Про ці та деякі інші «новації» в проекті змін до Основного Закону, які обмежують права людини
Нова редакція розділу про права людини поки що не трансформована у законопроект, який має внести Президент. Але її вже розробили і, мабуть, не даремно. Це насторожує…
Права власників зростуть
Ст. 49 чинної Конституції має норму, за якою мережа наявних комунальних і державних закладів охорони здоров’я не може бути скорочена. Натомість проект нового Основного Закону передбачає скасування цієї статті, що, зазвичай, прискорить занепад соціальної сфери. Бо замість заощадження на соціальній сфері слід збільшувати оподаткування великого капиталу для отримання коштів на реалізацію конституційної норми про безоплатну й доступну медицину. Хоча нині право на охорону здоров’я стало значно «скромнішим»: безкоштовну меддопомогу можна отримати тільки в екстрених випадках і в мінімальних масштабах – та й то не завжди.
Натомість розширюються права власників капіталу. Інвестори можуть вивозити як вкладений капітал, так і всі прибутки. Розпочати приватну діяльність можна буде за будь-яких умов без дозволів. Та й конфіскація майна суттєво ускладнюється: попри те, що такий крок має базуватися на рішенні суду та законі, він ще повинен відповідати «міжнародним актам»! Найімовірніше, що це має допомогти олігархам захистити власність від експропріації в Лондонському суді та інших міжнародних юрисдикціях. До слова, влада проти реприватизації, про що недвозначно висловився Президент.
Працюй без зарплати: страйкувати заборонено
Крім того, здійснюються кроки до подальшої бюрократизації права на страйк. Згідно зі ст. 46, право на страйк трактується виключно як колективне, тобто вдатися в майбутньому до закону про індивідуальний стайк буде неможливо. Хоча навіть ліберальні до багатих Кодекси праці Грузії та РФ містять право робітників відмовитися від роботи, якщо вони не отримують зарплату. У нас же влада хоче закріпити практику, коли страйк можливий тільки після численних узгоджень і примирних процедур навіть у випадку, коли працівник стовідсотково правий.
Громадські активісти пропонували передбачити й право на політичні страйки та страйки солідарності – протест на користь інших робітників, але Конституційна Комісія відкинула цю пропозицію, що підтверджує звіт члена Комісії Всеволода Речицького.
Під прикриттям моралі…
Низка статей дозволяє обмежити права громадян нібито для захисту моралі, що й стало підґрунтям для втручання в особисте життя (ст. 27), а також обмеження діяльності партій (ст.. 32).
При цьому мораль – це не єдина абстрактна підстава для введення заборон і цензури. Так, ст. 31 допускає обмеження свободи слова для захисту репутації інших людей або для підтримки авторитету суду. Отже, за умови прийняття цих змін до Конституції «Версії» вже не зможуть писати про суддю-хабарницю, яка і далі судить.
А ст. 26 проекту розширює базу для затримки без рішення суду.
Особливо прискіпливо поставилися експерти до ст. 32, яка забороняє існування не тільки нацистських і фашистських, але й комуністичних партій. Виталій Дудін, аналітик Центру соціальних і трудових досліджень, у своїй публікації «Зміни Конституції України: вирішення чи поглиблення політичних протиріч?» пише, зокрема: «Поява такого формулювання є черговою спробою нагнітання істерії, спрямованої проти всіх лівих партій». А від цього, як відомо, лише крок до політичних репресій.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
