або Чому Обленерго працює так, як зручно йому, а не людям
Щоби люди вчасно та справно розраховувалися за комунальні платежі, їм треба створити для цього зручні умови. Коли ж таких немає, то, як казав класик Незалежності, «маємо те, що маємо». Але те, що маємо, дуже ускладнює людям життя. Тому й виникла ситуація, про яку хочу розповісти та звернутися до Буковинського громадського об’єднання, яке нині реалізує соціальний проект «Право на світло» із проханням допомогти у вирішенні проблеми, що виникла, як на мене, буквально на рівному місці.
Особисто моє завдання – організувати від членів – мешканців ОСБ «Яблунівка» та працівників Придністровської дослідної станції сплату комунальних платежів: за експлуатаційні витрати по найму житла – це так звана квартплата, водопостачання та водовідведення і за вивіз сміття. Та зауважу, що до сплати за електроенергію я – як керівник ОСБ – не маю жодного стосунку.
До вересня минулого року до нас один раз на місяць приїжджала працівниця Сторожинецького РЕМу Домка Василівна Сафроній. За півдня всі сплачували їй за електроенергію. Потім цю послугу, мабуть, скоротили. Відтоді у мешканців мікрорайону й з’явилися заборгованості з оплати за електрику. Саме тому люди неодноразово зверталися до мене по допомогу у вирішенні питання своєчасної сплати за спожиту електроенергію.
Мені ж не байдуже до людей, які мешкають на території ОСБ, розташованого на межі Чернівців і Сторожинецького району, біля Годилова, а ще точніше – на землях Великокучурівської сільської ради. Там у кількаповерхових старих будинках живуть переважно колишні працівники Придністровської дослідної станції садівництва. Серед них – діти війни (32 особи, яким уже за 70), 9 учасників бойових дій, 3 чорнобильці та численні багатодітні матері. Решта – за невеликим винятком – пенсіонери. Скажіть, чи може вчасно і регулярно сплатити за спожиту електроенергію Євфрозина Воробець, яка вже три роки не піднімається з ліжка, або самотній Микола Пудла, якому 86 років, чи хворі пенсіонери Марія Левкун, Гарафіна Горох, Ганна Бойтель, Світлана Яковець, Микола Тужиков та багато інших. Усі ці люди, до слова, й ті, що працюють нині на дослідній станіції, яким протягом робочого дня складно кудись вибратися, постійно й слізно звертаються до мене. Їм дуже важко їздити щомісяця до Сторожинецького РЕМу, щоби заплатити за світло. Не дійдуть вони самотужки, себто пішки і до поштового відділення в Годилові. Найближче розташований до нас Ощадний банк, з яким Обленерго уклало угоду. Але й туди менше ніж за годину старій людині не дістатися. Тим паче, там на клієнта чекає малоприємний сюрприз – шалені черги. Якщо поталанить, простоїш години дві, якщо ні – витратиш півдня. Люди, що працюють, дозволити собі такого не можуть.
– А ми, пенсіонери, діти війни хоч і маємо час, та не маємо здоров’я, щоби простояти півдня у черзі. Хворі ноги не дозволяють, а ціпок, на який спираєшся, не рятує, – скаржилася мені Світлана Яковець.
Отож, скажіть, хіба це нормально: терпіти такі незручності, щоби віддати свої власні кошти?!
На прохання людей ще торік я звернулася до тодішнього керівника РЕМу і запропонувала йому змінити ситуацію на краще. Коли я веду прийом, а це двічі на тиждень, призначена людина, якій самі члени ОСБ заплатять за роботу по гривні-дві, збере платню за електроенергію й відвезе до РЕМу. Та, на жаль, монополіст нікого не чує, крім себе. Як йому вигідно, так він і робить. Хіба це нормально? Хто для нього, хотілося б знати, клієнт? Людина, яка дає йому заробити, – чи сміття під ногами, з яким ніхто не рахується?
Здається, що останнє. Тому маю пропозицію до влади, яка покликана створювати людям комфортні умови для життя. Бо саме за це вона отримує з наших податків зарплату. Так ось чому б не поділити «Чернівціобленерго» на кілька підприємств і виставити їх на продаж, залишивши нинішньому керівництву лише один район? І тоді люди самі одразу ж визначать, у кого їм краще обслуговуватися. Інакше зрушень не буде. Для прикладу, у Берліні, де я знайомилася з організацією комунального обслуговування населення, діють 5-6 енергообслуговуючих команій. Саме тому й клієнт їхній у дуже великій пошані.
Насамкінець усе ж таки ще раз звертаюся до керівництва Сторожинецького РЕМу з проханням від імені не тільки усіх працівників станції садівництва та мешканців ОСБ «Яблунівка», а й від усіх жителів села Годилів, які підтримують прохання «яблунівців», організувати на місці сплату за електроенергію. Бо це буде вигідно не тільки клієнтам, а й надавачам послуг.
Ганна ПІВТОРАН, керівник ОСБ «Яблунівка»
