Міністерство оборони України понад пів року тому розширило перелік хвороб, з якими військовозобов’язаних можуть визнати придатними до служби. Також відомство впорядкувало проходження військової служби для обмежено придатних.
Навколо цих змін піднялося чимало шуму, який не стихає досі: мовляв, в армію тепер мобілізуватимуть людей з ВІЛ, туберкульозом, гепатитами та нервовими розладами.
У Командуванні медичних сил України навіть зазначили, що “тут не обійшлося без втручання російських підрозділів ІПСО”. Та не все так просто. Тож “Українська правда. Життя” розібралася, що означають ці зміни, і наскільки в Україні розширили перелік людей з діагнозами, яких будуть мобілізувати до війська.
Чи розширили список хвороб, з якими можуть мобілізувати
Згідно з наказом Міноборони № 402, військово-лікарська комісія надає військовозобов’язаному статус залежно від стану його здоров’я.
Людину можуть визнати:
• придатною до військової служби;
• тимчасово непридатною до військової служби, яка потребує лікування чи динамічного спостереження на певний період;
• обмежено придатною до служби у воєнний час, але не придатною до служби у мирний час;
• непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.
Зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (наказ Міноборони № 402) внесені наказом Міністерства оборони від 18 серпня 2023 року № 490 стосовно наступних діагнозів:
• клінічно вилікуваний туберкульоз;
• вірусні гепатити з незначним порушенням функцій;
• безсимптомне носійство ВІЛ;
• повільно прогресуючі та непрогресуючі з незначними порушеннями функцій та рідкими загостреннями анемії, порушення згортання крові, пурпура, геморагічні (такі, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю) стани, інші хвороби крові та кровотворних органів, деякі порушення із залученням імунного механізму;
• хвороби ендокринної системи із незначними порушеннями функцій;
• легкі короткотривалі хворобливі прояви психічних розладів;
• невротичні, пов’язані зі стресом і соматоформні розлади (психічні розлади невротичного походження) при помірно виражених, короткотривалих проявах, з астенічним станом (стан, за якого у людини відзначається надмірна втомлюваність, слабкість, перепади настрою);
• повільно прогресуючі хвороби центральної нервової системи з незначними порушеннями функцій;
• епізодичні та пароксизмальні розлади (група розладів центральної нервової системи різного походження, що характеризуються короткочасною втратою свідомості), крім епілепсії, з незначними порушеннями функцій органів і систем.
Як пояснила “УП. Життя” голова правозахисного центру “Принцип” Любов Галан, зміни не стосуються появи нових хвороб у списку, і раніше людей з такими статусами можна було мобілізувати до війська. Проте деякі стани чи їхні градації, які раніше могли вести лише до непридатності по цих хворобах — тепер можуть під неї не підпадати, тому такі люди можуть бути мобілізованими.
“Насправді люди з такими хворобами все одно могли бути мобілізовані, але не з усіма станами. Стурбованість викликає питання певних градацій станів, які раніше не дозволяли мобілізувати людину. А також зміни щодо визнання людини повністю придатною чи обмежено придатною. Обмежена придатність, означає, що ти все одне служиш, але не в десантно-штурмових військах. Тобто диявол криється у роз’ясненнях, які оновили”,, – каже юристка.
Навіщо були потрібні такі зміни
На думку Любові Галан, ймовірно, однією з причин таких змін є те, що наразі Україні потрібно більше військових, які будуть виконувати роботу на фронті, а не в тилу чи у штабі.
Вона не вбачає у службі людей з такими діагнозами проблеми, адже більшість людей з вище переліченими хворобами нормально функціонують. Однак, питання, яке не враховане – це форма служби, доступ до необхідної терапії, інфекційний контроль та інші ризики для певних категорій станів.
У Командуванні медичних сил запевняють, що зміни у Переліку хвороб, які визначають придатність людей до військової служби, розробляли спільно з Міністерством охорони здоров’я на основі новітньої світової практики. При цьому консультувались з юристами, громадськими організаціями і військовими.
“Змінилась світова практика, в науці постійно відбуваються зміни щодо діагностики тих чи інших хвороб, захворювань серця, легень, судин тощо. Перелік хвороб по суті не змінився щодо їх кількості”, – каже представник Командування Медичних сил ЗСУ підполковник медичної служби Дмитро Мірошниченко.
За його словами, ці зміни вносять конкретику для лікарів, щоб усі максимально однаково трактували положення про військово-лікарську експертизу і щоб мінімізувати кількість помилок під час ухвалення рішень.
Фото: Арімяінформ
За його словами, люди з хронічними та іншими захворюваннями і до внесених змін служили у ЗСУ на різних посадах − зокрема, у підрозділах забезпечення, в навчальних центрах.
Однак, за словами Мірошниченка, “є чимало прикладів, коли такі військовослужбовці успішно проходили службу і в інших військових частинах та підрозділах”.
За словами Мірошниченка, нові зміни стосуються людей, які мають захворювання, що перебувають в довготривалій ремісії (3–5 років), що підтверджується лабораторним дослідженням.
Які зміни стосуються обмежено придатних до служби
Відтепер, коли комісія визнає військовозобов’язаного обмежено придатним до служби, вона має вказувати, якою конкретною військовою спеціальністю він може займатися.
Любов Галан називає цю зміну до наказу №402 позитивною, оскільки вважає, що одним з недоліків цього документа є відсутність чіткого розподілу місць служби для обмежено придатних.
“У 402–му наказі дуже розмито написано, що обмежено придатні не можуть служити у, наприклад, ДШВ. Але вони можуть служити у теробороні, бійці якої мають такі ж великі навантаження, як в інших родах військ. Тобто 402 наказ ніяк не захищає обмежено придатних”, – говорить Любов Галан.
Вона наводить приклад бійця ТРО, який під час війни отримав поранення руки, і функціонал якої не відновився після лікування. Однак, за логікою 402–го наказу, боєць може повертатися назад у ТРО на ту ж посаду стрільця.
“ВЛК – це велике решето, через яке мають проходити люди і далі рухатися по військах, щоб виконувати функції відповідно до свого стану здоров’я. Однак оскільки у нас ВЛК працюють по застарілому наказу, у нього вже зашиті корупційні ризики”, – говорить юристка.
Раніше у ЗСУ пояснювали, що військовозобов’язані, яких визнано обмежено придатними до служби за станом здоров’я, можуть служити не у бойових частинах, а у частинах забезпечення, в установах та навчальних закладах Міністерства оборони, в ТЦК та СП і в інших небойових підрозділах.
Водночас обмежено придатні військовозобов’язані можуть виконувати завдання на передовій, якщо їм дозволяє стан здоров’я.
Раніше військово-лікарська комісія могла довільно вказати у висновку, які види служби та роботи протипоказані таким особам.
Відтепер ВЛК має вказувати, яку саме спеціальність може обіймати обмежено придатний до служби.
Чи вплинуть зміни на корупційну складову роботи ВЛК
Любов Галан зазначає, що хоча новими нормами прибрали індивідуальну оцінку ВЛК стану військового стосовно певних діагнозів, це не сильно допоможе розв’язати проблему з корупцією.
По-перше, ВЛК продовжують мобілізувати людей, які за станом здоров’я не придатні до служби. Яскравий приклад – смерть солдата на полігоні, якого призвали в армію з епілепсією.
По-друге, юристка вважає сам наказ № 402, який регулює роботу ВЛК і до якого наразі внесли зміни, недосконалим і застарілим.
“Цей наказ – така собі матриця, за якою оцінюється стан здоров’я людини, коли вона приходить до війська і коли вона отримала поранення, і які функції вона може виконувати у військах. У світі існує Міжнародний класифікатор хвороб, він постійно розвивається. Наука і медицини не стоять на місці. А ось 402–й наказ не розвивався і є застарілим, пострадянським, маємо багато суб’єктивного“, – говорить Любов Галан.
На думку юристки, критерії, за якими ВЛК наразі оцінюють стан здоров’я людини, не враховують багатьох факторів. Наприклад, у наказі не уточнюють, які фізичні стани військовослужбовця дають йому можливість займати ту чи іншу посаду.
<strong>Яна ОСАДЧА
