Вплив ультафіолетових променів на лікування псоріазу
На псоріаз сьогодні страждає від 2 до 5% населення світу. Та, на жаль, досі не з’ясовані причини виникнення цього шкірного захворювання, що значно ускладнює його лікування. І оскільки псоріаз значно погіршує якість життя недужої людини, виникає питання оптимізації лікувального процесу та його дослідження. Саме про це сьогодні й розповість Лілія ГУЛЕЙ, асистентка кафедри дерматовенерології БДМУ, кандидатка мед наук.
Як відомо, це шкірне захворювання є багатофакторним дерматозом із до кінця не з’ясованим етіопатогенезом (походженням). Серед головних механізмів виникнення псоріаз та його перебігу виділяють генетичну схильність, вплив вірусної інфекції, порушення імунологічної реактивності та обмінних процесів, розлади нейроендокринної регуляції, порушення з боку гепатобіліарної системи, себто печінки, жовчного міхура, вивідних шляхів, а також наявність хронічних осередків інфекції тощо.
Псоріаз характеризується хронічним перебігом із частими рецидивами, які важко піддаються лікуванню базовими методиками, що і призводить до тривалої непрацездатності пацієнтів, а нерідко й їхньої інвалідизації. Як наслідок – психоемоційні порушення у пацієнтів, погіршення якості їхнього життя та соціальної активності. Тому нині й активно досліджується оптимізація лікування псоріазу.
Для лікування псоріазу використовуються сучасні методи фототерапії:
* фотохіміотерапія (ПУВА) – поєднання довгохвильового ультрафіолетового опромінення (320-400 нм) та прийому фотосенсибілізатора всередину;
* селективна фототерапія – комбінація середньохвильового випромінювання (295-330 нм) та довгохвильового ультрафіолетового опромінення;
* вузькохвильова УФБ-терапія (280-320 нм) з піком емісії на довжині хвилі 311 нм.
Фототерапія – тобто лікування світлом – є одним із сучасних методів лікування псоріазу. Її часто застосовують при середньотяжких і тяжких формах захворювання. Та, як і будь-який інший метод лікування, світлолікування може давати небажані побічні ефекти. Їх ми умовно поділяємо на ранні та віддалені.
Ранні ускладнення виникають під час проведення процедур і до них належать такі, як фототоксична еритема, свербіж і сухість шкірних покривів.
Віддалені побічні явища тривалої багатокурсової фототерапії виникають набагато пізніше у вигляді актинічних ушкоджень (фотостаріння) та стійких пігментних змін шкіри. Згідно з проведеними дослідженнями, у хворих на вульгарний псоріаз, які отримують тривалу багатокурсову фототерапію, спостерігається висока частота розвитку симптомів хронічного фотоушкодження шкіри, які не асоціюються з природніми проявами фотостаріння шкіри; йдеться про стоншення шкіри, сухість та блідо-жовте її забарвлення, появу зморшок і лентиго (пігментних або старечих плям), зменшення тургору та еластичності, гіперпігментацію, краплеподібний меланоз, телеангіектазію (стійке розширення дрібних судин на нижніх кінцівках), венозні «озера», гіперплазію сальних залоз, тобто збільшення кількості клітин в тканині.
Найнебезпечнішим з усіх ускладнень ПУВА-терапії є підвищений ризик виникнення злоякісних захворювань шкіри, хоча мутагенні впливи фотохіміотерапії у вигляді збільшення випадків хромосомних аберацій (порушення структури хромосом) доведені лише експериментально. Крім того, псоралени – препарати, які хворі на псоріаз приймають перед процедурою ПУВА-терапії, щоби уникнути ускладнень, – можуть потрапити в кришталик ока, тому хворі на псоріаз повинні користуватися під час процедури спеціальними фотозахисними окулярами.
Зауважимо, що вузькохвильова УФБ-терапія (311 нм) має менше негативних наслідків, порівняно з ПУВА. Сьогодні тривають дослідження із застосування в комплексній терапії псоріазу видимого спектру світла (400-700 нм).
Зважаючи на особливості застосування фототерапії, тільки лікар-дерматолог повинен обирати та призначати метод фототерапії, з урахуванням ступеня тяжкості перебігу псоріазу та інформуванням пацієнтів щодо ймовірної появи низки побічних ефектів, серед іншого – симптомів стійкого фотопошкодження шкіри з наростанням іхньої тяжкості у процесі лікування.
