Єдність країни — це коли Західна Україна голосує за Наддніпрянку
Як це було на початку ХХ століття, над панорамою історичного дійства на початку нинішнього, ХХІ століття знову здійнялося ввись сокровенне слово — С о б о р н і с т ь.
І знову, як у часи прийняття Акту Злуки УНР і ЗУНР, на єдність України чиниться замах знавіснілими полчищами московської орди. Тоді зграя Муравйова потопила у крові нашу соборність і незалежність, а нині фашистські диверсанти кремлівського фюрера Путіна намагаються роздмухати пожежу сепаратизму на сході України.
Сепаратизм — от пропагандистська нова зброя Москви проти України. Ворожі підривні центри розробляють примітивні операції так званих народних республік і мобілізують під їхні діряві триколірні прапори серійних маньяків-убивць із місцевого та змобілізованого зі всією Росії та засланого на українську землю криміналітету.
І в цю криваву мить нашого національного буття ми, в усіх українських землях від Сяну до Дону, повинні повсюдно засвоїти нашу першу національну заповідь: Україна буде незалежна лише як Україна єдина.
Останніми роками ворог намагався розігрувати карту про три сорти українців, про протистояння Заходу і Сходу. І, справедливості ради, треба сказати, що ці маніпуляції із розчленування єдиного тіла Народу активно пропагував не завжди відповідальний політикум.
Так складалося на виборах, що одна частина України мала свого цілковитого фаворита, а інша тим часом голосувала за свого висуванця. На жаль, виборча статистика свідчила хоч і про штучне, але політичне розмежування.
І за усі роки існування Української держави було зрозуміло, що головним для усіх нас, і громадян, і політиків, є осягнення, як ми його називаємо, Універсалу Соборності. Тривалий час Україна була в очікуванні лідера, за якого практично однаково проголосує уся Україна, тобто за лідера, який буде єднати, а не розділяти. Бо тільки у такій поставі консолідуючої політичної особистості полягав порятунок нашої незалежності.
Звичайно, ми, мешканці західних областей України, маємо серед 21 кандидата у Президенти, так би мовити, своїх вихідців, цілком порядних і патріотичних політиків. Але чи здатні вони осягнути авторитет на всій нашій неосяжній землі?
Ми точно знаємо, хто став спадкоємцем Януковича на тому електоральному полі, завдяки якому він взяв владу над Україною. Серед цих спадкоємців — активні «діячі» кримінального режиму – віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, міністр економіки уряду Азарова Петро Порошенко, харківський губернатор, «беркутівець» Михайло Добкін. Маючи приналежність до поваленої влади, вони шукатимуть прихильників там, звідки ця влада походила.
Знову — поляризація, розмежування, протистояння? Невже нема лідера, який здатен піднятися на всеукраїнський рівень єдності Нації, що є нині, в умовах війни, в умовах роздмухування сепаратизму, практично вирішальним для національного порятунку?
Давайте зважено подумаємо і згадаємо попередні вибори і спробуємо знайти за виборчою статистикою таку особистість, за якою пішла практично вся Україна.
На парламентських виборах 2007 року орієнтований на західну Україну блок «Наша Україна-Народна Самооборона» Віктора Ющенка і Юрія Луценка здобув перемогу лише в одній із 25 областей. Зорієнтована переважно на східну Україну Партія Регіонів зайняла перше місце лише в 10 областях. А у 16 областях із 25 переміг «Блок Юлії Тимошенко»! Більш, ніж дві третини України!
На президентських виборах Янукович переміг у 10 областях, а за Тимошенко знову пішла майже уся Україна — вона перемогла у 17 областях!
Отже, ми мусимо визнати, не в залежності від виборчих уподобань, – є політик, який усі останні роки політичних потрясінь безнастанно працює над єдністю України.
Юлія Тимошенко – єдиний Національний Лідер, за яким упродовж десятиліття йде майже вся Україна і мільйони українців.
Її винятковість не тільки в національних, але й у глобальних масштабах полягає також і в тому, що лихоліття кримінальної окупації вона провела у катівнях режиму міжнародного кримінального злочинця Януковича.
За народовбивство цей сатрап сяде невдовзі на лаву підсудних Міжнародного Кримінального Трибуналу в Гаазі. Але не забуваймо, що першою його жертвою була Юлія Тимошенко. Наш український Нельсон Мандела.
Саме її крицева незламність стала взірцем для усієї Нації, яка підняла Повстання і перемогла у кривавому двобої. Саме ця її незламність лише підтвердила її історичну місію бути Національним Лідером.
Юлія Тимошенко – уродженка Східної України, але для нас, уродженців Західної України, вихованих на героїзмі національно-визвольних змагань, вона завжди була близькою. Духовно та ідейно близькою й рідною.
Саме у тому й полягає вищий сенс прояву Соборності, що ми, уродженці Західної України, сини й дочки могутніх і вічно молодих Карпат, будемо голосувати за дочку могутнього і невичерпного в нашій національній свідомості Дніпра.
Українці із Галичини, Волині, Буковини й Закарпаття — за Наддніпрянку.
В цьому — Універсал Соборності!
В цьому — формула Єдності!
В цьому — ключ до Перемоги!
Голови Народних Комітетів підтримки кандидата у президенти Юлії Тимошенко…
від Буковини – доктор фізико-математичних наук професор Андрій САВИЦЬКИЙ
