Записки божевільного викладача

В одному з чернівецьких вишів я викладаю вже 11 років. Нібито мені лише трохи за 30, але, мабуть, мій рівень розумового розвитку суттєво відстає від сучасних тінейджерів. Коротше, я «не доганяю»…

Студентську моду

… Чому абсолютна більшість студентів ходить у чорному одязі? Мене не дратують міні, декольте, зачіски «мрія гота», «емо в сльозах», манікюр «ножиці загубилися, фарба залишилася» чи макіяж у стилі «палітра нацменшин». Але чому усі джинси, спорткостюми, куртки і светри чорні, а з аксесуарів додаються кросівки, золото і пакети за 25 копійок?..

Способи навчання

… Що носять студенти у тих пакетах, якщо зовнішній вигляд підручника вони не можуть описати навіть на другому-третьому перескладанні іспиту, ручки «стріляють» у викладача, а конспект – єдиний з усіх предметів.

Рекордсменом у цьому був студент, який приходив раз на місяць, відкривав зошит на останній списаній сторінці і в цьому ж рядку продовжував конспект. Те, що це були геть різні предмети, його анітрохи не бентежило…

… Чому у скачаних з Інтернету курсових проектах студенти навіть дати не змінюють, вважаючи нормальним здати роботу з цифрами за 2000 рік. Ну ліньки сходити на підприємство, ліньки перераховувати, але ж зробити автозаміну у «Word» – 2 хвилини мороки… Дехто навіть скачати лінується і платить тим, хто робить це за них, чималі гроші. Не шкода?

… До речі, про комп’ютер. Чому всі вміють користуватися «Однокласниками» і «Вконтакте», але ніхто не вміє форматувати тексти, накреслити таблиці чи ввести формулу? А деякі дівчата за 5 років навчання взагалі не знають, як увімкнути диво техніку…

… Чому студентам здається, що вони вміють списувати? Що вони придбавають таким чином, окрім сколіозу і проблем із зором? Сидить біднятко і розглядає шпаргалку, яку не прочитати під мікроскопом, або притискає колінами чужого конспекта до парти. Коли я дозволяю списати, я просто виходжу з аудиторії або кажу: «Можна користуватися конспектом». А коли не хочу – не соромлюся зазирнути під парту до хлопця чи під спідницю до дівчини. Коли їм не соромно брехати, чому мене має мучити сумління?

… Навіщо завчати кілометрові формули чи визначення на півсторінки, коли усе це можна вивести або переказати своїми словами? Найбільша біда нинішніх студів – вони не вміють думати. Добре, що деякі ще вміють читати і писати…

Іноді трапляються зовсім «тугі» варіанти, коли на дипломній роботі про ізо-кванто-бази-масиви-фінансові системи з помилками пишуть власне ім’я та по-батькові, наполягаючи, що у нього в паспорті написано «Миколаєвича» чи «Люби Василівної»…

Чому ми переходимо до ісламу

… Раніше я не дивилася серіал «Інтерни», а тепер не пропускаю жодної серії. «Олігофрени» доктора Бикова дуже нагадують мені власних підопічних. Саме з серії про інтерна Лобанова і китайця збагнула, навіщо наші виші приймають іноземців (окрім космічних грошей, звичайно).

Висновок Бикова про те, що «на їхньому фоні наші розумнішають» – просто геніальний. Принаймні, наших іноді ще можна зрозуміти, а іноземні – як марсіани. Української не знають взагалі, російську, в кращому випадку, вивчали у себе вдома як іноземну. Англійська, німецька, французька – аналогічно до української.

Але найбільша фішка студентів-мусульман – їхня нібито релігійність. На першій парі їх немає, бо іслам не дозволяє працювати до сходу сонця. У священий місяць Рамадан їх немає – не можна працювати. Блондинок ці хлопці не бачили ніколи в житті (там так не ходять), тож білява вчителька для них – сексуальний об’єкт.

Але вчаться вони не гірше наших, самі здогадуєтесь, чому. Більше того, один зі знайомих лікарів розповідав, як його колега з групою студентів щоразу чекають, поки іноземці зволіють прийти на заняття, бо теорії вони не розуміють, тож хоч практику їм треба якось показати…

Навіщо марнувати 5 років

… Про головне: навіщо студенти вчаться, коли самі не знають, для чого це їм потрібно? Раніше хоч задля мами-тата, щоби «потусити» або для «корочки» ходили на заняття, а нині? Місяць тому один 18-річний шмаркач (вибачте, але це найлегше зі слів, яким можна його назвати), доводив мені, що просто так треба, бо треба, що за гроші можливе все на світі, тож він і «не напрягається». І що я нічого не розумію у цьому житті, тому й працюю з такими, як він…

Зазвичай, сесію в мене перескладають не більше двох разів (шкода власних нервів і батьків недоумкуватих дітей), але цей точно запам’ятає, хто й навіщо з ним працював… два роки на одному курсі. Принаймні його батьки заплатять ще за рік, і, можливо, пояснять синові, скільки здоров’я коштують зароблені гроші і чому треба мовчати, коли ти повний бовдур. А ще хлопець дізнається, навіщо такі як я ходять на роботу…

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

P.S. Відповідаючи на запитання, яке обов’язково виникне у читачів і стосуватиметься хабарів, які «вчителі гребуть лопатами» і без яких не здати заліку чи екзамену, зауважу: «А навіщо їх несуть, коли все знають і вміють?». Цього я теж «не доганяю»…

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

6 коментарів “Записки божевільного викладача”