підняв екологічну свідомість юних чернівчан спершу з'явиться на Медіа-Версії.