Напористо, перефразовуючи відомий вислів відомого у минулому політика, Михайло КРАЙС, у притаманній йому іронічно-інтелектуальній манері, розпочав розмову з представниками місцевих ЗМІ. На прес-конференції він презентував нову на Буковині політичну силу.
У лідерській обоймі
– Ми поки що не надто відомі на теренах краю. Але, запевняю: «Третя сила» – потужна й перспективна, бо має міцний внутрішній стрижень, – наголосив політик. – Річ у тім, що ми, як партія, народилися, так би мовити, «знизу», з ініціативи громадських об’єднань. Нас не створювали «згори» і ми не є клонами провладних політичнх сил.
Почалося ж усе, як тепер найчастіше буває, з… інтернету. Іванофранківець Юрій Соловйов, який переймається та опікується проблемами розвитку громадянського суспільства, на цій основі заприятелював через світову паутину з херсонським хлопцем Путіловим. «До обойми цих людей згодом потрапив і я, – каже Михайло Крайс. – Усі ми, щоби почуватися міцнішими, об’єдналися в Асоціацію регіональних лідерів».
А коли цей гурт небайдужих і соціально активних людей зрозумів, що нові умови виборів до місцевих рад залишають їх поза бортом політичного корабля, то пристав на пропозицію свого товариша з Асоціації, полтавчанина Василя Гаврилюка, який очолював партію «Третя сила». Таким чином Асоціація регіональних лідерів увійшла повним складом до «ТС». А нашого земляка Михайла Крайса, як голову обласної партійної організації, на з’їзді партії, який відбувся 18 вересня, обрали членом не тільки політради, а й політвиконкому, який об’єднує лише 7 осіб.
«Третя сила» – це всі ми
На глибоке переконання Крайса, «Третя сила» – це серйозна партія зі щасливим майбутнім. Чому? Бо вона, за його словами, не є уособленням ні влади, ні опозиції, тобто не представляє ні першу, ні другу сили суспільства. «Третя сила», як засвідчує її назва, є базовою для них, бо вона – це ми з вами, це – громадяни», – підкреслив її очільник.
Ідеологію партії представники «Третьої сили» позиціонують як державницьку. Саме тому їхній керівник Василь Гаврилюк, склавши свої повноваження лідера, пристав на пропозицію перейти на державну роботу. Нині він очолив один з департаментів державної податкової адміністрації України.
На думку буковинського очільника партії, їхні представники пройдуть в усі місцеві ради. Щодо висунення кандидата на посаду міського голови Чернівців, то рішення прийматиметься колегіально партійною організацією, – сказав М. Крайс, відповідючи на запитання.
Поцікавилися присутні «ЗМІї» й тим, чому саме зараз Крайс почав розповідати чернівчанам про втрати води, а не тоді, коли очолював КП «Чернівціводоканал». І чому не ініціював кошти на реконструкцію свого підприємства, коли був членом найбільшої фракції міськради – бютівської?
І тоді, і тепер
– Спонукали мене до виступу перебої з подачею води, зумовлені конфліктом і боргами водоканалу перед обленерго. Причина ж шаленої заборгованості комунального підприємства – у втратах води, яка тисячами літрів щодня йде у землю. А гроші, зрозуміло, у прірву. Бо платити доводиться за весь обсяг перекачаної води. Зрештою, про те, що дві її третини щодня не доходять до крану чернівчан, а втрачаються дорогою до них, я казав тоді, кажу й зараз. Хоча саме споживач за таке нехлюйство й платить. За розголошення цієї таємниці полішинеля мене й зняли з посади!
Стосовно ж грошей, які нібито можна було спрямувати на водоканал, то це питання, на жаль, вирішував не я. Депутати і керівництво міста віддали перевагу фасадам будинків. На це спрямували до 600-річчя міста 70 млн. гривень. А тепер – ні фасадів, ні грошей!
Прикметно, що у своїх оцінках Михайло Крайс не переходив на особи, хоча присутні певною мірою й провокували його на це своїми запитаннями.
Даєш реформи!
– Не люблю, коли політика торкається персоналій. Говорити треба про проблеми та їхнє вирішення, – чітко окреслив п. Михайло свою позицію. – Та й загалом я до людей ставлюся позитивно. Визнаю, до речі, що за 16 років керівництва нинішній мер дуже багато зробив для Чернівців, які тепер стали далеко не найгіршим містом в України.
Але на мою думку, сьогодні місто вже потребує реформ та інвестиційних проектів. А я знаю, де брати для цього гроші. Прикладом для мене слугують Вінниця та Житомир. Ще 5 років тому перед мерією там буквально паслися корови, а нині Житомир перетворився на сучасне розвинене європейське місто. За якихось 5 років! Оце нормальні темпи, які викликають подив і повагу!
Хто у «відмінниках»?
Питанням про чисельність партії та переліком прізвищ перших «п’ятірочників» до міської та обласної рад завершувалася прес-конференція «Третьої сили».
– Нас не цікавить чисельність партії, – зауважив лідер обласної організації. – Більше хвилює її якість. Найімовірніше, першу п’ятірку «Третьої сили» до обласної ради очолить відома у краї людина, професор, доктор економічних наук і господарник Валерій Євдокименко. А до міської – я, – повідомив Михайло Крайс.
Серед третьосиловиків-п’ятірочників – відомий громадський лідер Арсеній Анциперов, кандидат наук, політолог Павло Молочко та багато інших.
– Символом партії є знак, який обрисами нагадує ялинку, чиї віти сходинками піднімаються до вершини. Саме таким буде і поступ нашої партії, – підсумував зустріч її лідер Михайло Крайс.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
