26-річний вижничанин став третім буковинцем, який помер цього року від лептоспірозу
Занедужав він раптово. Різко піднялася температура до 39-40 градусів: почувався дуже кволим, сильно боліли голова та м’язи. Симптоми хвороби нагадували грип. Спочатку скаржився на біль у литках, потім – у стегнах, а відтак – у попереку та спині. Коли вже сам не міг піднятися з ліжка й увесь пожовтів, його відвезли до інфекційного віддлення.
Та, на превеликий жаль, час уже був втрачений. Як правило, одужання відбувається, коли хворого привозять бодай на 5-6 день від початку захворювання. А тут у 26-річного чоловіка вже навіть сеча не виділялася. Токсини закупорили канальці нирок. Врятувати його не вдалося. А ось його сусід по палаті, 42-річний лікар з Глибокої вижив.
Розповідає Ірина КОВАЛЕВСЬКА, завідувачка відділом особливо небезпечних інфекцій обласної санепідемстанції:
– Лептоспіроз належить до інфекційних хвороб, на які нездужають і тварини, і люди. Його ще називають щурячою жовтухою. Її збудник – спіралеподібна патогенна лептоспіра. Цей невидимий неозброєним оком мікроорганізм, долаючи захисні бар’єри, потрапляє у кров та лімфу і розповсюджується ними в усьому організмі, осідає у різних органах – печінці, нирках, селезінці, головному і спинному мозку.
Для захворювання характерна висока летальність та інвалідизація.
Лептоспіра гине на сухій поверхні, тож імовірність придбати продукти, заражені нею, незначна.
У водоймі лептоспіра залишається небезпечною протягом місяця. А гине цей мікроорганізм уже при нагріванні до 70 градусів та при обробці дезинфікуючими засобами.
На Буковині лептоспіроз найчастіше зустрічається у Сторожинецькому, Вижницькому, Новоселицькому, Кіцманському районах та у Чернівцях, де й розташовані природні вогнища інфекції. Це підтверджують знахідки збудника у мишоподібних гризунів при лабораторних дослідженнях. А спалахи захворювання, як правило, припадають на літо-осінь.
За словами Ірини Костянтинівни, протягом останніх років найбільша кількість випадків захворювання на лептоспіроз припадала на 2007-й (59 випадків і 3 смерті), 2008-ий, так би мовити, повеневий рік, коли захворіло 56 людей і троє з них померло, та 2005-ий: аж 6 смертей на 44 випадки.
Типові ознаки хвороби
Гострий початок з високою температурою; біль у м’язах, особливо в литках; сукупне ураження печінки та нирок, зменшення, а потім і зникнення, сечовиділення.
Шляхи зараження:
Основне джерело зараження як людей, так і свійських тварин: свиней, великої рогатої худоби, а також собак – мишовидні гризуни. Зараження ж від хворої людини практично не буває.
Випорожнення хворих мишоподібних гризунів, потрапляючи до природних і штучних водних джерел – заражають їх лептоспірою. Некип’ячена вода і стає найчастіше причиною інфікування, як, до речі, і сире молоко від хворої корови.
Трапляються зараження і контактним шляхом, коли на руках чи тілі людини є подряпини, дрібні ранки. Тоді купання у забрудненій лептоспірозом воді, рибна ловля чи догляд за хворими тваринами може призвести до захворювання.
Як вберегтися від інфікування
Зберігати продукти у недоступних для гризунів місцях: скляних та металевих банках тощо.
Перед уживанням сирих овочів обробити їх слабо кислим розчином, скажімо, водою з оцтом (від кислот збудник лептоспірозу гине).
Миючи підлогу, особливо у квартирах першого поверху, до води додавайте оцет.
Не вживати продукти, на яких залишили сліди гризуни.
Допоможе служба дезинфекції
Хатні миші та сірі щури розповсюджують, окрім лептоспірозу ще й збудників сказу, дизентерії, черевного тифу, сальмонельозу, псевдотуберкульозу. Тож, зрозуміло, що з ними треба вести нещадну боротьбу. Особливо ж працівникам підприємств торгівлі і громадського харчування.
Для профілактики рекомендується оббивати пороги і двері листовим залізом на висоту не менше 50-70 см.
У разі виявлення мишей і щурів звертайтеся по допомогу до служби профілактичної дезінфекції Чернівців та області за адресою: м Чернівці, вул. Горохівська, 22, тел 52-52-64. На її озброєнні найсучасніші засоби – антикоагулянти третього покоління, застосування яких дає нокаут-ефект.
Домашні методи боротьби з гризунами
Принаду з суміші товченого скла електролампочок, борошна та інших харчових продуктів закладають у нори або насипають на шляху пересування гризунів.
Можна використати й суміш гіпсу з борошном у рівних дозах, яку кладуть обов’язково поруч з водою.
Можна забити нори товченим склом, а потім замастити цементом.
Обробляйте місця, де були знайдені сліди мишей м’ятним спиртом. Запах м’яти їх відлякує.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
