4 жовтня 2025-го у музеї авіації і космонавтики Чернівецького центру юних техніків імені Л.К. Каденюка відбулася зустріч з Головою Громадської ради Державного космічного агентства України Едуардом Івановичем Кузнєцовим. Подія була приурочена до початку Всесвітнього тижня космосу — міжнародного свята науки, натхнення і відкриттів.

Едуард Іванович Кузнєцов — постать, добре знана в українській космічній галузі. Як один із засновників та активних членів Державного (ДКАУ) і Національного космічного агентства України (НКАУ), він упродовж багатьох років був безпосереднім учасником формування державної космічної політики, підтримував міжнародні програми співпраці, сприяв розвитку вітчизняного космічного машинобудування.

Його діяльність поєднує наукову глибину, управлінський досвід і просвітницьку місію. Він багато років популяризує космічні знання серед молоді, організовує зустрічі, виставки, публічні лекції, допомагає музеям і навчальним закладам. Е.І.Кузнєцова  називають людиною, яка уміє говорити про складні речі просто і з натхненням, і саме завдяки таким фахівцям космос перестає бути абстрактним — він стає близьким, зрозумілим і надихає на дії.

Едуард Іванович Кузнєцов — голова Громадської ради Державного космічного агентства України, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України, почесний громадянин Чернівців, Почесний доктор Honoris causa Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Люди різних професій, віку й уподобань зібралися разом 4 жовтня у Чернівецькому музеї авіації і космонавтики, бо їх об’єднало спільне захоплення і прагнення — космос, сильна Україна, космічна держава, точні науки як пріоритет.

На зустрічі Едуард Іванович розповідав про українську космічну галузь: про підприємства у Дніпрі, Харкові, Києві, які створюють супутники і складні технічні системи, про ті наукові школи, що зберігають традиції ще з часів запуску перших ракет. Особливо емоційно пролунала розповідь про підготовку польоту першого українського астронавта Леоніда Каденюка — спільну працю сотень фахівців, де кожен мав свій внесок у велику місію.

«Україна має все, щоб повернути статус космічної держави. Для цього потрібно розвивати технічну освіту, підтримувати молодих науковців і вірити у власні сили», – Едуард Кузнєцов.

На згадку про зустріч Едуард Іванович подарував музею книгу Леоніда Каденюка «Місія — Космос» — як символ єдності поколінь і продовження великої справи.

Саме Едуард Кузнєцов стояв біля витоків створення Чернівецького музею авіації і космонавтики, який сьогодні є унікальним осередком пам’яті, науки й натхнення. Едуард Іванович завжди наголошував, що космос — це не лише про технології, а й про виховання мислення, мрії, віри в можливості людини.

Серед учасників заходу — гості з Клішківців, рідного села Леоніда Каденюка,  делегації з ліцею №22 та ліцею №11, вихованці Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Каденюка, представники наукових та освітніх спільнот. У залі панувала особлива атмосфера — зустріч поколінь, яких поєднує любов до неба і науки.

Особливим гостем події став Олександр Кошовий, командир мотопіхотного взводу 128-ї закарпатської гірсько-штурмової бригади. Уродженець Запоріжжя, він разом із родиною переїхав на Буковину після початку повномасштабного вторгнення. Попри втрату дому і поранення, Олександр повернувся до мирного життя і праці — приклад незламності та гідності, який так перегукується з духом космічних першопрохідців. І додала цій зустрічі глибокого людського виміру: про космос говорили не лише як про далеку орбіту, а як про символ сили, витривалості та віри в майбутнє України.

Зустріч 4 жовтня у музеї – це була не просто розповідь про космос — це був урок віри у власні сили, урок поваги до науки, до історії і до людей, які творять майбутнє.

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

Ще світлини з заходу є за покликанням – Тиждень космосу у Чернівцях: зустріч з Едуардом Кузнєцовим, яка надихає…

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я», фото автора і з архіву музею.

Запис Всесвітній тиждень космосу у Чернівцях: зустріч з Едуардом Кузнєцовим спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Що відбувається в небі в червні? Червень повністю присвячений Сонцю, оскільки змінюються пори року під час червневого сонцестояння. У Північній півкулі це означає більше світла та початок літа, а тепліші вечори чудово підходять для комфортного спостереження за зірками. У Південній півкулі це зимове сонцестояння, що означає довші та темніші вечори для дослідження нічного неба.

Особливу атмосферу створювали два телескопи, крізь які гості вечора мали змогу роздивитися спочатку листочки на деревах, бо була димка, а потім і сам Місяць. Один з телескопів — новоприбулий із далекої Канади — ніби символізував, що допитливість і любов до науки не мають кордонів. Ім’я Андрія Бірєва, який в якості любителя-астронома продовжує свій шлях у світі астрономічних спостережень також, лунало серед спогадів — як згадка про натхнення, яке не згасає з роками. Дякуємо Андрію за Celestron Powerseeker 127EQ – Повернення до зірок: історія одного телескопа…

Що варто побачити в червні 2025 року?
Яскраві планети.
Венера: Сяє яскраво на західному горизонті після заходу Сонця.
Сатурн: З’являється в другій половині ночі на південному сході.
Юпітер: Піднімається ближче до світанку, блискуче світло на сході.

Наукова цікавість — це іскра, яка змінює світ. Вона приводить до відкриттів, змушує дивитися вгору, ставити запитання й шукати відповіді. Астрономія — це не лише про зорі та планети. Це наука, яка вчить мріяти, мислити глибше, розуміти своє місце у Всесвіті. Саме така цікавість колись підштовхнула людство вийти за межі земного тяжіння — і хто знає, можливо, серед тих, хто цієї ночі дивився в телескоп, росте майбутній дослідник космосу.

Цей вечір залишиться в серці кожного як спогад про єднання з небом, з наукою, з один одним. Бо дивитися в небо — значить шукати сенс. А астрономія — це мова цього пошуку.

Діти й дорослі, які піднімають погляд до неба, здаються мовчазними романтиками. І хтозна — може, саме той хлопчик чи дівчинка, що сьогодні дивиться в телескоп у Чернівцях, завтра відкриє нову зірку. У Чернівцях немає планетарію чи обсерваторії, але тут є серця, які горять бажанням пізнати космос. Не всім судилося відкривати кав’ярні чи крамнички — комусь призначено відкривати нові зірки.

І не пропустіть Повний місяць — Полуничний Місяць (11 червня). У середу, 11 червня 2025 року, о 10:44 за київським часом настане повний місяць, відомий як «Полуничний Місяць». Ця назва походить від традиційних назв племен Північної Америки, які асоціювали цей період з сезоном збору полуниці. У Європі його також називають «Медовим» або «Трояндовим» Місяцем. Цього року повний місяць буде найнижчим над горизонтом з 2007 року, що створить оптичну ілюзію більшого та червонуватого місяця через атмосферне розсіювання світла. Найкращий час для спостереження — вечір 10 червня, приблизно з 20:00 до 21:00.

Бажаємо всім ясного неба та незабутніх вражень від спостережень!

©Тетяна Спориніна, фото автора і з архіву ЧЦЮТ імені Л.К.Каденюка

Запис Комусь призначено відкривати нові зірки… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Присутні на зустрічі привітали із 80-річним ювілеєм Едуарда Івановича Кузнєцова — почесного громадянина Чернівців, науковця і людину, яка також відкривала Україні шлях до зірок.Підготовка польоту Леоніда Каденюка, міжнародні проєкти «Морський старт» і «Дніпро», формування першої космічної програми незалежної України — лише частина його багаторічної праці, яка змінила наш простір і час. Многая літа!

До обговорення приєдналися Анастасія Костюкова, вчитель інформатики гімназії №14, Фаїна Коблянська, вчитель фізики і астрономії Чернівецького ліцею №22, Тетяна Спориніна, вчитель інформатики ліцею №11, Світлана Мурзенко, заступник директора з навчально-виховної роботи Чернівецького центру юних техніків ім. Л. К. Каденюка, Петро Прокопець, методист відділення математики, економіки, фізико-технічних та комп’ютерних наук БМАН. Захід об’єднав учнівську молодь, педагогів та всіх небайдужих до теми розвитку космічної галузі в Україні. Учасники зустрічі обговорили історію української космічної спадщини, сучасних викликів та перспектив розвитку.

Цікавим доповненням круглого столу стали думки і враження юних учасників, які щиро поділилися своїм натхненням і мріями. Це Матвій Климюк, учень 7 класу ліцею №1 (м. Чернівці), Богдан Яровий із Дніпра, якому 14 років, а також Ліза, 10-річна школярка. Ліза ще й мріє полетіти на Марс. Вони розповіли, що їх захоплює астрономія — тому що це світ, сповнений таємниць і відкриттів. «Астрономія — це завжди щось нове і незвідане. Там немає меж. Кожен новий факт про Всесвіт — це диво!» — зазначили юні дослідники. І це — найкращий доказ того, що спадкоємність поколінь, захоплених небом, продовжується. Саме ці юні дослідники колись, можливо, створять нові ракети, відкриють нові світи, або просто — збережуть любов до неба й науки у серці. Наступна важлива і спільна подія – 3 травня 2025: День астрономії. День астрономії – це щорічний захід у різних країнах, який має на меті забезпечити засіб взаємодії між широким загалом та різними ентузіастами, групами та професіоналами астрономії.

12 квітня — це не лише історичний старт першого пілотованого польоту в космос, а й символ прагнення людства розширювати межі знань, відкривати нові горизонти, ставити сміливі питання й знаходити на них відповіді. З Днем працівників ракетно-космічної галузі України! Бажаємо всім ясного неба — в усіх сенсах. Нехай мир в Україні стане основою для подальшого розвитку наукових ініціатив, міжнародної співпраці й високих досягнень у галузі вивчення космосу.

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

Більше інформації з заходу за посиланням – КРУГЛИЙ СТІЛ «УКРАЇНА В КОСМОСІ: СПАДЩИНА, ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ»

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я», фото автора

Запис 🇺🇦🚀З Днем працівників ракетно-космічної галузі України! З Всесвітнім Днем польоту людини у космос! Круглий стіл у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Делегація із США прибула у складі чотирьох науковців: Майк Сіммонс, який є  засновником Astronomy for Equity.   Він також був співзасновником AstroGear Today і OneSky Expeditions і увійшов до ради директорів Міжнародної асоціації темного неба. Майк Сіммонс також є письменником і фотографом, який брав участь у публікаціях, зокрема Scientific American, Astronomy та Sky and Telescope, де він був співавтором. У Чернівці  прибула і Кассондра Холмс — видатний астроном-любитель і засновник Stargazer Events, мобільної обсерваторії в Лос-Анджелесі. Окрім роботи в Stargazer Events, Кассондра є менеджером проекту Astronomy for Equity, де вона керує кількома вражаючими проектами, зокрема Big Impact Astronomy Podcast, окуляри затемнення для освітньої ініціативи STEM, програму для сліпих і слабозорих в астрономії , а також краудфандингові кампанії, спрямовані на передачу телескопів маргіналізованим і незахищеним спільнотам у всьому світі. Дін Лав – режисер з Нью- Йорка. На сайті Dean Love Films відмічено: ««Надія з темряви». У листопаді Dean Love Films і команда відважних науковців їдуть в Україну, щоб зняти новий документальний фільм. Через  знеструмлення Україна часто поринає в суцільну темряву. Відважні студенти з України попросили телескопи, щоб вони могли спостерігати за зірками та планетами. Ці вчені не лише дарують їм телескопи, вони надають інструкції, як ними користуватися». І у складі делегації прибула  Мар’яна Пович (Mirjana Povic) з Ефіопії.  Пані Мар’яна, PhD.Associated professor, родом з Сербії,  сербський астрофізик, яка працює над формуванням і еволюцією галактик в Ефіопському інституті космічної науки і техніки.  У першій половині дня делегація відвідала Чернівецьку гімназію №9, зустрілася з учнями і подарувала їм потужний бінокль для астрономічних  спостережень.

А у другій половині дня відбулася зустріч з  вихованцями ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка саме із Майком Сіммонсом і Мар’яною Пович.

Гості відвідали гуртки радіоелектронного конструювання, космічного моделювання, фотостудію «Погляд», авіамоделювання, судномоделювання, майбутні моделісти. Спілкувалися з гуртківцями, які показали свої моделі і знання англійської мови.

На зустрічі були присутні і члени правління Міського центру Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», учні і вчителі Чернівецької гімназії №9, заступник директора з навчально-виховної роботи ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка Ольга  Косило,  начальник управління комунікацій міськради Сергій Кізіма, директор ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка Віталій Яценко, к.ф.-м.н.

Учні Чернівецької гімназії №9 подарували гостям полотняні сумки, зроблені власноруч, із вишитими надписами та вироби з бісеру.

Дуже гарне враження на гостей справив Чернівецький музей авіації і космонавтики:  Зал «Космічні дослідження», експозиція «Україна – космічна держава»,  «Дослідження Сонячної системи».

На завершення зустрічі Віталій Яценко подарував гостям із США книгу Л.К. Каденнюка «Місія – Космос», світлини з автографом Героя України Л.К. Каденюка.

«Children’s faces are glad», – підсумував зустріч Майк Сіммонс.

Якщо вам притаманний азарт дослідника, пошуковця і мандрівника, якщо вас приваблює краса зоряного неба і його таємниці, якщо ви мрієте про Космос, то ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка дійсно наближає вас до цієї мрії.

Дякуємо ЗСУ за мирне небо над Чернівцями!

©Тетяна Спориніна, фото автора і з архіву УМАКО «Сузiр’я»

Запис Делегація астрономічних товариств у Чернівцях, і фільм «Надія з темряви», і зустріч з вихованцями ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Повний Місяць визначається як момент, коли Сонце і Місяць знаходяться на відстані 180 градусів один від одного на протилежних сторонах Землі, а видима сторона місячного диска повністю освітлена. Орбіта Місяця навколо Землі овальна або еліптична, одна сторона якої розташована ближче до Землі, ніж інша. В результаті відстань між Місяцем і Землею змінюється протягом місяця і року.

Цього року Місяць Мисливця найближче наближається до Землі — відомий як перигей — що робить його Супермісяцем . Коли Місяць знаходиться поблизу своєї найвіддаленішої точки від Землі, це називається апогеєм.

Це буде найближчий повний місяць у 2024 році : 357 367 кілометрів (222 058 миль) від Землі. Для порівняння, останній Супермісяць 18 вересня був на відстані 357 486 (222 132 милі) від Землі.

Може бути важко помітити різницю між «звичайним» повним місяцем і суперповним місяцем без вимірювання яскравості та розміру. Справа в тому, що він лише на 6–7% більший за середній повний місяць (у 1550–2650 роках). Отже, чому повний місяць іноді виглядає великим? Спостерігаючи за повним місяцем під час сходу або заходу місяця, ви можете бачити його близько до горизонту. Це змушує наш мозок думати, що воно набагато більше, ніж воно є насправді. Це відоме як ілюзія Місяця.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Місяць Мисливця: найближчий повний місяць 2024 року спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учасники зустрічі переглянули роботи “Буковинські мальописи: постаті” Злати Крушельницької. Комп’ютерна графіка. Ці роботи були презентовані 8 серпня 2024-го на закритті проєкту «Букове зерня» у Чернівецькому художньому музеї.

Ми навіть згенерували образ Юрія Федьковича не тільки поета, письменника, військового, ерудита, кавалера, але й за складанням зоряних і астрологічних карт…

Не могла не скористатися вже вдома можливістю створити, згенерувати, змоделювати образ Юрія Федьковича, астролога, астронома, дослідника за складанням зоряних карт та ось що в мене вийшло. Точніше, у штучного інтелекту.

Музи Федьковича ми побачили і почули. Тепер знаємо, як можна їх та інших героїв, виконавців, авторів героїв генерувати, завдячуючи штучному інтелекту і  команді з Фонду Символи. Та музою зібрання в Літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича була у той день його директор пані Леся Колодій.

І була ще одна співоча муза – Наталія Процюк. Це був музичний дарунок: премʼєра пісні. Поезію Федьковича «Старий жовняр» заспівала чернівчанка Наталя Процюк Natalia Camelia. Музика Наталії Процюк.

“Місяченьку, місяченьку
Світлий, круглолиций!
Ти у бога проживаєш,
З морем розмовляєш,
Ти з ясними зіроньками
Землю оглядаєш, —
Чи не бачив мої літа —
Рожеві квіти,
Личко моє мальоване,
Кучерики виті?
Може, вони в чистім полі
Стали десь обозом,
А може, вни квіточками
Цвітуть при дорозі —
При цісарській дороженьці?
Місяченьку-князю!
Чом не прийдуть чорнобриві,
Чом не привітають
Хоть годиночку увечір,
Хоть одну мінутку?..
Місяченьку, місяченьку,
Друже мій, голубку, —
Чом лишили сиротою
Мене на сім світі?..
Місяченьку, місяченьку!
Літа мої, квіти!”

Юрій Федькович

Дякуємо за цікаву зустріч організаторам і всім присутнім.

Більше фото з заходу у Літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича за посиланням – Імпреза «Музи Федьковича» в Літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича за підтримки ІТ команди Фонду Символи.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

p.s. Ці думки вже вислювлювпла. Але тут це буде доречно.

p.s. Астрономією цікавляться не тільки астрономи. Астрономію люблять, в першу чергу, романтики. Обсяг і широта уявлень про світ  значною мірою визначаються як астрономічними знаннями,  якими володієш, так і  астрономічною інформацією, яку здатна людина зрозуміти. Існування людини і Всесвіту взаємопов’язані і у цьому полягає суть  антропного принципу. Я не впевнена, чи  знав Юрій Федькович теорему Птолемея, теорему елементарної геометрії,  яка стверджує, що добуток довжин діагоналей вписаного в коло чотирикутника дорівнює сумі добутків довжин його протилежних сторін, але  Клавдія Птолемея  цінив, знав, як астронома.

«Гороскопія, або Єгипетська астрольоґія Й. Федьковича. [Вступне слово]. Наслідком багаторічних студій Ю. Федьковича над астрологією наприкінці 1870-х – першій половині 1880-х років стали кілька підготовлених ним німецькомовних книжок. О. Маковей у „Житєписі Осипа Юрія Гординського-Федьковича” (1911) називає їх шість, даючи зрозуміти, що нотаріальний інвентар, на який він покликається, може бути неповний. Зокрема, це підготовлена в 1883 р. і супроводжувана різними таблицями та обчисленнями „Die Horoskopie oder aegyptische Astrologie von J. Fedkowicz” („Гороскопія, або Єгипетська астрольоґія Й. Федьковича”),» –  Б.І. Мельничук, Л.М.Ковалець, Л. М.Черняк “Юрій Федькович”.

Тепер в  електронній бібліотеці “УКРАЇНІКА” можна прочитати у книзі: Писання Осипа Юрія Федьковича : Твори. Т. 4 : Матеріали до життєписи Осипа Юрія Гординського-Федьковича /з першодруків і автографів зібрав, упоряд. і пояснив О. Маковей. – 1910. – XII, 653 c.  Лишаю оригінальний текст:

«З астрольогічних праць Федьковича.

Федькович займався астрологією головно в роках  1874-1894.

Велика на 900 аркушевих сторін астрольогічна праця Федьковича (оправлена кріпко у шкуру, з закладками) п.з. «Apotelesmata oder das  Buch der Decrete» так і лишиться певно ніколи не оголошеною, бо вона є тільки доказом Федьковичевого хоробливого наклону до містики.

Was wersteht man unter Horoskopie?

Unter Horoskopie – richtiger Chronoskopie  oder Chronomantie – ehedem  Astrologie genannt – versteht  man die Kunst aus der Stellung  der Gestirne zur Zeit der Geburt eines  Menschen die Zukunft desselben  vorherzusagen.

Kann denn die Zukunft iiberhaupt  vorausbestimmt  und  verhergesakt  warden?…»

Думаю, Осип Маковей не був романтиком і теореми Клавдія Птолемея точно не знав. І «Просвіта» відмовилася друкувати книжку Юрія Федьковича «Планіта чи Ворожка». А ми зараз дивуємося, чому у Чернівцях немає навіть планетарію,  за обсерваторію взагалі мовчу…

Запис Імпреза «Музи Федьковича» і штучний інтелект спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Осип Юрій Федькович ( Осип Домінік Гординський де Федькович).  8 серпня 1834, Путила — 11 січня 1888, Чернівці — український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини.
Народився в родині небагатого шляхтича-службовця Адальберта Федьковича у містечку Сторонці-Путилові на буковинській Гуцульщині (тепер смт Путила Чернівецької області). Учився в Чернівецькій німецькій реальній школі (1846—1848), пізніше працював у Ясах і Нямці (Молдова, 1849—1852).
Відбував військову службу (1852—1863) в Семигороді, 1859 року став поручником; тоді ж брав участь у поході австрійського війська до Італії, під час якого написав перший вірш українською мовою — «Нічліг» (1858).
Писав спочатку німецькою мовою. По звільненні з військової служби працював війтом у рідному містечку, був шкільним інспектором Вижницького повіту (1869—1872).
Запрошений до Львова, у 1872—1873 працював редактором у видавництві «Просвіти» і театрі «Руська Бесіда».
Останні роки провів у Чернівцях, де в 1885—1888 був редактором газети «Буковина».
Помер 11 січня 1888 р. у Чернівцях, де й похований на Руському цвинтарі.

«Місяцю-князю…»

Місяцю-князю,
Білий вівчарю!
В золоту сурму
По ночах граєш,
Далеко видиш,
Багато чуєш, –
Де я цю нічку,
Де заночую?
Чи в Тегерані
В рожевім гаю,
Де одаліска
Перли збирає?…
Я й сам не знаю!

Юрій Федькович

До відзначення 190-літнього ювілею Юрія Федьковича 8 червня 2024-гого у рамках проєкту «Букове зерня», зі створення рукописної книги «Наш Федькович», відбулася експедиція до Путили. Проєкт реалізується за підтримки Благодійного фонду «Кращим Бути».
Керівник проєкту: пані Лариса Курущак, завідувач відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею.

До проєкту долучилася творча молодь Чернівецьких ліцеїв – №14 (кер. Шевцова І. П.) і №16 (кер. Фочук Г.О.), гуртків МПДЮ – «Дивотвір» (кер. Бойчук Н. Р.), «Образотворче мистецтво» (кер. Тимчук О.В.), «Арт-простір» (кер. Крачило С. М.), Чернівецька художня школа ім. М. Івасюка ( директор Гакман Т. І.), Вижницький фаховий коледж мистецтва та дизайну ім. В.Шкрібляка (кер. Петращук-Гинга О.Я.). У самій експедиції взяли участь  учасники проєкту:  творча молодь та їх керівники;  науковці ЧНУ – Лідія Ковалець, художники –  Володимир  Гамаль  та Іван  Салевич, Яків Петращук, працівники Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського -Катерина Теленько та Лариса Кирилюк. Екскурсоводом експедиції була пані Леся Щербанюк, директорка бібліотеки ім. А. Добрянського.

Екскурсовод експедиції: пані Леся Щербанюк, директорка бібліотеки ім. А. Добрянського.

О 8:30 автобусом  рушили до Вижниці. Дорогою переглянули рукописні книги «Наш Федькович».

Відвідування Вижниці: парк імені Юрія Федьковича біля  Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. Василя Шкрібляка, будинок, де жив Юрій Федькович.

“Приїзди Ю. Федьковича до Чернівців були пов’язані з переходом на православ’я. Вочевидь, саме цього дня, 3 квітня, поет уже отримав свідоцтво від військового капелана, про що свідчить піднесений тон листа і повідомлення про повернення до Путилова. А вже 7 квітня через православного священника о. Олександра Поповича Ю. Федькович заявив про своє приступлення до православної церкви. Ю. Федькович заявив про своє приступлення до православної церкви (див.: „Писаня…”, т. 4, с. 361).”, – Б.І. Мельничук, Л.М.Ковалець, Л. М.Черняк “Юрій Федькович”, лист до Данила Танячкевича, твори, том п’ятий, ПУБЛІЦИСТИКА, НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ ПРАЦІ, ЛИСТИ, Чернівці, Видавництво “Буковина, 1922.

В електронній бібліотеці “УКРАЇНІКА” можна прочитати і побачити цей лист в книзі: Писання Осипа Юрія Федьковича : [в 4 т.] / О. Ю. Федькович. – 1-ше повне і критичне вид. – Львів : З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1902 – 1910. – Назва з обкл. : Твори. Т. 4 : Матеріали до життєписи Осипа Юрія Гординського-Федьковича / з першодруків і автографів зібрав, упоряд. і пояснив О. Маковей. – 1910. – XII, 653 c. – (Українсько-руська бібліотека / Філол. секція НТШ ; т. 5). Я не публікую фото з цим листом, є попередження про “без права подальшого повторного відтворення повних текстів документів”. Але можна зайти за посиланням і прочитати не тільки цей лист.

Русь. По «Mignon» Гете

Ци знаєш, де країна тая мила,
Де явір ріс і де калина цвила,
Де Дністер грав, де Галич печаліє,
Де руський край, де руське серце мліє?
Ци знаєш де, ци занєш, моя доле? –
Туда, туда піду з тобов, соколе.

Ци знаєш, де там Левова палата,
А в їй мурах вибивана кімната,
Де образи по стінах золочені.
“Де Лев наш, де?” – питають, засмучені.
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? –
Туда, туда піду з тобою, соколе.

Ци знаєш, де ті сині наші гори,
Де Черемшу де буйного ізвори,
Де рутин цвіт з барвінком зеленіє,
Де божий дух на землю з неба віє?
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? –
Туда, туда підемо, мій соколе.

Юрій Федькович

До Путили автобус прямував через Івано-Франківську область.

Відвідування Путили.

“Чим далі, тим гори щораз висші і дикіші. Путилівка шумить серед зарослих берегів. Село тягнеть ся за селом так, що одно лучить ся з другим: Дихтинець, Киселиці, Тораки, Сторонець-Путилів і Сергії. Ся та справдніша Федьковичева  батьківщина, звісна йому змалку. Тоді було тут певно більше нерушаних лісів як є тепер і гори не світили так голими боками і не обсипали ся так, як се тепер буває місцями, наприклад в Киселицях, що небезпечно їхати.

Чим ближче до Сторонця-Путилова, тим гори щораз низші, так що можна зрозуміти, чому Федькович, сі свої родинні сторони називав лише Підгірієм. Дійсно гори у Сторонці, коли порівняти їх хоч би з недалекими верхами в Устю-Путилови і Дихтинці, доволі низкі, хоч незвичайно живописні”, – Осип Маковей, “Рідні сторони Федьковича”. Стаття 1913 року про улюблені місця просвітника Буковини. Локальна історія. 10 серпня 2023

Перед будинком міської ради пам’ятник Юрію Федьковичу. Скульптор – Володимир Гамаль.

«У науці, у розраді…»

У науці, у розраді
України доля,
А в залізі да у крові
України воля;
А у пісні голоснії
України слава!
Благословіть Україну,
А я заспіваю.

Юрій Федькович

Дві локації у Путилі. Лутературна світлиця. І  музей-садиба Юрія Федьковича.

Мій сардак

Я ж бо тебе не звержуся,
Руський мій сардаче!
Тепер аж я заспіваю,
Тепер аж заплачу,
Бо маю ся в що утерти –
Широкії поли…
Не скину тя, мій сардаче,
Ніколи, ніколи!

Юрій Федькович

Музей-садиба Юрія Федьковича. Музей розташований на території родинної садиби  письменника Юрія Федьковича, де він народився і зростав. Це філія Чернівецького літературно-меморіального музею Ю. Федьковича.

“Федькович – се талант переважно ліричний; всі його повісті, всі найкращі його поезії навіяні теплим, індивідуальним чуттям самого автора, всі похожі на частки його автобіографії – так і здається, що автор співає і розказує всюди про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно й лежить чаруюча сила його поезії, в тім лежить порука її живучості, доки живе наша мова, Федькович вложив в свою поезію найкращу частину своєї душі, а така поезія не вмирає, не пропадає…”, – Іван Франко, “Кілька слів по поводу 25-літнього ювілею його літературної діяльності”, 1886

Експедиція-подорож завершилася. Дякуємо організаторам, учасникам  проєкту «Букове зерня» за можливість долучитися до творчості Юрія Федьковича, до тих місць, які оспівув Юрій Федькович, відкрити для себе і нові джерела поетичного натхнення поета, письменника…

«Япоставив собі за мету якнайгрунтовніше опанувати суть астрології всіх цивілізованих народів давнього та нового часу і після десятирічного виснажливого дослідження, котре так багато коштувало мене, досяг нарешті результату, який значно перевершив мої сподівання, тож з усією сміливістю можу стверджувати, що доля людини, її майбутнє безумовно піддаються вивченню». Так писав у День Фенікса, себто 21 березня 1883 року, чернівецький поет і екзот, відставний офіцер австрійського війська, ветеран північноіталійської експедиції 1859-го року, землемір, аптекар, улюбленець патріотичної критики, «буковинський соловейко» і «карпатський Шевченко» в єдиній особі, гуцул з успадкованою від батька доброю половиною польської крові, романтик, народник і планетник Осип Юрій кавалер фон Федькович де Гординський, якому позавчора виповнилося 165 років з дня народження…

Знаємо Федьковича іншого, а від цього, космічного, — лише відгомін, дзвін порожнечі…», – Юрій Андрухович, газета “День”, №:№145, (1999).

Нічліг

Звізди по небеснім граді —
І по одній, і в громаді —
Як то любо заснияли,
Де жовняри спочивали.

Но як збліднуть тихі зорі,
Світле сонце зійде д горі,
Хто тогді нам, бідни, скаже,
Де котрий з нас нині ляже?

Де хто ляже — божа воля:
Є де спати, много поля,
Є де голов приконити…
А зірниці ймуть світити.

Юрій Федькович

Далі буде…

p.s. Астрономією цікавляться не тільки астрономи. Астрономію люблять, в першу чергу, романтики. Обсяг і широта уявлень про світ  значною мірою визначаються як астрономічними знаннями,  якими володієш, так і  астрономічною інформацією, яку здатна людина зрозуміти. Існування людини і Всесвіту взаємопов’язані і у цьому полягає суть  антропного принципу. Я не впевнена, чи  знав Юрій Федькович теорему Птолемея, теорему елементарної геометрії,  яка стверджує, що добуток довжин діагоналей вписаного в коло чотирикутника дорівнює сумі добутків довжин його протилежних сторін, але  Клавдія Птолемея  цінив, знав, як астронома.

«Гороскопія, або Єгипетська астрольоґія Й. Федьковича. [Вступне слово]. Наслідком багаторічних студій Ю. Федьковича над астрологією наприкінці 1870-х – першій половині 1880-х років стали кілька підготовлених ним німецькомовних книжок. О. Маковей у „Житєписі Осипа Юрія Гординського-Федьковича” (1911) називає їх шість, даючи зрозуміти, що нотаріальний інвентар, на який він покликається, може бути неповний. Зокрема, це підготовлена в 1883 р. і супроводжувана різними таблицями та обчисленнями „Die Horoskopie oder aegyptische Astrologie von J. Fedkowicz” („Гороскопія, або Єгипетська астрольоґія Й. Федьковича”),» –  Б.І. Мельничук, Л.М.Ковалець, Л. М.Черняк “Юрій Федькович”.

Тепер в  електронній бібліотеці “УКРАЇНІКА” можна прочитати у книзі: Писання Осипа Юрія Федьковича : Твори. Т. 4 : Матеріали до життєписи Осипа Юрія Гординського-Федьковича /з першодруків і автографів зібрав, упоряд. і пояснив О. Маковей. – 1910. – XII, 653 c.  Лишаю оригінальний текст:

«З астрольогічних праць Федьковича.

Федькович займався астрологією головно в роках  1874-1894.

Велика на 900 аркушевих сторін астрольогічна праця Федьковича (оправлена кріпко у шкуру, з закладками) п.з. «Apotelesmata oder das  Buch der Decrete» так і лишиться певно ніколи не оголошеною, бо вона є тільки доказом Федьковичевого хоробливого наклону до містики.

Was wersteht man unter Horoskopie?

Unter Horoskopie – richtiger Chronoskopie  oder Chronomantie – ehedem  Astrologie genannt – versteht  man die Kunst aus der Stellung  der Gestirne zur Zeit der Geburt eines  Menschen die Zukunft desselben  vorherzusagen.

Kann denn die Zukunft iiberhaupt  vorausbestimmt  und  verhergesakt  warden?…»

Думаю, Осип Маковей не був романтиком і теореми Клавдія Птолемея точно не знав. І «Просвіта» відмовилася друкувати книжку Юрія Федьковича «Планіта чи Ворожка». А ми зараз дивуємося, чому у Чернівцях немає навіть планетарію,  за обсерваторію взагалі мовчу…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «Як знаємо Федьковича?»: мистецький проєкт «Букове Зерня» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В онлайн зустрічі взяли участь Едуард Іванович Кузнєцов – голова Громадської Ради Державного космічного агентства України, почесний голова оргкомітету «Астрономічна обсерваторії «Клішківці»», м. Київ; Носов Віктор Петрович – член Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, м. Київ; Борча Мар’яна Драгошівна – завідувачка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної фізики ЧНУ, м. Чернівці; Яценко Віталій Васильович – директор Чернівецького центру юних техніків ім. Л.К.Каденюка, м.Чернівці; Кирилюк Сергій Миколайович – виконавчий секретар оргкомітету «Астрономічна обсерваторія «Клішківці»», доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії  ЧНУ імені Ю.Федьковича, с. Клішківці; Спориніна Тетяна Тадеївна – член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», вчитель-методист, м. Чернівці; Гончарук Сергій Григорович, викладач кафедри прикладної фізики ЧНУ, м. Чернівці; ПП Корчевий Олександр Дмитрович, м. Чернівці; ПП Корчовий Дмитро Дмитрович , м. Чернівці; Сапогівський Анатолій Миколайович – заступник Клішковецького сільського голови; Мельник Надія Сергіївна – секретар Клішковецького сільської ради.

Модерувала захід Наталія Володимирівна Мельничук – керівниця Клішковецького музею «Буковина- край космічний», голова оргкомітету «Астрономічна обсерваторії «Клішківці»», ентузіастка створення обсерваторії.

З привітальним словом до учасників зустрічі звернувся Едуард Іванович Кузнєцов, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України, Почесний доктор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, Заслужений працівник промисловості України, Лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки. Майбутня обсерваторія буде використовуватися як освітня платформа для школярів не тільки Клішківців, а всієї Чернівецької області. Основне обладнання обсерваторії – це телескопи. Ці інструменти збирають і фокусують світло від далеких небесних об’єктів, дозволяючи нам бачити їх у деталях. Е.І. Кузнецов повідомив присутнім на цій зустрічі, що вивчаються варіанти постачання телескопу для майбутньої обсерваторії у Клішківцях.

Наталія Володимирівна розповіла про зроблену роботу за період від першої зустрічі членів оргкомітету в Клішковецькому опорному закладі освіти ім. Леоніда Каденюка: продовжується формування комплексу технічної документації для виготовлення проєкту будівництва.

Про астрономічну обсерваторію в іспанському місті Гранада розповів Сергій Миколайович Кирилюк, кандидат географічних наук, автор чисельних наукових статей і книг, що стосуються дослідження поверхні Місяця і місячних грунтів. C.М. Кирилюк у жовтня 2023-го перебував у відрядженні в Університеті Гранади  у межах проєкту «ArqusforUkraine». Обсерваторія розташована в інституті геофізики та запобігання сейсмічним катастрофам Андалузького університету, центру, створеного для об’єднання дослідницьких груп, ресурсів і достатніх інструментальних засобів, щоб забезпечити просування знань, розвиток та інновації в галузі геофізики, сейсмології. Дуже цікава історія Observatorio de Cartuja (Granada) .

Вона чимось нагадує нашу церкву. Побудована у вигляди хреста і з таким самим куполом посередині. Оригінальні плани належать архітектору Е. Форту. Обладнання, яке видно на фото- це лінзовий телескоп. Осерваторія зараз не працює, знаходиться на реконсрукції. С.М.

Кирилюк також додав, що наша майбутня обсерваторія у Клішківцях нікого не залишить байдужим, буде притягувати до себе людей: вся робота від просвітницької діяльності може і туристичної складової буде виконуватися сповна.

Тепер стосовно майбутньої споруди будь-якої обсерваторії. Вимоги, які накладаються на будівлю, визначаються значною мірою видом, маркою телескопа, який буде використовуватися в цій обсерваторії. Астрономічна обсерваторія Київського університету розташована за адресою: вул. Обсерваторна, 3.

Якщо пригадати історію Астрономічної обсерваторії Київського університету, то під час проектування головної будівлі університету (нині червоний корпус на Володимирській вулиці) у 1883 році Вікентій Беретті збирався прикрасити її вежою для астрономічних спостережень. Але астроном і математик Василь Федоров пояснив, що так робити не можна. Усі прилади повинні стояти на окремих власних фундаментах, стіни будівлі повинні бути точно орієнтовані по сторонах світу, потрібна особлива конструкція даху, тобто для обсерваторії потрібно будувати окреме приміщеня.

Саме про особливості будівництва таких споруд, як астрономічні обсерваторії, які залежать від особливостей і технічних характеристик телескопів, говорили учасники зустрічі. Важливо, щоб врахувати всі характеристики телескопічного обладнання, тоді і будівля буде максимально функціональною і буде давати можливості чіткої роботи самого телескопу.

Будь-які креслення обсерваторій, які є, не будуть просто скопійовані. Головне, це вимоги, що визначені специфікою, типом, маркою телескопу. Чи є у телескопа, наприклад, поглиначі вібрації, що вмонтовані в телескоп; які фундаменти, які мають бути сходи навіть для підйома до телескопа, щоб не створювати вібрацію. Мають бути консультації з відповідними спеціалістами.

«Сподіваюсь, що ми не говоримо за телекопи минулих сторічь, честь їм і хвала, а за телескопи передові, з автоматичним управлінням, можливо і програмним управлдінням, які будуть передавати інформацію навіть в мережу…»

Віктор Петрович Носов, науково-технічний експерт з лазерних та оптичних систем Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, розробник і також концептуальних проєктів  «Оптична лабораторія для дитячого телескопобудування» і «Дитяча обсерваторія практичної і експериментальної астрономії». В.П. Носов поділився інформацією про проєкт реконструкції обсерваторії на Чернігівщині. Фото дороге для нас, зроблено за тиждень до трагічної загибелі Л.К. Каденюка. Це була зустіч із Юрієм Володимировичем, завідувачем кафедри фізики і астрономії Чернігівського університетута. У них є раритетний телескоп 1960 року, виготовлений фірмою Carl Zeiss Jena, який через певні обставини не працював. Цей дзеркальний телескоп мав унікальну оптичну схему: не два дзеркала, а три. І треба було виконати розрахунки параментрів телескопу і параметрів дзеркала і виготовити одне 200 мм дзеркало. Що, як розповів Віктор Петрович, вони і зробили.

У той момент у Леоніда Каденюка виникла ідея реконструювати купол в університеті у Чернігові та встановити новий купол у Вишеньках, дитячому оздоровчому табірі Чернігівської області.

Для Леоніда Костянтиновича Чернігівщина було особливим місцем, де почали здійснюватися його мрії. Адже 1967-1971 – це роки, коли Л.К. Каденюк навчається у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків.

Всі інші присутні також висловили схвалення зробленим  роботам за період від першої зустрічі членів оргкомітету «Астрономічна обсерваторія «Клішківці»».

Мар’яна Драгошівна Борча, завідувачка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної фізики, на якій ведеться навчання за спеціальністю «Фізика та астрономія».

Майбутня обсерваторія допоможе і студентам ЧНУ мати практичну можливість спостерігати нові комети, супутники планет, вести різноманітні спостереження об’єктів далекого Всесвіту.

А учні, які зараз ще навчаються у школах, сподіваються, що Міжнарожний день Астрономії будуть проводити у новій обсерваторії. /Малюнки Ярини Швед, Дарини Зарайської, Юлії Вітько, Ірини Кривохижої з архіву ліцея №11/.

І від мене – для всіх любителів астрономії ці два фото часткового затемнення Місяця 28.10.2023.

Майбутня шкільна обсерваторія у Клішківцях дасть можливість розширити розуміння сучасних тенденцій світу, популяризувати науку серед молодого покоління та заохотити здобувачів освіти до занять науково-дослідницькими проєктами. А оргкомітет і всі зацікавлені спеціалісти, фахівці, аматори будуть активно сприяти реалізації цього неординарного і навіть фантастичного проєкту.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Про майбутню обсерваторію у Клішківцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Часткове місячне затемнення відбувається, коли Земля рухається між Сонцем і Повним Місяцем , але вони не вирівнюються точно. Лише частина видимої поверхні Місяця переходить у темну частину земної тіні. Що викликає часткове місячне затемнення? Часткове місячне затемнення відбувається, коли Земля рухається між Сонцем і Місяцем, але три небесні тіла не утворюють пряму лінію в просторі. Коли це відбувається, невелика частина поверхні Місяця покривається найтемнішою, центральною частиною земної тіні, яка називається тінню . Інша частина Місяця покрита зовнішньою частиною земної тіні, яка називається півтінню.

Юпітер і Місяць. 28.10.2023. 23:50:02. Два найяскравіші об’єкти на нічному небі склали привабливий дует у цю суботу. Розташовуючись приблизно на 4,5 градусах ліворуч від Місяця, ми бачили яскраве світло, яке належить найбільшій планеті нашої Сонячної системи – Юпітеру.

Повню 28 жовтня називають Мисливський Місяць. Термін «Мисливський місяць» стосується часу, коли мисливці полюють через настання зимового сезону та холодів, що допомагає їм вижити в екстремальних погодних умовах. Інші назви, пов’язані з Мисливським Місяцем – Кривавий Місяць та Сангвінічний Місяць. Крім того, Місяць в жовтні ще називають Місяцем листопада, Місяцем засихання рису, Місяцем, що замерзає і Мігруючим Місяцем.

Місячне затемнення 28 жовтня 2023 року у Чернівцях. Час спостереження від 19:00 28.10.2023 до 0:20 29.10.2023.

Погода 28.10. і 29.10.2023 сприяла спостереженню за місячним затемненням. Дякуємо ЗСУ за можливість спостерігати за цим  астрономічним явищем у Чернівцях. Наступне затемнення Місяця буде 24-25 березня 2024. Буду обов’язково спостерігати! А ви?

Більше фото спостереження за посиланням – Місячне затемнення 28.10.2023

Далі буде…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Часткове затемнення Місяця 28 жовтня 2023 у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Всеукраїнський конкурс молодіжної творчості «Мирний космос» проводиться з метою виявлення, розвитку та підтримки творчої обдарованої учнівської молоді незалежної України в аерокосмічній галузі і присвячується 25-й річниці польоту в космос першого льотчика-космонавта України Леоніда Костянтиновича Каденюка.

Конкурс проводиться за такими напрямками:

Бажаємо успіхів, цікавих дискусій,  нових спостережень, спілкування, обмін досвідом, ідеями, ініціативами. А коли є новий телескоп, як у ліцея №14 – то і  космічних відкриттів!

Вл.інф.

Запис Всеукраїнський конкурс молодіжної творчості «МИРНИЙ КОСМОС» -2022 стартував у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

23 травня 2022-го у Дніпрі розпочала роботу ХХ Всеукраїнська конференція-конкурс науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях».

Для участі у ХХ Конференції «Зоряний шлях» було зареєстровано 74 заявки з різних областей України, серед яких: Дніпропетровська, Запорізька, Львівська, Одеська, Київська, Чернівецька, Чернігівська, Херсонська, Кіровоградська.Враховуючи воєнний стан в Україні, деякі наші учасники зараз знаходяться в Німеччині та Польщі, а дехто з наших постійних учасників чудом вийшли на зв’язок, навіть із окупованої території. Тому, ХХ Всеукраїнська конференція-конкурс науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях» набула цього року ще й Міжнародного значення. До урочистого відкриття Конференції долучилися понад 100 учасників та гостей, серед яких було 47 онлайн-підключень від команд-конкурсантів. Конференція об’єднала тих, хто обрав для себе пріоритетом Космічне майбутнє.

ХХ Конференція «Зоряний шлях» відбувається за 10 напрямами:
Астрономія
Наукові дослідження в Космосі
Природні явища та екологія Космосу
Космічна медицина та біологія
Духовність і Космос
Космічні апарати і ракети-носії
Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки
Комп’ютерні технології
Технічна творчість та ракетно-космічне моделювання
Космічна фізика

Дякуємо учасникам і їх керівникам за цікаві дослідження і доповіді. Велика подяка організаторам конференції за можливість взяти участь, обмінятися досвідом, висловити свої думки, поспілкуватися з однодумцями. 27 травня 2022-го закриття ХХ Всеукраїнської конференції-конкурсу науково-дослідних робіт школярів «ЗОРЯНИЙ ШЛЯХ», підведення підсумків, нагородження переможців.

Більше фото з роботи конференції за посиланням – «ЗОРЯНИЙ ШЛЯХ» ВІДБУВАЄТЬСЯ В ДВАДЦЯТИЙ РАЗ!

Всім бажаємо успіхів і миру Україні! Учасникам конференції бажаємо перемог. Чекаємо сьогодні  на результати…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Всеукраїнська конференція-конкурс «Зоряний шлях» відбувається у двадцятий раз! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Це свято було засноване в 1973 році Дугом Бергером, президентом Астрономічної Асоціації Північної Каліфорнії. Він мав намір встановити телескопи в різних точках міста, щоб містяни мали змогу насолодитися спостереженням неба. Відтоді цей захід розширився і тепер спонсорується великою кількістю організацій, причетних до астрономії. У 2007 році був доданий осінній день астрономії. Він також доводиться на суботу, в районі фази першої чверті місяця, з середини вересня по середину жовтня.

7 травня 2022 року, з нагоди Міжнародного дня астрономії, на базі НЦАОМ ім. О.М. Макарова в режимі онлан, відбувся Фестиваль юних аматорів астрономії «Cкарби зоряного неба» в рамках комплексно-тематичного проекту «Космічне братство».

Чернівецька ЗОШ №1

Чернівецький багатопрофільний ліцей  №11 «Престиж»

Чернівецький ліцей №14

Старшокласники захоплюються астрономію та поглиблюють свої знання, займаючись у гуртках відповідного спрямування у Чернівецькому центрі юних техніків ім. Л.К. Каденюка (директор В. Яценко) та Чернівецькому ОЦНТТУМ (директор П.Плешко).

Запис З Міжнародним днем астрономії! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Запис Про небо, про зорі, про мир і про волю… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міжнародний день астрономії – це прекрасна можливість для ентузіастів і професіоналів астрономії поділитися своїми знаннями і любов’ю до астрономії з широкою публікою.

На Тижні астрономії і особливо в сам День астрономії тисячі астрономічних клубів, наукових музеїв, обсерваторій, планетаріїв в багатьох країнах проводять безліч цікавих заходів, спрямованих на підвищення обізнаності громадськості про астрономію і Всесвіту.

Міжнародний день астрономії відзначають щорічно два рази на рік – весняний та осінній. Перший відзначається в суботу в період з середини квітня до середини травня, поблизу або перед 1-ю чвертю Місяця. Осінній же День астрономії відзначається також в суботу, тільки в період з середини вересня до середини жовтня, також поблизу фази 1-ї чверті Місяця або перед нею. У 2021 році дата весняного Дня астрономії – 15 травня, осіннього – 5 жовтня.

Чернівецький міський центр УМАКО «Сузір’я» запропонував любителям астрономічної науки долучитись до низки заходів до Міжнародного дня ​​астрономії. Серія лекцій про Молочний Шлях, здобутки астрономії, про відзначення Дня астрономії у Чернівцях у минулі роки, практичні спостереження, прямий етер «Астрономія в нашому житті»(ютуб-канал «Все про Всесвіт») і пямий етер «Спостереження небесних світил»(ютуб-канал «Все про Всесвіт»). Долучитися до флешмобу «Я спостерігаю»: публікація у мережі світлини, що ілюструють спостереження зоряного неба, використовуючи хештег #я_спостерігаю.

Члени правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»  відвідали  Клішківці, батьківщину Л.К. Каденюка.

«Космос – це не нескінченна порожнеча, як здається на перший погляд. Він переповнений унікальною інформацією, і тією, про яку ми навіть не підозрюємо, але такою нам потрібною. Нові знання будуть породжувати нові питання. І так – до нескінченності» , – писав Леонід Каденюк.

Більше інформації про відзначення Дня астрономії за посиланням – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ​​АСТРОНОМІЇ

Вл.інф.

Запис У 2021 році дата весняного Дня астрономії – 15 травня спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цього року, на дев’ятнадцятому «Зоряному шляху» зустрілися учасники та гості, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської та Дніпропетровської областей.
На Конференцію було надано 138 конкурсних робіт школярів, в обговоренні онлай-доповідей взяло участь близько 200 учасників та гостей Конференції.

Вітаємо з успішним виступом учнів Чернівецької області:

Диплом І ступеня  /молодша група/

Напрямок «Наукові дослідження в космосі»:

Мінтенко Дмитро, ліцей №3, 7 клас, Чернівецький ЦЮТ ім. Л.К. Каденюка, м. Чернівці.

Напрямок: «Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки»:

Басараб Данієл, 5 клас, с. Мала Буда, Чернівецька обл.

Диплом І ступеня /старша  група/

Напрямок «Наукові дослідження в космосі»:

Драгомерецька Евеліна, Чернівецька гімназія №2, 10 клас, Чернівецький ЦЮТ ім. Л.К. Каденюка, м. Чернівці;

Коханюк Наталія, Чернівецька гімназія №4, 11 клас, Чернівецький ЦЮТ ім. Л.К. Каденюка,  м. Чернівці.

Напрямок «Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки»:

Плаксива Катерина, Клішковецький опорний заклад освіти імені Леоніда Каденюка, 10 клас, с. Клішківці, Чернівецька обл.

Диплом ІІ ступеня 

Напрямок: «Духовність і Космос»:

Боднар Ангеліна,  9 клас, с. Мошанець, Чернівецька обл.

Напрямок «Космічна медицина та біологія»:

Юря Аделіна,  10 клас, с. Велика Буда, Чернівецька обл.

Диплом ІІІ ступеня /молодша група/

Напрямок «Астрономія»:

Задорожна Вікторія, ЗОШ №1, 7 клас,  м. Чернівці.

Диплом ІІІ ступеня /старша  група/

Напрямок «Астрономія»:

Ратушняк Микола, Чернівецька гімназія №3, 10 клас, Чернівецький ЦЮТ ім. Л.К. Каденюка,  м. Чернівці.

Напрямок «Космічна медицина і біологія»

Ткачук Вірсавія, Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей, 11 клас м. Чернівці.

Грамотами з відзнаками були нагороджені такі учні: Залізко Ярослава, Чернівецька гімназія №2, 11 клас; Косило Олексій, Ліцей №1,  Чернівецький ЦЮТ ім. Л.К. Каденюка, 8 клас; Лис Софія;  Ліцей УГЛ КНУ ім.Т.Г.Шевченка,  Чернівецький ЦЮТ ім. Л.К. Каденюка; Мошнягу Евеліна, 8 клас, с. Велика Буда, Чернівецька обл.; Сокровольська Надія, ЗОШ №1, 9 клас, Чернівецький ЦЮТ ім. Л.К. Каденюка, м. Чернівці; Тодорів Станіслав, Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей , 8 клас.

Вітаємо керівників наукових робіт: Мельничук Наталія Володимирівна, Пензар Світлана Миколаївна, Педурару Тетяна Михайлівна, Спориніна Тетяна Тадеївна, Коблянська Фаїна Григорівна, Кізіма Сергій Сергійович, Николайчук Сергій Васильович,  Дячук Тамара Федорівна, Іванів Інна Макарівна, Яценко Віталій Васильович.

6 травня 2021 року, в рамках підведення підсумків Конференції, було проведено Круглий стіл «Космічна Україна – країна майбутнього».
Метою круглого столу було визначення та формування науково-практичного світогляду молоді та сучасного сприйняття космічного майбутнього України.
Своїми думками та пропозиціями поділилися Шевцов В.Ю., к.т.н., завідуючий кафедрою фізико-технічного факультету ДНУ імені О. Гончара; Яценко В.В., к.ф.-м.н., директор Чернівецького центру юних техніків ім. Л.К. Каденюка. До уваги учасників та гостей Конференції було надано презентації Вікторії Цибуляк (учениці 10 класу Чернівецької гімназії № 2, МЦ УМАКО «Сузіря») – «Іларій Михайлович Раренко – видатний учений-фізик у галузі космічних досліджень» та Лабуткіної, к.т.н., доцент ДНУ імені О. Гончара – «Космічні технології на навколоземних орбітах (задачі передачі, обробки та збереження інформації)».

Своїми враженнями щодо роботи Конференції та доповідей учасників поділилися координатори напряму «Асторономія» − Марченко Л.О., провідний фахівець Планетарію, лектор вищої категорії та координатор напрямів «Наукові дослідження в Космосі» та «Космічна фізика» − Соколовський О.Й., д.ф-м.н., професор ДНУ імені О. Гончара.
Все було як завжди: знання здобувачів освіти, талант, високий рівень конкурсних робіт, оригінальність мислення учасників, культура спілкування в ході роботи напрямів, але цього року відчувався інтелектуальний зріст, науково-практичний підхід щодо дослідницької діяльності учасників Конференції.

Дякуємо організаторам конференції за високий рівень організації і за цікаву інтелектуальну комунікацію, за обмін досвідом і знаннями. Вітаємо всіх учасників конференції, учнів та їх керівників з успіхом.

Вл. інф.

Запис Успішний виступ учнів Чернівецької області на XIX Всеукраїнській конференції-конкурсі науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях» у м. Дніпро спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для участі в конференції 2021 року було надано 138 конкурсних робіт школярів із різних областей України: Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська.
Члени журі відзначили інтелектуальний ріст учасників Конференції, розвиток критичного мислення, власні наукові здобутки та високий рівень науково-дослідних робіт.

Програма Конференції
22 квітня
11.30-12.00 – Відкриття XІX Всеукраїнської конференції-конкурсу науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях».

 

22 квітня
12.00-15.00 – Захист робіт за напрямком «Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки».
15.00-18.00 – Захист робіт за напрямком «Космічна медицина та біологія».

23 квітня
10.00-13:00 – Захист робіт за напрямком «Комп’ютерні технології».
15.00-18.00 – Захист робіт за напрямком «Природні явища та екологія Космосу».

24 квітня
09.00-12.00 – Захист робіт за напрямком «Духовність і Космос».
12.00-15.00 – Захист робіт за напрямком «Наукові дослідження в Космосі».

15.00-18.00 – Захист робіт за напрямком «Космічна фізика».
26 квітня
10.00-13.00 – Захист робіт за напрямком «Астрономія».
14.00-15.00 – Захист робіт за напрямком «Космічні апарати та ракети-носії».
15.00-17.00 – Захист робіт за напрямком «Технічна творчість та ракетно-космічне моделювання».
6 травня
14.00-14.40 – Круглий стіл «Космічна Україна – країна майбутнього».
14.40-15.00 – Підведення підсумків та закриття Конференції.

22-26 КВІТНЯ 2021. КОМАНДА ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Напрям: Астрономія

1. Ратушняк Микола, Гімназія №3, 10 клас.

«Феномет AURORA BOREALIS»

2. Задорожна Вікторія, ЗОШ №1, 7 клас

«Дослідження Сонця. Місія Parker Solar Probe

Напрям: Наукові дослідження в космосі

1. Коханюк Наталія, Гімназія №4, 11 клас.

«З чого виготовляють ракети»

2. Драгомерецька Евеліна, Гімназія №2, ЧЦЮТ ім.Л.К.Каденюка, 10 клас

«Супутники на службі охорони природи»

3. Мінтенко Дмитро, Ліцей №3, 7 клас

« Обсерваторія та радіотелескоп Аресібо та їхнє значення для людства»

Напрям: Космічна медицина і біологія

1. Ткачук Вірсавія, Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей, 11 клас

«Особливості змін кісткової тканини космонавтів та можливі шляхи їх корекції шляхом збалансованості раціону».

Напрям: Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки

1. Плаксива Катерина,  Клішковецький опорний заклад освіти імені Леоніда Каденюка,

Гордість та візитка школи – музей ”Буковина – край космічний” – основа вивчення життєвого та професійного шляху Героя України , космонавта Леоніда Каденюка

ЗАОЧНИЙ КОНКУРС

Напрям: Наукові дослідження в космосі

1. Сокровольська Надія, ЗОШ №1, 9 клас

«Космічний туризм»

2. Тодорів Станіслав, Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей , 8 клас

«Марс: дослідження триває»

Напрям: Астрономія

1. Залізко Ярослава, Чернівецька гімназія №2, 11 клас

«Світ зірок та еволюція зір».

Напрям: Космічна медицина і біологія

1. Косило Олексій, Ліцей №1,  ЧЦЮТ ім.Л.К.Каденюка, 8 клас

«Системи життєзабезпечення людини під час перебування на планеті Марс»

Напрям: Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки

1. Лис Софія, 10 клас, Ліцей УГЛ КНУ ім.Т.Г.Шевченка, м.Київ

«30 років Музею історії космонавтики м. Києва».

Бажаємо всім учасникам XІX Всеукраїнської конференції «Зоряний шлях» плідної та цікавої роботи, а також успіхів у захисті Ваших конкурсних проектів!

Більше фото з події за посиланням –  XІX ВСЕУКРАЇНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ-КОНКУРС НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ ШКОЛЯРІВ «ЗОРЯНИЙ ШЛЯХ» 

©Тетяна Спориніна,
фото автора і з архіву Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова

Запис XІX Всеукраїнська конференція-конкурс науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях» у Дніпрі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

1. Астрономія (дослідження астрономічних явищ і космічних об’єктів).
2. Наукові дослідження в Космосі (дослідження космічних явищ і процесів та їх використання при створенні нових засобів виходу і пересування в Космосі, в пошуку і використанні космічних джерел енергії; можливостей використання космічних апаратів (КА) в інтересах людства, створення умов життєдіяльності людини в Космосі).
3. Природні явища та екологія Космосу (фізичні явища та ефекти, що не мають теоретичного пояснення; нові ідеї, гіпотези і моделі природних феноменів; діяльність людини в Космосі та її наслідки).
4. Космічна медицина і біологія.
5. Космічні апарати та ракети-носії.
6. Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки.

29.01.2021. Відкриття конкурсу

Секція “Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки”

Секція “Астрономія”

Секція “Космічні екологія, біологія, медицина”

Підведення підсумків конкурсу

Учасники з Дніпра, Ужгорода, Києва, Чернівців і Чернівецької області мали можливість прослухати і виступити з змістовними доповідями, провести цікаві дискусії, презентувати свої напрацювання. Дякуємо і вітаємо учасників конкурсу, керівників учнівських робіт, організаторів конкурсу, членів журі за гарну і успішну роботу! Про детальний перебіг подій конкурсу і переможців читайте за посиланням – ОБЛАСНИЙ КОНКУРС НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ «МИРНИЙ КОСМОС» -2021  

©Тетяна Спориніна

Запис Обласний конкурс науково-дослідних робіт «Мирний космос» – незгасний інтерес школярів до вивчення і дослідження Космосу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Блакитний Місяць — це дуже рідкісне астрономічне явище, яке трапляється кожні 2,5 роки (востаннє ми могли спостерігати 31 березня 2018 року). Другий повний Місяць у жовтні (перший був 1 жовтня 2020 р.), який можна побачити 31 жовтня.

Повня 1 жовтня 2020.

31 жовтня маємо можливість спостерігати Повний Блакитний Місяць з усіх куточків Землі одночасно. Останній раз такий Місяць можна було побачити з усіх континентів планети ще у 1944 році.

31 жовтня – Місяць (Ф = 1,0) проходить південніше Урана. За місяць буває лише одна повня, друга ж буває нечасто . Другу за місяць повню й іменують Блакитним Місяцем.

Повний місяць настане 31.10.2020 о 17:51. Це 15-й місячний день у місячному календарі. Місяць перебуватиме в знаку Зодіаку Тілець. Відсоток освітленості Місяця становитиме 100%. Місяць зійде о 17:10, а зайде о 6:53.

Наступного разу такий же повний Місяць очікується у 2039, 2058, 2077 і 2096 роках. Трохи довго чекати…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Блакитиний Місяць і над Чернівцями… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Секції роботи конференції:
– Космічна біологія та медицина;
– Історія розвитку авіації та космонавтики;
– Наукові дослідження в космосі. Марс. Венера;
– Астрономія. Теорії будови Всесвіту;
– Астрономія. Дослідження;
– Наукові дослідження в Космосі. Місяць;
– Ракетно-космічна техніка;
– Людина. Земля. Всесвіт.

Голова журі: Яценко В.В., завідуючий музеєм авіації та космонавтики . Секретар журі: Паскарюк С.М., методист міського методичного кабінету. Члени журі: Стратійчук О.А., викладач фізики коледжу ЧНУ, Костюкова А.М., вчитель астрономії школи №33, керівник гуртка «Зоряна школа», Кобилянська Ф.Г., вчитель фізики ЗОШ №1.

Далі буде…

Тетяна Спориніна, «Версії»,
фото автора

Запис Конференція «Всесвіт – 2015» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Секції роботи конференції:
– Космічна біологія та медицина;
– Історія розвитку авіації та космонавтики;
– Наукові дослідження в космосі. Марс. Венера;
– Астрономія. Теорії будови Всесвіту;
– Астрономія. Дослідження;
– Наукові дослідження в Космосі. Місяць;       
– Ракетно-космічна техніка;
– Людина. Земля. Всесвіт.

Голова журі: Яценко В.В., завідуючий музеєм авіації та космонавтики .
Секретар журі:  Паскарюк С.М., методист міського методичного кабінету.
Члени журі: Стратійчук О.А., викладач фізики коледжу ЧНУ, Костюкова А.М., вчитель астрономії школи №33, керівник гуртка «Зоряна школа», Кобилянська Ф.Г., вчитель фізики ЗОШ №1.

 У конференції беруть участь школярі з ЗОШ № 1, 2, 3, 5, 8, 10, 12, 14,  17, 19, 22, 25, 30, 33, 37,  39,  СЗОШ №6, гімназій № 2, 3, 4, 7, ліцеїв № 1, 2, 3, 4, 7, вихованці гуртків КЮТ «Кварц», «Байт» Чернівецького ОЦ НТТУМ, НВК «Берегиня».

12.02.2014

Далі буде…

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора

Запис Школярі пізнають Всесвіт… спершу з'явиться на Медіа-Версії.