Продавці «повітряних замків» у Чернівцях потрапили «під ковпак» поліції

Будівництво і купівля-продаж квартири або іншої нерухомості, на перший погляд, виглядають простими: є забудовник, є покупець, продавець – будуйте й продавайте. Але на практиці існує низка «тонкощів». Особливо, коли будують Мрію – на ґрунті нашої довіри й оптимізму. І саме «тонкощами» керуються недобросовісні забудовники й продавці, аби вкласти якнайменше, а «наварити» якнайбільше. Природне людське бажання, і хай би втілювали його – якби від цього не страждала не лише якість житла, а й результат у цілому. Саме такий випадок – коли люди, вклавши у Мрію свої кревні гроші, отримали справді лише «повітряний замок», розслідують чернівецькі поліцейські відділу протидії злочинам у бюджетній сфері.

Мало хто не чув в Україні про Фонд молодіжного житлового будівництва, який втілює чудову ідею зводити житло для молодих родин за бюджетні кошти. Держава надає молодим родинам, які мають на те право, пільговий або й безвідсотковий (якщо молода сім’я має 3 і більше дітей) кредит на будівництво житла. Кошти надаються через Регіональне відділення Фонду молодіжного житлового будівництва. Фонд передає ці кошти родинам (і далі вже вони несуть за них відповідальність) і займається організацією процесу: знаходить замовника, замовник – підрядника, і починається робота.

Отже, від 2008 року Регіональне відділення Фонду молодіжного житлового будівництва отримує бюджетні кошти на зведення багатоквартирного будинку на вул. Руській, 235в (угоду з замовником ФМЖБ уклав ще 2007-го). Замовник – ТОВ Чернівецький молодіжно-житловий комплекс, підрядник – ТОВ «Рембудсервіс». Так сталося (зовсім випадково, еге ж?), що керівники фірми-забудовника і фірми-підрядника перебувають у родинних стосунках (тесть і зять). За планом, будівництво мали завершити 2011-го. Про будівельників, звісно, жартують, що «дай їм вічність – і вони попросять ще трошки зачекати». Але… не повірите, це житло справді здали в експлуатацію! А питання вчасності виникло дещо пізніше.

Здача в експлуатацію тоді і зараз передбачає подання до Інспекції будконтролю декларації про завершення будівництва і відповідних документів – зокрема, актів виконаних робіт. Інспекція, яка не має права перевірки відповідності документів реаліям, робить свою роботу і приймає будинок в експлуатацію. Будинок, який являє собою лише коробку – без вікон, дверей та без підключення до мереж (електрики, каналізації, газопостачання). Тобто людям фактично мистецьки, віртуозно й  дорого продали обкладене цеглою повітря!

Але люди хочуть мати житло, а не «натяк». А ще й право власності на нього. Звертаються до забудовника – і той обіцяє надати довідки на право власності (бо ж поки квартири не дісталися мешканцям офіційно – житло фактично перебуває у заставі в держави). Але з умовою,  що майбутні щасливі власники самотужки дороблять те, що не зроблено підрядником і на що він уже має підписані акти виконаних робіт: вставлять вікна, двері, розведуть електричну проводку, підведуть мережі. Адже ж кажуть, що вся історія архітектури – це «боротьба вікон зі стінами». Особливого цинізму ситуація набирає, коли підрядник вимагає електропроводку робити з одножильного дроту, передбаченого планом будівництва (а не з багатожильного, надійнішого й сучаснішого, який став нормою пізніше, ніж будівництво мало бути завершене). Словом, мрійники-мешканці ввійшли в долю, а отримали дулю.

Майбутні власники згідні на все – бо йдеться ж про довгоочікуване житло! Виконують усі забаганки підрядника і забудовника. Але й це ще не вершина цинізму. Підрядник хоче не просто покрити власні промахи, він хоче на них ще й заробити. Тож заявляє забудовникові, що за час будівництва його вартість здорожчала. І тепер вона становить не 12,3 млн. грн., як планувалося спочатку, а на 12,5 млн. грн. більше. Зверніть увагу: більш ніж удвічі! Адже при будівництві – особливо «повітряних замків» – завжди буває перевитрата матеріалу… Тож забудовник і підрядник (нагадуємо: зять і тесть) укладають додатковий договір на будівництво, не погоджуючи його з Фондом молодіжного житлового будівництва, через який і прийшли бюджетні гроші. І за документами виходить, що підрядник (ТОВ «Рембудсервіс») увігнав забудовника (ЧМЖК) у борги. Вони навіть через це судилися (просто «Санта-Барбара» якась, «високі» родинні стосунки!), і суд визнав ці борги. Тож у результаті – будівництво так і не завершене, а вартість його вийшла більш ніж удвічі дорожчою, ніж планували.

У грудні 2015-го плутанину між ФМЖБ, забудовником, підрядником і потерпілими майбутніми власниками житла взялися розплутувати працівники Управління захисту економіки (УЗЕ) Національної поліції України в Чернівецькій області. Відкрита низка кримінальних проваджень щодо будівництва об’єкту по вул. Руській, 235 в. Триває досудове слідство.

Залишається сподіватися, що слідство буде доведене до суду, а суд буде справедливим. І що при будівництві «повітряних замків із залізобетону» не спрацює правило «почни будувати стіни, а «дах» сам тебе знайде».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»