Відштовхни від себе хворобу!

На це здатен кожний! –стверджує Альона ГОЛОВІНА, практикуючий психолог, гештальт-терапевт, дійсний член Української спілки психотерапевтів. І дає рекомендації, як саме це зробити.

– Ситуація, що склалася довкола захворюваності на грип, викликає багато страхів, сіє паніку та загострює почуття особистої небезпеки…

– Саме так. Про це свідчить те, що запитання на кшталт: «Як жити краще?», «Як досягнути мети?» відходять на задній план. Основним і першочерговим стає: «Як вижити?», «Як захистити себе й своїх рідних?».

Тобто, реальність повертає нас на так званий «базовий рівень потреб». Іншими словами, задоволення основних або базових потреб – у їжі, питві, одязі, здоров’ї, тобто все те, без чого неможливе існування на даний момент – стає головним для переважної більшості людей.

Саме порушення базових потреб і викликає страх, тривогу, а відтак і відчуття безпорадності, нікчемності, втрати довіри до оточення… Як наслідок, виникають два полюси проживання: апатія, депресія, «мені все байдуже», або агресія, гнів на себе, на рідних, на державу…

Вірус тривоги й страху

Крім того, так звані «негативні» почуття мають особливість посилюватися й примножуватися. Суспільство ніби заражається тривогою й страхом. У результаті втрачається тверезий погляд, можливість вибудувати чітку систему дій, тобто «включити розумову сферу», бо емоції зі знаком «мінус» захоплюють цілковито.

– І саме в цьому небезпека?

– Так, бо чим більше ми панікуємо, налаштовуючись на хвилю суспільної істерії, яку посилюють політики й певні ЗМІ, ми автоматично приєднуємось до цього процесу. І таким чином збільшуємо ризик захворіти в багато разів!

Адже з психологічної точки зору наш імунітет, тобто захисна система організму, втрачає свої сили тоді, коли ми (часто несвідомо) дозволяємо вірусу прорватися у наше тіло. Як саме це відбувається? Вишукуємо інформацію про хворих і померлих, фіксуємо увагу виключно на хворобі, постійно боїмося за себе й за рідних. Подібними речами ми нібито притягуємо хворобу до себе.

– А вихід?

– Окрім суцільного негативу, важливо бачити й інший бік. Адже будь-яке суспільне явище має позитив, який важливо вирізнити для збереження рівноваги. Так, зокрема, втрата відчуття безпеки дає поштовх підключити особисті резерви. Адже лише труднощі спонукають нас ставати сильнішими, сміливішими та навчатися домагатися свого. Крім того, побоювання за життя рідних може стати стимулом для відновлення та зміцнення сімейних стосунків. Відтак у переживаннях ми можемо зупинитись і зрозуміти, наскільки важливими є близькі люди, скільки почуттів ніжності й любові ми не висловлюємо, на жаль, одне одному…

– Що ж треба робити практично?

– Перед тим, як щось робити, важливо сприйняти ситуацію такою, яка вона є: без прикрас, але й без надуманих жахіть! Спробувати перемістити фокус уваги з довколишньої паніки на внутрішні переживання – помітити себе: «Як мені у такій ситуації?».

Далі поставте собі запитання: «Що я вже роблю для того, щоб захистити себе?», або «Що я роблю для того, щоб захворіти?» (часом буває й таке!). І тут пам’ятайте про крайнощі, які не є позитивними ні на тому, ні на іншому полюсі. Адже небезпечним є і переконання «мене це не стосується…», і думка «все буде погано, залишилось недовго…»

Побільше червоного і жовтого

Зважайте на те, що наша душа живе разом із тілом, тому більшість хвороб має психологічну складову. Але не забувайте й про тілесний рівень: балуйте своє тіло, турбуйтеся про нього (від корисної їжі до ароматичних ванн).

На душевному ж – намагайтесь не впадати у паніку, відганяйте від себе нав’язливі страхи, фокусуйтеся на приємних переживаннях. Оточіть себе приємними речами, побільше живих насичених енергетичних кольорів – червоний, зелений, жовтий, займайтеся улюбленими справами, а не очікуйте «кінця світу»!

Знайдіть власний спосіб підтримувати себе: ігри з дітьми, романтична вечеря з коханою людиною, спілкування з тваринами, перегляд комедій тощо.

Безперечно, ситуація довкола не проста. Проте використайте цей час не на руйнування себе, а на переоцінку й переосмислення свого внутрішнього світу й світу людей, які вас оточують. Не прикликайте хворобу, сприймайте її як випробування й сподівайтеся на краще.

Якщо ви вже захворіли – кращою допомогою лікам будуть позитивний настрій й чітке внутрішнє бажання чимшвидше одужати!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.