Комітет ВРУ «слуги» Маслова просуває закон про новий контрольований суд на заміну ОАСК. І саму це може позбавити Україну допомоги від МВФ та ЄС на суму в 1,1 мільярдів доларів.
Комітет Верховної Ради України з правової політики 29 листопада підтримав до першого читання законопроєкт №12206-2 щодо створення Вищого адміністративного суду (ВСПС). Про це Центру протидії корупції (ЦПК) стало відомо з сайту Верховної Ради.
Це третя і найгірша версія законопроєкту щодо створення нового суду, який мав би замінити раніше ліквідований сумнозвісний ОАСК.
Створення такого суду за моделлю, аналогічною до Вищого антикорупційного суду, є вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС). Проте депутати підтримали модель, яка повністю нівелює роль міжнародних експертів у доборі суддів.
Дедлайн виконання вимоги МВФ зі створення нового суду на заміну ОАСК – кінець 2024 року. Не виконавши їх, себто ці вимоги, або виконавши неповноцінно, Україна не отримає 1,1 млрд доларів.
Нагадаємо, що раніше в парламенті зареєстрували ще дві версії законопроєкту – №12206 від депутатів та №12206-1 від Кабміну. Усі версії були неякісними. Проте комітет на чолі зі «слугою» Денисом Масловим обрав найгірший варіант, який не відповідає вимогам партнерів та знищує ідею створення справді незалежного суду. Примітно, що цю найгіршу версію сам Денис Маслов і зареєстрував в останній день строку подачі альтернативних проектів.
Як і попередні законопроєкти, цей пропонує аби допоміжним органом Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) у відборі нових суддів ВСПС стала Експертна рада. Вона має складатися з трьох міжнародних експертів та трьох українських від Ради суддів України.
Така процедура прийняття фактично нівелює роль міжнародних експертів у конкурсі. Зокрема, в разі сумнівів у доброчесності кандидата на посаду судді міжнародні експерти не зможуть піддати сумніву такого кандидата самостійно без підтримки експерта від Ради суддів України. Остання експертка, введена до цієї ради, Катерина Коваль відома тим, що системно блокувала судову реформу. Голова ж експертної ради Богдан Моніч отримав свою посаду завдяки Павлу Вовку, Андрію Портнову та Андрію Богдану.
“Будь-який навіть дуже сумнівний кандидат зможе пройти добір, якщо отримає голоси більшості від спільного засідання Вищої кваліфікаційної комісії та Експертної ради. Тобто в підсумку на такому спільному засіданні з 21 людини 3 міжнародників завжди будуть у меншості. В проєкті немає норм, що вимагають, аби доброчесність кандидата підтримали саме міжнародники. А це ніщо інше як зелене світло ручним та сумнівним кандидатам,” – зазначає заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.
Законопроєкт переповнений іншими недоліками. Зокрема, визначені процедури не дають можливості Експертній раді проводити власні співбесіди з кандидатами, не передбачено адекватного доступу до інформації про кандидатів, а так само відсутні норми щодо публічних обговорень, оприлюднення завдань та оцінок кандидатів. У підсумку це може призвести до закритого та ручного процесу та знищення ідеї створення нового суду.
ЦПК підкреслює – законопроєкт у подібній версії призведе до створення абсолютно контрольованого владою суду.
