Ревматизм «лиже» суглоби і «кусає» серце

Навряд чи знайдеться людина, яка б після 60-ти не скаржилася на біль у суглобах. Але й після 40-ка більшість уже відчуває їх. Наші краяни, на жаль, особливо часто страждають на недуги, які вражають суглоби. Тож, аби «знати ворога в обличчя» і протистояти йому – розмова з професіоналами.

Ревматизм, або ревматична лихоманка – це захворювання сполучної тканини, яке має автоімунний механізм розвитку, пошкоджує переважно оболонки серця та суглоби. Найчастіше причиною цієї хвороби є перенесена гостра стрептококова інфекція у схильних до захворювання людей, особливо в молодому віці. Також ревматоїдні хвороби виникають через алергії, інфекційно-токсичні ураження, віруси, спадкові чинники. Часто трапляються випадки сімейних захворювань на цю хворобу.

Хвороба полюбляє суглоби й серце

Ревматизм найчастіше проявляється через ураження суглобів (розвивається артрит), серця (кардит), нервової системи (хорея), зрідка – ураженням шкіри (кільцеподібна еритема, ревматичні вузлики).

Хворі можуть скаржитися на гарячку, біль у суглобах, загальну слабкість. Перші симптоми артриту проявляються через 1 – 2 тижні після перенесеної гострої або загострення хронічної стрептококової інфекції (ангіна, фарингіт, ГРІ), або симптомів кардиту (через 3-6 тижнів).

Симптомами ревмокардиту найчастіше є малоінтенсивний біль або неприємні відчуття в ділянці серця, підвищена пітливість, лихоманка, швидка втома, задишка, серцебиття, перебої в роботі серця. Пізніше можуть з’являтися набряки ніг, відчуття важкості в правому підребер’ї.

Симптомати ревматичного артриту є поява в суглобі набряку, місцевого почервоніння та підвищення температури, болю та обмеження рухливості через больовий синдром. Особливостями саме ревматичного артриту є ураження великих суглобів (колінні, гомілково-ступневі суглоби). Для цього виду артриту притаманна так звана летючість (мігруючий характер), тобто вчора, наприклад, спостерігалося ураження правого колінного суглобу, а сьогодні – лівого. Ревматичний артрит – це переважно симетричний артрит, з доброякісним перебігом, тобто при лікуванні спостерігається швидка позитивна динаміка, особливо при застосуванні відповідного лікування, і в майбутньому практично ніколи не відбувається формування деформацій суглобів.

В Україні нараховують близько 230 тис. хворих на ревматичну хворобу. Щорічно реєструється приблизно 6 тисяч хворих, з яких третина – люди молодого та працездатного віку, а це у свою чергу з часом призводить до інвалідизації.

А ось симптоми малої хореї при ревматичній лихоманці можуть спостерігатися в дитячому віці. Дитина починає безпричинно тягнути ніжку, кривлятися, неадекватно реагувати на оточення, стає плаксивою, роздратованою, в’ялою. Якщо ж це дитина шкільного віку – у неї може змінитися почерк. У таких дітей спостерігаються гіперкінези, м’язова дистонія, порушення статики та координації при рухах, психопатологічні прояви.

Найчастіше ревматична хвороба уражає дітей у віці 7-15 років.
Жінки страждають на ревматизм утричі частіше, ніж чоловіки, проте в зрілій віковій категорії ця відмінність зникає.

Ревматизм треба попереджати

При невчасному зверненні пацієнта до лікаря чи несвоєчасному лікуванні ревматична лихоманка переходить у хронічну форму. Тоді й починають формуватися вади серця, які з часом можуть призвести до розвитку серцевої недостатності (набрякам ніг, задухи, серцебиттю, аритміям, збільшенню печінки тощо).

Первинна профілактика ревматичної хвороби – це боротьба з джерелом інфекції – санація вогнищ, які можуть у майбутньому призвести до виникнення гострої ревматичної лихоманки. Слід одягатися відповідно до сезону, уникати переохолоджень, дотримуватися здорового способу життя,загартовувати організм (ранкові зарядки, прогулянки на свіжому повітрі), дбати, щоб їжа містила вітаміни (фрукти й овочі), була свіжою та якісною.

Здебільшого провокуючими моментами є переохолодження, хронічні інфекції, особливо ураження мигдаликів. Оптимальними шляхами подолання ревматизму є лікування хронічних тонзилітів, фарингітів, ангін та підвищення імунітету.
Гостра ревматична гарячка триває близько 6-12 тижнів. Чим швидше розпочинається лікування, тим більша ймовірність того, що лікарям вдасться досягти покращення та запобігти формування у пацієнта вади серця.

Народний вислів «ревматизм – це хвороба, яка лиже суглоби і кусає серце» відображає глибоку сутність хвороби: через маловираженість симптомів кардиту хворий не відразу звертається до лікарів, відкладаючи візит до «кращого часу», а втрачений час пізніше проявиться у формуванні вад серця, які вже, на жаль, невиліковні.

Вторинна профілактика є довготривалою. Найшвидше формування вади (мітральної недостатності) наростає через 4-6 місяців від початку виникнення гострої ревматичної лихоманки, а найдовше (2,5-3 роки) формується аортальний стеноз (звуження). Саме цей термін покладений в основу тривалості біцилінотерапії. Так, хворому, після гострої ревмоатаки, після завершення стаціонарного курсу антибіотикотерапії призначають біцилін-5, а краще екстинцилін кожні 3 тижні впродовж 3 років. Якщо за такий період не відбувається повторної ревмоатаки, то наступних 2 роки (4-й та 5-й рік) проводиться ще посезонно профілактика (весна та осінь) із застосуванням вказаних препаратів по 3 ін’єкції на сезон. Але найкраще ревматичну хворобу попередити, ніж лікувати.

Лариса ВОЛОШИНА, доцент, кандидат медичних наук
Інна КОВАЛИШИН, лікар-інтерн

P.S. За словами пані Лариси, не слід довіряти рекламним препаратам, якими нині кишить теле- та радіоефір. Перш ніж приймати будь-який рекламований препарат, обо’язково треба проконсультуватися з лікарем.

Про харчування при артритах і артрозах – у наступному числі.