Мої (наркозалежні) героїні. Чернівчанка

Мені подобаються жінки. Мені подобаються жінки, які виходять з кола «три К» та змінюють суспільство. Хочу познайомити вас з жінками, які підкорили моє серце і стали моїми героїнями. Одразу попереджаю: мої героїні – наркозалежні.
Владислава Мелентій

З нею я познайомилася на ІІІ Національному форумі жінок, які живуть з наркозалежністю, де вона звітувала як регіональна представниця ВОНЖ «ВОНА» в Чернівецькій області До ладу ми там і не поспілкувалися. Встигли тільки домовитися щодо інтерв’ю. До речі, її звіт представив мені найбільш оптимістичний погляд на становище наркополітики в нашому регіоні.

Розкажи трошки про себе.

В.М.: Зараз я регіональна представниця Всеукраїнського об’єднання жінок, які живуть з наркозалежністю «ВОНА». Я працюю і сплачую податки, маю прекрасну сім’ю, яка мене підтримує, і я щаслива.

Та в моєму житті був ще й інший період. Зазвичай люди про таке мовчать… Була парією, «недостойною жінкою», гнаною та засуджуваною. Тому, що я вживала наркотики і була жінкою. І таким є життя тисяч жінок.

Чому вирішила займатися громадською діяльністю? Як це відбувалося?

В.М.: До того, як в нашій країні зявилася замісна підтримуюча терапія (ЗПТ), я перебувала в постійному стані страху стигми та репресій. Приєднавшись до програми, я дізналася, як можна жити по-іншому, доєдналася до спільноти однодумиць і однодумців. І, головне, зрозуміла природу своєї залежності, що допомогло мені подолати власну стигму.

Які, на твою думку, найбільші проблеми/бар’єри/перешкоди? Які ти бачиш можливі шляхи вирішення/подолання?
В.М.: Знаючи зсередини, з чим стикаються наркозалежні жінки, які асоціюються в суспільстві з абсолютним злом, я зрозуміла, що замовчування проблеми і небажання суспільства зрозуміти, що таке залежність, буде загострювати проблему вживання наркотичних речовин ще більше.

Що допомагає в роботі та просто по життю?

В.М.: Активізм та спільнота надали мені можливість вчитися, працювати та самореалізовуватись. Все це визначило мій шлях у захисті прав жінок, які живуть з наркозалежністю – навчити інших жити повним життям без постійного страху, напрацювати впевненість у власних силах та повірити, що зміни можливі.

Ми не пропагуємо наркотики. Та вони були у всі часи, є зараз і будуть в майбутньому.

Ми мінімізуємо шкоду, яку вони приносять людям. Від нас залежить це майбутнє. Воно залежить від того, який шлях вибере суспільство: репресивний, де доведено, що його ефективність дорівнює нулю та він вигідний для збагачення можновладців. Чи шлях прогресивних країн – з гуманною гнучкою наркополітикою, з доведеною ефективністю і, головне, економічно-вигідною, заснованою на дотриманні прав людини.

Наостанок прошу тебе сформулювати якесь послання, заклик до суспільства – щось таке, що обов’язково має прозвучати, те, що важливо донести до читачів та читачок.
В.М.: Зупиніть переслідування та репресії. Спробуйте зрозуміти нас, не засуджуючи. Дослухайтеся до наших аргументів та підходу прогресивних країн. Рішення лежить на поверхні. Ось тільки прогресивна наркополітика позбавить прибутку людей при владі. Та я впевнена, що наша спільнота, однодумці та однодумиці здатні змінити ситуацію. Для цього ми розвиваємося і вчимося, адвокатуємо зміни в законодавстві та в суспільній думці. Ми люди, такі ж різні, як і всі, ми не гірші за інших, просто зі своїми особливостями. І ми хочемо жити в світі, вільному від дискримінації.