Уляна Пчолкіна 13 років живе з інвалідністю, за цей час здобула титул чемпіонки світу з карате на інвалідних візках, стала телеведучою і громадською активісткою.
У Чернівцях вона побувала наприкінці нинішнього жовтня, коли тут зібрався ІІ Міжнародний форум інклюзивності. Бо інклюзивність, безбар’єрне міське середовище, рівність у правах – це те, чого досі не вистачає людям з інвалідністю і про що сьогодні нагадує весь прогресивний світ. Тож разом з чоловіком Уляна багато працює як активістка і волонтерка саме у сфері допомоги людям з інвалідністю, бо є організаторкою та інструкторкою Таборів активної реабілітації для людей з травмами спинного мозку, про що знає не з розповідей.
СВІТЛО ВИСОКОЇ МОДИ
У липні 2019-го телеведуча та активістка Уляна Пчолкіна взяла участь у фешн-показі в Парижі на базі інклюзивного університету. Головна мета – світ моди і краси може бути і є інклюзивним! Свої колекції представили молоді французькі дизайнери. Інклюзивне модельне агенство «Massiraa» зібрало на подіумі моделей з різних країн світу, серед них і наша Уляна Пчолкіна, яка є моделлю цього агентства від 2017 року: «Я щаслива показати світу, що Україна – дуже багатогранна держава і що люди з інвалідністю у нас живуть активним життям, хоча й не таким повним, як у Франції. Я це зазначила одразу, бо соціальний захист і бар’єри в нашому оточенні все ще заважають повноцінно себе реалізувати. Але досвід, який отримала у Франції, буду адаптовувати і втілювати в Україні! Перш за все, створюючи умови і доступне середовище для маломобільних громадян!» – поділилася Уляна.
ВІД ВІДЧАЮ ДО УСПІШНОГО ЖИТТЯ
Видання «Українська правда. Життя» підготувало у співпраці з Коаліцією з протидії дискримінації спецпроєкт – кілька історій людей, які різняться за тією чи іншою ознакою, але живуть повним, цікавим життям. Одними з героїв проєкту стали ведуча каналу NewsOne Уляна Пчолкіна та її чоловік Віталій. Щаслива сімейна пара особлива тим, що обидва пересуваються на візочках. Але при цьому молоді люди ведуть активне життя і мріють про дітей. «Діти цілком можливі, я вже навіть обстеження пройшла, – зізнался журналістам Уляна. – Єдине, що зупиняє – фінанси. З нашими потребами мусить бути досить міцна фінансова база перед тим, як народжувати. А виносити дитя не складно. Загалом, усім жінкам не дуже зручно з животом ходити». Уляна опинилася на візку 13 років тому через аварію, в якій її мотоцикл вилетів з дороги. Лікарі спершу обіцяли дівчині, що за рік вона знову зможе ходити. Але цього не сталося. «Спробу самогубства робила, але вчасно врятували, – розповідає про один з найтяжчих періодів телеведуча. – Брат сказав: «Ти не маєш права! Ти залишилася живою, отже – живи! Я щодень знаю, що можу впасти і вмерти». Власне, так і сталося за два роки після моєї травми. Тож, якщо ви тут, ви дихаєте, ви можете мислити, ви можете хоча б щось робити, ви не маєте права здаватися!» Після психологічної та фізичної реабілітації Уляна не тільки повернулася до активного життя, а ще й стала допомагати в цьому іншим. До речі, завдяки волонтерській роботі зустріла свого чоловіка, Віталія. Хлопець опинився на візку після невдалого стрибка у воду. Сьогодні вони – успішні, щасливі люди. Уляна Пчолкіна вже два роки є ведучою новин NewsOne. Хоча, до аварії мріяла про акторську кар’єру. Дівчина стала телеведучою завдяки Олексію Семенову, який побачив її в інтерв’ю і сказав: «А давайте її спробуємо в новинах». Коли Пчолкіну запросили на тракти (проби, репетиції), вона почувалася не надто впевнено. «Яка з мене телеведуча?» – сумнівалася. Та все вийшло: «Мене посадили у прямі ефіри, і за півроку я виговорилася, що, в принципі, людині без освіти рідко вдається. Мені захотілося довести людям, які повірили в мене, що я можу. Коли Уляна розповідає щось про те, що її зачіпає, вона стає не просто впевненою, а якоюсь навіть задиркуватою: «Інвалідність не є особливістю. Інвалідність – це просто поняття, а не особиста проблема людини. Це бар’єри в оточенні: психологічні, інформаційні, архітектурні, – їх багато, цих бар’єрів. Коли в аптеці відсутній пандус, це не моя проблема, що я туди не можу потрапити, це проблема аптеки. Тобто це бар’єр, який мені створили, щоби я відчувала, що не можу ходити… Якщо порахувати маломобільну групу населення, – це діти, люди старшого віку, люди з інвалідністю, навіть жінки на високих підборах (бо не всюди на них пройдеш), люди з тимчасовою втратою здоров’я (скажімо, з переломом руки чи ноги) – це близько 60% населення. Тож є питання: кому ця доступність потрібна? Це для кого? …Гості, які відвідують ефіри Уляни Пчолкіної, кажуть, що вона – героїня. Сама вона так не вважає: «Терпіти не можу, коли кажуть, що я сильна, що в мене сила волі, щось там ще. Ні, просто є бажання жити нормально».
Вл.інф.
