Останнім часом страшно заходити до магазинів. Щоразу бачиш на цінниках усе більші цифри. Продавці виправдовуються тим, що до них також потрапляють щораз дорожчі товари. Як влада пояснює галопуюче зростання цін? І як бореться з цим явищем? Про це розповідає Наталія НЕМОДРУК, начальник Державної інспекції з контролю за цінами України.На Україну все більше впливають міжнародні економічні правила гри, і процес інтеграції у світову економіку вже не зупинити. Загострюється конкуренція між учасниками ринків, власники енергоносіїв усе більше зловживають своїм статусом і диктують більш жорсткі умови, які стимулюють зростання вартості життя та загрожують добробуту споживачів. Дедалі більше чинників впливають на кишеню споживачів, одним з них є рівень цін. Тому держава повинна допомагати виробникам послуг міцніше стояти на ногах і витримувати «цінові шоки» в сучасних економічних умовах.
Політика ціноутворення є складовою економічної і соціальної політики України, тому вона має забезпечувати рівні умови і стимули для розвитку всіх суб’єктів господарювання. Ефективне ціноутворення повинно також створювати збалансований ринок засобів виробництва товарів і послуг, протидіяти монопольним діям окремих «гравців» на ринках. Необхідно уникати диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію. Механізми реалізації цінової політики повинні створювати економічні гарантії для виробників і враховувати соціальні гарантії, в першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених верств населення, включаючи систему компенсаційних виплат у зв’язку із зростанням цін і тарифів.
Велика увага приділяється ринку продовольства, бо продукти харчування належать до соціально найважливішої групи товарів. Так, постановою Кабміну «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям надано право регулювати (визначати) граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове та олію.
Організацію та здійснення контро-лю за дотриманням вимог до формування, визначення та застосування цін і тарифів суб’єктами господарювання покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та її регіональними підрозділами. Держцінінспекція не може зазначати, яку ціну встановлювати, проте, вона може попереджати, роз’яснювати, допомагати вирішувати «цінові» питання, тобто, створювати умови, які дозволяли би позбуватися проблем.
Для встановлення економічно обґрунтованих оптових цін виробників на продовольчі товари розроблено проект постанови Кабміну «Про затвердження Порядку формування цін виробників продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання», оскільки відсутність законодавчо визначеного переліку витрат при виробництві продукції та формуванні оптових цін надає можливість суб’єктам господарювання необґрунтовано завищувати їхню собівартість, а неоднозначне тлумачення законодавства щодо конфіденційності інформації – можливість приховувати від контрольних органів ціну придбання, чим зводиться нанівець застосування будь-яких методів регулювання цін при реалізації товарів кінцевому споживачу. Постанова, вимоги якої поширюються на соціально значимі продовольчі товари, дасть змогу зменшити різницю в цінах у різних регіонах, зробити механізми формування цін прозорими та зрозумілими.
Чому дорожчають продукти?
Торік органи контролю за цінами провели більш ніж півмільйона досліджень підприємств в рамках моніторингу цін і тарифів на соціально значущі товари та послуги! За результатами досліджень органам виконавчої влади направлено майже 17 тис. інформаційно-аналітичних матеріалів щодо стабілізації цінової ситуації. Інспекція провела 22 тис. перевірок порядку формування, встановлення та застосування регульованих цін і тарифів. Порушення виявлені більше ніж у половини господарських суб‘єктів.
За результатами перевірок попереджене обрахування споживачів на 1,5 млрд. грн і неправильне проведення перерахунків на 274,5 млн. грн. Застосовано економічних і фінансових санкцій на суму понад 150 млн. грн. Понад 2,5 тис. посадових осіб оштрафовані на 315,8 тис. грн. Удалося зменшити розмір бюджетних дотацій і субвенцій підприємствам, що дало можливість «заощадити» 110,5 млн. грн бюджетних коштів.
Типовими порушеннями ціноутворення на продукти харчування є завищення граничних рівнів торговельних надбавок та їхнє застосування до цін придбання у посередників або до цін, зазначених у прайс-листах, замість оптових цін виробників. Досить часто завищують собівартість або рентабельність.
Наприклад, ТзОВ «Альянс» (м. Одеса) реалізовувало молоко та кисломолочний сир за цінами, сформованими з торговельними надбавками 27 і 37,7% відповідно замість установленого граничного рівня 20% до оптово-відпускних цін виробників. Внаслідок порушення товариство необґрунтовано отримало 37,9 тис. грн.
ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» застосовував у розрахунках з підприємствами торгівлі завищені оптово-відпускні ціни на хліб із борошна пшеничного І сорту та суміші борошна, зокрема: на хліб «Ароматний» – 1,76 грн замість 1,72 грн; на хліб «Любительський» – 2,61 грн замість 2,40 грн; на хліб «Заварний» – 2,04 грн. замість 2 грн. Внаслідок порушень підприємство додатково одержало 9,3 тис. грн.
ТзОВ «Полісся-ПродСервіс ЛТД» (м. Малин Житомирської області) при перепродажу хліба та хлібобулочної продукції, отриманих від ДП АТ «Київхліб», застосовувало торговельні надбавки, у 2-3 рази вищі за граничні, і незаконно отримало 21,3 тис. грн.
Як збагачуються житловики
Для посилення контролю за формуванням тарифів на послуги ЖКГ та недопущення їхнього безпідставного підвищення Кабмін прийняв постанову, згідно з якою Держінспекція з контролю за цінами уповноважена подавати висновки стосовно розрахунків планових витрат за видами. Завдяки такій роботі попереджене обрахування споживачів, у розрахунку на річні обсяги надання послуг, на суму понад 200,0 млн. грн.
Робота з надання висновків, поряд з іншими заходами Уряду, сприяла стримуванню інфляції. За даними офіційної статистики, індекс споживчих цін на послуги ЖКГ у січні-лютому 2007 року склав 106,4%, а за рік – 112,3%, тобто, за останні 10 місяців інфляція склала майже стільки ж, скільки за 2 перші, коли висновки ще не подавалися.
Одночасно, територіальні органи Держцінінспекції надають методичну допомогу місцевим органам влади та підприємствам – виробникам послуг як стосовно регламентних вимог з надання висновків, так і з питань порядку формування та застосування тарифів. Державна інспекція з конт-ролю за цінами бере участь у реалізації окремих антиінфляційних заходів Уряду, які спрямовані на недопущення необґрунтованого підвищення цін на окремі соціально важливі товари, підвищення ефективності адміністрування цін і тарифів суб’єктів природних монополій та послуги житлово-комунального господарства, а також заходи з оптимізації державного регулювання цін.
Невтішні прогнози
Рівень цін у 2008 році залежатиме від різних чинників. До об’єктивних факторів підвищення цін відносять вплив світової кон’юнктури, що характеризується загальним підвищенням цін на світовому ринку. Це стосується агропродукції, природного газу та нафти. Водночас є і суб’єктивні фактори, усунення яких дає змогу стримувати інфляцію, сприяти досягненню балансу інтересів споживачів і виробників. При цьому питання стримування росту цін не повинне спричиняти збитковості підприємств.
Слід зазначити, що ціни на продовольчу продукцію в селах часто на 30-50% вищі, ніж у містах. Варто відновити роботу споживчої кооперації, яка відігравала важливу роль у наповненні місцевого ринку продукцією. Саме вона могла б наповнити ринок у селах, у першу чергу, нефасованими товарами – олією, крупами, борошном, що дало б можливість населенню право вибору придбання, наприклад, олії у фірмовій упаковці за 13-15 грн чи на розлив – за 8 грн/літр.
Наталя НЕМОДРУК, начальник Державної інспекції з контролю за цінами України
